---

НАСТАНОВА

АНКЕТИ ДЕКЛАРУВАННЯ МАТЕРІАЛІВ
ОСНОВОПОЛОЖНІ НАСТАНОВИ
(IEC Guide 113:2000, IDT)

Д

БЗ № 12-2007/734

СТУ-H IEC Guide 113:2007

Видання офіційне

Київ

ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ
200

8ПЕРЕДМОВА

1. ВНЕСЕНО: Державне підприємство «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ»)

ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: Т. Бондаренко; С. Тихонова; В. Шаповал, канд. фіз.-мат. наук

2. НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 24 грудня 2007 р. № 386 з 2008-07-01

3. Настанова відповідає IEC Guide 113:2000 Materials declaration questionnaires — Basic guidelines (Анкети декларування матеріалів. Основоположні настанови)

Ступінь відповідності — ідентичний (IDT)

Переклад з англійської (en)

4. УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

Право власності на цей докум ент належить державі.

Відтворювати, тиражувати і розповсюджувати його повністю чи частково
на будь-яких носіях інформ ації без офіційного дозволу заборонено.

Стосовно врегулювання прав власності треба звертатися до Держспоживстандарту України

Держспоживстандарт України, 2008

ІІЗМІСТ

С.

Національний вступ IV

1. Сфера застосування 1

2. Означення 2

3. Процедура розроблення анкет декларування матеріалів 2

4. Основні правила побудови анкет декларування матеріалів 2

Додаток А Приклади речовин (матеріалів) обмеженого застосування, на які поширюється дія відповідних правових норм (станом на 1998 р.) 3

Додаток В Приклади критеріїв для декларування небезпечних речовин 3

Додаток С Приклади ймовірних критичних компонентів і частин 4НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Ця настанова є тотожний переклад IEC Guide 113:2000 Materials declaration questionnaires — Basic guidelines (Анкети декларування матеріалів. Основоположні настанови).

Настанову було підготовлено Консультативним Комітетом з Екологічних Аспектів (АСЕА) відповідно до процедури, наведеної у додатку Р частини 1 Директив ISO/IEC (ISO/IEC Directives by the Advisory Committee on Environmental Aspects (ACEA)).

Настанова містить вимоги, що відповідають чинному законодавству України.

До настанови внесено такі редакційні зміни:

• до тексту долучено структурний елемент «Зміст»;

• структурні елементи настанови: «Титульний аркуш», «Передмову», «Національний вступ», першу сторінку та «Бібліографічні дані» — оформлено згідно з вимогами національної стандар­тизації України.

У цій настанові англійський термін «substances» перекладено як «речовини», який охоплює і поняття терміна «матеріали».

Копії документів, на які є посилання в цій настанові, можна отримати в Головному фонді нормативних документів.ДСТУ-H IEC Guide 113:2007

НАСТАНОВА

АНКЕТИ ДЕКЛАРУВАННЯ МАТЕРІАЛІВ
ОСНОВОПОЛОЖНІ НАСТАНОВИ

АНКЕТЫ ДЕКЛАРИРОВАНИЯ МАТЕРИАЛОВ
ОСНОВОПОЛОЖНЫЕ РЕКОМЕНДАЦИИ

MATERIALS DECLARATION QUESTIONNAIRES
BASIC GUIDELINES

Чинна від 2008-07-01

1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Одним з важливих аспектів взаємопов’язаного з продукцією захисту довкілля є екологічно без­печне повторне використання чи видалення (утилізування). Це можливо лише за умови, коли є відо­мості про склад речовин, які містяться в продукції, і про можливі наслідки для здоров’я та навколиш­нього середовища (довкілля). Тому виробник повинен знати, які саме речовини, важливі з точки зору екології, містяться в його продукції. Додатково він повинен знати сферу поширення і концентрацію цих речовин та надати необхідну інформацію про це тим, хто її потребує. На рисунку 1 показано потік інформації щодо вмісту матеріалів, який охоплює декількох учасників (сторін).

