ДОДАТОК В

(обов'язковий)


ВИПРОБОВУВАЛЬНИЙ АЕРОЗОЛЬ

ДЛЯ ВИМІРЮВАННЯ ПОРОГА СПРАЦЬОВУВАННЯ


У якості випробовувального аерозолю застосовують полідисперсний аерозоль. Максимум розподілу маси аерозолю повинен відповідати часткам із діаметром від 0,5 мкм до 1 мкм, які мають коефіцієнт переломлювання приблизно 1,4.

Випробовувальний аерозоль повинен бути відтворюваним і стабільним у відношенні таких параметрів:

  • розподіл маси часток;

  • оптичні константи часток;

  • форма часток;

  • структура часток.

Примітка 1. Один із можливих способів перевіряння стабільності аерозолю є вимірювання і контролювання стабільності співвідношення m : у.

Примітка 2. Рекомендують використовувати генератор аерозолю, що виробляє туман парафінової олії (наприклад, парафінова олія, застосовувана у фармацевтиці).



ДОДАТОК С

(обов'язковий)


ПРИЛАДИ ДЛЯ ВИМІРЮВАННЯ КОНЦЕНТРАЦІЇ ДИМУ


С.1 Вимірювач загасання

Значення порога спрацьовування димових сповіщувачів розсіяного або пропущеного світла характеризують питомою оптичною щільністю (модулем загасання) випробовувального аерозолю, виміряною поблизу сповіщувача в момент генерування сигналу тривоги.


Питому оптичну щільність позначають літерою m і вимірюють у децибелах на метр (дБ/м). Розраховувати питому оптичну щільність m треба за таким рівнянням:


дБ/м


де d - відстань, пройдена світлом у випробовувальному аерозолі або в задимленому середовищі від джерела світла до приймача, м;

P0- потужність випромінювання, отримана за умов відсутності випробувального аерозолю або диму;

Р - потужність випромінювання, отримана за умов наявності випробовувального аерозолю або диму.

За всіх значень концентрації аерозолю або диму до 2 дБ/м похибка вимірювання вимірювача загасання повинна бути не більше ніж 0,02 дБ/м + 5 % від виміряного значення концентрації аерозолю або диму.

Оптична система повинна бути сконструйована так, щоб приймач світла не реагував на будь-яке світло, розсіюване випробовувальним аерозолем або димом більше ніж на 3°.

Ефективна потужність випромінювання 2) світлового проміню повинна мати такі особливості:

  1. не менше ніж 50 % ефективної потужності випромінювання повинно знаходитися в діапазоні довжин хвиль від 800 нм до 950 нм;

  2. не більше ніж 1 % ефективної потужності випромінювання повинно знаходитися в діапазоні довжин хвиль до 800 нм;

  3. не більше ніж 10 % ефективної потужності випромінювання повинно знаходитися в діапазоні довжин хвиль вище 1050 нм.

С.2 Іонізаційна вимірювальна камера (ІВК)

С.2.1 Загальні положення

Значення порога спрацьовування димових іонізаційних сповіщувачів характеризують безрозмірною величиною у, яка визначається відносною зміною струму, що протікає в іонізаційній вимірювальній камері, і яка пов'язана з концентрацією часток випробовувального аерозолю, виміряної поблизу сповіщувача в момент генерування сигналу тривоги.

С.2.2 Принцип дії і конструкція

Механічну конструкцію іонізаційної вимірювальної камери показано у додатку М.

Вимірювальний прилад складається з вимірювальної камери, електронного підсилювача і пристрою безупинного усмоктування проб для вимірювання концентрації аерозолю або диму.

Принцип дії іонізаційної вимірювальної камери представлено на рисунку С.1. Вимірювальна камера складається з вимірювального об'єму і відповідних пристроїв, що забезпечують усмоктування проб дослідного повітря і протікання його через вимірювальний об'єм так, що частки аерозолю(диму) розсіюються в цьому об'ємі. Розсіювання відбувається так, що рух потоку повітря не робить впливання на потік іонів у вимірювальному об'ємі.

Під впливанням -випромінювання від радіоактивного джерела америцію повітря усередині вимірювального об'єму іонізується, у результаті чого під час подавання електричної напруги між електродами протікає біполярний іонний струм. Частки аерозолю або диму у відомий спосіб впливають на цей струм. Відносна зміна іонного струму є критерієм під час вимірювання концентрації аерозолю або диму.

