6.1.25. Влаштування та експлуатація конвейєрного транспорту, елеваторів, пневматичного та вібраційного транспорту вантажопідіймальних машин у цехах, дільницях, відділеннях повинні відповідати вимогам НПАОП 27.0-1.01-87, ГОСТ 12.2.022-80, ГОСТ 12.2.003-91. Транспортні механізми мають бути забезпечені попереджувальними пристроями для подачі звукового або світлового сигналу про їх запуск, аварію, зупинку чи пошкодження.
6.1.26. Не дозволяється розміщати монорейки і конвейєри над робочими місцями, проходами, проїздами. Якщо за умовами виробництва таке розміщення є необхідним, над вказаними місцями повинні бути обладнані суцільні огородження, а конвейєри, крім того, повинні бути обладнані захисними бортами. Відстань огородження від рівня підлоги відповідно до ГОСТ 12.2.062-81 повинна забезпечувати безпечний прохід людей або проїзд транспорту.
6.1.27. При наявності просипів прибирання розсипаного матеріалу дозволяється виконувати лише при зупинці відповідного обладнання і дотриманні бірочної системи. Прибирання просипів повинно виконуватись згідно з інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
6.1.28. Для захисту від шуму і вібрації і зниження їх до допустимих величин при роботі плавильних печей, насосів води високого тиску, компресорів, насосів для перекачування пульпи, центрифуг, сушарок, класифікаторів, холодильних машин повинні бути передбачені заходи відповідно до вимог ГОСТ 12.1.003-83, ГОСТ 12.1.012-90, ДСН 3.3.6.039-99, ДСН 3.3.6.037-99.
6.1.29. Плавильні установки з електропечами повинні бути забезпечені засобами захисту від дії електромагнітних полів відповідно до вимог НПАОП 28.51-1.19.62, ГОСТ 12.2.007.9-88, ГОСТ 12.2.007.10-87, ГОСТ 12.1.002-84, СН 5802-91 та СН 5803-91.
Контроль за додержанням безпечних величин електромагнітних полів повинен виконуватись шляхом вимірювання параметрів потоку енергії електромагнітних полів на робочих місцях і в місцях можливого перебування персоналу, де є небезпека їх дії. Порядок проведення контролю визначається інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
6.1.30. Влаштування огородження обладнання, площадок для обслуговування і сходів повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.062-81, НПАОП 27.0-1.01-87, НПАОП 27.4-7.15-86.
6.1.31. Порожнини (полості) устаткування, де використовуються чи виготовляються сухі порошки або пудра перед початком роботи, а також після тривалої зупинки необхідно продути інертним чи захисним газом для зниження вмісту кисню в газовому середовищі порожнин до заданого безпечного значення, що повинно бути передбачено проектом. Порядок виконання продувки і контролю вмісту кисню визначається інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
6.1.32. В приміщеннях, де виготовляються чи використовуються сухі порошки, прибирання пилу повинно проводитися методом, що виключає здіймання пилу. В разі мокрого прибирання змиви повинні видалятись у шламовідстійники.
6.1.32.1. Змиті в шламовідстійник відкладення порошку необхідно видаляти через відкриті жолоби, що перекриваються решітками. Шламовідстійник повинен бути розміщений за межами будинку і обладнаний дихальним клапаном для безперервного видалення водню, що утворюється при реакції порошку і пилу алюмінію з водою.
6.1.32.2. Очищення шламовідстійників, лотків, каналізаційних труб та колодязів повинно виконуватись відповідно до вимог щодо виконання газонебезпечних робіт. Графік і порядок очищення повинні бути визначені інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
6.1.33. Технологічні, вентиляційні і аспіраційні викиди, класифіковані у відповідності з ГОСТ 17.2.1.01-76, до викидання їх у повітряний басейн повинні бути ефективно очищені для забезпечення зниження вмісту шкідливих речовин в атмосферному повітрі населених місць до рівня, що не перевищує ГДК у відповідності з розрахунками по ГОСТ 17.2.3.02-76.
6.1.33.1. На кожному підприємстві повинен бути розроблений згідно з ГОСТ 17.0.0.04-90 екологічний паспорт, в якому вказується допустимий ступінь впливу на навколишнє середовище його технологічних, вентиляційних і аспіраційних викидів.
6.1.33.2. Характеристика відходів, що створюються на підприємстві і підлягають утилізації, повинна бути наведена в екологічному паспорті підприємства.
6.1.34. Транспортування матеріалів, що містять шкідливі речовини чи можуть утворювати пил, повинно проводитись в герметичній тарі. У випадку аварійної ситуації, пов'язаної з розгерметизацією тари, повинні бути передбачені заходи щодо збирання та упаковки матеріалів.
6.1.35. Інструменти та пристрої, що використовуються для обслуговування і ремонту технологічного обладнання, повинні відповідати характеру виконуваної роботи і бути справними. В приміщеннях, які у відповідності з ОНТП 24-86 належать до категорії А чи Б, повинні використовуватись інструменти з матеріалів, які не створюють іскр.
