Страница 6: ДСТУ-Н Б Б.1.1-19:2013. Настанова з виконання розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) у містобудівній документації на мирний час (62867)

• виконання телефонної мережі кабельною в телефонній каналізації;

• пункт управління (ПУ) начальника цивільного захисту відповідної адміністративно-тери­торіальної одиниці повинен мати сполучні лінії з центральною АТС із не менше, ніж із двома район­ними АТС;

• при видачі технічних умов на проектування телефонного зв'язку ГАТС повинна погодити їх із структурним підрозділом спеціальної, оборонно-мобілізаційної роботи та цивільного захисту насе­лення;

• промислові підприємства, що будуть працювати за вказівкою управління спеціальної, оборон­но-мобілізаційної роботи та цивільного захисту населення, забезпечуються зв'язком від найближ­чих розподільних шаф міської телефонної мережі;

• з метою забезпечення більш стійкого зв'язку під час особливого періоду всі мережі повинні бути прокладені в телефонній каналізації. Для забезпечення більш швидкісним і надійним обміном інформацією міжстанційні та магістральні мережі рекомендується переводити на оптоволоконні ка­белі;

• мережу проводового мовлення необхідно будувати повітряно-кабельною, враховуючи ву­личні гучномовці для об'яв цивільної оборони;

• рекомендується організація системи примусового включення спеціальних гучномовців у кіно­театрах, школах, стадіонах, вокзалах, автостанціях і інших громадських закладах по існуючій радіотрансляційній мережі; для цієї мети рекомендується застосовувати апаратуру примусового включення динаміків, вартість яких передбачати в проектах існуючих споруд зв'язку;

• за узгодженням з управлінням спеціальної, оборонно-мобілізаційної роботи та цивільного за­хисту населення необхідно забезпечити сполучні телефонні лінії від центральної підсилювальної станції і районними опорно-підсилювальними станціями на ПУ.

• на територіях зелених насаджень загального користування та місць відпочинку створювати штучні водойми, що одночасно можуть використовуватися для зберігання аварійних запасів води;

• на рекреаційних ділянках територій промислових зон створювати штучні водойми для зберігання аварійних запасів води (за можливості, вони можуть бути осередком рекреаційних діля­нок на території цих зон);

• порушені території після комплексу відбудовних робіт використовувати для створення зон зе­лених насаджень загального та обмеженого користування, спеціального призначення тощо;

• водні об'єкти при водорегулюючих гідротехнічних спорудах, рибо- і сільськогосподарські та інші водойми цих зон можуть використовуватись як протипожежні водойми;

• береги водосховищ на річках та інших значних водоймах через кожних 500 м облаштовувати пірсами в місцях проведення берегоукріплювальних робіт та будівництва набережної для організації зручного забору води у будь-яку пору року не менше ніж трьома пожежними машинами водночас;

• штучні водойми та пірси обладнувати зручними під'їздами. -

4. Необхідно врахувати заходи особливого періоду, які є доцільними на мирний час.ВИКОНАННЯ РОЗДІЛУ ІТЗ ЦЗ (ЦО) НА МИРНИЙ ЧАС У СКЛАДІ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ МАЛОГО МІСТА (НАЯВНІСТЬ АЕС, ЗНАЧНОГО ХІМІЧНО НЕБЕЗПЕЧНОГО ОБ'ЄКТА, ЗНАЧНОГО ЗАЛІЗНИЧНОГО ВУЗЛА ТОЩО)

   1. Розділ ІТЗ ЦЗ (ЦО) виконується згідно з завданням у додатку Б (Б.4).

Вихідна інформація (згідно з додатком В (В.4)), яка одержана від територіальних органів вико­навчої влади, що забезпечують реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту Украї­ни та структурних підрозділів з питань цивільного захисту Ради міністрів АРК, облдержадмі­ністрації, райдержадміністрації та міськради, надається замовником.

Крім того, повинні бути врахованими рішення схеми планування території АРК або відповідної області та району.

В цілому для виконання розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) як вихідні дані використовуються графічні та тек­стові матеріали генерального плану міста. Креслення "Інженерно-технічні заходи цивільного захис­ту (цивільної оборони) в межах міста. Мирний час" виконується з використанням копії основного креслення генерального плану, але вдвічі меншому масштабі.

Основні техніко-економічні показники розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) представлені у додатку А (табли­ця А.З).

Ступінь деталізації розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) на мирний час відповідає деталізації генерального пла­ну населеного пункту згідно з ДБН Б.1.1-15.

В процесі аналізу планувальної структури міста звертається увага на виявлення її особливос­тей, що забезпечують розроблення розділу "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) в межах міста на мирний час", а саме, можливість забезпечення завдань ряту­вання населення на мирний час містобудівними засобами.

