робіт
- Заготівлю осмолу слід організовувати і проводити відповідно до карти технологічного процесу, затвердженої у встановленому роботодавцем порядку.
- Карта технологічного процесу повинна складатися на кожну лісову ділянку, яку обрали для заготівлі пневого осмолу (далі — осмолоділянка), перед початком її розроблення.
- Проводити осмолозаготівлі слід без відхилень від карти технологічного процесу.
- У карту технологічного процесу необхідно включити:
характеристику осмолоділянки;
схему розроблення ділянки з розбивкою на пасіки, позначенням технологічних коридорів, майданчиків для розміщення устаткування, розроблення і навантажування осмолу, лісових автодоріг;
указівки про черговість розроблення пасік, умови і параметри буро-вибухових робіт, межі небезпечних зон при проведенні вибухових робіт, про порядок пересування працівників, напрямок руху підривників, шляхи їх відходження в безпечну зону та інші вказівки щодо безпечних способів виконання робіт.
Працівники, які здійснюють осмолозаготівлю, повинні бути до початку робіт ознайомлені з картою технологічного процесу.
- Закупівля вибухових матеріалів, їх транспортування і облік, зберігання і підготовка до роботи та заготівля пневого осмолу вибуховим способом повинні відповідати вимогам Єдиних правил безпеки при вибухових роботах, затверджених Держгіртехнаглядом України 25.03.92 (далі — ДНАОП 0.00-1.17-92).
- До початку робіт із заготівлі осмолу на осмолоділянці потрібно провести такі підготовчі роботи:
приземлення небезпечних дерев та частин пнів і ґрунту, які зависли на деревах, що ростуть, унаслідок раніше проведених вибухових робіт;
прокладання технологічних коридорів, лісових автодоріг;
улаштування майданчиків для розроблення і складання осмолу, осмолонавантажувальних пунктів, елементів облаштування бригади.
Готовність ділянок для заготівлі осмолу потрібно підтверджувати актами.
- Корчування пнів та трелювання пневого осмолу не слід проводити під час зливи, грози, сильних снігопадів, ожеледиці, густих туманів при видимості менше 50 м, швидкості вітру більше ніж 11 м/с, ближче 50 м від небезпечних дерев, оскільки за таких умов значно підвищується вірогідність травмування працівників.
- У разі корчування пнів машинами територія в радіусі 50 м навколо місць проведення робіт для сторонніх осіб є небезпечною зоною. Під час корчування пнів вибуховим способом величину небезпечної зони необхідно встановлювати відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.17-92 і вказувати в паспорті вибухових робіт.
На пішохідних стежках і дорогах, що перетинають розроблювану осмолоділянку, на межах її небезпечної зони повинні бути встановлені заборонні знаки безпеки з пояснювальними написами відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026-76.
У разі появи людей у небезпечній зоні роботи з корчування пнів повинні бути зупинені.
- При корчуванні пнів у густих молодняках або пнів, яких не видно за капотом трактора, наводити корчувач на пень потрібно за допомогою вішок чи прапорців, якими слід завчасно відзначати такі пні.
- Під час механізованого корчування, збирання, навантажування, підвезення та вивантажування пневого осмолу працівники, що виконують ручні роботи, повинні перебувати в безпечному місці на відстані не менше 10 м від машин, що працюють.
- Механізовану заготівлю пнів під час руху технічного засобу вздовж схилу дозволяється проводити на схилах з ухилами, які не перевищують значень, указаних в експлуатаційній документації для відповідних машин.
Рух тракторів і агрегатів поперек схилів без улаштування спеціальних шляхів-терас дозволяється схилом крутістю не більше 10° для гусеничних машин та не більше 6° — для колісних.
- Під час корчування пнів корчувальними машинами видаляти тонкі дерева та коріння, що потрапили між гусениці або в інші частини машини, дозволяється тільки після зупинки двигуна машини і при опущеному на землю робочому органі.
- Перед корчуванням пнів лебідкою трактора необхідно:
підрубати кореневі лапи з різних боків у пнів діаметром більше 30 см і з боку, протилежного напрямку натягування каната, у пнів діаметром до 30 см;
зробити на пні зарубки для кріплення сталевого каната;
установити трактор так, щоб його повздовжня вісь збігалася з напрямком натягування каната на пень, а щит був опущений.
- Під час корчування пнів слід використовувати сталеві канати діаметром не менше 20 мм для пнів діаметром до 35 см і не менше 25 мм для пнів діаметром від 35 до 50 см. Укладання підкладок під пень, перебування в підпневій ямі для підважування чи піднімання пня, а також підрубування коріння вручну, що перебуває під напругою, не дозволяється.
- Під час корчування пнів зубовим корчувачем, клинами-корчувачами необхідно дотримуватись таких вимог:
направляти корчувач на пень середнім зубом;
заглиблювати зуби в землю на відстані 1,5 м від пня;
корчувати пні діаметром від 40 до 60 см з попереднім обривом бокових коренів;
розколювати попередньо пні діаметром понад 60 см середнім зубом і корчувати за 2-4 заходи трактора.
