5.1.3. Застосування парового або водяного опалення не дозволяється в приміщеннях, де використовуються речовини:
а) що мають властивість самозайматись при контакті з нагрітими поверхнями приладів і трубопроводів систем опалювання;
б) взаємодія яких з водою (або парою води) може призвести до їх самозаймання, до реакції з вибухом, або може супроводжуватись виділенням токсичних речовин.
5.1.4. В приміщеннях з виробництвами, які за класифікацією з вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до ОНТП 24-86 належать до категорій А чи Б, в системах опалення з місцевими нагрівальними приладами, в агрегатах повітряного опалення і припливних установках, температура теплоносія не повинна перевищувати 50 % значення мінімальної температури займання горючих речовин і матеріалів, які використовуються чи утворюються в технологічних процесах.
Місцеві нагрівальні прилади і трубопроводи повинні мати гладку поверхню, що легко очищається від пилу.
5.1.5. Вентилятори та повітропроводи для видалення вологого повітря або аерозолів агресивних рідин повинні бути захищені від корозії та обладнані пристроями для відведення конденсату. При наявності конденсату агресивних рідин необхідно забезпечити його нейтралізацію та очищення до надходження його в магістральну мережу виробничої каналізації.
5.1.6. В приміщеннях, де в технологічних процесах знаходяться чи створюються вибухонебезпечні або токсичні речовини або гази, повинні бути обладнані системи контролю їх вмісту у виробничій зоні з пристроями сигналізації в разі підвищення їх концентрації вище допустимого рівня, передбаченого ГОСТ 12.1.005-88.
Контроль за вмістом токсичних і вибухонебезпечних газів в приміщенні повинен здійснюватись, як правило, автоматичними газоаналізаторами, з подачею сигналу при досягненні 20 % НКГВ. В разі відсутності автоматичних газоаналізаторів контроль за вмістом в робочій зоні приміщень пилу і пару, а також токсичних газів повинен здійснюватись періодично шляхом відбирання проб повітря за методикою згідно з ГОСТ 12.1.016-79 за графіком і в терміни, встановлені і затверджені керівником підприємства.
5.1.7. На повітропроводах припливних вентиляційних систем подачі повітря до вибухонебезпечних приміщень (в межах вентиляційної камери) повинні бути передбачені самозакривні зворотні клапани, що ізолюють припливну камеру від вибухонебезпечного приміщення в разі зупинки припливного вентилятора.
5.1.8. В приміщеннях виробництв, які за класифікацією з вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до ОНТП 24-86 належать до категорії А чи Б, повітропроводи повинні бути виготовлені з негорючих матеріалів і прокладатись відкрито, перемикаючі і регулюючі пристрої систем вентиляції повинні бути виготовлені з матеріалів, що не утворюють іскр.
5.1.9. Для приміщень, в яких можливе раптове виділення вибухонебезпечних або шкідливих речовин, повинна бути передбачена аварійна вентиляція, продуктивність якої повинна бути визначена розрахунками в технологічній частині проекту.
Аварійна вентиляція повинна вмикатись автоматично при досягненні концентрації небезпечних речовин в робочій зоні 20 % НКГВ. Крім автоматичного ввімкнення аварійної вентиляції, необхідно передбачити ручне керування нею як зсередини, так і ззовні приміщення.
5.1.10. В приміщеннях виробництв, які за класифікацією з вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до ОНТП 24-86 належать до категорії А чи Б, системи аварійної вентиляції повинні бути обладнані вентиляторами у вибухобезпечному виконанні.
5.1.11. Вентиляційні установки повинні бути відрегульовані до проектної продуктивності і випробувані на санітарно-гігієнічну ефективність при максимальному проектному навантаженні технологічного обладнання.
5.1.12. При зміні технологічного процесу або реконструкції виробничої дільниці діючі вентиляційні системи повинні бути перепроектовані і приведені у відповідність з нормами. Зміни схем вентиляційних систем і параметрів їх роботи повинні виконуватися за погодженням з організацією - автором проекту.
5.1.13. На кожну вентиляційну систему повинен бути складений паспорт, а також заведений журнал експлуатації та ремонту. Всі зміни, які вносяться в вентиляційну систему, повинні бути відображені в паспорті і інструкції по експлуатації цієї системи.
5.1.14. Інструментальна перевірка ефективності роботи вентиляційних систем повинна проводитись не рідше одного разу на рік за графіком, затвердженим керівником підприємства, а також після ремонту або реконструкції вентиляційних систем. Перевірку необхідно проводити відповідною службою підприємства, яка повинна забезпечувати нормальну і безперебійну роботу вентиляційних систем, ремонт та контроль за їх станом і експлуатацією.
