7.6. На наливних естакадах контролювати повітря слід при наливанні (зливанні) нафти.
Проби повітря слід відбирати на рівні дихання у декількох точках (не менше трьох), стоячи з навітряного боку.
7.7. При контролі повітряного середовища всередині резервуарів (місткостей), трубопроводів проби повітря повинні відбиратись:
а) у резервуарах (місткостях) - біля днища в районі робіт на висоті не більше над ним та у верхній зоні;
б) у резервуарах з понтоном: у нижній частині - під понтоном та у верхній частині - над понтоном;
в) у трубопроводах - у місцях фланцевих з'єднань.
7.8. Газонебезпечні роботи
7.8.1. До газонебезпечних робіт належать роботи, пов'язані з оглядом, ремонтом, очищенням, розгерметизацією технологічного устаткування, комунікацій, установок, у тому числі і роботи в місткостях (апарати, резервуари, цистерни, сепаратори, пиловловлювачі та інше аналогічне устаткування, а також колектори, колодязі, тунелі, трубопроводи, приямки тощо), під час виконання яких у робочій зоні наявні або не виключена можливість виділення вибухо- і пожежонебезпечних або токсичних газів, парів та (чи) інших речовин, здатних шкідливо вплинути на організм людини, а також роботи за умови недостатнього вмісту кисню в робочій зоні (об'ємна частка менше 20 %).
7.8.2. У виробничих підрозділах підприємств магістральних нафтопроводів має бути складений перелік газонебезпечних робіт (додаток 2), що виконуються за нарядом-допуском на проведення газонебезпечних робіт (додаток 3) та без наряду-допуску. Працівники даного підрозділу повинні бути ознайомлені із затвердженим переліком під підпис.
7.8.3. Керівництво газонебезпечною роботою згідно з нарядом-допуском повинно покладатись на осіб, які мають достатній досвід їх виконання і пройшли перевірку знань у встановленому порядку.
7.8.4. Виконавцями газонебезпечних робіт можуть бути працівники, які пройшли спеціальне навчання і цільовий інструктаж з виконання газонебезпечних робіт (способам і методам роботи у вибухонебезпечному середовищі), пройшли перевірку знань на допуск до самостійної роботи, підготовлені і допущені за станом здоров'я до роботи у шлангових і (або) ізолювальних протигазах (апаратах), навчені методам надання першої медичної допомоги (зокрема, у разі отруєння й опіків) і мають досвід роботи з обслуговування і ремонту устаткування відповідних газонебезпечних об'єктів.
7.8.5. Не дозволяється перебування в небезпечній зоні сторонніх осіб і персоналу, який не бере участі у виконанні газонебезпечної роботи, або не відповідає вимогам, викладеним у підпункті 7.8.4 пункті 7.8 глави 7 розділу IV цих Правил.
7.8.6. Котловани і колодязі, у яких проводять роботи, повинні бути огороджені. Поблизу них встановлюються знаки безпеки.
7.8.7. Не дозволяється поєднувати виконання газонебезпечних робіт у вибухонебезпечному приміщенні з іншими ремонтними або налагоджувальними роботами (ремонт чи ревізія електрообладнання, КВПіА, ремонтно-будівельні роботи тощо).
7.9. Вогневі роботи
7.9.1. До вогневих робіт належать виробничі операції, пов'язані із застосуванням відкритого вогню, іскроутворенням та нагріванням до температур, які можуть викликати загоряння матеріалів та конструкцій (електро- та газозварювання, бензогазорізка, роботи з використанням паяльних ламп, переносних горнів, розігрівання бітумів, смол та ін.)
7.9.2. До початку планової вогневої роботи у вибухонебезпечних зонах (у тому числі на лінійній частині магістральних нафтопроводів) та складних вогневих робіт розробляється план заходів на виконання робіт.
7.9.3. У кожному виробничому підрозділі (РНУ, НПС, ЛВДС, БВО тощо) повинен бути розроблений перелік виробництв, цехів, відділень, дільниць, на яких вогневі роботи повинні проводитись відповідно до вимог НПАОП 0.00-5.12-01, НАПБ А.01.001-2004 та інструкцій, які розробляються на підприємствах МН.
Перелік таких об'єктів повинен бути узгоджений з аварійно-рятувальною службою (у разі її наявності), службою пожежної безпеки і затверджений в установленому порядку.
7.9.4. Вогневі роботи слід проводити у світлий час доби (за винятком аварійних ситуацій). У разі необхідності ведення вогневих робіт у темний час доби слід забезпечити освітлення ремонтної ділянки з урахуванням вимог пункту 6.18 глави 6 розділу IV цих Правил.
7.9.5. Для проведення вогневих робіт у всіх випадках оформляється наряд-допуск за формою, яка зазначена в додатку 4.
