Страница 8: НПАОП 01.2-1.03-08. Правила охорони праці у птахівництві (32441)

відкривати й закривати кришку колодязя за допомогою спеціальних гаків і ломів;

перед спусканням у колодязь слід перевірити наявність у ньому задушливих і горючих газів. Для визначення наявності й концентрації горючих газів необхідно використовувати газоаналізатори і шахтні інтерферометри. Для визначення загазованості застосовується бензинова водопровідно - каналізаційна лампа;

перед спуском у колодязь слід перевірити наявність і цілісність ходових скоб і міцність їхнього кріплення;

опускатися в колодязь необхідно в запобіжному поясі, слід обв'язатися мотузкою (канатом), один кінець якої повинен тримати працівник нагорі. При потребі він повинен швидко підняти працівника з колодязя.

1. Працювати в колодязі із шланговим протигазом можна безперервно не більше 15 хвилин, після цього необхідно змінити працівника в колодязі для відпочинку на поверхні не менше ніж на 20 хвилин.
2. Для видалення накопичених токсичних газів з колодязів потрібно застосовувати:

природне провітрювання у разі відсутності вентиляції (не менше 20 хвилин) при відкритих кришках сусідніх оглядових колодязів, що розташовані вище і нижче на самопливній каналізаційній лінії, при цьому кришка робочого колодязя залишається закритою (під час провітрювання колодязя на водопровідній мережі кришку робочого колодязя відкривають);

примусове нагнітання повітря за допомогою ручного вентилятора або компресорної установки протягом 10 хв.;

наповнення колодязя водою з подальшим її відкачуванням.

1. Не дозволяється застосовувати випалювання газу з метою його видалення.
2. При появі шкідливих газів під час виконання робіт у даному місці їх необхідно припинити і продовжити тільки після забезпечення робочих місць вентиляцією (провітрюванням) чи при застосуванні працівниками необхідних засобів індивідуального захисту.
3. Під час виконання робіт у колекторах або комунікаційних тунелях повинні бути відкриті два найближчі люки або двері з таким розрахунком, щоб працівники були між ними.
4. Для запобігання вибуху в колодязі не дозволяється виконувати роботи, які можуть викликати іскроутворення.
5. ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА
6. Електрообладнання суб’єкта господарювання повинно відповідати

вимогам ГОСТ 12.1.019-79 «ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты», ГОСТ 12.1.030-81 «ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление», ГОСТ 12.1.002-84 «ССБТ. Электрические поля промышленной частоты. Допустимые уровни напряженности и требования к проведению контроля на рабочих местах», ГОСТ 12.1.018-93 «ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие требования», ГОСТ 12.4.124-83 «ССБТ. Средства защиты от статического электричества. Общие технические требования», ГОСТ 12.1.038-82«ССБТ.

Электробезопасность. Предельно допустимые значения напряжений прикосновения и токов», ГОСТ 12.2.042-91 «ССБТ. Машины и технологическое оборудование для животноводства и кормопроизводства. Общие требования безопасности», НПАОП 40.1-1.21-98 та ПУЕ.

1. Монтаж та експлуатація електрообладнання повинні виконуватися згідно з стандартами і нормативно-правовими актами з охорони праці та експлуатаційної документації на нього.
2. Усі електроустановки, що приєднуються, нові і реконструйовані, підлягають приймально-здавальним випробуванням згідно з ГОСТ 12.3.019-80 «ССБТ. Испытания и измерения электротехнические. Общие требования безопасности» та ПУЕ.
3. Усі електродвигуни повинні мати відповідний захист від коротких замикань і перевантажень згідно з ГОСТ 12.1.030-81 «ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление и зануление».
4. Струмоведучі частини електроустановок повинні мати захист від випадкового доторкання.
5. Неструмоведучі частини електрообладнання необхідно зануляти.
6. Уведення електроустановок в експлуатацію можливе лише за наявності відповідного електротехнічного персоналу і працівника, відповідального за електрогосподарство.
7. Електропроводки й електрообладнання у приміщеннях з підвищеним умістом пилу (кормоцехи, цехи сушіння посліду, трав'яного борошна тощо) повинні бути пиловибухозахищеного виконання.
8. Електропроводки, що з'єднують машини з іншим електрообладнанням у місцях, небезпечних щодо механічних пошкоджень, повинні прокладатися в сталевих або пластмасових трубах, металорукавах, коробах, каналах тощо.
9. Пускозахисну апаратуру електрообладнання необхідно закривати та розміщувати відповідно до вимог ГОСТ 21786-76 «ССБТ. Система «человек- машина». Сигнализаторы звуковые неречевых сообщений. Общие эргономические требования», ГОСТ 12.2.032-78 «ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования» та ГОСТ 12.2.03378 «ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования», проходи до неї мають бути вільними.
10. Штепсельні рознімання повинні бути захищені від випадкового дотику до частин під напругою і розміщені таким чином, щоб їхнє приєднання здійснювалося без ускладнень.
11. Штепсельні розетки для підключення опромінювальних установок до електричної мережі повинні мати третій заземлювальний контакт.
12. У приміщеннях підвищеної небезпеки (вологість понад 90%,

-5

запиленість понад 800 мг/м ) потрібно влаштовуватигерметичні

штепсельні розетки зі спеціальними гніздами для приєднання до захисного нульового проводу.

1. Роботу на машинах та обладнанні з електроприводомдозволяється доручати тільки персоналу з групою електробезпеки не нижче I.

В.С. Ткачов

Начальник відділу організації державного нагляду в АПК та соціально-культурній сфері