характеризується значеннями допустимої напруги впливу, що наведені в таблиці Ж. 1.
Примітка 2. Якщо пристрій захисту мережі високої напруги від замикань на землю діє на сигнал, а характеристики рівня ізоляції електрообладнання живильної трансформаторної підстанції невідомі, слід забезпечити виконання умови: R х /
250 В. У цьому випадку необхідність електричної незалежності заземлювачів, які зазначені в Ж.4, в системі ТТ відсутня.
Ж.5 У системі IT величина напруги впливу на електрообладнання електроустановок споживачів електроенергії і живильної підстанції повинна визначатися з урахуванням можливості одночасного існування замикання на відкриту провідну частину в електроустановці споживача електроенергії і замикання на землю на стороні високої напруги живильної підстанції (див. рисунки Ж.3 б- Ж.9 б).
Ж.6 Якщо відкриті провідні частини електроустановок споживачів електроенергії із системою IT приєднуються до заземлювального пристрою, заземлювач якого є електрично незалежним від заземлювача заземлювального пристрою відкритих провідних частин живильної підстанції, і якщо напруга впливу в цих електроустановках (U2 = R х І + U) при фактичному часі вимикання замикання на землю не перевищує допустимого значення, що наведений у таблиці Ж.1, нейтральна точка трансформатора на стороні низької напруги у разі наявності потреби може бути приєднана через достатньо великий опір Z до заземлювального пристрою відкритих провідних частин живильної підстанції (див. рисунок Ж.4).
Якщо зазначена умова не виконується, нейтральна точка трансформатора через такий опір може бути приєднана до землювального пристрою, заземлювач якого є електрично незалежним від заземлювача землювального пристрою відкритих провідних частин живильної підстанції (див. рисунки Ж.5 і Ж.7), але у цьому разі повинна бути виконана умова, що наведена в Ж.7.
Ж.7 Якщо відкриті провідні частини електроустановок споживачів електроенергії з системою IT
і нейтральна точка трансформатора (через опір Z) приєднуються до заземлювальних пристроїв (або до одного заземлювального пристрою), заземлювачі яких є електрично незалежними від заземлювача заземлювального пристрою відкритих провідних частин живильної підстанції (див. рисунки Ж.5 і Ж.7), або нейтральна точка ізольована (див. рисунок Ж.6), рівень ізоляції електрообладнання низької напруги підстанції повинен перевищувати величину напруги впливу U1 = Rх I + U.
Ж.8 Перевірка умов, які зазначені в Ж.3, Ж.4, Ж.6 і Ж.7, не вимагається і нейтральні точки трансформаторів у системах TN, ТТ і IT (в останній у разі використання опору Z) можуть бути приєднані до заземлювального пристрою відкритих провідних частин живильної підстанції, якщо виконується принаймні одна з умов, що наведена в 3.4 даних Норм.
Ж.9 При виборі електрообладнання і його складових частин слід прийняти до уваги той факт, що у випадку замикання на землю в мережі із системою IT основна, подвійна і посилена ізоляція електрообладнання, на яку в звичайних умовах діє напруга Uq, тривалий час може знаходитися під напругою
Слід також враховувати, що у випадку обриву нейтрального провідника у трифазній мережі із системою TN або Тт на ізоляцію електрообладнання тривалий час може діяти підвищена напруга (аж до величини ).
