символ, що позначає початок маркування;
нумераційну систему із зазначенням номера виробу.
Система зазначення номера виробу має бути однією з тих, що застосовують для ідентифікації виробника (див. 10.1.1.1.3) або будь-яка система, яка залишає маркування на виробі незмінним і незмивним.
Символ, що позначає початок маркування, має бути одним із таких:
якщо застосовують маркування з потовщених ребер або западин, символ, що позначає початок маркування, складається з трьох послідовних потовщених ребер або западин (приклад див. на рисунку 6);
якщо застосовують маркування з пропущених ребер або западини, символ, що позначає початок маркування, має містити три послідовні пропущені ребра або западини;
якщо застосовують маркування з нанесенням накатаних на поверхню прутка цифр, символ початку не потрібний;
якщо застосовують маркування з нанесенням на поверхню прутка цифр прокатуванням або удавлюванням, початок маркування складається з двох знаків між парою ребер або западин.
Для інших методів маркування, коли необхідно показати символ початку маркування на виробі, воно має бути міцним і незмивним.
Примітка. Якщо цифри зчитують вертикально уздовж осі виробу, цифри треба зчитувати зверху вниз.
Номер виробу має складатися з трьохзначного числа між 101 і 999, за винятком кратного 10. (Приклад див. на рисунку 6).
\\|
Рисунок 6 — Приклад ідентифікації виробу N8 226 (з потовщеними ребрами)
Гладкі вироби
Гладкий арматурний прокат треба ідентифікувати за допомогою такої самої інформації, як ребристий чи з западинами прокат.
10.1.1.2.2 Інформацію треба наносити на виріб прокатними знаками або печатати на прикріпленому ярлику.
Мотки
Мотки з ребристої, із западинами або гладкої арматурної сталі треба ідентифікувати таким чином, як наведено у 10.1 для прутків.
Для мотків ідентифікація виробника стосується заводу, на якому виріб у мотку отримує остаточні механічні властивості.
Додатково у символі, що позначає початок маркування, застосовують спеціальний знак, який вказує, що виріб виготовлено у мотках. Цей спеціальний знак має бути одним з таких:
якщо у системі маркування застосовують потовщені ребра або западини, спеціальним знаком має бути додаткове потовщене ребро або западина на початку маркування виробу;
якщо у системі маркування застосовують пропущені ребра або западини, спеціальним знаком має бути додаткове пропущене ребро або западина на початку маркування виробу;
якщо у системі маркування застосовують цифри, спеціальним знаком має бути С;
якщо у системі маркування застосовують знаки на поверхні, спеціальним знаком має бути два знаки між парою нормальних ребер, розташованих безпосередньо перед початком номера виробу.
Розмотані вироби
Додатково до ідентифікації виробника треба нанести знак ідентифікації розмотування на виріб або нанести його на прикріплений ярлик.
Номер виробу треба нанести на виріб виробником прокату або переробником до розмотування.
Зварні сітки
Додатково до маркування продукції і виробника, нанесеної на окремі дроти, до пакету зварної сітки має бути прикріплений ярлик з вказівкою виробника зварної сітки і технічного класу(-ів) виробу.
Ґратові балки
Додатково до маркування продукції і виробника, нанесеної на окремі дроти, до кожної ґратової балки має бути прикріплений ярлик з вказівкою виробника ґратової балки і технічного класу(-ів) виробу.
11 ПІДТВЕРДЖЕННЯ МЕХАНІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ В СУПЕРЕЧЛИВИХ ВИПАДКАХ
Якщо визначення характеристики, встановленої в цьому стандарті як характеристичної величини, викликає суперечності, цю величину треба підтвердити відбором і випробовуванням трьох випробних зразків від різних частин партії, яку випробовують.
Якщо один з результатів випробовування встановленої характеристичної величини менше ніж встановлена характеристика, треба ретельно перевірити випробний зразок і метод випробування. Якщо є місцеве пошкодження у випробному зразку або підстава вважати, що сталася якась помилка під час випробовування, результат випробовування вважають недійсним. В цьому випадку треба провести ще одне випробовування.
Якщо три дійсних результати випробовування дорівнюють або більше встановленої характеристичної величини, партію вважають такою, що відповідає цьому стандарту.
