.
|
Н А Ц І О Н А Л Ь Н И Й С Т А Н Д А Р Т У К Р А Ї Н И |
НАСТАНОВА ПРО
СКЛАД ТА ЗМІСТ ПЛАНУ
ЗОНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ (ЗОНІНГ)
Видання офіційне
Київ
Міністерство регіонального розвитку, будівництва
та житлово-комунального господарства України
2011
ПЕРЕДМОВА
1 РОЗРОБЛЕНО: Державне підприємство Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» імені Ю.М.Білоконя –
РОЗРОБНИКИ:
архітектори: І.І.Шпилевський, В.О.Токар, Г.В.Айлікова, А.О.Економов.
СПІВВИКОНАВЦІ:
Комунальне підприємство «Інститут Генерального плану м. Києва»-
архітектори :В.Ф.Присяжнюк., Т.С.Нечаева.
кандидат технічних наук, інженер Т.В.Криштоп.
Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України-
архітектори: І.А.Соколов, С.Я.Білоус,
інженери А.В. Беркута, В.Т.Липський.
Конфедерація будівельників України-
архітектори: Л.П.Скорик, А.С.Миргородський.
2. ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ:
наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від ________2011 № _____ чинний з 2011 ________
Право власності на цей документ належить державі.
Ці норми не можуть бути повністю чи частково відтворені, тиражовані
та розповсюджені як офіційне видання без дозволу Міністерства регіонального
Розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.
@ Мінрегіон України, 2011
ЗМІСТ
|
|
ВСТУП |
4 |
|
1. |
СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ |
5 |
|
2. |
НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ |
5 |
|
3. |
ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ |
6 |
|
4. |
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ |
7 |
|
5. |
СКЛАД ТА ЗМІСТ |
10 |
|
6. |
ПОСЛІДОВНІСТЬ РОЗРОБЛЕННЯ ЗОНІНГУ |
20 |
|
|
БІБЛІОГРАФІЯ |
24 |
|
|
КЛЮЧОВІ СЛОВА |
25 |
|
|
|
ВСТУП
Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено розроблення Плану зонування території (далі зонінгу) – містобудівної документації, яка визначає умови та обмеження використання території населених пунктів.
Зонінг населеного пункту створюється з метою:
- регулювання планування та забудови територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів;
- раціонального використання території населеного пункту;
- створення сприятливих умов для залучення інвестицій у будівництво шляхом забезпечення можливості вибору інвестором найбільш ефективного виду використання земельної ділянки для містобудівних потреб;
- забезпечення вільного доступу громадян до інформації стосовно розвитку населеного пункту, взаємоузгодження державних інтересів, громади та інвесторів;
- забезпечення сумісності забудови окремих земельних ділянок з оточуючою забудовою та землекористуванням;
- сприяння реалізації завдань довгострокового розвитку міста, іншого населеного пункту, з урахуванням його містобудівних особливостей, об’єктів історико-культурної спадщини та екологічного стану;
- розвитку інженерної та транспортної інфраструктури населеного пункту;
- вдосконалення мережі соціально-культурного та торгівельно-побутового обслуговування населення;
- збереження об’єктів культурної спадщини та об’єктів природно-заповідного фонду.
Зміст Зонінгу повинен конкретизуватись з урахуванням місцевих особливостей та нормативно-правових актів місцевого самоврядування у сфері містобудування, будівництва, благоустрою території.
Національний стандарт УКРАЇНИ
СИСТЕМА МІСТОБУДІВНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ
Настанова про склад та зміст плану зонування території (зонінг)
СИСТЕМА ГРАДОСТРОИТЕЛЬНОЙ ДОКУМЕНТАЦИИ
РУКОВОДСТВО О содержаниИ плана зонирования территории (зонинг)
THE SYSTEM OF THE PLANNING DOCUMENTATION
Directive on the structure and the content of the plan of territory zoning
1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
1.1 Ця настанова встановлює типові вимоги до складу та змісту Зонінгу населеного пункту.