- Під час зупинки корчувальних машин робочі органи (відвал, клин, зуби) потрібно опустити на землю, важелі управління поставити в нейтральне положення і заглушити двигун.
- Перед переїздами корчувальних машин на іншу осмолоділянку (на відстань понад 500 м) навісне обладнання повинне бути встановлене в транспортне положення і зафіксоване.
- Під час збирання та підвезення пневого осмолу трелювальними машинами необхідно:
здійснювати відчеплення пачки, яка розміщена в ковші, тільки після його опускання на землю, а гаки чокерів відчіплювати після повного послаблення каната і закінчення неконтрольованого (довільного) переміщення осмолу;
завантажувати осмол у ківш, який опущений на землю;
піднімати ківш над землею на 60-80 см перед початком його руху;
опускати ківш на землю під час перерв у роботі.
- При роботі трелювальних машин виконання операцій слід організовувати так, щоб не було потреби:
піднімати вантаж під час руху, різко гальмувати, робити круті повороти з піднятим ковшем;
здійснювати поворот стріли, якщо захват заглиблений у навантажуваний осмол, відривати захватом маніпулятора осмол, який примерз до землі, і підтягувати його, вивільняти вручну осмол з гідрозахвата;
включати лебідку і натягувати канат без сигналу чокерівника;
поправляти канат, чокери і зачокерований осмол під час натягування каната лебідкою і в процесі підтягування осмолу;
поправляти осмол на щиті, причепі, кузові, ковші чи захваті, закидати шматки осмолу на щит, у причеп або кузов під час руху трактора.
- Майданчик для розроблення та складання пневого осмолу в лісі повинен бути рівним, розчищеним від чагарників, звалених дерев, сушняку, каміння та інших предметів.
- Поділ пнів на частини вручну має здійснюватись поза купами і не на щиті трактора. Пні необхідно укладати поштучно в стійке положення. Пні, які розміщені в купах, необхідно розтягувати механізованим способом.
- Працівники, що зайняті на осмолозаготівлях, та особи, які перебувають на осмолоділянці, повинні бути вдягнені в захисні каски.
- Під час поділу пнів моторним інструментом та укладання осмолу в штабелі двома або більше працівниками відстань між останніми повинна бути не менше 5 м.
- Готовий осмол за необхідності його тривалого зберігання дозволяється складати в штабелі висотою не більше 1,8 м. Краї штабелів повинні бути закріплені.
- Навантажування осмолу вручну слід здійснювати відповідно до вимог пункту 18.5 цих Правил.
- Вимоги безпеки на вантажно-розвантажувальних роботах
- Загальні вимоги
- Виконання вантажно-розвантажувальних робіт повинне здійснюватися відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.01-07, ГОСТ 12.3.009-76, ГОСТ 12.3.020-80, цих Правил, а також експлуатаційної документації на вантажно-розвантажувальні технічні засоби, інструкцій підприємств-виробників.
(абзац перший підпункту 18.1.1 пункту 18.1 із змінами, внесеними згідно з наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці
та гірничого нагляду від 07.11.2007р. № 257)
Навантажування круглих лісоматеріалів і пиломатеріалів на залізничний транспорт необхідно проводити також згідно з вимогами «Правил техники безопасности и производственной санитарии при погрузочно-разгрузочных работах на железнодорожном транспорте», затверджених заступником Міністра шляхів сполучення СРСР 15.02.90 (далі — НАОП 5.1.11-1.22-90).
- Роботодавець здійснює контроль за дотриманням вимог безпеки при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт, забезпечує утримання вантажопідіймальної техніки, пристроїв і знімних вантажозахоплювальних органів в справному стані та безпечну їх експлуатацію.
- Усі вантажно-розвантажувальні роботи мають проводитися відповідно до карти технологічного процесу, затвердженої роботодавцем у встановленому на підприємстві порядку.
Нагляд і безпечна експлуатація вантажопідіймальної техніки повинні бути організовані відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.01-07, Типової інструкції для інженерно- технічних працівників, які здійснюють нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією вантажопідіймальних кранів, затвердженої наказом Держнаглядохоронпраці України від 20.10.94 № 107 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 13.03.95 за № 58/594 (ДНАОП 0.00-5.20-94), Типової інструкції для осіб, відповідальних за утримання вантажопідіймальних кранів у справному стані, затвердженої наказом Держнаглядохоронпраці України від 20.10.94 № 107 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 13.03.95 за № 59/595 (ДНАОП 0.00-5.07-94), та Типової інструкції для осіб, відповідальних за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами, затвердженої наказом Держнаглядохоронпраці України від 20.10.94№ 107 та
зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 13.03.95 за № 60/596 (ДНАОП 0.00-5.06
94).
