робіт

  1. Заготівлю осмолу слід організовувати і проводити відповідно до карти технологічного процесу, затвердженої у встановленому роботодавцем порядку.
    1. Карта технологічного процесу повинна складатися на кожну лісову ділянку, яку обрали для заготівлі пневого осмолу (далі — осмолоділянка), перед початком її розроблення.
    2. Проводити осмолозаготівлі слід без відхилень від карти технологічного процесу.
    3. У карту технологічного процесу необхідно включити:

характеристику осмолоділянки;

схему розроблення ділянки з розбивкою на пасіки, позначенням технологічних коридорів, майданчиків для розміщення устаткування, розроблення і навантажування осмолу, лісових автодоріг;

указівки про черговість розроблення пасік, умови і параметри буро-вибухових робіт, межі небезпечних зон при проведенні вибухових робіт, про порядок пересування працівників, напрямок руху підривників, шляхи їх відходження в безпечну зону та інші вказівки щодо безпечних способів виконання робіт.

Працівники, які здійснюють осмолозаготівлю, повинні бути до початку робіт ознайомлені з картою технологічного процесу.

  1. Закупівля вибухових матеріалів, їх транспортування і облік, зберігання і підготовка до роботи та заготівля пневого осмолу вибуховим способом повинні відповідати вимогам Єдиних правил безпеки при вибухових роботах, затверджених Держгіртехнаглядом України 25.03.92 (далі — ДНАОП 0.00-1.17-92).
    1. До початку робіт із заготівлі осмолу на осмолоділянці потрібно провести такі підготовчі роботи:

приземлення небезпечних дерев та частин пнів і ґрунту, які зависли на деревах, що ростуть, унаслідок раніше проведених вибухових робіт;

прокладання технологічних коридорів, лісових автодоріг;

улаштування майданчиків для розроблення і складання осмолу, осмолонавантажувальних пунктів, елементів облаштування бригади.

Готовність ділянок для заготівлі осмолу потрібно підтверджувати актами.

  1. Корчування пнів та трелювання пневого осмолу не слід проводити під час зливи, грози, сильних снігопадів, ожеледиці, густих туманів при видимості менше 50 м, швидкості вітру більше ніж 11 м/с, ближче 50 м від небезпечних дерев, оскільки за таких умов значно підвищується вірогідність травмування працівників.
    1. У разі корчування пнів машинами територія в радіусі 50 м навколо місць проведення робіт для сторонніх осіб є небезпечною зоною. Під час корчування пнів вибуховим способом величину небезпечної зони необхідно встановлювати відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.17-92 і вказувати в паспорті вибухових робіт.

На пішохідних стежках і дорогах, що перетинають розроблювану осмолоділянку, на межах її небезпечної зони повинні бути встановлені заборонні знаки безпеки з пояснювальними написами відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026-76.

У разі появи людей у небезпечній зоні роботи з корчування пнів повинні бути зупинені.

  1. При корчуванні пнів у густих молодняках або пнів, яких не видно за капотом трактора, наводити корчувач на пень потрібно за допомогою вішок чи прапорців, якими слід завчасно відзначати такі пні.
    1. Під час механізованого корчування, збирання, навантажування, підвезення та вивантажування пневого осмолу працівники, що виконують ручні роботи, повинні перебувати в безпечному місці на відстані не менше 10 м від машин, що працюють.
    2. Механізовану заготівлю пнів під час руху технічного засобу вздовж схилу дозволяється проводити на схилах з ухилами, які не перевищують значень, указаних в експлуатаційній документації для відповідних машин.

Рух тракторів і агрегатів поперек схилів без улаштування спеціальних шляхів-терас дозволяється схилом крутістю не більше 10° для гусеничних машин та не більше 6° — для колісних.

  1. Під час корчування пнів корчувальними машинами видаляти тонкі дерева та коріння, що потрапили між гусениці або в інші частини машини, дозволяється тільки після зупинки двигуна машини і при опущеному на землю робочому органі.
    1. Перед корчуванням пнів лебідкою трактора необхідно:

підрубати кореневі лапи з різних боків у пнів діаметром більше 30 см і з боку, протилежного напрямку натягування каната, у пнів діаметром до 30 см;

зробити на пні зарубки для кріплення сталевого каната;

установити трактор так, щоб його повздовжня вісь збігалася з напрямком натягування каната на пень, а щит був опущений.

  1. Під час корчування пнів слід використовувати сталеві канати діаметром не менше 20 мм для пнів діаметром до 35 см і не менше 25 мм для пнів діаметром від 35 до 50 см. Укладання підкладок під пень, перебування в підпневій ямі для підважування чи піднімання пня, а також підрубування коріння вручну, що перебуває під напругою, не дозволяється.
    1. Під час корчування пнів зубовим корчувачем, клинами-корчувачами необхідно дотримуватись таких вимог:

направляти корчувач на пень середнім зубом;

заглиблювати зуби в землю на відстані 1,5 м від пня;

корчувати пні діаметром від 40 до 60 см з попереднім обривом бокових коренів;

розколювати попередньо пні діаметром понад 60 см середнім зубом і корчувати за 2-4 заходи трактора.