Інструменти і пристрої повинні знаходитись у відведених для цього місцях на робочих площадках або в спеціальних інструментальних шафах.
6.1.36. Відділення, де виготовляють чи використовують порошки і пудру, повинні бути обладнані телефонним виробничим зв'язком, в тому числі гучномовним.
6.2. Виробництво водорозпилених порошків
6.2.1. Всі операції в процесі приготування розплаву (завантаження шихтових і легуючих матеріалів, покриття розплаву флюсом, знімання шлаку, контроль температури, взяття проб розплаву на аналіз) повинні виконуватись згідно з технологічним регламентом і інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
6.2.1.1. Сировинні матеріали, які завантажують в плавильну піч, повинні мати сертифікати. Лом і відходи алюмінію і його сплавів повинні відповідати вимогам ГОСТ 1639-93. При цьому повинно бути забезпечено очищення їх від домішок, масел, емульсій при додержанні вимог ГОСТ 12.2.055-81, НПАОП 27.5-7.25-83 та НПАОП 28.0-1.23-63.
6.2.1.2. При використанні термічного способу очищення відходів від бруду і домішок повинно бути забезпечено додержання вимог ГОСТ 12.3.004-75, НПАОП 28.51-1.26-88, НПАОП 28.51-1.11-67. При очищенні та утилізації газів, які видаляються від термоустановок, повинні бути забезпечені вимоги ГОСТ 12.1.005-88, ГОСТ 17.2.3.02-76.
6.2.1.3. Матеріали, які використовуються як флюси при приготуванні розплаву, повинні бути сухими і подрібненими. Готові флюси повинні зберігатися в герметичних ємкостях.
6.2.2. При використанні електропечей для приготування розплавів конструкція їх повинна відповідати ГОСТ 12.2.007.9-88, ГОСТ 12.2.007.10-87. Проектування, будівництво, обслуговування, експлуатація і профілактичні огляди плавильних печей, пристроїв для розливання розплаву, пристроїв для відведення, охолодження і очищення відхідних газів повинні проводитись згідно з вимогами НПАОП 40.1-1.32-01, ГОСТ 12.2.003-91, ГОСТ 12.2.046.0-90, ГОСТ 12.3.004-75, ГОСТ 12.3.027-92, СНиП 3.05-06-85, ГОСТ 12.2.055-81, НПАОП 27.4-1.04-70, НПАОП 27.4-6.01-86, СН 357-77 і цих Правил.
6.2.3. Пульт управління електричним режимом плавильної печі повинен бути обладнаний необхідними для безпечної експлуатації печі і передбаченими проектом контрольно-вимірювальними приладами і пристроями автоматики. Дублюючі прилади при необхідності повинні бути встановлені на робочій площадці. Перемикання ступенів напруги, а також управління вимикачами пічних трансформаторів плавильних печей повинно бути дистанційним і проводитись з пульту управління.
Для аварійного відключення плавильної печі на робочій площадці повинна бути встановлена ручна кнопка аварійного вимикача.
6.2.4. На площадках обслуговування печі проектом повинна бути передбачена світлова сигналізація, яка попереджає, що піч знаходиться під напругою.
6.2.5. Всі роботи, що пов'язані з експлуатацією, оглядом і ремонтом плавильних електропечей, повинні проводитись у відповідності з вимогами НПАОП 40.1-1.32-01, НПАОП 40.1-1.01-97, НПАОП 27.0-4.02-90, НПАОП 27.4-6.01-86.
6.2.6. Електропечі, що нахиляються, повинні мати автоматичне гальмування. Механізм нахилу печі повинен мати обмежувач нахилу як вперед, так і назад. Проводити нахил печі при несправних обмежувачах нахилу не дозволяється. Пристрій гальмування повинен забезпечити можливість раптової зупинки печі під час її нахилу в будь-якому положенні, а також зупинку печі при нахилі у випадку перерви в живленні електроенергією.
Механізм нахилу печі повинен бути захищеним від попадання бризок розплавленого металу і шлаку. Місце управління приводом нахилу печі повинне бути розташоване з боку зливання металу у металоприймач з метою забезпечення хорошої видимості при зливанні розплаву.
Розташування центру рівноваги електропечі повинно бути таким, щоб в разі виходу з ладу механізму нахилу піч поверталась у вертикальне положення.
6.2.7. На робочому місці оператора печі плавлення повинен бути забезпечений контроль ефективності захисту його від дії електричних та електромагнітних полів у відповідності з вимогами ГОСТ 12.1.002-84, ГОСТ 12.1.045-84, ГОСТ 12.1.038-82, від теплового випромінювання і високої температури нагрітих поверхонь, возгонів, метало-, газо- і тепловиділень, а також контроль засобів захисту від проливання розплаву металу в аварійних ситуаціях. Порядок проведення контролю повинен бути визначений інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
6.2.8. Для забезпечення подачі охолоджувальної води при відключенні або аварії системи водоохолодження пічного обладнання повинна бути передбачена аварійна ємкість з водою.