Наряд-допуск оформлюється у двох примірниках, один з них на весь час проведення вогневої роботи зберігається у чергового оперативного персоналу, а другий - у керівника робіт. Після завершення робіт наряд-допуск зберігається у начальника об'єкта (цеху, дільниці) протягом одного року.
7.9.6. Складання та затвердження нарядів-допусків здійснюється згідно з інструкціями, які регламентують підготовку і безпечне виконання вогневих робіт у виробничих підрозділах підприємств магістральних нафтопроводів.
не допускаючи різких поштовхів.
2.15. Не дозволяється брати ковшем великі предмети (камені, колоди), габарити яких перевищують 2/3 розміру ковша екскаватора.
2.16. При підготовці екскаватора до роботи необхідно перевірити:
- стан ходового і передавального механізмів, силової установки, лебідки і стріли;
- справність гальмового пристрою;
- стан тросів і блоків;
- надійність кріплення основних вузлів і деталей;
- справність механізмів екскаватора на холостому ходу.
2.17. Під час роботи двигуна чистити, налагоджувати, ремонтувати, регулювати, змазувати і заправляти екскаватор не дозволяється.
2.18. При розпушуванні ґрунту ударними пристосуваннями необхідно біля лобового скла кабіни екскаватора встановлювати металеву сітку. Небезпечну зону в радіусі від екскаватора слід позначити знаками безпеки чи відгородити.
2.19. Робота роторного екскаватора дозволяється на подовжніх ухилах до 36° при русі його зверху вниз.
При ухилах від 36 до 45° застосовують анкерування екскаватора, а при ухилі понад 45° роботу необхідно виконувати відповідно до проекту проведення робіт.
2.20. Рух роторного екскаватора на підйомах і спусках повинен бути рівномірним, прямолінійним, без поворотів.
2.21. Перед викидом ґрунту з ковшів ротора необхідно вимкнути хід екскаватора і прокрутити ротор вхолосту.
2.22. При розробці ґрунту роторним екскаватором не дозволяється перевантажувати його і знаходитися на відстані ближче ніж від нього.
3. Трактор і бульдозер
3.1. Робота трактора і бульдозера дозволяється на подовжніх ухилах до 36°.
3.2. При переміщенні необхідно:
- підняти відвал;
- пересуватися тільки переднім ходом;
- перетинати залізницю тільки на діючих переїздах, керуючись відповідними сигналами.
Не дозволяється вмикати задній хід руху бульдозера без подачі попереджувального сигналу і зупиняти його на переїзді.
3.3. Перед початком руху трактора, бульдозера необхідно:
- переконатися у відсутності людей у зоні руху;
- простежити, щоб на гусеницях не залишилося сторонніх предметів;
- попередити про початок руху звуковим сигналом.
3.4. Швидкість пересування трактора, бульдозера не повинна перевищувати значення, установленого технічним паспортом трактора, бульдозера і Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 N 1306.
3.5. У випадку аварійної зупинки трактора на льоду машиніст повинен негайно залишити трактор і відійти від нього на відстань не менше .
3.6. Евакуація несправного трактора з льоду здійснюється іншими тракторами, за можливості з берега.
3.7. Під час роботи машиніст повинен мати подорожній лист із зазначенням маршруту і характеру роботи, що виконується.
3.8. Перед початком роботи на тракторі необхідно переконатися в його технічній справності для чого слід перевірити:
- регулювання гальм;
- стан і положення важелів керування;
- відсутність витоку палива з баків і паливопроводу;
- стан затягнення всіх болтових з'єднань, справність стопорних пристроїв і пристосувань;
- наявність змащення тертьових поверхонь;
- стан ізоляції електричних проводів і надійність контактів.
3.9. При експлуатації трактора не дозволяється:
- сідати (сходити) у трактор на ходу;
- сидіти на причіпних сергах, драбинках, вантажі, що буксирується тощо;
- працювати з несправним устаткуванням і оснащенням;
- виконувати регулювання, ремонт, чищення, змащення та інші операції під час руху трактора.
3.10. Під час руху тракторів у колоні між ними необхідно витримувати інтервал не менше , а під гору - не менше .
3.11. При переміщенні вантажів кількома тракторами відстань між ними повинна бути не менше .
3.12. Не дозволяється рух трактора з буксирним канатом, що торкається землі.
3.13. Причіпний інвентар повинен мати жорсткий зчіпний пристрій, обладнаний пристосуванням для безпечного зчеплення.
3.14. Буксирування причіпного інвентарю чи автомобіля з несправним рульовим керуванням і гальмовою системою повинне здійснюватись тільки на жорсткому зчепі. Довжина жорсткого зчепа не повинна перевищувати для причіпного інвентарю і для автомобіля.
3.15. Подавати трактор до причепа слід обережно, на нижчій передачі та при малих обертах двигуна.
3.16. Рух після здійснення зчіпки повинен починатись тільки за командою зчіплювача після перевірки надійності кріплення. Рух слід починати плавно, без ривків, з подачею звукового сигналу про початок руху.
3.17. Не дозволяється перевезення людей на причіпних пристроях, не обладнаних для цієї мети.
3.18. Вантаж, що буксирується волоком, повинен бути скріплений між собою.
Не дозволяється буксирувати одним трактором кілька причепів, з'єднаних паралельно.
3.19. Не дозволяється під час руху підправляти вантаж, що буксирується, ломами, вагами тощо, а також усувати несправності.
3.20. Не дозволяється:
- висувати ніж відвала за брівку укосу;
- наближатись гусеницями до брівки свіжонасипного ґрунту ближче ніж на ;
- працювати на місцевості з подовжнім ухилом більше 36°.
3.21. Під час стоянки, ремонту бульдозера чи чищення відвала необхідно відвал опустити на землю.
3.22. При спільній роботі декількох бульдозерів, що йдуть один за одним, слід дотримуватися дистанції між ними не менше .
3.23. У процесі роботи необхідно уважно стежити за різальною кромкою відвала і при виявленні перешкод (кам'яних брил, трубопроводів), що можуть викликати аварію, машину слід негайно зупинити. Роботу продовжують після огляду перешкоди й прийняття рішення, що забезпечує безпечне її проведення.
3.24. Переміщаючи ґрунт на підйом, необхідно стежити за тим, щоб відвал не урізався в ґрунт.
3.25. Не дозволяється розвертати бульдозер із заглибленим відвалом.
3.26. Під час руху бульдозера відвал повинен бути піднятий на висоту не менше від землі.
Рух з опущеним відвалом не дозволяється.
3.27. На бульдозерах з канатно-блоковим керуванням барабан лебідки повинен бути закритий кожухом.
3.28. У процесі роботи необхідно стежити за температурою нагрівання барабана лебідки, стрічок фрикціона і гальма.
У разі перегріву робота повинна бути припинена.
3.29. Не дозволяється вести роботу на похилих поверхнях з бічним ухилом більше 20°, а також спуск з ґрунтом при подовжньому ухилі більше 35° і підйом при ухилі більше 25°.
3.30. Не дозволяється ставати на балки чи відвал при працюючому двигуні, а також знаходитися під піднятим відвалом, якщо під нього не підкладені підкладки.
3.31. При експлуатації бульдозера з гідравлічним керуванням не можна допускати нагрівання масла в системі вище 60° C.
3.32. Запобіжний клапан гідравлічної системи повинен бути відрегульований на найбільший тиск - 3 МПа.
4. Вантажопідіймальні машини
4.1. У кожному виробничому підрозділі наказом повинні бути призначені особи, відповідальні за утримання та безпечну експлуатацію вантажопідіймальних машин, за утримання в справному стані вантажопідіймальних машин, за безпечне проведення робіт вантажопідіймальними машинами.
4.2. Установлення, реєстрацію, огляд, приймання в експлуатацію і роботу вантажопідіймальних пристроїв слід здійснювати відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.36-03 та чинного законодавства.
4.3. Вантажопідіймальні крани повинні бути обладнані сигнальними і контрольними приладами. Справність приладів слід перевіряти перед початком кожної зміни.
4.4. Усі пересувні стрілові вантажопідіймальні машини (механізми), інвентар та інструменти необхідно тримати у справному стані. Не дозволяється приступати до роботи на несправній машині і користуватись несправним інвентарем та інструментом.
4.5. Вантажопідіймальні машини слід використовувати для підйому і переміщення вантажів, вага яких не перевищує їх вантажопідіймальності.
4.6. Вантажопідіймальні крани повинні мати клеймо чи металеву бирку із зазначенням реєстраційного номера, вантажопідіймальності і дати наступного часткового або повного технічного огляду.
4.7. Установлення пересувних вантажопідіймальних кранів на помостах, перекриттях, на краю укосу чи траншеї необхідно проводити після перевірки міцності ґрунту під основою крана з дозволу відповідального за безпечну роботу.
4.8. До експлуатації й обслуговування стрілових автомобільних і гусеничних кранів допускаються особи не молодше 18 років, що пройшли навчання за спеціальною програмою і мають посвідчення водія на право керування краном даного типу згідно з вимогами чинного законодавства.
4.9. Працювати стріловим краном, установленим на відстані менше від крайнього проводу лінії електропередачі напругою більше 42 В, слід тільки за нарядом-допуском.
4.10. При виконанні роботи в охоронній зоні лінії електропередачі наряд-допуск може бути виданий тільки за наявності дозволу організації, що експлуатує лінію електропередачі. Крім того, крани повинні додатково заземлюватися відповідно до Правил безпеки для працівників залізничного транспорту на електрифікованих лініях, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 31.05.2000 N 120, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08.06.2000 за N 340/4561 (далі - НПАОП 60.1-1.48-00).