Ця настанова не є директивною. її написано переважно для того, щоб допомогти компаніям, які мають розроблювати анкети декларування матеріалів для продукції, наприклад як частину де­талізації закупок. Настанова призначена для підвищення узгодженості та порівнюваності різних анкет. Передбачається, що це спричинює зменшення вартості робіт як щодо надісланих анкет, так і стосовно відповідей (на них). Утім треба брати до уваги, що можливості узгодження анкет дек­ларування матеріалів обмежені через відмінності необхідної інформації та через неперервні зміни переліків небезпечних матеріалів.

Рисунок 1 — Потік інформації щодо вмісту матеріалів

Видання офіційне

2. ОЗНАЧЕННЯ

У тексті цієї настанови продукція охоплює, зокрема, матеріали, компоненти, складальні оди­ниці й побутові прилади у сфері електротехнічної та електронної промисловості.

3. ПРОЦЕДУРА РОЗРОБЛЕННЯ АНКЕТ ДЕКЛАРУВАННЯ МАТЕРІАЛІВ

Декларування матеріалів може набувати різних форм, щоб бути узгодженим між залученими учасниками, залежно від продукції, вимог, рівня конфіденційності тощо. Однак, є декілька основ­них пунктів, спільних для декларування всіх матеріалів, і, беручи їх до уваги, можна досягти дос­татнього рівня узгодженості, таким чином досягти спрощення роботи та зменшення витрат.

Декларування матеріалів завжди охоплює щонайменше двох учасників, зазвичай, це спожи­вач (сторона, яка потребує інформації) та постачальник (сторона, яка надає інформацію). Пізніше інші учасники можуть використовувати дані щодо декларування первинних матеріалів, як, наприк­лад, щодо відновлення компаній, повторного використання, експорту обладнання, яке було у ви­користанні («секонд-хенд»), тощо. Ця третя сторона стає відповідним чином стороною, яка потре­бує інформації.

Перед декларуванням матеріалів треба врегулювати низку питань між споживачем і поста­чальником. Найважливіші серед них такі:

1. Який елемент (цілий продукт, компонент, частину, вузол тощо) треба розглядати? Або чи треба використовувати заявлену «структуру даних»: готова продукція й окремо розглянуті компо­ненти? Якщо так, то який рівень деталізування необхідний?

2. Який критерій треба використовувати для визначення декларованих речовин?

3. Понад які граничні значення маси та/або концентрації треба декларувати речовини?

4. Які одиниці величин буде використано?

Ці пункти треба врегулювати згодою між споживачем і постачальником, переважно на основі узгодженості між усіма суб’єктами діяльності у низці поставок. Однак, є випадки, коли споживач може прописувати речовини, які будуть заявлені, та/або граничні значення маси та/або концент­рації без попереднього обговорення. Це той випадок, коли нормативні обґрунтування надають за запитом про надання інформації.

В інших випадках вибір речовин може бути залишено за постачальником, як, наприклад, коли споживач лише визначає перелік речовин для обмеженого користування або критерії.

У всіх випадках перед детальним розробленням будь-якої декларації матеріалів взагалі спо­живач має надати постачальнику чіткі формулювання стосовно зазначеної вище інформації.

4. ОСНОВНІ ПРАВИЛА ПОБУДОВИ АНКЕТ

ДЕКЛАРУВАННЯ МАТЕРІАЛІВ

1. Анкети декларування матеріалів мають відповідати окремому виробу чи групі виробів (охоп­люючи пакування).

2. В анкетах декларування матеріалів роблять запит про конкретне місце чи компонент, у яко­му міститься декларована речовина.

3. В анкетах декларування матеріалів роблять запит про речовини, які навмисно використано у виробах, а також запит про речовини та залишки речовин, використані у виробничих процесах.

4. Декларовані речовини мають бути однозначно ототожнені з переліком (номенклатурою), бажано реєстраційним номером Хімічної реферативної служби (CAS), або з іншими використову­ваними на міжнародному рівні реєстраційними номерами.

Примітка 1. Реєстраційні номери CAS надає хімічним сполукам. Оскільки хім ічна сполука може мати різні назви, реєст­раційний номер CAS використовують для чіткого (однозначного) ототожнення.

5. Має бути визначено граничну масу, понад яку беруть до уваги компоненти чи частини виробу.

Примітка 2. Вирішальними чинниками можуть стати ризики, зумовлені наявними речовинами та закінченням строку служ­би. Наприклад, може бути необхідним заявити малі вимикачі, що містять ртуть і тому вони можуть стати причиною забруднення довкілля у разі роздроблення матеріалу.

6. В анкетах декларування матеріалів має бути визначено межі концентрацій речовин. У разі небезпечних речовин ці межі має переважно бути засновано на оцінці очікуваних ризиків.

Примітка 3. Для класифікації граничне значення могло бути 0,1 % від маси відповідно до межі концентрації канцерогенних або мутагенних речовин. У разі декларування канцерогенних або мутагенних речовин це точне граничне значення має бути виб­рано. Для спрощення декларування матеріалів цю межу концентрацій можна також використовувати для всіх інших речовин.

7. За можливості, значення концентрації мають надавати кількісне співвідношення речовин у їхній безпосередній близькості, наприклад токсична речовина як стабілізатор в ізолювальному прошарку або канцерогенна речовина як пігмент (забарвлювач) пластмасового корпусу.

8. В анкетах декларування матеріалів може бути враховано речовини:

• на які поширюється дія відповідних правових норм (див. додаток А);

• на які поширюється дія відповідних міжнародних договорів;

Примітка 4. Це охопл ює матеріали, переміщення та видалення яких є предметом міжнародних договорів, таких як, на­приклад, Базельська конвенція.

• небезпечні для здоров’я чи довкілля (див. додаток В). Здебільшого ці речовини сконцент­ровані в певних компонентах або частинах виробу (див. додаток С та 4b);

• суттєві наприкінці строку служби;

• суттєві в іншому аспекті й не належать до зазначених вище категорій.

9. Різні категор ії заявлених речовин можуть бути чітко ототожн ені в а нкетах декларуван ня матеріалів.

10. У деяких випадках це може бути ефективним для компонентів, узятих як група споріднених об’єктів.

Доцільно використовувати анкети, придатні для машинного оброблення.

Примітка 5. Ніяке оцінювання або підпорядковування не було застосовано до згаданого вище переліку основн их правил.

ДОДАТОК А

ПРИКЛАДИ РЕЧОВИН (МАТЕРІАЛІВ)

ОБМЕЖЕНОГО ЗАСТОСУВАННЯ, НА ЯКІ ПОШИРЮЄТЬСЯ ДІЯ
ВІДПОВІДНИХ ПРАВОВИХ НОРМ (станом на 1998 р.)

Нижче подано речовини або групи речовин, на які поширюються правові норми, що впливають на використання товарної продукції в галузі електричної та електронної промисловості. У таблиці надано попередній огляд ситуації у деяких економічно важливих регіонах. Діапазон регулювання обмежень для деяких застосувань до цілковитої заборони наведено з нечисленними винятками. Для всіх обмежень і заборон установлюють межі концентрацій, які залежать від зазначених застосувань.

Споживач зобов’язаний консультуватися щодо найсучаснішого реєстру інформації у відповідній країні.

Таблиця А.1 — Речовини обмеженого застосування

* VIC = Виробничі зобов’язання добр овільної дії — не використовувати цих речовин.

ДОДАТОК В

ПРИКЛАДИ КРИТЕРІЇВ ДЛЯ ДЕКЛАРУВАННЯ

НЕБЕЗПЕЧНИХ РЕЧОВИН

Речовини, які відповідають наведеним нижче критеріям, можуть міститися в анкетах декла­рування матеріалів.

Таблиця В.1 — Можливі критерії

* Без сумніву, мають на увазі, що перетворення речовин у цій групі виникають за умов (наприклад, тем перату- ри) поблизу виконання техн ологічних операцій або за робоч их режим ів. Прикладом є утворення багатогалогенних діок- синів (хімічним) обробленням термопластичних формувальних сумішей, що містять добавки, які н ал ежать до цієї групи.

ДОДАТОК С

ПРИКЛАДИ ЙМОВІРНИХ КРИТИЧНИХ КОМПОНЕНТІВ І ЧАСТИН

Декларуючи небезпечні речовини, можна зосередити увагу на деяких компонентах або час­тинах виробу, які іноді потрібно видаляти й вибірково обробляти для безпечного оновлення та еко­логічно прийнятного утилізування (знищення) таких виробів, як: