---

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО
ЗАХИСТУ ОРГАНІВ СЛУХУ

Ч

БЗ № 4-2002/246

астина 1. Суб’єктивний метод
вимірювання акустичної ефективності
(EN 24869-1:1992, IDT)

ДСТУ EN 24869-1:2002

Видання офіційне

Київ
ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ
2005

ПЕРЕДМОВА

1. ВНЕСЕНО: Національний науково-дослідний інститут охорони праці та технічний комітет зі стандартизації «Безпека промислової продукції та засоби індивідуального захисту працюючих» (ТК 135)

ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: М. Лисюк, канд. техн, наук; В. Руринкевич; Г. Харламов; Л. Кучерук

2. НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 12 липня 2002 р. № 433 з 2003-10-01 зі зміною терміну чинності згідно з наказом № 60 від 31 березня 2004 р.

З Національний стандарт відповідає EN 24869-1:1992 Acoustics — Hearing protectors — Part 1: Subjective method for the measurement of sound attenuation (Засоби індивідуального захисту органів слуху. Частина 1. Суб’єктивний метод вимірювання акустичної ефективності) і його видано з дозволу CEN

Ступінь відповідності — ідентичний (IDT)

Переклад з англійської (еп)

4 УВЕДЕНО ВПЕРШЕЗМІСТ с.

Національний вступ IV

1. Сфера застосування 1

2. Нормативні посилання 1

3. Терміни та визначення понять 2

4. Вимірювання акустичної ефективності засобів індивідуального захисту органів слуху З

Додаток А Невизначеність у вимірюванні акустичної ефективності 7

Додаток В Бібліографія 8НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей стандарт є тотожний переклад EN 24869-1:1992 Acoustics— Hearing protectors — Part 1: Subjective method for the measurement of sound attenuation (Засоби індивідуального захисту органів слуху. Частина 1. Суб’єктивний метод вимірювання акустичної ефективності).

Під час перевидання структуру стандарту не змінювали і до нього не вносили технічні відхили.

До стандарту внесено такі редакційні зміни:

• слова «цей європейський стандарт» замінено на «цей стандарт»;

• замінено познаки одиниць фізичних величин:

• до розділу 2 долучено «Національне пояснення», яке виділено рамкою;

• десяткову крапку замінено на десяткову кому;

• структурні елементи цього стандарту: «Обкладинку», «Передмову», «Зміст», «Національний вступ», «Терміни та визначення понять», «Бібліографічні дані» — оформлено згідно з вимогами національної стандартизації України.

Копії документів на які є посилання у цьому стандарті можна отримати у Головному фонді нор­мативних документів ДП «УкрНДНЦ».ДСТУ EN 24869-1:2002

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ

ОРГАНІВ СЛУХУ

Частина 1. Суб’єктивний метод вимірювання
акустичної ефективності

СРЕДСТВА ИНДИВИДУАЛЬНОЙ ЗАЩИТЫ

ОРГАНОВ СЛУХА

Часть 1. Субъективный метод измерения
акустической эффективности

ACOUSTICS HEARING PROTECTORS

Part 1. Subjective method for the measurement
of sound attenuation

Чинний від 2004-09-01

1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт визначає суб’єктивний метод вимірювання акустичної ефективності засобів інди­відуального захисту (далі — З ІЗ) органів слуху на порозі чутності. Метод і процедури випробову­вання розроблено так, щоб наблизити значення акустичної ефективності до максимальних, які, як правило, не одержують в умовах використовування. Це наближення приймають для послідовного відтворення значень акустичної ефективності.

Значення відображають акустичні характеристики ЗІЗ органів слуху тільки для випадку, коли користувачі носять пристрій так само, як і випробовувані.

Цей метод випробовування подає значення акустичної ефективності ЗІЗ органів слуху, отри­мані на низьких рівнях звукового тиску (що близькі до порогу чутності), а також на вищих рівнях звукового тиску. Виняток становлять чутливі до коливань ЗІЗ органів слуху, для яких рівні звукового тиску перебувають вище точки ефективності визначення характеристик, залежних від рівня звуко­вого тиску. Для таких рівнів звукового тиску визначений у цьому стандарті метод не придатний: цей метод, як правило, недооцінює акустичну ефективність таких пристроїв.

