Страница 3: НПАОП 01.2-1.03-08. Правила охорони праці у птахівництві (32441)

1. На прозорих дверях на рівні очей повинна бути нанесена позначка.
2. Отвори в зовнішніх стінах, крізь які здійснюється транспортування сипких кормів на кормороздавальні установки або вивантаження посліду, повинні виключати протяги.
3. Опалювальні прилади, аспіраційні, транспортувальні трубопроводи тощо, розташовані в проходах, перехідних галереях, на сходових майданчиках, не повинні зменшувати допустиму ширину проходу.
4. Суміжні приміщення з різко вираженими різницею температури і вологості, які сполучаються між собою, повинні відокремлюватися одне від одного тамбурами, коридорами, тамбур-шлюзами, шторами або повітряними завісами.
5. Приміщення для вентиляційного обладнання повинні замикатися на замок, а на їх дверях вивішуватися таблички з написами, що забороняють вхід стороннім особам. Збереження в цих приміщеннях матеріалів, інструментів та інших сторонніх предметів не дозволяється.
6. Силові щити, шафи та ящики, розташовуються окремо від приміщень для птиці, приміщень забійних і утилізаційних цехів, цехів приготування кормів, переробки посліду повинні розташовуватись в окремих приміщеннях або в кабінах відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 06.10.97 № 257, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України
7. за № 11/2451 (далі - НПАОП 40.1-1.01-97) та «Правил устройства электроустановок» (далі - ПУЕ), затверджених Міністерством енергетики та електрифікації СРСР 06.07.84.
8. Склади для зберігання підстилки повинні стояти окремо один від одного. У разі розміщення підстилки в прибудовах до будинків останні повинні мати глухі вогнетривкі стіни й перекриття, а виходи лише назовні.
9. У виробничих приміщеннях не допускається розміщення обладнання, інвентарю, матеріалів, що не мають безпосереднього відношення до виробництва.
10. Будинки і споруди, у яких установлюються стаціонарні котельні установки, повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації парових котлів з тиском пари не більше 0,07 МПа (0,7 кгс/см ), водогрійних котлів і водопідігрівачів з температурою нагріву води не вище 115оС, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 23.07.96№ 125, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05.11.96 за № 655/1680 (далі - НПАОП 0.00-1.26-96).
11. Підлогу приміщень котельних необхідно виконувати з негорючих матеріалів з негладкою і неслизькою поверхнею; вона повинна бути рівною і мати пристрої для відведення води в каналізацію.
12. Двері з приміщення котельної повинні відчинятися назовні.

Із зовнішнього боку дверей повинен бути напис про заборону входу в котельну стороннім особам.

1. У складських приміщеннях мають бути вивішені таблички із зазначенням дозволеного навантаження на перекриття.
2. У складських приміщеннях, у яких використовуються електрокари, навантажувачі й інший внутрішньоцеховий транспорт, повинні бути виділені проходи для працівників. Постійні робочі місця повинні мати огородження, що унеможливлює випадковий наїзд транспорту.
3. Будинки і споруди повинні піддаватися періодичним технічним оглядам - загальним і окремим. Огляд необхідно проводити відповідно до вимог нормативних документів з питань обстеження, паспортизації, безпечної та надійної експлуатації виробничих будинків і споруд: Правил обстеження, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд, затверджених спільним наказом Державного комітету будівництва архітектури та житлової політики України і Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 27.11.97 № 32/288, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06.07.98 за № 423/2863 (НПАОП 45.2-1.01-98), Положення про спеціалізовані організації з проведення обстежень та паспортизації існуючих будівель і споруд з метою забезпечення їх надійності й безпечної експлуатації, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України і Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 27.11.97 № 32/288, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.98 за № 425/2865 (СТП 228.33.06-97).
4. ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА КАНАЛІЗАЦІЯ
5. Внутрішні системи водопроводу і каналізації птахівницьких приміщень повинні відповідати вимогам ДБН В.2.2-1-95 та розділів 5.4 та 6.4 НАПБ В.01.057-2006/200.
6. Суб’єкти господарювання повинні забезпечуватися достатньою кількістю води, необхідною для задоволення питних потреб відповідно до санітарних норм, господарсько-виробничих потреб та потреб пожежогасіння згідно з СНиП 2.04.01-85 «Внутренний водопровод и канализация зданий» (далі - СНиП 2.04.01-85).
7. Якість питної води повинна відповідати вимогам ГОСТ 2874-82 «Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством» і Державних санітарних правил і норм «Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання», затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 23.12.96 № 383, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.04.97 за № 136/1940 (ДСанПіН 383).
8. Не допускається поєднання мереж господарсько-питних водопроводів із мережею водопроводів, що подають воду для технологічних потреб.
9. Для напування птиці в приміщеннях чи на вигулах необхідно передбачати прокладання водопровідних труб для подачі води до напувалок. Водночас не допускається прокладання водопровідних труб у місцях, де вони можуть стикатися з послідом, підлягати механічним впливам, заважати прибиранню посліду або транспортуванню кормів.
10. У місцях перетинання водопровідних труб із електричними дротами останні повинні бути захищені ізолювальними трубками.
11. Відігрівати замерзлі труби відкритим полум'ям (факелом, паяльною лампою) не дозволяється. Місця замерзання слід відігрівати гарячою водою або парою, дотримуючись при цьому застережних заходів від опіків.
12. Напувалки у птахівницьких будівлях при потребі зміни рівня їх установлення від підлоги або демонтажу на час прибирання підстилки чи посліду повинні приєднуватися до внутрішнього водопроводу і каналізації гнучкими шлангами.
13. У будинках і спорудах необхідно передбачати влаштування протипожежної сигналізації та внутрішнього протипожежного водопроводу.