  1. Під час зупинки корчувальних машин робочі органи (відвал, клин, зуби) потрібно опустити на землю, важелі управління поставити в нейтральне положення і заглушити двигун.
    1. Перед переїздами корчувальних машин на іншу осмолоділянку (на відстань понад 500 м) навісне обладнання повинне бути встановлене в транспортне положення і зафіксоване.
    2. Під час збирання та підвезення пневого осмолу трелювальними машинами необхідно:

здійснювати відчеплення пачки, яка розміщена в ковші, тільки після його опускання на землю, а гаки чокерів відчіплювати після повного послаблення каната і закінчення неконтрольованого (довільного) переміщення осмолу;

завантажувати осмол у ківш, який опущений на землю;

піднімати ківш над землею на 60-80 см перед початком його руху;

опускати ківш на землю під час перерв у роботі.

  1. При роботі трелювальних машин виконання операцій слід організовувати так, щоб не було потреби:

піднімати вантаж під час руху, різко гальмувати, робити круті повороти з піднятим ковшем;

здійснювати поворот стріли, якщо захват заглиблений у навантажуваний осмол, відривати захватом маніпулятора осмол, який примерз до землі, і підтягувати його, вивільняти вручну осмол з гідрозахвата;

включати лебідку і натягувати канат без сигналу чокерівника;

поправляти канат, чокери і зачокерований осмол під час натягування каната лебідкою і в процесі підтягування осмолу;

поправляти осмол на щиті, причепі, кузові, ковші чи захваті, закидати шматки осмолу на щит, у причеп або кузов під час руху трактора.

  1. Майданчик для розроблення та складання пневого осмолу в лісі повинен бути рівним, розчищеним від чагарників, звалених дерев, сушняку, каміння та інших предметів.
    1. Поділ пнів на частини вручну має здійснюватись поза купами і не на щиті трактора. Пні необхідно укладати поштучно в стійке положення. Пні, які розміщені в купах, необхідно розтягувати механізованим способом.
    2. Працівники, що зайняті на осмолозаготівлях, та особи, які перебувають на осмолоділянці, повинні бути вдягнені в захисні каски.
    3. Під час поділу пнів моторним інструментом та укладання осмолу в штабелі двома або більше працівниками відстань між останніми повинна бути не менше 5 м.
    4. Готовий осмол за необхідності його тривалого зберігання дозволяється складати в штабелі висотою не більше 1,8 м. Краї штабелів повинні бути закріплені.
    5. Навантажування осмолу вручну слід здійснювати відповідно до вимог пункту 18.5 цих Правил.
  2. Вимоги безпеки на вантажно-розвантажувальних роботах
    1. Загальні вимоги
      1. Виконання вантажно-розвантажувальних робіт повинне здійснюватися відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.01-07, ГОСТ 12.3.009-76, ГОСТ 12.3.020-80, цих Правил, а також експлуатаційної документації на вантажно-розвантажувальні технічні засоби, інструкцій підприємств-виробників.

(абзац перший підпункту 18.1.1 пункту 18.1 із змінами, внесеними згідно з наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці

та гірничого нагляду від 07.11.2007р. № 257)

Навантажування круглих лісоматеріалів і пиломатеріалів на залізничний транспорт необхідно проводити також згідно з вимогами «Правил техники безопасности и производственной санитарии при погрузочно-разгрузочных работах на железнодорожном транспорте», затверджених заступником Міністра шляхів сполучення СРСР 15.02.90 (далі — НАОП 5.1.11-1.22-90).

  1. Роботодавець здійснює контроль за дотриманням вимог безпеки при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт, забезпечує утримання вантажопідіймальної техніки, пристроїв і знімних вантажозахоплювальних органів в справному стані та безпечну їх експлуатацію.
    1. Усі вантажно-розвантажувальні роботи мають проводитися відповідно до карти технологічного процесу, затвердженої роботодавцем у встановленому на підприємстві порядку.

Нагляд і безпечна експлуатація вантажопідіймальної техніки повинні бути організовані відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.01-07, Типової інструкції для інженерно- технічних працівників, які здійснюють нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією вантажопідіймальних кранів, затвердженої наказом Держнаглядохоронпраці України від 20.10.94 № 107 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 13.03.95 за № 58/594 (ДНАОП 0.00-5.20-94), Типової інструкції для осіб, відповідальних за утримання вантажопідіймальних кранів у справному стані, затвердженої наказом Держнаглядохоронпраці України від 20.10.94 № 107 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 13.03.95 за № 59/595 (ДНАОП 0.00-5.07-94), та Типової інструкції для осіб, відповідальних за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами, затвердженої наказом Держнаглядохоронпраці України від 20.10.94№ 107 та

зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 13.03.95 за № 60/596 (ДНАОП 0.00-5.06

94).