Параметри вимірювальної камери обирають так, що для неї справедливо таке рівняння:


та


де l0 - струм у повітрі камери за умов відсутності випробовувального аерозолю або диму;

/ - струм у повітрі камери за умов наявності випробовувального аерозолю або диму;

- постійна вимірювальної камери;

Z - концентрація часток, кількість часток на м3;

- середній діаметр часток, м.


Безрозмірна величина у пропорційна концентрації часток визначеного типу аерозолю або диму і служить критерієм для визначання значення порога спрацьовування димових іонізаційних сповішувачів.






Пояснення:


1 - усмоктувальний патрубок;

8 - джерело - випромінювання;

2 - монтажна плита;

9 - вимірювальний об'єм;

3 - ізолювальне кільце;

10 - вимірювальний електрод;

4 - надходження повітря (диму);

11 - захисне кільце;

5 - зовнішні ґрати;

12 - ізолювальний матеріал;

6 - внутрішні ґрати;

13 - повітряний екран;

7 - - випромінювання;

14 - електронна частина.



Рисунок С.1 - Іонізаційна вимірювальна камера, принцип дії




С.2.3 Технічні дані

a) джерело випромінювання:

ізотоп - Америцій Am241;

активність - 130 кБк (3,5 мкКі) ± 5 %;

середнє значення -енергії - 4,5 МеВ ± 5 %

механічна конструкція - оксид америцію, укладений між двома шарами золота. Покритий твердим сплавом золота. Джерело випромінювання виконане у формі круглого диска діаметром 27 мм, затиснутого у тримачі так, щоб жодна з його кромок не була доступна.

b) іонізаційна вимірювальна камера:

Повний опір камери (тобто, зворотна величина нахилу вольт-амперної характеристики камери на її лі


нійній ділянці (струм камери 100 пА)), виміряний у вільному від аерозолю або диму повітрі, повинен становити 1,9 · 1011 Ом ± 5 % за умов:

тиску - (101,3 ± 1) кПа;

температури - (25 ± 2) °С;

відносної вологості повітря - (55 ± 20) %,

з потенціалом на захисному кільці в межах ± 0,1 В напруги вимірювального електрода.

c) вимірювальний підсилювач струму:

Камера діє відповідно до схеми, зображеної на рисунку С.2, причому напругу живлення підбирають так, щоб струм між вимірювальними електродами у вільному від аерозолю або диму повітрі становив 100 пА. Вхідний опір вимірювального підсилювача струму повинен бути < 109Ом.

d) усмоктувальна система:

Система усмоктування повітря повинна забезпечувати прокачування повітря через пристрій з постійною швидкістю ЗО л/хв ± 10 % за умов атмосферного тиску.




Пояснення:


1 - подавання напруги живлення;

4 - вимірювальний підсилювач струму;

2 - вимірювальний електрод;

5 - вихідна напруга, пропорціональна току камери;

3 - захисне кільце;

6 - вхідний опір Zвх < 109 Ом.



Рисунок С.2 - Іонізаційна вимірювальна камера, структурна схема




ДОДАТОК D

обов'язковий)


ПРИСТРІЙ ДЛЯ ВИПРОБОВУВАННЯ ОСЛІПЛЮВАННЯМ


Пристрій (див. рисунок D.1) треба конструювати так, щоб його можна було вставляти в робочу секцію димового каналу. Чотири стінки куба повинні бути закритими і покритими з внутрішньої сторони блискучою алюмінієвою фольгою; дві взаємно протилежні сторони куба повинні бути відкриті так, щоб випробовувальний аерозоль міг вільно проходити через пристрій. На закритих стінках куба треба розмістити люмінесцентні лампи (32 Вт) круглої форми з діаметром близько 30 см.

Випробний сповіщувач треба встановлювати усередині куба (див. рисунок D.1) так, щоб світло на нього падало зверху, знизу і з двох бічних сторін.

Примітка. Електричні з'єднання з люмінесцентним лампами треба виконувати так, щоб уникнути електричного впливання на систему сигналізації.


Розміри в міліметрах

Сторони ABCD і EFGH повинні бути відкритими для потоку аерозолю.

На сторонах ABFE, AEHD, BFGC та DCGH треба встановити люмінесцентні лампи як зображено нижче.

Пояснення:

  1. - потік аерозолю;

  2. - люмінісцентна лампа.