Аналізуються зовнішні умови розміщення транспортних коридорів і можливості забезпечення ними відведення транзитних транспортних потоків. Із внутрішніх умов визначаються головні, на­приклад, проблеми подолання розчленованості міста і створення цілісної транспортної структури.

В цілому аналізуються планувальні вирішення, що створюють містобудівні умови щодо ефек­тивного функціонування системи магістралей сталого функціонування, зокрема, створення найбільш зручних зв'язків із зовнішніми магістралями, що пов'язують місто з основними напрямка­ми можливої евакуації населення за його межі.

У графічному викладенні система магістралей сталого функціонування на мирний час зобра­жується двома паралельними лініями (необхідного кольору) до осі магістралі на відстані, яка відповідає найбільш оптимальному візуальному виявленню цієї системи на кресленні. Хоча це не виключає, за необхідності, можливості використання інших вулиць та проїздів для переміщення на­селення від можливої хімічної та іншої небезпеки.

До таких магістралей формується система вимог щодо розміщення нових та функціонування існуючих потенційно небезпечних об'єктів, які розміщені поблизу магістралей сталого функціону­вання. Для цього визначена зона обмежень розміщення ПНО завширшки 100 м по обидва боки від осі магістралі сталого функціонування. На цих об'єктах у перспективі повинні застосовуватись без­печні технології або вони повинні передбачатись до винесення до промислової зони.

Надається аналіз впливу точкових хімічно небезпечних об'єктів міста, які відрізняються помітною глибиною зони можливого хімічного забруднення (ГЗМХЗ).

Крім того, визначається характер розміщення магістралей залізниці на території міста, які мо­жуть бути лінійним джерелом небезпечного хімічного забруднення (від можливої аварії 60-тонної цистерни з хлором) із глибиною можливого хімічного забруднення до 20 км. При цьому врахо­вується їх розміщення по відношенню до ХНО (розміщення ХНО у першій, другій та третій зонах впливу від магістральної залізниці).

Примітка. Зазначена зона повинна бути визначеною у розділі ІТЗ ЦЗ (ЦО) у складі схеми планування те­риторії АРК, області.

Зазначене містобудівне моделювання містить такі підходи:

1. моделювання базується на оціночних показниках чисельності населення на територіях уза­гальненої існуючої багатоповерхової та садибної забудови в межах міста. Ці показники відсутні у переліку вихідних даних, які надаються для розроблення генерального плану, в тому числі, для роз­роблення розділу інженерно-технічних заходів у його складі як на мирний час, так і на особливий період. Але для виконання розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) на мирний час використання таких показників є важ­ливою складовою у зв'язку із необхідністю побудови зонування на території міста;

2. топографічною основою розроблення містобудівної моделі є план сучасного використання території із розміщенням ділянок узагальненої садибної та багатоповерхової забудови, орієнтовні межі яких можуть бути визначені графічно;

3. головним показником цього моделювання є чисельність населення, яке розміщується у тій чи іншій зоні міста. Оціночний розподіл чисельності населення по зонах виконується на основі орієнтовної оцінки чисельності населення на графічно визначених ділянках.

Оскільки повна глибина зони розповсюдження небезпечної хімічної речовини від зазначеної можливої надзвичайної ситуації на магістралях залізниці може складати не менше 20 км, то для ди­ференційованого містобудівного аналізу загальна зона найбільшого небезпечного хімічного за­бруднення розподіляється на такі складові (зони впливу):

• перша зона впливу можливого хімічного забруднення від точкових та лінійних хімічно небез­печних об'єктів (розмір від 0 км до 2,5 км);

• друга зона впливу можливого хімічного забруднення від точкових та лінійних хімічно небез­печних об'єктів (розмір від 2,5 км до 5,0 км);

• третя зона впливу можливого хімічного забруднення від точкових та лінійних хімічно небез­печних об'єктів (розмір від 5,0 км і більше).

Для точкових хімічно небезпечних об'єктів виконуються такі ж дії. Відповідно першу зону впливу мають всі точкові хімічно небезпечні об'єкти. Першу і другу зони впливу мають хімічно небезпечні об'єкти із глибиною можливого хімічного забруднення більше 2,5 км. Всі зони впливу мають хімічно небезпечні об'єкти із глибиною можливого хімічного забруднення більше 5,0 км.

Основні параметри зон впливу можливого хімічного забруднення за чисельністю населення на території багатоповерхової та садибної забудови міста наведено у таблиці 8.1.

Таблиця 8.1 - Основні параметри зон впливу можливого хімічного забруднення за чисельністю населення на території багатоповерхової та садибної забудови міста

За укрупненим містобудівним аналізом розміщення галузей економіки по зонах виконується орієнтовний розподіл також і найбільшої працюючої зміни по зазначених зонах.

Підсумкова таблиця основних параметрів містобудівної моделі зон можливого небезпечного хімічного забруднення у місті від магістралей залізниці наведено у таблиці 8.2.