під напругою.
Виправляти патрон електричної лампи, заміняти перегорілі плавкі вставки, заміняти електролампи повинен слюсар-електрик при знятій напрузі; слюсар-монтажник виконувати ці роботи не повинен.
Для уникнення ураження електричним струмом не торкатися проводів і вводів освітлювальної мережі навіть тоді, коли зовнішній огляд не виявив порушення ізоляції.
Не торкатися руками, одягом або якимись предметами (навіть тими, що не проводять електричний струм) частин електричних машин, що зазвичай знаходяться під напругою, навіть у тому випадку, якщо вони відключені.
Не проводити ремонтні роботи поблизу не ізольованих, відкритих струмоведучих частин електроустаткування, які знаходяться під напругою, стоячи на окремо покладених дошках, при роботі в два і більше горизонти по одній вертикалі без надійних запобіжних помостів.
Не користуватися ручним електроінструментом, знаходячись у нестійкому положенні.
Переносні світильники повинні живитися від електричної мережі напругою 12 В.
Не застосовувати несправні світильники або провід, які мають порушену ізоляцію.
Не підключати переносні світильники до оголених проводів або шин. Дозволяється включати переносні світильники тільки в штепсельні розетки і за допомогою штепсельної вилки.
При виникненні пожежі електробладнання повинно бути негайно відключено від загальної електричної мережі. При неможливості відключення рубильника проводи слід обірвати або перерубати за допомогою предметів, що не проводять струм (сокири, лопати із сухою дерев'яною ручкою і т.п.). У цьому випадку дозволяється гасити пожежу тільки вуглекислотними (порошковими) вогнегасниками або сухим піском. Не гасити пожежу в місцях, де не можна відключити електроенергію, водою або пінними вогнегасниками.
При всіх нещасних випадках або раптових захворюваннях, фактах порушення технологічного процесу, виявлених несправностях устаткування, пристосувань, інструментів, що створюють загрозу життю і здоров'ю робітників, необхідно відразу припинити роботу і повідомити про це безпосереднього керівника робіт або представника технічного нагляду.
ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ
По закінченні роботи слюсар-монтажник зобов'язаний:
старанно закріпити нестійкі деталі та устаткування;
відключити машини, механізми і пускові пристрої від електромережі;
зібрати, оглянути весь інструмент, такелажні пристосування, ЗІЗ, покласти їх на свої місця, а несправні здати для ремонту;
встановити огородження на підходах до робочого місця, якщо воно становить небезпеку;
очистити робоче місце від будівельного сміття;
якщо робота провадилась з колиски, опустити її вниз, рукоять лебідки зняти і здати на склад;
закрити доступ на риштування, помости і переходи, повісити напис «Прохід заборонений»;
зробити запис у «Журналі прийому-здачі зміни відповідного устаткування» 4.2. Упорядкувати ручний інструмент і ЗІЗ, здати на зберігання в спеціально відведене місце.
Відходи виробництва, сміття і використані матеріали повинні прибиратися в спеціально відведені місця і металеві ящики.
Після закінчення роботи слюсар-монтажник повинен вимити обличчя, руки теплою водою з милом або прийняти теплий душ.
ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ
Для кожного об'єкта будівництва розроблений план ліквідації аварій (ПЛА).
При виникненні аварії слюсар-монтажник повинен припинити роботу і діяти відповідно до ПЛА при будівництві метрополітенів і підземних споруд або залишатися в розпорядженні відповідального керівника робіт із ліквідації аварії.
Порядок дій при наданні першої допомоги потерпілим під час аварії: - усунути вплив на організм факторів, що створюють загрозу здоров'ю і життю постраждалого (звільнити від дії електричного струму, погасити палаючий одяг, витягти з води і т.п.), оцінити стан постраждалого;
визначити характер і тяжкість травми постраждалого і послідовність заходів щодо його порятунку;
виконати необхідні заходи щодо порятунку постраждалого (відновити прохідність дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, імобілізувати місце перелому, накласти пов'язку і т.п.);
викликати швидку медичну допомогу чи лікаря або вжити заходів для транспортування постраждалого в найближчу лікувальну установу;
підтримати основні життєві функції постраждалого до прибуття медичного працівника.
Київ 1999
