8.33 Можливість застосування електроенергії як єдиного енергоносія (для традиційних освітлювальних і побутових електроприладів, харчоприготування, для теплопостачання, гарячого водопостачання, з акумуляцією теплової енергії) повинна бути обґрунтована техніко-економічним розрахунком.
8.34 Розміри земельних ділянок для окремо розташованих опалювальних котелень, які розташовані у районах житлової забудови, слід приймати з урахуванням розміщення обладнання з очищення газів котелень, що відходять, для охорони повітряного басейну.
Розміри земельних ділянок для опалювальних котелень, що стоять окремо і розміщуються у районах житлової забудови, слід приймати за таблицею 8.7.
Таблиця 8.7
--------------------------------------------------------------------
| Теплопродуктивність котелень, | Розміри земельних ділянок, га, |
| Гкал/год. (МВт) |котелень, що працюють на паливі |
| |----------------------------------|
| | твердому | газоподібному |
|-------------------------------+---------------+------------------|
|5 - 10 (6 - 12) | 1,0 | 1,0 |
|-------------------------------+---------------+------------------|
|Більше 10 - 50 (12 - 58) | 2,0 | 1,5 |
|-------------------------------+---------------+------------------|
|Більше 50 - 100 (58 - 116) | 3,0 | 2,5 |
|-------------------------------+---------------+------------------|
|Більше 100 - 200 (116 - 233) | 3,7 | 3,0 |
|-------------------------------+---------------+------------------|
|Більше 200 - 400 (233 - 466) | 4,3 | 3,5 |
|------------------------------------------------------------------|
| Примітка 1. Розміри земельних ділянок опалювальних котелень,|
|які забезпечують споживачів гарячою водою з безпосереднім|
|водозабором, а також котелень, доставка палива яким передбачається|
|залізницею, слід збільшувати на 20%. |
| Примітка 2. Розміщення золошлаковідвалів слід передбачати за|
|сельбищною територією. Умови розміщення золовідвалів і визначення|
|розмірів майданчиків для них треба передбачати за нормами для|
|котельних установок. |
| Примітка 3. Розміри санітарно-захисних зон від котелень|
|визначаються відповідно до чинних санітарних норм. |
--------------------------------------------------------------------
8.36 Розміри земельних ділянок газонаповнювальних станцій (ГНС) залежно від їх продуктивності слід приймати за проектом, але не більше, га, для станцій продуктивністю:
------------------------------------------------------------------
|а) 10 тис.т/рік | 6 |
|-------------------------------+--------------------------------|
|б) 20 тис.т/рік | 7 |
|-------------------------------+--------------------------------|
|в) 40 тис.т/рік | 8 |
------------------------------------------------------------------
8.37 Розміри земельних ділянок газонаповнювальних пунктів (ГНП) і проміжних складів балонів (ПСБ) слід приймати не більше 0,6 га.
Відстані від них до будинків і споруд різного призначення слід приймати відповідно до норм газопостачання (таблиці 8.8 і 8.9).
Таблиця 8.8
------------------------------------------------------------------
|Загальна місткість | Максимальна | Відстань від резервуарів до |
| резервуарів, | місткість | будинків (житлових, |
| куб.м | одного | громадських, виробничих та |
| | резервуара, |ін.), що не належать до ГНП, |
| | куб.м | м |
| | |-----------------------------|
| | | наземних | підземних |
|-------------------+--------------+--------------+--------------|
|Від 50 до 100 | 25 | 80 | 40 |
|-------------------+--------------+--------------+--------------|
|Те саме | 50 | 100 | 50 |
|-------------------+--------------+--------------+--------------|
|Більше 100 до 200 | 50 | 150 | 75 |
------------------------------------------------------------------
Таблиця 8.9
------------------------------------------------------------------
| Будинки і споруди | Відстані від будинку, складу і |
| | навантажувально-розвантажувальних |
| | майданчиків залежно від кількості |
| | наповнених 50-метрових балонів, м |
| |---------------------------------------|
| |До 400 |Від 400| Більше |Незалежно від |
| | |до 1200| 1200 | місткості |
|------------------------+-------+-------+--------+--------------|
|Будинки і споруди на | 20 | 25 | 30 | - |
|території ПСБ | | | | |
|------------------------+-------+-------+--------+--------------|
|Житлові будинки | - | - | - | 50 |
|------------------------+-------+-------+--------+--------------|
|Громадські будинки | - | - | - | 100 |
|невиробничого характеру | | | | |
|------------------------+-------+-------+--------+--------------|
|Будинки промислових і | - | - | - | 20 |
|сільськогосподарських | | | | |
|підприємств, а також | | | | |
|підприємства побутового | | | | |
|обслуговування | | | | |
|виробничого характеру, | | | | |
|автомобільні дороги (до | | | | |
|краю дороги), залізниці,| | | | |
|включаючи під'їзні (до | | | | |
|осі) колії | | | | |
------------------------------------------------------------------
Зв'язок, радіомовлення, телебачення
8.38 У сучасних містах телефонний зв'язок здійснюється на базі автоматичних телефонних станцій (АТС).
