---

²⁾ Значення в круглих дужках для пристроїв контролювання з фланцевими або затискними з’єднаннями на вході для побутових приладів.

Максимальна номінальна витрата під час вимірювання, відповідно до 7.7, повинна бути щонайменше 0,95 від номінальної витрати.

Проводять випробовування за допомогою апаратури, вказаної на рисунку 3. Точність вимі­рювання повинна бути щонайменше ± 2 %.

Рисунок 3 — Апаратура для випробовування витрати

Пристрій контролювання функціює і його можна регулювати відповідно до інструкцій виробника.

Регулювання витрати повітря, за збереження тиску на вході, проводять для забезпечуван­ня різниці тиску, вказаного виробником.

Використовують таку формулу для перерахунку витрати за нормальних умов:

[р_а+р 288 У²

^Чп ЧЮ13 273 + d

де q_n — виправлена витрата повітря за нормальних умов, м³/год;

q — виміряна витрата повітря, м³/год;

р — випробовувальний тиск, мбар;

р_а — атмосферний тиск, мбар;

t — температура повітря, °С.

Еластоміри в поєднанні з газом (наприклад, фланці вентиля, ущільнювальні кільця, діа­фрагми і фланцеві ущільнення) повинні бути однорідні, не мати пористості, вкраплень, твердих частинок, здуття та інших дефектів поверхні, видимих неозброєним оком.

Тривкість до мастильних матеріалів еластомірів потрібно випробовувати відповідно до 7.8.3. Після випробовування зміна маси повинна бути в межах між мінус 10 % до + 10 %.

Проводять випробовування над складовими частинами або над деталями складових час­тин відповідно до 8.2 ISO 1817, використовуючи гравіметричний метод, але з тривалістю зану­рювання в мастило № 2 (168 ± 2) год за максимальної температури довкілля.

Визначають відносну зміну маси, Дт, використовуючи таке рівняння:

т₃ Гїіл .

т = — -Ю0,

/п,

де гщ — початкова маса випробовуваного зразка в повітрі;

л?₃— маса випробовуваного зразка в повітрі після занурювання.

Тривкість еластомірів до газу потрібно випробовувати відповідно до 7.8.5. Після випробо­вування зміна маси повинна бути в межах між мінус 15 % до +5 %.

Проводять випробовування над складальними вузлами або над деталями складальних вузлів відповідно до 8.2 ISO 1817, використовуючи гравіметричний метод і відповідно до пункту 9, використовуючи метод визначання розчинної речовини, але з тривалістю занурювання (72 ± 2) год, за температури (23 ± 2) °С в л-пентані (мінімум 98 % маси л-пентану, обчисленої газовою хроматографією).

Випробовувані зразки висушують протягом (168 + 2) год у духовці за температури (40 ± 2) °С за атмосферного тиску. Визначають відносну зміну маси, Длі, використовуючи таке рівняння:

А ^^5 ^77 и Л лл

Дл? = —ї 1 • 100,

лі,

де л?₁ — початкова маса випробовуваного зразка в повітрі;

т₅— маса випробовуваного зразка в повітрі після висушування

Клейкі етикетки і все марковання повинно проходити випробовування на тривкість до сти­рання, вологи і температури. Воно не повинно ні зніматися, ні обезбарвлюватися настільки, щоб марковання стало нерозбірливе.

Особливо марковання на ручках повинне залишатися чітке за тривалого використання і тертя, яке є результатом ручних маніпуляцій,

Проводять випробовування відповідно до методів, вказаних у EN 60730-1, додаток А,

Поверхні, захищені тільки фарбою, повинні витримувати випробовування на дряпання ме­талевим стрижнем, який діє на захисний покрив до І після випробовування на вологотривкість.

Протягують стаціонарну сталеву кульку діаметром 1 мм по поверхні пристрою контролю­вання зі швидкістю від ЗО мм/с до 40 мм/с за контактної сили 10 Н (див. рисунок 4).

Повторюють випробовування на дряпання, потім на вологотривкість відповідно до 7,8.11.

1 — навантажування пружини 10 Н;

2 — точка дряпання (сталева кулька, діаметр 1 мм).

Рисунок 4 — Апаратура для випробовування дряпанням

Усі частини, зокрема ті, які є захищеними поверхнями, (наприклад, покриття фарбою або металізація) повинні витримувати випробовування на вологостривкість без будь-яких ознак корозії, здуття або пузирчастості, видимих неозброєним оком.

Там, де наявна незначна корозія пристрою контролювання, поверхня повинна бути достат­ньо міцною, щоб гарантувати відповідну безпеку пристрою контролювання.

Проте, якщо корозія може подіяти на частини пристрою контролювання, вона не повинна впливати на безпеку тривалої роботи пристрою контролювання.

