ДСТУ-Н Б Б.1.1-19:2013. Настанова з виконання розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) у містобудівній документації на мирний час (62867)

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

НАСТАНОВА З ВИКОНАННЯ РОЗДІЛУ
ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНИХ ЗАХОДІВ
ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ (ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ)
У МІСТОБУДІВНІЙ ДОКУМЕНТАЦІЇ
НА МИРНИЙ ЧАС

ДСТУ-Н Б Б.1.1-19:2013

Київ
Мінрегіон України
2014ПЕРЕДМОВА

1. РОЗРОБЛЕНО:

Державне підприємство Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Діпромісто" ім. Ю.М. Білоконя

РОЗРОБНИКИ: І. Шпилевський (науковий керівник), О. Головань, В. Муха, О. Міщук, А. Еко- номов, Н. Зімовченко

2. ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ:

наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарст­ва України від 30.08.2013 р. № 420, чинний з 2014-04-01

3. УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

4. Згідно з ДБН А.1.1-1-93 "Система стандартизації та нормування в будівництві. Основні поло­ження" цей стандарт відноситься до комплексу Б. 1.1 "Система містобудівної документації"

Право власності на цей документ належить державі.
Цей документ не може бути повністю чи частково відтворений,
тиражований і розповсюджений як офіційне видання без дозволу
Міністерства регіонального розвитку, будівництва
та житлово-комунального господарства України

© Мінрегіон України, 201

4ЗМІСТ

1. Сфера застосування 1

2. Нормативні посилання 1

3. Терміни та визначення понять 1

4. Загальні положення З

5. Виконання розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) на мирний час у складі схеми планування території АРК, області 4

6. Виконання розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) на мирний час у складі схеми планування території району 8

7. Виконання розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) на мирний час у складі генерального плану міста (від середнього до найзначнішого) 12

8. Виконання розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) на мирний час у складі генерального плану малого міста (наявність АЕС, значного хімічно небезпечного об'єкта, значного залізничного вузла тощо) 20

9. Виконання розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) на мирний час у складі генерального плану малого міста (відсутні впливові небезпечні об'єкти), селища міського типу, сільського населеного пункту 25

Додаток А

Форма та склад основних техніко-економічних показників розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) у складі містобудівної документації/на мирний час 27

Додаток Б

Форма та склад завдання на розроблення розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) у складі містобудівної документації на мирний час 36

Додаток В

Форма та склад вихідної інформації, що надається замовником, для розроблення розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) у складі містобудівної документації на мирний час 53

Додаток Г

Інформація щодо виконання деяких пунктів вимог у складі ДБН Б. 1.1-5 на мирний час 55

Бібліографія 61НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

НАСТАНОВА З ВИКОНАННЯ РОЗДІЛУ ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНИХ ЗАХОДІВ
ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ (ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ) У МІСТОБУДІВНІЙ

ДОКУМЕНТАЦІЇ НА МИРНИЙ ЧАС

РУКОВОДСТВО ПО ВЫПОЛНЕНИЮ РАЗДЕЛА ИНЖЕНЕРНО-ТЕХНИЧЕСКИХ
МЕРОПРИЯТИЙ ГРАЖДАНСКОЙ ЗАЩИТЫ (ГРАЖДАНСКОЙ ОБОРОНЫ)

В ГРАДОСТРОИТЕЛЬНОЙ ДОКУМЕНТАЦИИ НА МИРНОЕ ВРЕМЯ

GUIDANCE ON THE IMPLEMENTATION OF THE SECTION ON ENGINEERING
AND TECHNICAL MEASURES OF CIVIL PROTECTION (CIVIL DEFENSE)

IN URBAN PLANNING DOCUMENTATION DURING PEACETIME

Чинний від 2014-04-01

1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

   1. Цей стандарт встановлює послідовність виконання розділу інженерно-технічних засобів цивільного захисту (цивільної оборони) на мирний час у містобудівній документації (далі - ІТЗ ЦЗ (ЦО)) відповідно до ДБН Б.1.1-5 (друга частина).

   2. Стандарт застосовують при розробленні розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) на мирний час у складі схем планування території АРК, областей, районів та генеральних планів населених пунктів на основі нормативних вимог та показників ДБН В. 1.2-4.