5.1.15. Порядок експлуатації систем вентиляції і повітряного опалення, в тому числі в аварійній ситуації у відповідності з планом ліквідації аварії, повинен бути визначений відповідною інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
5.2. Водопровід і каналізація
5.2.1. Водопровід і каналізація виробничих будинків повинні відповідати вимогам СНиП 2.04.01-85, СНиП 2.04.02-84, СНиП 3.05.05-84, СНиП 2.04.03-85, СНиП 3.05.01-85, СН 245-71 і цих Правил.
5.2.2. Проектом повинно бути передбачено раціональне використання води, запобігання забрудненню водоймищ стічними водами відповідно до Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" і ГОСТ 17.1.3.13-86.
5.2.3. Характеристики споживання і відведення води, очисних споруд і водооборотних систем підприємства повинні бути приведені в екологічному паспорті підприємства, розробленому згідно з ГОСТ 17.0.0.04-90.
5.2.4. На всі системи водопроводу і каналізації повинні бути складені виконавчі схеми, що містять повну характеристику мереж і споруд. На схемах повинна бути вказана арматура з номерами, що відповідають номерам на діючих мережах. Експлуатація систем водопроводу і каналізації повинна здійснюватись з додержанням вимог ГОСТ 12.3.006-75.
5.2.5. Підприємства повинні бути забезпечені питною водою і водою для потреб:
- виробничо-технічних;
- пожежогасіння;
- господарсько-побутових.
На виробництвах, що потребують безперебійної подачі води, необхідно передбачити резервне забезпечення водою з джерела, незалежного від основного.
Насосні станції, що забезпечують безперебійну подачу води, повинні бути обладнані резервними насосами і резервними трубопроводами. Електроживлення резервних насосів повинно здійснюватися від двох незалежних джерел з перервою їх електропостачання лише на час автоматичного введення резервного живлення.
5.2.6. Якість питної води і води для господарсько-питних потреб повинна відповідати вимогам ГОСТ 2874-82.
5.2.7. Для виробничо-технічних потреб не дозволяється використовувати воду при наявності в ній здатних до корозії і створення твердих осадів речовин в концентраціях, що можуть спричинити корозію апаратів і трубопроводів та випадіння в них осадів. Якщо вода не відповідає цим вимогам, необхідно передбачити відповідну водопідготовку, що забезпечить запобігання корозії та випадінню осадів. Повинно бути забезпечено також очищення води при наявності в ній механічних домішок.
5.2.8. Для контролю тиску і кількості води, що подається в системи водяного охолодження обладнання, проектом повинні бути передбачені контрольно-вимірювальні прилади, зблоковані з сигнальними пристроями, що спрацьовують у разі відхилення параметрів режиму водопостачання від проектних.
5.2.9. Температура води, що відводиться від водоохолоджуваних елементів, повинна бути нижче температури випадіння осадів тимчасової жорсткості. Її граничні значення повинні бути визначені в проекті і наведені в технологічній інструкції, затвердженій керівником підприємства.
5.2.10. Для відпрацьованої, нагрітої внаслідок охолодження обладнання води слід передбачати замкнений оборотний цикл з охолодженням її на градирнях. Необхідно забезпечити продування системи оборотного циклу і обробку води для запобігання заростанню трубопроводів і обладнання та їх корозії солями, що накопичуються у воді. Вода, забруднена механічними домішками чи маслами, повинна бути очищена від них перед подачею в градирню.
5.2.11. Для роздачі питної води повинні бути встановлені фонтанчики. В виробничих приміщеннях із значними тепловиділеннями персонал повинен забезпечуватися підсоленою газованою водою. Фонтанчики або автомати газованої води повинні бути влаштовані з урахуванням вимог СНиП 2.04.01-85.
5.2.12. Біля водопровідних кранів на мережі виробничої (технічної) води повинні бути написи, що забороняють використовувати цю воду для господарсько-питних потреб.
5.2.13. У виробничих приміщеннях, де використовуються агресивні рідини, на видимих і легкодоступних місцях повинні бути встановлені фонтанчики (крани, аварійні душі) для змиву рідини в разі попадання її на тіло. В приміщеннях, де використовуються, створюються чи зберігаються речовини, які при взаємодії з водою здатні до займання, вибуху або виділення шкідливих чи небезпечних газів, повинні бути вжиті заходи, що унеможливлюють їх контакт з водою.
5.2.14. Для промивання технологічної апаратури, що встановлена в виробничих приміщеннях, а також для миття підлоги у випадках, коли це викликано виробничою необхідністю (при розливах їдких речовин), повинні бути передбачені водопровідні крани з переносними шлангами.
5.2.15. Системи каналізації повинні бути окремими для стоків:
- фекально-господарських та побутових;
- виробничих (умовно чистих);
- виробничих забруднених.
Підприємства повинні забезпечувати регулярний лабораторний контроль за ефективністю очищення виробничих та побутових стічних вод.
5.2.16. Для виробничих стічних вод, здатних при їх змішуванні утворювати токсичні та вибухонебезпечні суміші або осади, що випадають, необхідно передбачити окремі системи каналізації.
5.2.17. Відведення виробничих забруднених стічних вод всередині цехів повинно здійснюватись по трубопроводах або в закритих лотках з гідроізоляцією та антикорозійним захистом.
Допускається влаштування відкритих лотків з відповідним перекриттям для прийому стічної води від миття підлоги, а також після промивання технологічних апаратів чистою водою.
5.2.18. Проектом повинно бути передбачено нейтралізацію та очищення виробничих стічних вод від шкідливих речовин до скидання їх в магістральну мережу каналізації.
5.2.19. Каналізаційні зливи з технологічних апаратів повинні мати на трубопроводах гідравлічні затвори (сифони) та фланцеві з'єднання для встановлення заглушок під час зупинки апаратів на ремонт. Гідравлічні затвори (сифони) також повинні бути встановлені на випусках забруднених стоків перед стояками каналізації. В місцях розміщення гідрозатворів повинні бути забезпечені умови для виконання їх ремонту та очищення.
5.2.20. Апарати і трубопроводи перед їх промиванням повинні бути звільнені і очищені від речовин, які в них знаходяться. Вода після промивання апаратів і трубопроводів перед спуском її в магістральну мережу каналізації забрудненої стічної води повинна підлягати обробці згідно з пунктом 5.2.18 цих Правил в залежності від речовин, які знаходилися в апаратах.
5.2.21. Щоб відвести пари та гази, що надходять чи утворюються в каналізації, кожний каналізаційний випуск повинен мати постійно працюючі витяжні вентиляційні пристрої, виконані у відповідності з СНиП 2.04.01-85, СНиП 2.04.03-85.
5.2.22. При зливанні в каналізацію стічних вод і шламів, в складі яких є пил порошків алюмінію чи його сплавів або вихідних компонентів шихти, проектом повинна бути передбачена їх обробка речовинами, які забезпечують необхідну рухливість шламів і запобігатимуть утворенню щільних осадів, що важко змиваються або "цементуються".
5.2.23. Умови відведення побутових та виробничих стічних вод у водойми повинні відповідати вимогам Сан-ПиН N 4630-88, СНиП 2.04.03-85 та ГОСТ 17.1.3.13-86.
Підприємства повинні забезпечувати регулярний лабораторний контроль за ефективністю очищення виробничих та побутових стічних вод, що відводяться з території підприємства.
5.2.24. Очищення каналізаційних труб, лотків та колодязів від відкладень повинно проводитись з дотриманням вимог щодо виконання газо- та вибухонебезпечних робіт згідно з НПАОП 0.00-5.11-85 та ГОСТ 12.3.006-76.
5.2.25. При очищенні каналізаційних мереж перед початком робіт, а також періодично в процесі їх проведення відповідно до ГОСТ 12.3.006-76 необхідно контролювати параметри, які характеризують вибухонебезпеку та токсичність середовища, де працюють люди. Концентрації небезпечних речовин у вигляді пари та газів у всі періоди виконання робіт з очищення і ремонту каналізації не повинні перевищувати їх граничних безпечних значень. Контроль концентрації повинен здійснюватися у відповідності з інструкціями, затвердженими керівником підприємства.
5.3. Освітлення
5.3.1. Природне та штучне освітлення території підприємства, виробничих та допоміжних приміщень, окремих робочих місць, проходів, проїздів, стаціонарних шляхів, місць здійснення маневрових і виконання вантажних робіт повинно відповідати категорії робіт і класу приміщення чи зони.
Рішення щодо забезпечення освітлення повинні бути прийняті згідно з вимогами НПАОП 40.1-1.32-01, ДБН В.2.5-28-2006, вимогами Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 09.01.98 N 4, зареєстрованих в Мін'юсті України 10.02.98 за N 93/2533 (НПАОП 40.1-1.21-98), СН 174-75 та СН 357-77.
5.3.2. У виробничих приміщеннях повинно бути передбачене робоче, ремонтне та аварійне освітлення. У вибухо-, вибухопожежо- та пожежонебезпечних приміщеннях чи зонах будь-якого класу вибухопожежонебезпеки повинні використовуватися світильники, що мають відповідний ступінь захисту.
Всі технологічні проходи та евакуаційні виходи повинні бути обладнані аварійним освітленням.
5.3.3. Світильники аварійного та робочого освітлення повинні бути розташовані так, щоб забезпечувалась надійність їх кріплення, безпека і надійність обслуговування та відповідна до санітарних норм освітленість.