1.2 Положення цієї настанови застосовуються органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування, юридичними особами при розробленні Зонінгів на відповідні території.
2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
У цьому стандарті є посилання на такі нормативно-правові акти та нормативні документи:
ДСТУ 1.0:2003 Національна стандартизація.
ДСТУ 1.2:2003 Національна стандартизація. Правила розроблення національних нормативних документів.
ДСТУ 1.5:2003 Національна стандартизація. Правила побудови, викладання, оформлення та вимоги до змісту нормативних документів.
ДСТУ 1.7-2001 Національна стандартизація. Правила і методи прийняття та застосування міжнародних і регіональних стандартів.
Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок, їх склад та зміст. Наказ Мінрегіону України № 109 від 07.07.2011.
Порядок видачі будівельного паспорту забудови земельної ділянки. Наказ Мінрегіону України № 103 від 05.07.2011.
«Перелік об’єктів будівництва, для проектування яких умови та обмеження не надаються» Наказ Мінрегіону України № 109 від 07.07.2011.
Положення про містобудівний кадастр. Постанова Кабінету Міністрів України № 559 від 25.05.2011.
Довідник «Регулювання використання і забудови території населених пунктів (Зонінг)» Київ -1996.
«Методичний посібник з розробки та впровадження Правил використання та забудови території міст» Київ -1998.
«Методические рекомендации по разработке схем зонирования территорий городов» МДС 30-1.99, Москва.
3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ
3.1 У цій настанові вживаються терміни встановлені законами України «Про основи містобудування», «Про регулювання містобудівної діяльності», Земельним Кодексом України та державними будівельними нормами ДБН – 360-92** «Містобудування. Планування і забудова населених пунктів».
3.2 Нижче наведені терміни та визначення понять додатково використані у цій настанові.
Аналогові графічні матеріали – графічні креслення Зонінгу виконані на паперових носіях у відповідному масштабі.
Вид використання території –використання та забудова території, що поєднуються за подібністю відповідних ознак. Розрізняються переважний, супутній та допустимий вид використання.
Дозволений (переважний та супутній) вид використання території – використання, яке відповідає переліку переважних та супутніх видів використання та містобудівної документації.
Допустимий вид використання території (земельної ділянки) – вид використання, який не відповідає переліку переважних та супутніх видів для даної територіальної зони, але може бути дозволеним за умови спеціального погодження.
Єдині зональні вимоги – вимоги до функціонального призначення, параметрів забудови та іншого використання території, що діють в межах кожної територіальної зони, встановленої в Зонінгу відповідно до містобудівної документації, державних будівельних норм.
Зонування – встановлення територіїаьльних зон в межах населеного пункту з визначенням відповідних видів використання території, об’єктів нерухомості та встановленням містобудівного регламенту.
Зонінг – містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.
Містобудівний регламент – використання земельних ділянок, що встановлюється у межах відповідних територіальних зон і визначає види переважного та супутнього використання земельних ділянок, граничні параметри дозволеного будівництва, реконструкції об’єктів будівництва і використовується в процесі проектування, забудови та наступної експлуатації об’єктів.
Переважний вид використання території (земельної ділянки) – вид використання, який відповідає переліку дозволених видів для даної територіальної зони і не потребує спеціального погодження.
Схема зонування – картографічний матеріал, якій відображає розташування і типи територіальних зон, що забезпечує надання відповідних умов та обмежень в межах населеного пункту.
Супутній вид використання території (земельної ділянки) – вид використання, який є дозволенним та необхідним для забезпечення функціонування переважного виду використання земельної ділянки, (який не потребує спеціального погодження).
Спеціальне погодження – погодження щодо видів землекористування, використання нерухомості, які не відповідають переліку переважних та супутніх видів використання для зазначеної територіальної зони за Зонінгом, але відносяться до допустимих.
