---

вимогою кредитора установника управління не допускається, крім

випадку визнання установника управління банкрутом або звернення

стягнення за вимогою заставодержателя на майно, що є предметом

договору застави. У разі визнання установника управління банкрутом

договір управління цим майном припиняється і воно включається до

ліквідаційної маси.

Стаття 1041. Передання права управління майном іншій особі

1. Управитель може доручити іншій особі (замісникові) вчинити

від його імені дії, необхідні для управління майном, якщо це

передбачено договором управління майном або цього вимагають

інтереси установника управління або вигодонабувача у разі

неможливості отримати в розумний строк відповідні вказівки

установника управління. Управитель відповідає за дії обраного ним

замісника, як за свої власні.

Стаття 1042. Право управителя на плату

1. Управитель має право на плату, встановлену договором, а

також на відшкодування необхідних витрат, зроблених ним у зв'язку

з управлінням майном.

2. Управитель майном, якщо це передбачено законом або

укладеним відповідно до нього договором, має право відраховувати

належні йому відповідно до частини першої цієї статті грошові суми

безпосередньо з доходів від використання майна, переданого в

управління.

( Частина друга статті 1042 в редакції Закону N 692-VI ( 692-17 )

від 18.12.2008 )

Стаття 1043. Відповідальність управителя

1. Управитель, який не виявив при управлінні майном належної

турботливості про інтереси установника управління або

вигодонабувача, зобов'язаний відшкодувати установникові управління

завдані збитки, а вигодонабувачеві - упущену вигоду.

Управитель відповідає за завдані збитки, якщо не доведе, що

вони виникли внаслідок непереборної сили, винних дій установника

управління або вигодонабувача.

2. Управитель несе субсидіарну відповідальність за боргами,

що виникли у зв'язку із здійсненням ним управління, якщо вартості

майна, переданого в управління, недостатньо для задоволення вимог

кредиторів.

3. Субсидіарна відповідальність управителя, встановлена

частиною другою цієї статті, настає також у разі вчинення

правочинів з перевищенням наданих йому повноважень або

встановлених обмежень, за умови, що треті особи, які беруть участь

у правочині, доведуть, що вони не знали і не могли знати про

перевищення управителем повноважень або встановлених обмежень. У

цьому разі установник управління може вимагати від управителя

відшкодування завданих ним збитків.

Стаття 1044. Припинення договору управління майном

1. Договір управління майном припиняється у разі:

1) загибелі майна, переданого в управління;

2) припинення договору за заявою однієї із сторін у зв'язку

із закінченням його строку;

3) смерті фізичної особи - вигодонабувача або ліквідації

юридичної особи - вигодонабувача, якщо інше не встановлено

договором;

4) відмови вигодонабувача від одержання вигоди за договором;

5) визнання управителя недієздатним, безвісно відсутнім,

обмеження його цивільної дієздатності або смерті;

6) відмови управителя або установника управління від договору

управління майном у зв'язку з неможливістю управителя здійснювати

управління майном;

7) відмови установника управління від договору з іншої, ніж

указана в пункті 6 цієї частини, причини за умови виплати

управителеві плати, передбаченої договором;

8) визнання фізичної особи - установника управління

банкрутом;

9) повного завершення виконання сторонами договору

управління майном;

10) дострокового припинення управління майном, якщо це

передбачено цим договором, або за рішенням суду.

2. У разі відмови однієї сторони від договору управління

майном вона повинна повідомити другу сторону про це за три місяці

до припинення договору, якщо договором не встановлений інший

строк.

3. У разі припинення договору управління майном майно, що

було передане в управління, або майно, набуте від такого

управління, передається установникові управління у порядку,

визначеному договором.

( Частина третя статті 1044 в редакції Закону N 692-VI ( 692-17 )

від 18.12.2008 )

( Стаття 1044 із змінами, внесеними згідно із Законом N 980-IV

( 980-15 ) від 19.06.2003 )

Стаття 1045. Особливості управління цінними паперами

1. Особливості управління цінними паперами встановлюються

законом.