Рисунок Ж. 1 - Система TN:
а - нейтральна точка трансформатора приєднана до заземлювального пристрою відкритих провідних частин підстанції; б - нейтральна точка трансформатора приєднана до заземлювального пристрою, заземлювач якого є електрично незалежним від заземлювача заземлювального пристрою відкритих провідних частин підстанції
Рисунок Ж.2 - Система ТТ:
а - нейтральна точка трансформатора приєднана до заземлювального пристрою відкритих провідних частин підстанції; б - нейтральна точка трансформатора приєднана до заземлювального пристрою, заземлювач якого є електрично незалежним від заземлювача заземлювального пристрою відкритих провідних частин підстанції
Рисунок Ж.3 - Система IT, в якій нейтральна точка трансформатора (через опір Z) і відкриті провідні частини електроустановок споживачів електроенергії приєднані до заземлювального пристрою відкритих провідних частин підстанції:
а - в електроустановках споживачів електроенергії відсутнє замикання на відкриту провідну частину; б - в одній з електроустановок споживачів електроенергії має місце замикання на відкриту провідну частину
Рисунок Ж.4 - Система IT, в якій нейтральна точка трансформатора через опір Z приєднана до заземлювального пристрою відкритих провідних частин підстанції, а відкриті провідні частини електроустановок споживачів електроенергії приєднані до заземлювального пристрою, заземлювач якого є елекгрично незалежним від заземлювача заземлювального пристрою відкритих провідних частин підстанції:
а -в електроустановках споживачів електроенергії відсутнє замикання на відкриту провідну частину; б - в одній з електроустановок споживачів електроенергії має місце замикання на відкриту провідну частину
Рисунок Ж.5 - Система IT, в якій нейтральна точка трансформатора через опір Z приєднана до заземлювальногопристрою,заземлювач якогоє електричнонезалежним від заземлювача
заземлювальногопристрою відкритих провіднихчастин підстанції, а відкриті провідні частини
електроустановок споживачів електроенергії приєднані до іншого заземлювального пристрою з електрично незалежним заземлювачем:
а - в електроустановках споживачів електроенергії відсутнє замикання на відкриту провідну частину;
б - в одній з електроустановок споживачів електроенергії має місце замикання на відкриту провідну частину
Рисунок Ж.6 - Система IT, в якій нейтральна точка трансформатора ізольована від землі, а відкриті провіднічастиниелектроустановокспоживачівелектроенергії приєднані до
заземлювальногопристрою,заземлювач якогоє електричнонезалежним від заземлювача
заземлювального пристрою відкритих провідних частин підстанції:
а -в електроустановках споживачів електроенергії відсутнє замикання на відкриту провідну частину; б - в одній з електроустановок споживачів електроенергії має місце замикання на відкриту провідну частину
Рисунок Ж.7 - Система IT, в якій нейтральна точка трансформатора (через опір Z) і відкриті провідні частини електроустановок споживачів електроенергії приєднані до заземлювального пристрою, заземлювач якого є електрично незалежним від заземлювача заземлювального пристрою відкритих провідних частин підстанції:
а - в електроустановках споживачів електроенергії відсутнє замикання на відкриту провідну частину; б - в одній з електроустановок споживачів електроенергії має місце замикання на відкриту провідну частину
Рисунок Ж.8 - Система IT, в якій нейтральна точка трансформатора через опір Z приєднана до заземлювального пристрою, заземлювач якого є електрично незалежним від заземлювача заземлювального пристрою відкритих провідних частин підстанції, а відкриті провідні частини електроустановок споживачів електроенергії приєднані до заземлювального пристрою відкритих провідних частин підстанції:
а -в електроустановках споживачів електроенергії відсутнє замикання на відкриту провідну частину; б - в одній з електроустановок споживачів електроенергії має місце замикання на відкриту провідну частину
Рисунок Ж.9 - Система IT, в якій нейтральна точка трансформатора ізольована від землі, а відкриті провідні частини електроустановок споживачів електроенергії приєднані до заземлювального пристрою відкритих провідних частин підстанції:
а - в електроустановках споживачів електроенергії відсутнє замикання на відкриту провідну частину; б - в одній з електроустановок споживачів електроенергії має місце замикання на відкриту провідну частину
МЕТОДИКА ОБЧИСЛЕННЯ КОЕФІЦІЄНТА К ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ МІНІМАЛЬНОГО ПЕРЕРІЗУ ЗАХИСНОГО ПРОВІДНИКА І ЙОГО РОЗРАХУНКОВІ ЗНАЧЕННЯ
Коефіцієнт К у формулі (4.1) даних Норм (див. 4.2.1.3) визначається за допомогою формули:
де Qc - об'ємна теплоємність матеріалу провідника при 20°С, Дж/°С мм3;
- допустима кінцева температура провідника (в момент, коли відбулось вимикання замикання на відкриту провідну частину), °С.
Значення параметрів, які входять до формули З.1, наведені в таблиці З.1.
Таблиця З.1 - Параметри електротехнічних матеріалів
Матеріал |
, °С |
Qc, Дж/°С мм3 |
, Ом мм |
|
Мідь |
234,5 |
3,45х10-3 |
17,241 х10-6 |
226 |
Алюміній |
228 |
2,5х10-3 |
28,264х10-6 |
148 |
Свинець |
230 |
1,45х10-3 |
214х10-6 |
41 |
Сталь |
202 |
3,8x10-3 |
138х 10-6 |
78 |
Значення коефіцієнта К, які обчислені за формулою З.1 з урахуванням даних таблиці З.1, для різних захисних провідників наведені в таблицях З.2-З.6.