(абзац другий підпункту 18.1.1 пункту 18.1 із змінами, внесеними згідно з наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці
та гірничого нагляду від 07.11.2007р. № 257)
- Безпечність проведення вантажно-розвантажувальних робіт має бути досягнута:
вибором раціональних способів виконання робіт, вантажно-транспортного обладнання і технологічного устаткування;
належним підготовленням і організацією місць виконання робіт;
дотриманням граничнодопустимої ваги переміщуваного вантажу;
використанням індивідуальних та колективних засобів захисту працівників.
- Переміщування вантажу вантажно-транспортним устаткуванням необхідно організовувати так, щоб унеможливлювалось перебування працівників на вантажі і в зоні його можливого коливання чи падіння, а також поверх приміщень і транспортних засобів, в яких перебувають люди. Після закінчення робіт і в перерві між ними вантаж, вантажозахоплювальні органи та пристрої (далі — органи) — гаки, ковші, грейфери тощо слід підняти в крайнє верхнє положення.
- Вантажі (крім баласту, вивантаженого для колійних робіт) при висоті їх укладання (рахуючи від головки рейки) до 1,2 м мають розміщуватися від зовнішнього боку головки найближчої до вантажу рейки залізничної чи підкранової колії на відстані не менше 2,0 м, а при більшій висоті — не менше 2,5 м.
- До підіймання та переміщення вантажі повинні бути підготовлені відповідно до вимог пункту 2.9 ГОСТ 12.3.009-76.
- Укладання вантажів за допомогою технічних засобів необхідно здійснювати згідно з вимогами підрозділу 2.10 ГОСТ 12.3.009-76.
- У місцях навантажування і вивантажування лісоматеріалів повинні бути передбачені пристосування або використовуватись способи, які унеможливлюють некерований рух лісоматеріалів.
- Під час вантажно-розвантажувальних робіт водій та інші особи не повинні перебувати у кабіні і на підніжках, проводити техогляд і ремонт транспортного засобу. Двигун автомобіля, який завантажується-розвантажується іншими технічними засобами, кіньми або вручну, перед завантажуванням-розвантажуванням має бути вимкненим.
- У разі зміни метеорологічних умов, які впливають на фізико-хімічний стан вантажів (збільшення токсичності), вантажно-розвантажувальні роботи повинні бути зупинені або вжиті додаткові заходи зі створення безпечних умов праці.
- Порядок обміну умовними сигналами між стропальником і кранівником вантажно-транспортного устаткування повинен встановлюватись відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.01-07.
(підпункт 18.1.12 пункту 18.1 із змінами, внесеними згідно з наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці
та гірничого нагляду від 07.11.2007р. № 257)
- Вантажно-розвантажувальні майданчики, естакади, містки, сходні потрібно підтримувати в справному стані, систематично очищувати їх від обрізків, колод, деревних хлистів, вивільнених перекладок та інших сторонніх предметів, а в зимовий час додатково до вищезгаданих робіт очищувати від снігу і льоду, посипати піском, шлаком або іншими матеріалами, що запобігають сковзанню.
Для проходу працівників до місць навантажування, які розміщені на уступах і відкосах з ухилом більшим 20°, повинні бути збудовані драбини з поручнями.
- Для навантажування лісоматеріалів на залізничний транспорт необхідно використовувати спеціальні стаціонарні чи пересувні естакади.
- Місця, на яких постійно проводиться навантажування або вивантажування лісоматеріалів, повинні бути позначені знаками безпеки з попереджувальними написами відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026-76.
- Одночасне виконання вантажно-розвантажувальних робіт з переміщенням лісоматеріалів дозволяється на різних штабелях. На двох сусідніх штабелях вантажно- розвантажувальні роботи дозволяється виконувати, якщо відстань між штабелями деревних хлистів чи довгоття становить не менше 50 м, сортиментів — не менше 25 м.
- Під час навантажування лісоматеріалів кранами необхідно використовувати переважно грейферні вантажозахоплювальні органи. Стропи, які використовуються для навантажування, повинні бути оснащені самовідчеплювальними пристроями, які усувають необхідність перебування стропальника на завантажуваному рухомому складі в період розчеплювання пачки (пакета).
- Перед навантажуванням чи вивантажуванням лісоматеріалів автомобілі, залізничні вагони, платформи і вузькоколійні вагони-зчепи повинні бути надійно закріплені гальмами, башмаками, зарізними шпалами, які повинні запобігати самочинному переміщенню вищезгаданих транспортних засобів.
- Механізоване навантажування і вивантажування круглих лісоматеріалів слід організовувати так, щоб під час роботи унеможливлювалось перебування працівників на площадці автомобіля, причепі чи на вагоні-зчепі, між штабелем, що розбирається чи формується, а також в інших місцях зони дії переміщуваного вантажу і вантажозахоплювальних органів, уключаючи зону можливого розкочування лісоматеріалів під час аварійних ситуацій.
- Використовувати для навантажування-вивантажування деревини екскаватор дозволяється в межах, встановлених експлуатаційною документацією на