Глава 71

ПОЗИКА. КРЕДИТ. БАНКІВСЬКИЙ ВКЛАД

Параграф 1. Позика

Стаття 1046. Договір позики

1. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у

власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші

речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується

повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики)

або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або

інших речей, визначених родовими ознаками.

Стаття 1047. Форма договору позики

1. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його

сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом

розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках,

коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

2. На підтвердження укладення договору позики та його умов

може бути представлена розписка позичальника або інший документ,

який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової

суми або визначеної кількості речей.

Стаття 1048. Проценти за договором позики

1. Позикодавець має право на одержання від позичальника

процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або

законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються

договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх

розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку

України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти

виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

2. Договір позики вважається безпроцентним, якщо:

1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не

перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму

доходів громадян, і не пов'язаний із здійсненням підприємницької

діяльності хоча б однією із сторін;

2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.

Стаття 1049. Обов'язок позичальника повернути позику

1. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику

(грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими

ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої

самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в

порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або

цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути

повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня

пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено

договором.

2. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може

бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено

договором.

3. Позика вважається повернутою в момент передання

позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування

грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Стаття 1050. Наслідки порушення договору позичальником

1. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він

зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього

Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені

родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно

до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли

речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення

позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому

відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

2. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника

повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі

прострочення повернення чергової частини позикодавець має право

вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та

сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього

Кодексу.

Стаття 1051. Оспорювання договору позики

1. Позичальник має право оспорити договір позики на тій

підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним

від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж

встановлено договором.

Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі,

рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для

підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані

позичальником від позикодавця або були одержані у меншій

кількості, ніж встановлено договором. Це положення не

застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом

обману, насильства, зловмисної домовленості представника

позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.

Стаття 1052. Забезпечення виконання зобов'язання

позичальником

1. У разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених

договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у

разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення

його умов за обставин, за які позикодавець не несе

відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника

дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому

відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено

договором.

Стаття 1053. Новація боргу у позикове зобов'язання

1. За домовленістю сторін борг, що виник із договорів

купівлі-продажу, найму майна або з іншої підстави, може бути

замінений позиковим зобов'язанням.

2. Заміна боргу позиковим зобов'язанням провадиться з

додержанням вимог про новацію і здійснюється у формі, встановленій

для договору позики (стаття 1047 цього Кодексу).

Параграф 2. Кредит

Стаття 1054. Кредитний договір

1. За кредитним договором банк або інша фінансова установа

(кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит)

позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а

позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

2. До відносин за кредитним договором застосовуються

положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим

параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

3. Особливості регулювання відносин за договором про надання

споживчого кредиту встановлені законом.

( Статтю 1054 доповнено частиною третьою згідно із Законом

N 3795-VI ( 3795-17 ) від 22.09.2011 )

Стаття 1055. Форма кредитного договору

1. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

2. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової

форми, є нікчемним.

Стаття 1056. Відмова від надання або одержання кредиту

1. Кредитодавець має право відмовитися від надання

позичальникові передбаченого договором кредиту частково або в

повному обсязі у разі порушення процедури визнання позичальника

банкрутом або за наявності інших обставин, які явно свідчать про

те, що наданий позичальникові кредит своєчасно не буде повернений.

2. Позичальник має право відмовитися від одержання кредиту

частково або в повному обсязі, повідомивши про це кредитодавця до

встановленого договором строку його надання, якщо інше не

встановлено договором або законом.

3. У разі порушення позичальником встановленого кредитним

договором обов'язку цільового використання кредиту кредитодавець

має право також відмовитися від подальшого кредитування

позичальника за договором.

Стаття 1056-1. Проценти за кредитним договором

1. Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або

змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним

договором.

2. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або

змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором

визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого

забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному

ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та

інших факторів.

3. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього

строку кредитного договору. Встановлений договором розмір

фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в

односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати

розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є

нікчемною.

4. У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор

самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має

право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку

відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором.