13.3.56. Вогневі роботи на КС, ГРС, ПСГ повинні виконуватись після надійного відключення технологічних трубопроводів і ліній, а також звільнення їх від газу і конденсату.

13.3.57. Не дозволяється суміщати вогневу і газонебезпечну роботи в одній небезпечній зоні.

13.3.58. Вогневу роботу на фонтанній арматурі свердловин ПСГ необхідно виконувати за умови попереднього повного глушіння свердловини, відсутності затрубних газопроявлень і закриття корінної засувки (крана). У цьому випадку необхідно безперервно вести контроль за тиском під корінною засувкою (краном).

13.3.59. Дозволяється вогнева робота на газопроводі близько газової свердловини без її глушіння на віддалі не ближче 30 м від гирла свердловини за умови її відключення і відсутності витоків газу із арматури або затрубних газопроявлень.

13.3.60. Вогневу роботу усередині газонебезпечної зони, в якій розміщене газове обладнання або арматура, можна виконувати після повного відключення газових комунікацій, що входять до цього приміщення, за допомогою арматури, яка встановлена ззовні його, зменшення тиску газу до атмосферного в обладнанні і трубопроводах усередині приміщення, а також після виконання необхідних заходів, передбачених документами згідно з пунктом 13.3.26 цих Правил.

13.3.61. Дозволяється, у разі виконання вогневої роботи, подавання газу споживачам здійснювати через обвідну (байпасну) лінію, розміщену поза приміщенням ГРС у разі постійного чергування оператора на вузлі редукування (байпасній лінії).

13.4. Експлуатація будівельних машин і механізмів

13.4.1. Експлуатація будівельних машин і механізмів повинна здійснюватись згідно з вимогами СНиП-ІІІ-4-80*, ДНАОП 0.00-1.03-02, ДНАОП 0.00-1.35-03 та інструкцій заводів-виготовлювачів машин і механізмів.

13.4.2. Керівники організацій, які виконують ремонтні та будівельно-монтажні роботи із використанням будівельних машин і механізмів, зобов'язані призначати відповідальних за безпечне проведення цих робіт із числа ІТП, які пройшли перевірку знань правил та інструкцій з безпечного проведення робіт із використанням цих машин і механізмів.

13.4.3. Особи, відповідальні за утримання будівельних машин і механізмів у робочому стані, зобов'язані забезпечувати виконання їх технічного обслуговування і ремонт згідно з вимогами інструкції заводів-виготовлювачів.

13.4.4. До початку роботи із використанням машин і механізмів, керівник роботи повинен визначити схему руху і місця їх установки, способи заземлення (занулення) машин, що мають електропривод, вказати способи взаємодії і сигналізації машиніста (оператора) із робітником-сигнальником, який обслуговує машини (механізми), визначити (за необхідністю) місцезнаходження сигнальника, а також забезпечити належне освітлення робочої зони.

13.4.5. На місці роботи машин і механізмів повинна бути забезпечена повна оглядовість робочої зони і зони маневрування. Якщо машиніст (оператор), який управляє машиною, не має достатньої оглядовості робочої зони або не бачить робітника (спеціально виділеного сигнальника), який подає йому сигнали, між машиністом і сигнальником необхідно встановити 2-х сторонній радіо або телефонний зв'язок. Не допускається проміжний сигнальник для передавання сигналів машиністу.

13.4.6. Значення сигналів, що подаються у процесі роботи або пересування машини, механізму, крана повинно бути роз'яснене усім особам, які приймають участь в роботі.

У зоні роботи машин (механізмів, крана тощо) повинні бути встановлені знаки безпеки і попереджувальні написи. Не дозволяється залишати без нагляду машину (обладнання, механізм) із працюючим (включеним) двигуном.

13.5. Навантажувально-розвантажувальні і транспортні роботи

13.5.1. Під час навантажувально-розвантажувальних і транспортних робіт необхідно керуватись вимогами ДНАОП 0.00-1.03-02, ДНАОП 0.00-1.28-97, ДНАОП 0.00-1.35-03, ДНАОП 0.00-5.03-95, ДНАОП 0.00-5.04-95, ДНАОП 0.00-5.06-94, ДНАОП 0.00-5.07-94, ГОСТ 12.3.002, ГОСТ 12.3.009, ГОСТ 12.3.020, Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом України.

Транспортні та вантажопідіймальні засоби та механізми повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003. Драбини, сходи, трапи тощо повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.012.

13.5.2. Стропування вантажів необхідно виконувати інвентарними стропами або спеціальними вантажозахоплювальними пристроями, виготовленими за затвердженим проектом (кресленням). Способи стропування повинні виключати падіння або сповзання вантажу, який стропується.

13.5.3. Укладання (установка) вантажів на транспортні засоби повинна забезпечувати стійке положення транспортного засобу і вантажу під час навантажування, транспортування і розвантажування.

У разі виконання навантажувально-розвантажувальних робіт не дозволяється стропування вантажу, що знаходиться в нестійкому положенні, а також зміщення стропувальних пристроїв на підійнятому вантажі.