2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на такі нормативні акти:

ДБН Б.1.1-5:2007 Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) у містобудівній документації

ДБН Б.1.1-13:2012 Склад та зміст містобудівної документації на державному та регіональному рівнях

ДБН Б.1.1-15:2012 Склад та зміст генерального плану населеного пункту

ДБН В. 1.2-4-2006 Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) '

ДБН В.2.2-5-97 Захисні споруди цивільної оборони

ДСТУ-Н Б Б.1.1-20:2013 Настанова з виконання розділу інженерно-технічних заходів цивільно­го захисту (цивільної оборони) у містобудівній документації на особливий період.

З ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті використано терміни, встановлені в ДБН В. 1.2-4 (розділ "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони)", хімічно небезпечний об'єкт (ХНО)), ДБН Б.1.1-5 (безпечний район (пункт, територія, зона), евакуація, надзвичайна ситуація (НС), місця захисту, потенційно небезпечний об'єкт (ПНО), розділ "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони)" схеми планування території на мирний час, розділ "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони)" генерального плану на мирний час).

Нижче подано терміни, додатково використані у цьому стандарті, та визначення позначених ними понять для виконання розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) на мирний час.

Безпечні райони (тип 1) знаходяться у 100-кілометровій зоні можливого сильного радіоактивно­го забруднення, але за межами першої та другої зон впливу можливого хімічного забруднення від хімічно небезпечних об'єктів у вигляді точкових та лінійних об'єктів, аміакопроводу і інших магістральних транспортних ліній, а також за межами впливу зони можливого катастрофічного затоплення.

Безпечні райони (тип 2) - це третя зона впливу можливого хімічного забруднення від хімічно не­безпечних об'єктів у вигляді точкових та лінійних об'єктів, аміакопроводу і інших магістральних транспортних ліній, яка визначається в межах 5-20 км від джерела хімічного забруднення.

Безпечні райони (тип 2) знаходяться за межами 100-кілометрової зони можливого сильного радіоактивного забруднення, але за межами першої та другої зон впливу можливого хімічного за­бруднення від хімічно небезпечних об'єктів у вигляді точкових та лінійних об'єктів, аміакопроводу і інших магістральних транспортних ліній, а також за межами впливу зони можливого катастрофічно­го затоплення.

В межах 100-кілометрової зони можливого сильного радіоактивного забруднення безпечні ра­йони (тип 1) переважають безпечні райони (тип 2).

У зв'язку із можливим дефіцитом ємності безпечних районів у окремих областях для розміщен­ня евакуйованого населення на мирний час (зокрема, під впливом можливих надзвичайних ситу­ацій на АЕС) можуть бути використані інші достатньо безпечні території. До цих територій можуть бути віднесені зони можливого сильного радіоактивного забруднення від можливих аварій на АЕС (так звані 100-кілометрові зони) та зони можливого хімічного забруднення від хімічно небезпечних об'єктів у вигляді точкових та лінійних об'єктів при глибині можливого хімічного забруднення від за­значених об'єктів більше 5 км.

Безпечні райони знаходяться за межами 100-кілометрової зони можливого сильного радіоак­тивного забруднення, а також за межами першої, другої та третьої зон впливу можливого хімічного забруднення від магістральної залізниці і аміакопроводу та зони можливого катастрофічного затоп­лення (також враховуються інші небезпечні локальні зони).

За відсутності впливу АЕС (або незначному її впливі) загальна зона можливого хімічного за­бруднення розподіляється на три зони:

• перша зона можливого хімічного забруднення знаходиться на відстані до 2,5 км від джерела хімічної небезпеки;

• друга зона можливого хімічного забруднення знаходиться на відстані від 2,5 км до 5,0 км від джерела хімічної небезпеки;

• третя зона можливого хімічного забруднення знаходиться на відстані більше 5,0 км від джере­ла хімічної небезпеки (і в тому числі і за межами зони можливого катастрофічного затоплення), відноситься до безпечних районів (тип 2).