Рисунок D.1 - Пристрій для випробовування осліплюванням





ДОДАТОК Е

(обов'язковий)


ПРИСТРІЙ ДЛЯ ВИПРОБОВУВАННЯ НА УДАР


Пристрій (рисунок Е.1) складається з хитального молотка з прямокутною головкою (ударник) зі скошеною передньою ударною поверхнею, яку встановлено на сталевій циліндричній рукоятці. Молоток вмонтовано в сталеву втулку, яка рухається на шариковальницях на зафіксованому сталевому валу, змонтованому на жорсткій сталевій рамі так, що молоток може вільно обертатися навколо осі зафіксованого валу. Конструкція жорсткої рами дозволяє повне обертання молоткового вузла у разі відсутності зразка.

Ударник має такі розміри: ширина - 76 мм, висота - 50 мм, довжина - 94 мм (габарити), та виготовлений з алюмінієвого сплаву (AICu4SiMg згідно з ISO 209-1), за умови обробляння розчином та осаджуванням. Він має плоску ударну поверхню, яка скошена під кутом (60 ± 1)° до подовжньої осі головки. Сталева циліндрична рукоятка має зовнішній діаметр (25 ± 0,1) мм зі стінками товщиною (1,6 ± 0,1) мм.

Ударник закріплено на рукоятці так, що його подовжня вісь знаходиться на відстані 305 мм по радіусу від осі обертання вузла, до того ж ці дві осі взаємно перпендикулярні в просторі. Втулка з зовнішнім діаметром 102 мм і довжиною 200 мм співвісно встановлена на зафіксованому сталевому поворотному валу, який має діаметр приблизно 25 мм, утім точний діаметр валу буде залежати від використаних шариковальниць.

Діаметрально протилежно рукоятці молотка знаходяться два сталевих врівноважувальних важеля, кожний із зовнішнім діаметром 20 мм і довжиною 185 мм. Ці важелі угвинчено у втулку так, що кожний виступає на 150 мм. Сталеву противагу закріплено на важелях так, що її положення може бути відрегульовано для збалансування ваги ударника та важелів, як на рисунку Е.1. На одному кінці втулки закріплено шків з алюмінієвого сплаву товщиною 12 мм та діаметром 150 мм і на нього намотано трос, що не розтягується, один кінець якого закріплено до шківа. Інший кінець тросу несе робочу вагу.

Жорстка рама також підтримує монтажну панель, на якій установлюють зразок за допомогою його шта-


тних засобів кріплення. Монтажну панель регулюють вертикально так, що верхня половина передньої ударної поверхні молотка буде бити по зразку, коли молоток рухається горизонтально, як показано на рисунку Е.1.

Під час експлуатування пристрою зразок та монтажну панель спочатку встановлюють, як показано на рисунку Е.1, потім монтажну панель жорстко кріплять до рами. Після цього вузол молотка ретельно врівноважують за допомогою регулювання противаги за відсутності робочої ваги. Потім важіль молотка відводять назад до горизонтальної позиції на кут 270° та установлюють робочу вагу. За умов звільнення вузла робоча вага буде повертати молоток та важіль до удару по зразку.

Маса робочої ваги, m, в кілограмах, необхідна для забезпечення енергії удару 1,9 Дж, дорівнює:


m = ,

де r- ефективний радіус шківа в метрах.


Це дорівнює приблизно 0,55 кг для шківа радіусом r = 75 мм.

Оскільки, згідно з стандартом швидкість молотка під час удару повинна становити (1,5 ± 13) м/с, то масу головки молотка необхідно зменшити, розсвердливши її зі зворотного боку, щоб отримати цю швидкість. Підраховано, щоб отримати зазначену швидкість, маса головки повинна становити приблизно 0,79 кг, але це повинно бути визначено методом проб та помилок.

Розміри у міліметрах


Пояснення:


1 - монтажна панель;

7 - кут переміщування 270°;

2 - сповіщувач;

8 - шариковальниці;

3 - ударник;

9 - врівноважувальні важелі;

4 - рукоятка ударника;

10 - робоча вага;

5 - втулка;

11 - противага для врівноваження.

6 - шків;




Примітка. Зазначені розміри представлено як орієнтовні, за винятком розмірів головки молотка.




Рисунок Е.1 - Пристрій для випробовування на удар


ДОДАТОК F

(обов'язковий)

КІМНАТА ТЕСТОВИХ ПОЖЕЖ


Випробні зразки, ІВК, давач температури і вимірювальну частину вимірювача питомої оптичної щільності треба розміщувати усередині об'єму, зазначеного на рисунках F.1 та F.2.

Зразки, ІВК і механічні частини вимірювача питомої оптичної щільності треба розміщувати на відстані не менше ніж 100 мм один від одного і від найближчого краю. Вісь променю вимірювача питомої оптичної щільності повинна проходити під стелею на відстані, принаймні, 35 мм від неї.