13.5.4. Такелажні пристрої (канати, троси, стропи, ланцюги) та вантажопідіймальні механізми (талі, лебідки, крани тощо), які використовуються під час експлуатації і ремонту, повинні бути перевірені і забезпечені клеймами або бирками, які вказують допустиме навантаження, дату проведеного випробування і наступного випробування.

13.5.5. Під час підіймання або переміщення вантажів повинно бути забезпечене освітлення місця робіт не менше 5 лк у разі роботи вручну і не менше 10 лк у разі роботи за допомогою машин і механізмів.

13.5.6. Під час навантажування і розвантажування труб, повинні бути вжиті заходи проти самовільного їх скатування із штабелів або транспортних засобів.

13.5.7. Під час навантажування, транспортування і розвантажування балонів і посудин, що знаходяться під тиском, матеріалів у скляній тарі, горючих і вибухонебезпечних вантажів, повинні бути вжиті заходи проти виникнення ударів і поштовхів.

13.5.8. Під час ремонтних робіт у компресорному цеху, підіймання деталей і вузлів вантажопідіймальними засобами повинно виконуватись під керівництвом старшого машиніста (машиніста) КС з ремонту, який зобов'язаний знати будову і експлуатацію підіймальних механізмів. Кранівники (машиністи КС, старші машиністи КС) і стропальники, відповідно, повинні мати посвідчення згідно з вимогами правил Держнаглядохоронпраці України та призначені наказом по виробничому підрозділу.

13.5.9. Переміщувати вантаж, маса якого близька до граничної вантажопідйомності крана (механізму), необхідно безпосередньо під керівництвом відповідальної особи за безпечне переміщення вантажів кранами (механізмами) у присутності відповідальної особи за справний і безпечний стан крана (механізму).

13.5.10. Під час перевезення вантажів автотранспортом, необхідно керуватись вимогами ДНАОП 0.00-1.28-97, “Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом України", а у разі перевезення вантажів авіаційним транспортом – вимогами НАОП 5.1.30-1.03-74.

13.5.11. Для переміщення вантажів вручну встановлені такі норми гранично допустимих навантажень:

  • 20 кг для чоловіків старших за 18 років;
  • 7 кг для жінок.

13.5.12. Балони із стиснутим і зрідженим газом необхідно перевозити спеціально обладнаними машинами, на яких вони повинні бути відокремлені один від одного м'якими прокладками і направлені головками в один бік. Вентилі на головках балонів повинні бути закриті запобіжними ковпаками.

13.5.13. Вибухові, радіоактивні, отруйні та інші небезпечні вантажі, а також не знешкоджена тара з-під них, повинні перевозитися згідно з спеціальними інструкціями, розробленими власниками цих вантажів на підставі ДНАОП 0.00-1.25-73, НАОП 5.1.30-1.03-74 та інших чинних нормативних документів.

13.6. Зварювально-монтажні роботи

13.6.1. Зварювально-монтажні роботи на об’єктах магістральних газопроводів слід виконувати згідно з вимогами ДНАОП 0.00-1.16-96, ДНАОП 0.00-1.21-98, ДНАОП 0.00-1.35-03, ДНАОП 0.01-1.01-95, НАОП 1.4.10-1.04-86, НАОП 1.4.74-1.11-73, ДСТУ 2448-94, ДСТУ 2456-94, ДСТУ 2489-94, ГОСТ 3242, ГОСТ 12.3.003, СНиП III-42-80, ВСН 006-89.

Електрозварювальне обладнання повинно відповідати вимогам ПУЕ (розділ 7.6.), ДНАОП 0.00-1.21-98, ДСТУ 2456-94, ГОСТ 12.2.007.8.

До зварювальних робіт на газопроводі і газонебезпечному обладнанні допускаються зварники, які пройшли спеціальне навчання, перевірку знань (атестацію) у відповідності до ДНАОП 0.00-1.16-96 та отримали посвідчення зварника про атестацію, де вказано - умови всіх випробувань, атестаційні категорії та область поширення допуску на конкретні умови зварювання.

Зварювальні роботи дозволяється виконувати за наявності розроблених головним зварником або відповідальним ІТП за зварювальне виробництво і затверджених керівником підприємства технологічних карт.

13.6.2. Зварники та їх помічники зобов'язані під час виконання робіт застосовувати відповідні ЗІЗ, зокрема одягати спецодяг і спецвзуття, користуватися захисною маскою зварника. У разі стельового зварювання необхідно користуватися подовженими рукавицями зварника (крагами).

У разі зварювання кольорових металів та їх сплавів з вмістом цинку, міді чи свинцю, зварник повинен користуватися відповідними 3І3 обличчя та дихальних шляхів.

13.6.3. Газорізальники під час виконання робіт зобов'язані застосовувати окуляри зі спеціальними світлофільтрами.

13.6.4. Під час зачищення зварних швів від шлаку та крапель металу, робітники повинні користуватися відповідними ЗІЗ (спецодяг, рукавиці, окуляри тощо).