В іншому разі застосовують вимоги 11.2.
|
11.2 Якщо умови 11.1 не виконуються, треба відібрати 10 додаткових випробних зразків від різних виробів в партії. Партію вважають такою, що задовольняє вимогам цього стандарту, якщо середній результат випробувань 10 випробних зразків більше, ніж характеристична величина, а окремі значення більші за мінімальні і менші за максимальні значення у відповідних технічних умовах на продукцію. Якщо не так, партію бракують. Рисунок А.1 Рисунок А.2 Рисунок А.З Рисунок А.4 Рисунок А.5 Рисунок А.6 Рисунок А.7 Рисунок А.8 Рисунок А.9 |
*0 > XX xx xx / / /7 /7 7 7 7 7 5 W /л 7 A 7 A 7 cd x о ха 7 7 / / 7 7 x л / 7 / л 7 I X ^=6° і ( .0 Л- ' .0 |
ПРИКЛАДИ ТОЧОК ЗВАРЮВАННЯ У З’ЄДНАННЯХ ҐРАТОВИХ БАЛОК
ДОДАТОК А
(довідковий)
Рисунок В.1 — Схема випробовування на зріз за методом 1
ДОДАТОК В
(обов’язковий)
МЕТОДИ ВИПРОБОВУВАННЯ ҐРАТОВИХ БАЛОК
Загальні вимоги
Властивості поясів і діагоналей треба визначати згідно з EN ISO 15630-1 за винятком розмірів (див. В.2) і зусилля зрізу з'єднань, як наведено у В.З—В.7.
Вимірювання розмірів ґратової балки
Випробний зразок
Випробним зразком має бути ґратова балка у стані постачання.
2 Устатковання для випробовування
Висоту, ширину і довжину ґратової балки треба вимірювати інструментом з точністю до 1 мм або точніше.
В.2.3 Процедура вимірювання
Ґратову балку кладуть на плоску поверхню. Висоту і ширину треба визначати на середині довжини ґратової балки.
Для визначення кроку треба виміряти відстань протягом п’яти кроків і розрахувати середнє значення.
Випробовування на зріз
Випробовування на зріз точок зварювання
Загальні вимоги
Для типових випробовувань і заводського виробничого контролю треба застосовувати однакові методи випробовування.
Суть методів випробовування
Міцність зварних з’єднань можна визначати двома методами. Вибір методу залишають за виробником.
Метод 1
Суть методу 1 є випробовування на розтяг, яке застосовують для поясу ґратової балки, як зображено на рисунку В.1. У цьому випробовуванні діагональ ґратової балки обмежена.
Познаки:
— пояс;
— діагональ;
вид спереду;
вид збоку.
Метод 2
С уть методу 2 є випробовування на розтяг, яке застосовують для діагоналі ґратової балки, як зображено на рисунку В.2. У цьому випробовуванні пояс ґратової балки обмежений.
Познаки:
— пояс;
— діагональ;
вид спереду;
вид збоку.
Рисунок В.2 — Схема випробовування на зріз за методом 2
Випробовування згідно з цим методом треба проводити таким чином, щоб забезпечити обертання випробних зразків (порівняння рисунка В.1 Ь) і В.2 Ь).
Випробовування зварної точки між сталевою штабою і діагоналлю треба виконувати із застосуванням відповідного пристрою.
В.3.2 Випробовування на зріз затиснених з'єднань
Загальні вимоги
Для початкових типових випробувань і заводського контролювання продукції застосовують різні методи випробовування. В арбітражних випадках треба застосовувати метод випробовування згідно з рисунком В.З.
Суть методу початкових типових випробувань
В ипробовування треба проводити як випробовування на розтяг, яке проводять на діагоналі зі з’єднанням, закладеним в бетон (див. рисунок В.З).
Познаки:
— діагональ;
— нижній пояс;
— бетон;
— сталь.
Рисунок В.З — Схема випробовування на зріз затиснених з’єднань, закладених в бетонЯкість бетону має бути такою низькою як С20/25, щоб передбачити найгірший випадок.
Примітка. Треба запобігати з'єднанню діагоналей (див. рисунок В.4).