У разі припинення циркуляції води в системі охолодження або в окремих її вузлах, а також при появі течі води повинен бути одразу зупинений технологічний процес і прийняті заходи щодо відновлення циркуляції води і ліквідації течі. Порядок виконання робіт повинен бути передбачений інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
6.2.9. При використанні газових віддзеркалювальних печей для приготування розплаву металу повинні виконуватись вимоги ДБН В.2.5-20-2001, ГОСТ 12.2.055-81, ГОСТ 12.2.046.0-90, НПАОП 60.3-1.15-71, НПАОП 0.00-1.20-98, НПАОП 27.4-1.04-70, НПАОП 27.4-7.04-85, НПАОП 27.4-7.02-74.
6.2.10. В технологічному регламенті повинні бути задані граничні значення тиску газу, що подається в піч, та розрідження (тяги) в печі. Проектом повинні бути передбачені прилади контролю за тиском газу і за розрідженням (тягою) в печі та пристрої, які забезпечують припинення подачі газу в піч при відхиленні параметрів, що контролюються, від заданих граничних значень. Порядок дій повинен бути визначений інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
Проектом повинні бути передбачені прилади контролю за наявністю факелу основного пальника (пальників) та засоби, які забезпечують припинення подачі газу в піч при згасанні факелу. Порядок дій повинен бути визначений інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
6.2.11. Розроблена в проекті схема газопостачання печі з позначками призначення арматури, яка використовується, повинна бути вивішена на робочому місці біля печі. Порядок дій повинен бути визначений інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
6.2.12. Порядок розпалювання печі повинен визначатися інструкцією, затвердженою керівником підприємства, в якій обов'язково має бути вказано, що газовий пальник печі може бути розпалений тільки після вентиляції топки. При цьому необхідно переконатись в наявності в топці тяги, яка відповідає передбаченій в технологічній інструкції чи в технологічному паспорті. Газовий факел для розпалення пальника печі повинен запалюватись за межами печі і лише при сталому полум'ї факелу він може бути внесений в піч.
У разі, якщо полум'я відривається від пальника, необхідно припинити подачу газу, провентилювати топку та піч, перевірити тиск газу, усунути причину нестабільного горіння газу або звернутись до газорятувальної служби.
6.2.13. Для забезпечення гасіння в разі виникнення загоряння на трактах подачі газу проектом повинна бути передбачена система подачі інертного газу для відриву полум'я з подальшим заповненням газопроводу інертним газом. При цьому необхідно забезпечити припинення виходу газу в приміщення після його гасіння. Використання для відривання полум'я води або пари допускається лише при умові виключення можливості контакту води чи пари з розплавом. Порядок дій визначається інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
6.2.14. Устаткування для зливання розплаву і його розпилення повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.046.0-90, ГОСТ 12.2.055-81, ГОСТ 12.3.027-92, НПАОП 0.00-1.13-71. Операції щодо розпилення розплаву повинні виконуватись при дотриманні вимог НПАОП 0.00-1.07-94, НПАОП 27.0-1.01-87, НПАОП 27.4-1.04-76. Металоприймач перед заповненням його розплавом повинен бути розігрітим до температури, вказаної в інструкції, затвердженій керівником підприємства. Жолоби, підготовлені для приймання рідкого розплаву, повинні бути сухими і прогрітими.
6.2.15. Для кожної печі повинна бути передбачена аварійна термостійка футерована ємкість (ківш) об'ємом, що перевищує об'єм тигля (металоприймача) печі, для приймання розплавленого металу у випадку аварії печі. Ємкість повинна бути виготовлена з нейтрального по відношенню до розплаву матеріалу, очищеною, висушеною, гідро- і термоізольованою.
В установках з піччю, що вміщує більше однієї тонни розплаву металу, на випадок пошкодження воронки, зливного патрубку металоприймача або форсунки установки розпилення розплаву необхідно передбачити пристрої для аварійного перекриття потоку розплаву металу, що витікає з металоприймача.
6.2.16. Під час роботи форсунки проводити будь-які роботи щодо очищення чи ремонту пристроїв розпилення забороняється.
6.2.17. Всі з'єднання в системі подачі енергоносія до пристроїв для розпилення розплаву повинні систематично перевірятися на герметичність. Проведення будь-яких робіт в системі подачі енергоносія при роботі компресора (насоса) або при наявності тиску в посудинах і трубопроводах, не дозволяється.
6.2.18. Камера розпилення розплаву повинна бути обладнана пристроями, що запобігають інтенсивному утворенню пари в процесі розпилення, унеможливлюють накопичення її і газу у внутрішній порожнині камери і запобігають надходженню їх в приміщення.
6.2.19. Трубопроводи для транспортування пульпи, пісків, фугату та осаду повинні бути обладнані пристроями для безперервного видалення водню, який може створюватися при реакції порошка з водою, і бути прокладені таким чином, щоб виключалась можливість утворення зони накопичення водню.