13.6.5. Постійні електрозварювальні роботи повинні виконуватись у спеціально побудованих та оснащених для цього, згідно з проектом, будівлях чи в спеціально пристосованих приміщеннях, які вентилюються. Не дозволяється зберігати в цих приміщеннях легкозаймисті речовини.

13.6.6. Під час виконання електрозварювальних робіт у вибухонебезпечних приміщеннях не дозволяється в якості приєднувального зворотного струмопроводу використовувати дріт для заземлення, металоконструкції, корпуси обладнання та трубопроводи.

13.6.7. Під час виконання зварювальних робіт на риштуваннях чи на підмостках, вони повинні бути покритими листами заліза або азбесту таким чином, щоб краплі розплавленого метала не змогли викликати пожежі чи опіку людей.

13.6.8. Для підводу струму до електродотримача повинні застосовуватись гнучкі, цілі (одним шматком) або з'єднані із декількох шматків за допомогою спеціальних з’єднувачів ізольовані кабелі, захищені від пошкоджень. Не дозволяється застосовувати кабелі, що з'єднані із шматків методом скрутки та з пошкодженою ізоляцією.

13.6.9. Зварювальний апарат, допоміжні пристрої і механізми, що не задіяні в технологічному процесі зварювання, повинні бути на віддалі не ближче як 20 м від місця вогневої роботи.

13.6.10. Після закінчення роботи чи перерви в ній, джерело живлення зварювальної дуги повинно бути вимкнене.

13.6.11. Ремонтувати зварювальний ланцюг дозволяється тільки якщо джерело живлення вимкнене, а електрозварювальне обладнання не працює.

13.6.12. Температура нагріву окремих частин зварювального агрегату (трансформаторів, підшипників, щіток, контактів вторинного ланцюга тощо) не повинна перевищувати 75°С. У разі підвищення температури вище допустимої, агрегат необхідно вимкнути.

13.6.13. У разі виявлення під час роботи пробою напруги на корпус зварювального апарата, необхідно негайно зупинити зварювання і вимкнути апарат.

13.6.14. Ацетиленовий генератор повинен бути встановлений не ближче 10 м від місця проведення робіт або іншого відкритого джерела вогню з навітряного боку.

13.6.15. Балони з киснем (не більше двох) необхідно розташовувати з навітряного боку не ближче 10 метрів від місця проведення вогневих робіт з розривом між ними не менше 5 метрів. Балони необхідно експлуатувати згідно з ДНАОП 0.00-1.07-94.

Під час експлуатації балонів не дозволяється повністю виробляти газ, який в них знаходиться. Залишковий тиск газу в балоні повинен бути не менше 0,05 МПа (0,5 кгс/см2).

Не дозволяється безпосередній контакт кисню (негерметичного балону з киснем) з мастильними матеріалами та іншими вуглеводневими легкозаймистими рідинами у зв'язку з можливістю їх самозаймання і навіть вибуху кисневого балону.

13.6.16. Газорізальник, який розрізає криволінійну ділянку трубопроводу, наприкінці різання мусить знаходитись з внутрішньої сторони кривої трубопроводу.

13.6.17. Балони із стисненими і скрапленими газами під час транспортування і зберігання повинні бути захищеними від нагріву сонячним промінням або джерелами опалювання.

Не дозволяється транспортування і зберігання балонів із стисненим і скрапленим газами без заглушок на штуцерах вентилів і без захисних ковпаків. Під час транспортування і зберігання балонів необхідно вжити заходи проти їх падіння, ударів, зокрема і між собою.

13.6.18. Не дозволяється сумісне транспортування і зберігання в одному приміщенні (кузові автомобіля) балонів з киснем і з ацетиленом чи іншими паливними газами, паливно-мастильними матеріалами (далі ПММ) і жирами.

Дозволяється, у виняткових випадках, сумісне транспортування в кузові автомобіля кисневих балонів і балонів з паливним газом (ацетиленом, пропаном) за умови дотримання наступних вимог:

  • одночасне транспортування загальною кількістю не більше десяти балонів;
  • ретельного очищення балонів і кузова автомобіля від слідів жиру і мастила;
  • наявності на корпусі балонів амортизаційних гумових кілець;
  • розміщення балонів в один ряд на дерев'яній підставці;
  • розділення і максимального віддалення в кузові автомобіля балонів з киснем і паливним газом.

13.6.19. У разі використання для різання металів легкозаймистих рідин (далі ЛЗР) (гасу, бензину і т. і.) необхідно дотримуватись таких вимог:

  • місткість з паливом повинна бути встановлена з навітряного боку не ближче 5 метрів від балонів з киснем і від місця роботи, а також від будь-якого джерела вогню;
  • місткість повинна бути заповнена паливом не більше ніж на 3/4 об'єму, тиск в місткості не повинен перевищувати 0,3 МПа (3 кгс/см2);
  • після закінчення роботи не можна випускати повітря із місткості з паливом раніше ніж буде погашене полум'я різака;
  • не дозволяти щоб паливна рідина попадала на одяг газорізальника.