Познаки:
— діагональ;
— нижній пояс;
— труба для запобігання з’єднання.
Рисунок В.4 — Проба для випробовування на зріз відповідно до рисунку В.З
В.3.2.3 Суть методу випробовування заводського виробничого контролю
Для діагоналей застосовують зусилля розтягання. Нижній пояс фіксують пристроєм для уникнення обертання хорди (див. рисунок В.5).
Познаки:
2 — діагональ;
З — нижній пояс.
Рисунок В.5 — Схема випробовування на зріз затиснених з’єднань
заводського виробничого контролювання
В.З 3 Засоби випробувань
.1 Машина для випробовування на розтяг
Для випробовування на розтяг треба застосовувати машину класу 1 або 0,5 згідно з EN ISO 7500-1.
.2 Тримач
Спеціальний тримач застосовують для утримування діагоналі (метод 1) або хорди (метод 2). Тримач має бути зафіксований у верхніх захватах машини для випробовування на розтяг.
За методом 1 тримач запобігає згинанню випробного зразка під час випробовування.
За методом 2 тримач запобігає обертанню випробного зразка під час випробовування.
Випробний зразок відрізають від гратової балки без пошкодження зварної точки.
Процедура випробовування
Випробний зразок розташовують у тримачі або перед, або після тримача машини для випробовування на розтяг.
Зусилля розтягання прикладають на довжину, яка дорівнює трьом довжинам випробного зразка.
Швидкість навантаження має бути такою, як для випробувань на розтяг в інтервалі пружності.
Максимальне зусилля Fw та місцезнаходження розриву має бути зареєстровано (див. також 7.2.4.2.1).
ДОДАТОК С
(довідковий)
ВИПРОБОВУВАННЯ НА ЗЧЕПЛЕННЯ РЕБРИСТОЇ ТА З ЗАПАДИНАМИ
АРМАТУРНОЇ СТАЛІ — БАЛОЧНІ ВИПРОБОВУВАННЯ
С.1 Сфера застосування
Цей додаток С встановлює метод випробовування характеристик зчеплення ребристих і з западинами прутків і дроту, що застосовують як арматурну сталь в бетонних конструкціях.
Балочні випробовування призначені для визначення зчеплюваності арматурної сталі з бетоном, і вони є основою для порівняння арматурних прутків і дротів приблизно одного діаметра, але з різною конфігурацією поверхні.
Цей метод випробовування застосовують для арматурних сталей діаметром < 32 мм.
Примітка. Метод засновано на RILEM-рекомендаціях RC5 Випробовування на зчеплення арматурних сталей. 1. Балочні випробування, 2, 1982.
С.2 Нормативні посилання
EN 1766 Products and systems for the protection and repair of concrete structures —Test methods — Reference concrete for testing (Вироби і системи для захисту і ремонту бетонних конструкцій. Методи випробувань. Стандартний бетон для випробування)
EN 12390-3 Testing hardened concrete — Part 3: Compressive strength of test specimens (Випробовування зміцненого бетону. Частина 3. Зусилля стиснення випробних зразків).
С.З Спосіб випробування
Принципом методу випробовування є навантаження випробної балки за допомогою згинання до повного руйнування зчеплення арматурної сталі в одній з половин балок або до руйнування самої арматурної сталі. Під час руйнування вимірюють просклизування двох кінців арматурної сталі.
Балка для випробувань складається з двох блоків паралелепіпедів армованого бетону, зв’язаних знизу арматурною сталлю, зчеплення з якою випробовують, і зверху сталевою петлею. Розміри обох блоків і петель визначають діаметром арматурної сталі, яку випробовують. Спосіб випробувань зображено на рисунках С.1—С.4.
Розміри випробної балки залежать від номінального діаметра арматурної сталі, зчеплення якої визначають. Для номінальних діаметрів менше ніж 16 мм застосовують зразок балки типу А, для номінальних діаметрів, що дорівнюють або більше ніж 16 мм, застосовують зразок балки типу В, див. рисунки С.З і С.4.
Примітка. Досвід випробовувань прутків діаметрами більше ніж 32 мм, обмежений. Використання методу випробовування за цим додатком для таких великих діаметрів, за планом типового випробовування, треба представити для оцінювання придатності методу випробовування.