8.39 Ємність АТС повинна враховувати:
а) потребу квартирного сектора з розрахунку один телефон на одну сім'ю;
б) потребу народногосподарського сектора з розрахунку 20-25% від кількості сімей.
8.40 АТС слід передбачати в окремих будинках, розміщених у житлових районах, у центрах телефонних навантажень з урахуванням перспектив розвитку сельбищної території:
а) будинок АТС необхідно розміщувати на вільному майданчику в середині житлового кварталу з максимально можливим віддаленням від промислових підприємств (не менше 0,5-1 км), магістральних вулиць і площ, залізничних вокзалів і колій, ліній електропередачі і шосейних доріг;
б) площа і конфігурація ділянки під будинок АТС повинні дозволяти розміщення як технічного будинку, так і підсобних споруд;
в) площі будинків АТС повинні забезпечувати розвиток на їхню кінцеву ємність, визначену з урахуванням перспективи на 15-20 років.
8.41 Для попередніх розрахунків площі будинків АТС слід визначати виходячи із середніх площ, які припадають на одиницю ємності станції, вказаних у таблиці 8.10.
Таблиця 8.10
------------------------------------------------------------------
| Одиниця ємності | Площа, кв.м |
| |-----------------------------|
| |координат-| електронних і |
| | них АТС | квазіелектронних |
| | | АТС |
|----------------------------------+----------+------------------|
|Один абонентський номер (РАТС)*) | 0,11 | 0,05 |
|----------------------------------+----------+------------------|
|Один еквівалентний номер (РАТС з | 0,15 | 0,07 |
|вузловим обладнанням) | | |
|----------------------------------------------------------------|
|--------------- |
| *) районна АТС |
------------------------------------------------------------------
8.42 Відстань між будинком АТС і житловими, громадськими і виробничими будинками слід приймати на підставі розрахунків інсоляції та освітленості, а також відповідно до протипожежних вимог.
Між довгими сторонами будинків заввишки 2-3 поверхи слід приймати відстані не менше 15 м, а заввишки 4 поверхи - не менше 20 м, між довгими сторонами будинку АТС і торцями житлових будинків з вікнами із житлових кімнат - не менше 10 м. Вказані відстані можуть бути скорочені при дотриманні норм інсоляції та освітленості.
8.43 Обладнання підстанцій ємністю 1000-2000 номерів може розміщуватися у пристосованих житлових приміщеннях з дотриманням необхідних заходів пожежної і вибухонебезпеки.
8.44 Розвиток радіотрансляції у містах повинен здійснюватися шляхом впровадження трипрограмного мовлення. Міські телефонні та радіотрансляційні мережі, як правило, робляться підземними (кабельними).
8.45 Підведення кабельної каналізації до будинку АТС повинне здійснюватись, як мінімум, з двох сторін; кабелі зв'язку на міській телефонній мережі слід прокладати у кабельній каналізації і, як виняток, при відповідних обґрунтуваннях безпосередньо у ґрунті. Прокладання кабелів у ґрунті не допускається на ділянках, які не мають закінченого горизонтального планування, піддаються здиманню, заболочені, а також по вулицях, які підлягають закриттю при переплануванні або реконструкції міста, у приміських зонах.
8.46 Кабельна каналізація повинна враховувати потреби телефонної мережі, диспетчеризації, радіомовлення і телебачення.
8.47 Підсилювальні станції проводового мовлення слід розміщувати в будинках АТС, в окремо розташованих будинках та у пристосовуваних житлових приміщеннях при дотриманні необхідних санітарних норм.
8.48 При проектуванні нових житлових районів слід враховувати можливість будівництва кабельного телебачення. Головна станція кабельного телебачення повинна розміщуватися у центрах забудови районів, в будинку, домінуючому за поверховістю, на площах 10-20 кв.м.
8.49 Майданчики для радіотелевізійних станцій (РТС) необхідно вибирати так, щоб напруженість поля, яка створюється ними на територіях населених пунктів, не перевищувала допустимих рівнів напруженості поля для населення відповідно до вимог "Тимчасових санітарних норм і правил захисту населення від впливу електромагнітних полів, які створюються радіотехнічними об'єктами.
8.50 Віддалення майданчиків РТС від аеропортів, аеродромів і висоти антенних опор на цих майданчиках повинне бути погоджене з відомствами і організаціями, у віданні яких знаходяться ці аеропорти і аеродроми.
У межі міста допускається установлення радіопередавачів потужністю до 0,1 кВт.
8.51 Мінімальні відстані від прийомних радіостанцій до усіх джерел індустріальних радіоперешкод слід приймати за таблицею 8.11.