Територія за межами впливу зони можливого хімічного забруднення та за межами зони можли­вого катастрофічного затоплення (також враховуються інші небезпечні локальні зони), відноситься до безпечних районів

За наявності впливу АЕС загальна зона можливого хімічного забруднення від впливових хімічно небезпечних об'єктів розподіляється на дві зони:

- перша зона можливого хімічного забруднення знаходиться на відстані до 2,5 км від джерела хімічної небезпеки;-друга зона можливого хімічного забруднення знаходиться на відстані від 2,5 км до 5,0 км від джерела хімічної небезпеки.

Саме ці зони є обмеженнями для розміщення евакуйованого населення на території зони мож­ливого сильного радіоактивного забруднення (при цьому враховується вплив зони можливого ка­тастрофічного затоплення).

Вся інша територія відноситься до безпечних районів (тип 1).

Містобудівне моделювання найбільш значного впливу небезпечного хімічного забруднення від можливих надзвичайних ситуацій на магістралях залізниці в межах міста (із врахуванням найбільш впливових точкових хімічно небезпечних об'єктів) включає побудову оціночного зонування небез­печного хімічного забруднення, що складається із трьох зон впливу можливого хімічного забруднення:

• перша зона можливого хімічного забруднення знаходиться на відстані до 2,5 км від джерела хімічної небезпеки;

• друга зона можливого хімічного забруднення знаходиться на відстані від 2,5 км до 5,0 км від джерела хімічної небезпеки;

• третя зона можливого хімічного забруднення знаходиться на відстані більше 5,0 км від джере­ла хімічної небезпеки

Оціночне зонування небезпечного хімічного забруднення є більш детальною складовою ніж зо­нування, яке виконується у складі генерального плану населеного пункту, в першу чергу, міста. Однак без нього неможливо оцінити характер розповсюдження можливих надзвичайних ситуацій по території населеного пункту на мирний час.

4. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

   1. Цілісність містобудівних рішень з розроблення розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) у складі містобудівної документації забезпечується певним порядком послідовності його розроблення від регіонального рівня до місцевого рівня, від схем планування території АРК та областей до генеральних планів на­селених пунктів.

При цьому у подальшому можуть виконуватись одночасно розділи ІТЗ ЦЗ (ЦО) у схемах плану­вання території районів та у генеральних планах міст (в першу чергу найбільших міст АРК та облас­тей).

На наступних етапах розроблення містобудівної документації можуть виконуватись розділи ІТЗ ЦЗ (ЦО) у генеральних планів малих міст, селищ міського типу та сільських населених пунктів.

Зазначений порядок дозволяє раціонально та без дублювання розробляти розділ ІТЗ ЦЗ (ЦО) у зазначених видах містобудівної документації відповідно до основних містобудівних завдань.

В окремих випадках, коли необхідно розробити генплан населеного пункту за відсутності зону­вання території АРК, області (відсутній відповідний розділ ІТЗ ЦЗ (ЦО) у складі схеми планування території), необхідно спочатку виконати схему зонування прилеглої території від найближчих АЕС та впливових хімічно небезпечних об'єктів. Зазначене зонування необхідно погодити із відповідним органом з цивільного захисту (цивільної оборони).

Структура пояснювальної записки з розроблення розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) на мирний час у складі містобудівної документації відповідає порядку викладення пунктів цього стандарту.

Довідкова інформація щодо виконання деяких пунктів вимогу складі ДБН Б. 1.1-5 на мирний час викладена у додатку Г.

• зонування території області за вимогами цивільного захисту (цивільної оборони) на мирний час;визначення потенціалу безпечних районів, який розраховується за ємністю їх житлового фон­ду, для забезпечення завдань розміщення евакуйованого населення у безпечних та умовно безпеч­них районах;

• забезпечення населення сховищами з трьома режимами фільтровентиляції в залежності від розміщення в тій або іншій зоні, що повинні знаходитись у постійній готовності або у готовності про­тягом (10-15) хв та ПРУ (за наявності впливу АЕС);

• містобудівне забезпечення завдань евакуації населення із небезпечних зон (в першу чергу від АЕС) до безпечних районів на основі формування транспортної інфраструктури АРК, області;

• визначення напрямків містобудівного забезпечення евакуйованого населення відповідними автономними інфраструктурними ресурсами (забезпечення підземними джерелами водопостачан­ня та напрямки розвитку автономних енергопостачальних технологій).