Мінімальні витрати води слід визначати відповідно до вимог СНиП 2.04.01-85.

1. Гарячою водою будинки необхідно забезпечувати згідно з вимогами СНиП 2.04.01-85. Витрати гарячої води розраховуються за нормами технологічного процесу. Безпеку експлуатації трубопроводів пари і гарячої води слід забезпечувати згідно з вимогами Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 08.09.98 № 177, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07.10.98 за № 636/3076 (НПАОП 0.00-1.11-98).
2. На магістральних випусках стічних вод від проточних напувалок слід передбачати вловлювачі для пуху та пера.
3. В одноповерхових будинках для кліткового тримання птиці виробничі стічні води (від миття підлоги, миття обладнання тощо) слід збирати та відводити до трапів відкритими лотками. Розміри лотків визначаються розрахунком, але в усіх випадках їх глибина повинна бути не більше 120 мм, а ширина не менше 100 мм.
4. Відведення промивних вод до каналізації повинно здійснюватися закритим способом з розриванням струменя.
5. Зливання в каналізацію рідких стоків і стічних вод з обладнання повинно здійснюватися способом, що забезпечує можливість спостереження і очищення від забруднення, виключає утворення слизької поверхні, а також забезпечує захист довкілля від забруднення.

7. 15. Стічні води будинків і споруд для тримання птиці, поверхневі стоки з вигульних майданчиків для птиці (соляріїв) та стоки майданчиків і споруд для зберігання та переробки посліду слід обробляти шляхом відстоювання в локальних відстійниках, а потім очищення в очисних спорудах.

1. 16. У разі виникнення у птиці інфекційних захворювань стічні води слід зберігати у спеціальних резервуарах протягом усього періоду епізоотії і карантину, після чого знезаразити.
2. Освітлення приміщень для тримання птиці, інших будинків і споруд суб’єкта господарювання повинно відповідати вимогам Ветеринарно-санітарних правил для птахівницьких господарств, ДБН В.2.2-1-95 та ДБН В.2.5-28-2006.
3. В освітлювальних установках повинні використовуватися світильники, що задовольняють вимоги ПУЕ.
4. Експлуатація освітлювального обладнання повинна проводитися згідно з НПАОП 40.1-1.21-98.
5. При встановленні світильників загального освітлення напругою 220 В з лампами розжарювання на висоті менше 2,5 м потрібно застосовувати світильники, конструкція яких унеможливлює доступ до ламп без інструменту.
6. Світильники з люмінесцентними лампами напругою 127 В та 220 В допускається встановлювати на висоті не менше ніж 2,5 м від підлоги за умови недоступності їх струмопровідних частин для дотику.
7. Електропроводка, що прокладається до світильників, повинна бути в металевих трубах (рукавах) або захисних оболонках. Кабелі та незахищені проводи можна використовувати тільки для живлення світильників з лампами розжарювання напругою не вище 42 В.
8. На зовнішньому боці щитів і збірок мереж освітлення повинні бути написи (маркування) з позначенням найменування щита або збірки, номера, що відповідає диспетчерському найменуванню. З внутрішнього боку (наприклад, на дверцятах) повинна бути однолінійна схема, написи значення струму плавкої вставки на запобіжниках або номінального струму автоматичних вимикачів і найменування електроприймачів, що отримують через них живлення.
9. Використання електричних мереж освітлення для підключення інших електроприймачів не допускається.
10. На робочих місцях, які унаслідок відмови приладів штучного освітлення можуть створювати небезпеку, необхідно передбачити системи аварійного освітлення, не залежні від систем робочого освітлення. При відключенні робочого освітлення перемикання на аварійне повинно здійснюватися автоматично або вручну, виходячи з доцільності за місцевими умовами і відповідно до ПУЕ. Мережа аварійного освітлення повинна виконуватися без штепсельних розеток.
11. Аварійне освітлення повинно забезпечувати освітленість робочих поверхонь не менше 5% норми, установленої для освітлення робочого місця при системі загального освітлення, але не менше 2 люкс; аварійне освітлення для евакуації людей повинно забезпечувати рівень освітленості підлоги основних проходів та сходів не менше 0,5 люкс відповідно до вимог ДБН В.2.5-28-2006.
12. Світильники аварійного та евакуаційного освітлення повинні мати відмінне позначення згідно з ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности». Світильникиаварійного освітлення можуть використовуватися як евакуаційні.
13. Для живлення переносних (ручних) електричних світильників в приміщеннях підвищеної небезпеки (пташники, гаражі, майстерні, пункти технічного обслуговування обладнання, забійні цехи тощо) повинна застосовуватися напруга не більше 42 В, а при виконанні робіт в особливо несприятливих умовах і в зовнішніх установках - не більше 12 В. Штепселі освітлювальних приладів під напругу 12-42 В не повинні входити в розетки з більш високою номінальною напругою. У приміщеннях на всіх штепсельних розетках повинні бути написи з позначенням номінальної напруги.
14. Застосування для переносного освітлення люмінесцентних ламп, не закріплених на стійких опорах, не допускається.
15. Переносні світильники повинні бути обладнані захисними скляними ковпаками і сітками для захисту від механічних пошкоджень та виконані у вибухозахищеному варіанті. Для цих світильників слід застосовувати гнучкі кабелі або проводи з мідними жилами, спеціально призначені для цієї мети, з урахуванням можливих механічних впливів.
16. Контроль рівнів освітленості при використанні світлових режимів з постійним рівнем освітленості повинен здійснюватися не рідше одного разу на рік, а також після кожної групової заміни світильників, при використанні режимів із змінними рівнями освітленості - після кожної зміни рівня освітленості.

Вимірювання рівня освітленості проводиться у площині робочої поверхні згідно з вимогами ДСТУ Б В.2.2-6-97 «Будинки і споруди. Методи вимірювання освітленості» (ГОСТ 24940-96).

1. Установлення в світильники мережі робочого й аварійного освітлення ламп, потужність і колірність випромінювання яких не відповідає проектним, а також зняття розсіювачів, екрануючих і захисних решіток світильників тощо не допускається.
2. Живлення мереж внутрішнього, зовнішнього, а також охоронного освітлення суб'єктів господарювання, як правило, повинно передбачатися за окремими лініями.
3. Управління мережею зовнішнього освітлення, крім мережі освітлення віддалених об'єктів, а також управління мережею охоронного освітлення повинно, як правило, здійснюватися централізовано з приміщення щита керування електрогосподарством суб'єкта господарювання або іншого спеціального приміщення.
4. Мережі освітлення повинні отримувати живлення від джерел (трансформаторів, стабілізаторів тощо), що дають змогу підтримувати напругу в допустимих межах.
5. Усі роботи з технічного обслуговування й очищення світильників слід проводити тільки після зняття напруги електроживлення та охолодження світильників.
6. Очищення світильників, огляд і ремонт мереж електричного освітлення повинен виконувати підготовлений електротехнічний персонал. Періодичність робіт з огляду, ремонту і очищення освітлювальних установок (наявність і цілісність скла, решіток і сіток, справність ущільнювачів світильників спеціального призначення тощо) повинна встановлюватися відповідальним працівником за електрогосподарство суб'єкта господарювання відповідно до вимог ДБН В.2.5-28-2006.
7. Перевірка стану стаціонарного обладнання і електропроводки аварійного і робочого освітлення, випробування і вимірювання опору ізоляції дротів, кабелів і заземлювальних пристроїв повинні виконуватися згідно з вимогами нормативно-технічних актів. Результати вимірювань оформляються протоколом.
8. Періодичність чищення скла світлових прорізів виробничих приміщень встановлюються згідно з ДБН В.2.5-28-2006 залежно від умов експлуатації, але не рідше одного разу за місяць.
9. Для очищення освітлювальної арматури, а також для заміни перегорілих електроламп повинні застосовуватися пристрої, що забезпечують безпеку цих робіт.
10. Люмінесцентні лампи, лампи типу ДРЛ та інші джерела, що вийшли з ладу і містять ртуть, повинні зберігатися в спеціальному приміщенні. Їх утилізація має проводитися відповідно до нормативно-технічних актів.
11. ОПАЛЕННЯ ТА ВЕНТИЛЯЦІЯ
12. Системи опалення (охолодження) і вентиляції приміщень обладнують відповідно до вимог Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.06.96 № 173, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.07.96 за № 379/1404 (далі - ДСП № 173-96), СНиП 2.04.05-91 «Отопление, вентиляция и кондиционирование» (далі - СНиП 2.04.05-91), ГОСТ 12.4.021-75 «ССБТ. Системы вентиляционные. Общие требования» та розділів 5.2 і 5.3 НАПБ В.01.057-2006/200.
13. Безпеку експлуатації трубопроводів пари і гарячої води слід забезпечувати згідно з вимогами НПАОП 0.00-1.11-98.
14. Параметри мікроклімату у приміщеннях повинні відповідати вимогам Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень, затверджених постановою Міністерства охорони здоров'я України від 01.12.99 № 42 (далі - ДСН
15. 99), ГОСТ 12.1.005-88 «ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны», ДБН В.2.2-1-95, Ветеринарно-санітарних правил для птахівницьких господарств.