Таблиця 8.11
------------------------------------------------------------------
| Джерела індустріальних радіоперешкод |Відстань, |
| | м |
|-----------------------------------------------------+----------|
|Шосейні дороги з інтенсивним рухом автотранспорту | 400 |
|-----------------------------------------------------+----------|
|Електрифіковані залізниці, трамвайні й тролейбусні | 2000 |
|лінії | |
|----------------------------------------------------------------|
| Промислові підприємства, великі гаражі, автобази, авторемонтні |
| майстерні, лікувальні установи, які мають електроапаратуру: |
|----------------------------------------------------------------|
|з пристроями перешкодозаглушування, що відповідають | 1000 |
|вимогам норм допустимих радіоперешкод | |
|-----------------------------------------------------+----------|
|без пристроїв радіозаглушування | 2000 |
|----------------------------------------------------------------|
| Повітряні лінії зв'язку: |
|----------------------------------------------------------------|
|з високочастотним ущільненням | 1000 |
|-----------------------------------------------------+----------|
|без високочастотного ущільнення | 500 |
|----------------------------------------------------------------|
| Лінії електропередачі напругою, кВ: |
|----------------------------------------------------------------|
|6 - 35 | 500 |
|-----------------------------------------------------+----------|
|110 - 220 | 1000 |
|-----------------------------------------------------+----------|
|300 - 750 | 2000 |
------------------------------------------------------------------
8.52* Розміщення підприємств, будинків і споруд зв'язку, радіомовлення і телебачення, диспетчеризації систем інженерного обладнання пожежної та охоронної сигналізації слід здійснювати відповідно до вимог нормативних документів, затверджених у встановленому порядку.
Розміщення інженерних мереж
8.53 Інженерні мережі слід розміщувати переважно у межах поперечних профілів вулиць і доріг: під тротуарами і розділювальними смугами - інженерні мережі в колекторах, каналах або тунелях; у межах розділювальних смуг - теплові мережі, водопровід, газопровід, господарсько-побутову й дощову каналізацію.
При ширині проїжджої частини більше 22 м слід передбачати розміщення мереж водопроводу по обох боках вулиць.
8.54 При реконструкції проїжджої частини вулиць і доріг з улаштуванням дорожніх капітальних покриттів, під якими розміщені підземні інженерні мережі, слід передбачати винесення цих мереж на розділювальні смуги і під тротуари. При відповідному обґрунтуванні допускається під проїжджими частинами вулиць збереження існуючих, а також прокладання у каналах і тунелях нових мереж. На існуючих вулицях, що не мають розділювальних смуг, допускається розміщення нових інженерних мереж під проїжджою частиною за умови розміщення їх у тунелях або каналах; при технічній необхідності допускається прокладання газопроводу під проїжджими частинами вулиць.
8.55 Прокладання підземних інженерних мереж слід, як правило, передбачати суміщеним у загальних траншеях; у тунелях за необхідності одночасного розміщення теплових мереж діаметром від 500 до 900 мм, в умовах реконструкції від 200 мм водопроводу до 300 мм, більше десяти кабелів зв'язку і десяти силових кабелів напругою до 10 кВ; при реконструкції магістральних вулиць і районів історичної забудови; при нестачі місця у поперечному профілі вулиць для розміщення мереж у траншеях; на пересіканнях з магістральними вулицями і залізничними пунктами. У тунелях допускається також прокладання повітропроводів, напірної каналізації та інших інженерних мереж. Спільне прокладання газопроводів і трубопроводів, які транспортують легкозаймисті й горючі рідини, з кабельними лініями не допускається.
Примітка 1. На ділянках забудови у складних ґрунтових умовах (лесові, просідаючі) треба передбачати прокладання інженерних мереж у прохідних тунелях.
Примітка 2. На сельбищних територіях у складних планувальних і гідрогеологічних умовах допускається прокладання наземних теплових мереж при відповідному обїрунтуванні згідно із СНіП по теплових мережах і з дозволу виконкомів місцевих рад.
8.56 Відстані по горизонталі (у світлі) від найближчих підземних інженерних мереж до будинків і споруд слід приймати за додатком 8.1, таблиця 1.
Відстані по горизонталі (у світлі) між сусідніми інженерними підземними мережами при їх паралельному розміщенні слід приймати за додатком 8.1, таблиця 2, а на вводах інженерних мереж у будинках сільських поселень - не менше 0,5 м. При різниці в глибині залягання суміжних трубопроводів понад 0,4 м відстані (додаток 8.1, таблиця 2) треба збільшувати з урахуванням стрімкості схилів траншей, але не менше глибини траншеї до підошви насипу і брівки виїмки.
8.57 Пересікання інженерними мережами споруд метрополітену слід передбачати під кутом 90 град., в умовах реконструкції кут пересікання допускається зменшувати до 60 град. Пересікання інженерними мережами стаціонарних споруд метрополітену, як правило, не допускається.
На ділянках пересікання трубопроводи повинні мати схил в один бік і бути заключені у захисні конструкції (стальні футляри, монолітні бетонні або залізобетонні канали, колектори, тунелі). Відстань від зовнішньої поверхні обробок споруд метрополітену до кінця захисних конструкцій повинна бути не менше 10 м у кожний бік, а відстань по вертикалі (у світлі) між обробкою або підошвою рейки (при наземних лініях) і захисною конструкцією - не менше 1 м.