(абзац другий підпункту 18.1.1 пункту 18.1 із змінами, внесеними згідно з наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці

та гірничого нагляду від 07.11.2007р. № 257)

  1. Безпечність проведення вантажно-розвантажувальних робіт має бути досягнута:

вибором раціональних способів виконання робіт, вантажно-транспортного обладнання і технологічного устаткування;

належним підготовленням і організацією місць виконання робіт;

дотриманням граничнодопустимої ваги переміщуваного вантажу;

використанням індивідуальних та колективних засобів захисту працівників.

  1. Переміщування вантажу вантажно-транспортним устаткуванням необхідно організовувати так, щоб унеможливлювалось перебування працівників на вантажі і в зоні його можливого коливання чи падіння, а також поверх приміщень і транспортних засобів, в яких перебувають люди. Після закінчення робіт і в перерві між ними вантаж, вантажозахоплювальні органи та пристрої (далі — органи) — гаки, ковші, грейфери тощо слід підняти в крайнє верхнє положення.
    1. Вантажі (крім баласту, вивантаженого для колійних робіт) при висоті їх укладання (рахуючи від головки рейки) до 1,2 м мають розміщуватися від зовнішнього боку головки найближчої до вантажу рейки залізничної чи підкранової колії на відстані не менше 2,0 м, а при більшій висоті — не менше 2,5 м.
      1. До підіймання та переміщення вантажі повинні бути підготовлені відповідно до вимог пункту 2.9 ГОСТ 12.3.009-76.
      2. Укладання вантажів за допомогою технічних засобів необхідно здійснювати згідно з вимогами підрозділу 2.10 ГОСТ 12.3.009-76.
      3. У місцях навантажування і вивантажування лісоматеріалів повинні бути передбачені пристосування або використовуватись способи, які унеможливлюють некерований рух лісоматеріалів.
      4. Під час вантажно-розвантажувальних робіт водій та інші особи не повинні перебувати у кабіні і на підніжках, проводити техогляд і ремонт транспортного засобу. Двигун автомобіля, який завантажується-розвантажується іншими технічними засобами, кіньми або вручну, перед завантажуванням-розвантажуванням має бути вимкненим.
      5. У разі зміни метеорологічних умов, які впливають на фізико-хімічний стан вантажів (збільшення токсичності), вантажно-розвантажувальні роботи повинні бути зупинені або вжиті додаткові заходи зі створення безпечних умов праці.
      6. Порядок обміну умовними сигналами між стропальником і кранівником вантажно-транспортного устаткування повинен встановлюватись відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.01-07.

(підпункт 18.1.12 пункту 18.1 із змінами, внесеними згідно з наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці

та гірничого нагляду від 07.11.2007р. № 257)

  1. Вантажно-розвантажувальні майданчики, естакади, містки, сходні потрібно підтримувати в справному стані, систематично очищувати їх від обрізків, колод, деревних хлистів, вивільнених перекладок та інших сторонніх предметів, а в зимовий час додатково до вищезгаданих робіт очищувати від снігу і льоду, посипати піском, шлаком або іншими матеріалами, що запобігають сковзанню.

Для проходу працівників до місць навантажування, які розміщені на уступах і відкосах з ухилом більшим 20°, повинні бути збудовані драбини з поручнями.

  1. Для навантажування лісоматеріалів на залізничний транспорт необхідно використовувати спеціальні стаціонарні чи пересувні естакади.
    1. Місця, на яких постійно проводиться навантажування або вивантажування лісоматеріалів, повинні бути позначені знаками безпеки з попереджувальними написами відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026-76.
      1. Одночасне виконання вантажно-розвантажувальних робіт з переміщенням лісоматеріалів дозволяється на різних штабелях. На двох сусідніх штабелях вантажно- розвантажувальні роботи дозволяється виконувати, якщо відстань між штабелями деревних хлистів чи довгоття становить не менше 50 м, сортиментів — не менше 25 м.
      2. Під час навантажування лісоматеріалів кранами необхідно використовувати переважно грейферні вантажозахоплювальні органи. Стропи, які використовуються для навантажування, повинні бути оснащені самовідчеплювальними пристроями, які усувають необхідність перебування стропальника на завантажуваному рухомому складі в період розчеплювання пачки (пакета).
      3. Перед навантажуванням чи вивантажуванням лісоматеріалів автомобілі, залізничні вагони, платформи і вузькоколійні вагони-зчепи повинні бути надійно закріплені гальмами, башмаками, зарізними шпалами, які повинні запобігати самочинному переміщенню вищезгаданих транспортних засобів.
      4. Механізоване навантажування і вивантажування круглих лісоматеріалів слід організовувати так, щоб під час роботи унеможливлювалось перебування працівників на площадці автомобіля, причепі чи на вагоні-зчепі, між штабелем, що розбирається чи формується, а також в інших місцях зони дії переміщуваного вантажу і вантажозахоплювальних органів, уключаючи зону можливого розкочування лісоматеріалів під час аварійних ситуацій.
      5. Використовувати для навантажування-вивантажування деревини екскаватор дозволяється в межах, встановлених експлуатаційною документацією на