Територіальна зона – територія (у визначених межах) на схемі зонування, стосовно якої встановлені єдині зональні вимоги.
Територіальна підзона – частина зони, в межах якої умови та обмеження забудови земельних ділянок, відрізняються від аналогічних показників територіальної зониокремими показниками, що пов’язані з відповідними планувальними обмеженнями.
4 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
4.1 Зонінг розробляється на основі генерального плану населеного пункту, плану земельно-господарського устрою та містобудівного кадастру.
4.2 Зонінг може розроблятися на всю територію населеного пункту або на його частину.
4.3 Розроблення Зонінгу окремих частин території населених пунктів може здійснюватись:
при внесенні змін до генерального плану;
при необхідності визначення містобудівних умов та обмежень для відповідної території, в першу чергу, історичних ареалів населених пунктів, інвестиційно привабливих територій, територій реконструкції існуючої забудови.
обмежених фінансових можливостей та низької інвестиційної активності в розвиток те6риторії.
4.4 Розроблення Зонінгу окремих частин території населених пунктів здійснюється на основі генерального плану населеного пункту при наявності схеми зонування всієї території населеного пункту.
4.5 Відповідно до Зонінгу та Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх складу та змісту, затвердженого наказом Мінрегіону України від 07.07.2011 № 109 та зареєстрованого у Мінюсті України за
№ 912/19650 від 22.07.2011, надаються містобудівні умови та обмеження для кожної конкретної земельної ділянки.
4.6 За відсутності Плану земельно-господарського устрою населеного пункту у складі генерального плану населеного пункту, у складі Зонінгу розробляється Проект землеустрою щодо впорядкування території населеного пункту.
4.7 Основним документом Зонінгу є схема зонування, яка розробляється в цифровій формі у місцевій системі координат, прив'язаній до державної системи координат, що дозволяє формувати її електронне зображення або отримувати її аналоговий документ на паперових носіях необхідного масштабу.
На схемі зонування територія населеного пункту поділяється на територіальні зони, для кожної з яких встановлюється містобудівний регламент.
На схемі зонування відображаються:
- межі та кодові позначення встановлених Зонінгом територіальних зон (включно з підзонами у їх складі);
- межі затверджених у встановленому порядку територій об'єктів культурної спадщини (за наявності).
Назви і кодові позначення зон (включно з підзонами у їх складі) групуються за видами. Код підзони включає код територіальної зони, в межах якої вона виділена, і порядковий номер підзони.
Містобудівними регламентами, встановленими для кожної територіальної зони (підзони), визначаються:
- види дозволеного (переважні та супутні) використання земельних ділянок;
- граничні параметри дозволеного будівництва, реконструкції об’єктів будівництва відповідно Порядку надання умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх складу та змісту, затвердженого наказом Мінрегіону України від 07.07.2011 № 109 та зареєстрованого у Мінюсті України за № 912/19650 від 22.07.2011).
Сукупність, видів використання та граничних параметрів переважного будівництва, реконструкції об’єктів будівництва у складі містобудівного регламенту є єдиними для усіх об’єктів в межах відповідної зони, якщо інше не обумовлене у складі регламенту.
Містобудівні регламенти підзон можуть відрізнятися від містобудівного регламенту територіальних зон за окремими показниками дозволеного будівництва.
Для кожної земельної ділянки дозволеним є таке використання, яке відповідає містобудівному регламенту відповідної зони.
Невідповідність наміру забудови встановленому виду дозволеного використання земельних ділянок і об'єктів, зазначеним у містобудівному регламенті, означає, що його застосування, у відповідній територіальній зоні не допускається. Зміна параметрів земельних ділянок і об'єктів будівництва, види використання і граничні параметри яких не відповідають містобудівному регламенту, можлива лише шляхом приведення таких об'єктів у відповідність до містобудівного регламенту або шляхом зменшення їх невідповідності граничним параметрам в процесі дозволеного будівництва.