Поміщують пристрій у камеру на 48 год за температури довкілля (40 ± 2) °С за відносної вологості, що перевищує 95 %. Видаляють пристрій контролювання з камери і перевіряють його візуально на ознаки корозії, здуття або пузирчастості покритої поверхні. Потім пристрій контро­лювання залишають на 24 год за температури довкілля (20 ± 5) °С, і оглядають знову.

4. ЕМС-ЕЛЕКТРИЧНІ ВИМОГИ

   1. Захист від впливів довкілля

Оцінювальний критерій І:

Коли проводять випробовування відповідно до 8.2—8.9, пристрій контролювання продовжує працювати відповідно до необхідних умов спеціального стандарту щодо контролювання.

Оцінювальний критерій II:

Коли проводять випробовування відповідно до 8.2—8.9, пристрій контролювання підтримує безпечне положення відповідно до необхідних умов спеціального стандарту щодо контролювання.

Примітка 1. Рівні випробовування, вказані у цьому стандарті, застосовують для загального використовування та довкілля. Використовують тільки критерій І, щоб гарантувати безпеку використовування газу в жорсткішому середовищі.

Примітка 2. Коли спеціальний стандарт не містить необхідних вимог, що стосуються Оцінювального критерію да­ного пункту, то доречні вимоги повинні бути узгоджені між виробником і випробовувальним центром.

До пристрою контролювання подають будь-яку напругу між 0,85 і 1,1 номінального змінного струму або між 0,8 і 1,2 номінального постійного струму (режим батареї) там, де його застосо­вують.

Випробовування проводять відповідно до EN 61000-4-11. Під час випробовування пристрій контролювання повинен відповідати Оцінювальному критерію І, як вказано у 8.1.

Випробовування повторюють, коли до пристрою контролювання подають будь-яку напругу, меншу ніж 0,85 номінального змінного струму або 0,8 номінального постійного струму там, де його застосовують. За умов випробовування, вказаних в спеціальному стандарті щодо контролю­вання, пристрій контролювання повинен відповідати Оцінювальному критерію II, як вказано у 8.1.

Випробовування над пристроєм контролювання проводять відповідно до EN 61000-4-11.

У пристрій контролювання подають напругу відповідно до амплітуд і інтервалів, вказаних у таблиці 5. Можна вибирати не тільки середні але і довші інтервали.

Переривання або зменшення під час випадкових фаз відносно до мережевої частоти прово­дять щонайменше три рази, за умов випробовування(-нь), вказаних в спеціальному стандарті щодо контролювання. Між перериваннями або зменшуваннями мінімальний інтервал 10 с.

Таблиця 5 — Короткострокові переривання і зменшення напруги

У разі переривання або зменшення до 20 мс пристрій контролювання повинен відповідати Оцінювальному критерію І, як вказано у 8.1.

У разі переривання або зменшення понад 20 мс пристрій контролювання повинен відпо­відати Оцінювальному критерію II, як вказано у 8.1.

Ці випробовування проводять тільки для пристроїв контролювання, до складу яких входить годинникова електрична схема, яку синхронізують або порівнюють з частотою джерела живлення,

У пристрій контролювання подають номінальну напругу за частоти джерела живлення 49 Гц і 51 Гц.

Пристрій контролювання спрацьовує три рази з послідовністю операції, яка може відбуватися.

Під час випробовування пристрій контролювання повинен відповідати Оцінювальному критерію І, як вказано у 8.1.

Зміни в синхронізаціях програми (якщо їх застосовують) не повинні перевищувати відсоток змін частоти.

Випробовування повторюють за частот джерела живлення 47_t5 і 52,5 Гц. За цих умов пристрій контролювання повинен відповідати Оцінювальному критерію II, як вказано у 8.1.

У пристрій контролювання подають номінальну напругу. Випробовувальна контрольно- вимірювальна апаратура, випробовувальна установка і процедура випробовування повинні відповідати EN 61000-4-5. Встановлені рівні наведено у таблиці 6. Відповідно до EN 61000-4-5 п’ять імпульсів кожної полярності (мінус, плюс) і кожного фазового кута подають за умов випро­бовування, вказаних у спеціальному стандарті щодо контролювання.

Таблиця 6 — Випробовування напругою ±10 % незамкненого кола для системи мереж змінного струму

• Коли проводять випробовування за встановленого рівня 2, пристрій контролювання повинен відповідати Оцінювальному критерію І, як вказано у 8.1.

• Коли проводять випробовування за встановленого рівня 3, пристрій контролювання по­винен відповідати Оцінювальному критерію II, як вказано у 8.1.

Примітка. Випробовування на з'єднувальних кабелях не проводять, якщо виробник чітко вказує, що довжина кабе­лю не перевищує 10 м.

У пристрій контролювання подають номінальну напругу. Випробовувальна контрольно- вимірювальна апаратура, випробовувальна установка і процедура випробовування повинні відповідати EN 61000-4-4. Встановлені рівні наведено у таблиці 7. Випробовування пристрою контролювання проводять відповідно до умов, вказаних у спеціальному стандарті.