Таблиця З.2 - Значення коефіцієнта К для ізольованого захисного провідника, який не входить до складу кабеля (ізольованого проводу) живлення і не прокладений у пучку з іншими кабелями (ізольованими проводами)
Ізоляція провідника (у дужках |
Температура, °С |
Мате |
ріал провідника |
||
|
|
|
Мідь |
Алюміній |
Сталь |
|
Початкова |
Кінцева |
Значення коефіцієнта К |
||
Полівінілхлорид (70°С) |
30 |
160 (140) |
143 (133) |
95 (88) |
52 (49) |
Полівінілхлорид (90°С) Зшитий поліетилен, |
30 |
160 (140) |
143 (133) |
95 (88) |
52 (49) |
етиленпропіленова гума (90°С) |
30 |
250 |
176 |
116 |
64 |
Гума (60°С) /ОСОЛ |
30 |
200 |
159 |
105 |
58 |
ЛАААААГ'Г'ААГАА
Силіконова гума |
30 |
350 |
201 |
133 |
73 |
Примітка. Значення кінцевої температури і коефіцієнта К, що використовуються для захисних провідників, переріз яких перевищує 300 мм2. |
наведені у |
дужках, |
Таблиця З.3 - Значення коефіцієнта К для неізольованого захисного провідника, який знаходиться у контакті з покриттям кабеля (ізольованого проводу) живлення, але не прокладений у пучку з кабелями (ізольованими проводами) живлення інших кіл
Тип покриття (ізоляції) кабеля або |
Температура, °С |
Матеріал провідника |
|||
|
|
Мідь |
Алюміній |
Сталь |
|
|
Початкова |
Кінцева |
Значення коефіцієнта К |
||
Полівінілхлорид |
30 |
200 |
159 |
105 |
58 |
Поліетилен |
30 |
150 |
138 |
91 |
50 |
Бутилова гума |
30 |
220 |
166 |
100 |
60 |
Таблиця З.4 - Значення коефіцієнта К для захисного провідника, який є жилою кабеля (ізольованого проводу) живлення або прокладений у пучку з кабелями (ізольованими проводами) живлення інших кіл
Ізоляція провідника (у дужках |
Температура, °С |
Матеріал провідника |
|||
|
|
|
Мідь |
Алюміній |
Сталь |
|
Початкова |
Кінцева |
Значення коефіцієнта К |
||
Полівінілхлорид (70°С) |
70 |
160 (140) |
115 (103) |
76 (68) |
42 (37) |
Полівінілхлорид (90°С) Зшитий поліетилен, |
90 |
160 (140) |
100 (86) |
66 (57) |
36 (31) |
етиленпропіленова гума (90°С) |
90 |
250 |
143 |
94 |
52 |
Гума (60°С) |
60 |
200 |
141 |
93 |
51 |
Гума (85°С) |
85 |
220 |
134 |
89 |
48 |
Силіконова гума |
180 |
350 |
132 |
87 |
47 |
Примітка. Значення кінцевої температури і коефіцієнта К, що наведені |
у дужках, |
||||
використовуються для захисних провідників, переріз яких перевищує 300 мм2. |
|
Таблиця З.5 - Значення коефіцієнта К у разі використання як захисного провідника металевої оболонки або екрану кабеля (ізольованого^ проводу) живлення
Ізоляція кабеля або проводу (у дужках |
Температура, °С |
Матеріал провідника |
|||
|
|
|
Мідь |
Алюміній |
Свинець |
|
Початкова |
Кінцева |
Значення коефіцієнта К |
||
Полівінілхлорид (70° С) |
60 |
200 |
141 |
93 |
26 |
Полівінілхлорид (90°С) |
80 |
200 |
128 |
85 |
23 |
Зшитий поліетилен, етиленпропіленова гума (90° С) |
80 |
200 |
128 |
85 |
23 |
Гума (60°С) |
55 |
200 |
144 |
95 |
26 |
Гума (85°С) |
75 |
220 |
140 |
93 |
26 |