Примітка 1. За низьких частот (нижче 500 Гц) акустичну ефективність можна переоцінити на кілька децибел в резуль­таті маскування рівнів чутності закритих вух, спричиненого фізіологічним шумом під час випробовування закритих вух.

2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

Цей стандарт містить положення з інших публікацій через датовані й недатовані посилання. Ці нормативні посилання наведено у відповідних місцях тексту, а перелік публікацій наведено нижче. У разі датованих посилань пізніші зміни чи перегляд будь-якої з цих публікацій стосуються цього стандарту тільки в тому випадку, якщо їх наведено разом зі змінами чи переглядом. У разі неда- тованих посилань треба звертатися до останнього видання відповідної публікації.

ISO 354:1985 Acoustics — Measurements of sound absorption in a reverberation room

ISO 8253-2:-¹ Acoustics —Audiometric test methods — Part 2: Sound field audiometry with pure tone and narrow-band test signal

I EC 225:1966 Octave, half-octave and third-octave band filters intended for the analysis of sounds and vibrations

I EC 263:1982 Scales and sizes for plotting frequency characteristics and polar diagrams

IEC 645-1 :-²> Audiometers — Part 1: Pure tone audiometers

IEC 651:1979 Sound level meters

IEC 804:1985 Integrating-averaging sound level meters

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

ISO 354:1985 Акустика. Вимірювання звукопоглинання в ревербераційній кімнаті

ISO 8253-2:-³> Акустика. Аудіометричний метод випробовування. Частина 2. Аудіометрія зву­кового поля з чистим тоном вузькосмуговим сигналом

ІЕС 225:1966 Октавні, напівоктавні і третинооктавні фільтри, призначені для аналізування зву­ку і вібрацій

ІЕС 263:1982 Шкали і розміри для частотних характеристик і діаграм

ІЕС 645-1 :-²> Аудіометри. Частина 1. Аудіометри чистого тону

ІЕС 651:1979 Шумоміри

ІЕС 804:1985 Інтергувально-усереднювальні шумоміри.

3. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті використовують такі терміни та відповідні їм визначення понять:

Пристрій, який носить особа для запобігання небажаних звукових впливів на органи слуху

Примітка 2. ЗІЗ органів слуху можуть містити електронні пристрої зв’язку або пристрої, що беруть активну участь у зниженні рівня шуму між ЗІЗ органів слуху і вушною барабанною перетинкою

ЗІЗ органів слуху, який складається з незалежного звукоізолювального корпусу, притисканого до вушних раковин, або до навколовушної поверхні голови. Звукоізолювальні корпуси можна при­тискати до голови за допомогою спеціального притискального пристрою, розміщуваного над голо­вою, за головою або під підборіддям, чи пристрою, приєднаного до захисної каски, або іншого обладнання

ЗІЗ органа слуху, який носять у зовнішньому слуховому каналі (ауральний) або у вушній рако­вині перед зовнішнім слуховим каналом (напіваурапьний)

Пристрій, що закриває значну частину голови

Рівень звукового тиску такого чистого тону, виробленого телефоном у визначеному акустич­ному пристрої або штучному вусі за мінусом відповідного відносного еквівалентного порогового рівня звукового тиску для визначеної частоти, визначеного типу наголовного телефону і визначеного способу застосовування.

Примітка 3. Значення відносних еквівалентних порогових рівнів звукового тиску визначені в ISO 389

Поріг чутності виражений як рівень чутності для визначеної частоти і визначеного типу наго­ловного телефону.

Мінімальний рівень звукового тиску, за якого за визначених умов особа надає попередньо встановлений відсоток правильних визначень для повторюваних спроб.

Примітка 5. Метою цього стандарту є вимірювання порогу чутності з наявним і відсутнім ЗІЗ органів слуху. Щоб виз­начити відповідні умови випробовування див. ISO 8253-2

Різниця в децибелах між порогами чутності для випробовувана з наявним (атестаційний поріг) або відсутнім ЗІЗ органів слуху (поріг віднесення) для визначеного звукового сигналу

Шум, спектральна щільність звукового тиску якого обернено пропорційна частоті

Центральна точка відрізка, що з’єднує отвори слухових каналів випробовувана

Час з моменту вимкнення джерела звуку, необхідний для зниження рівня звукового тиску до 60 дБ (див. ISO 354)

Величина, нижче якої абсолютна різниця між двома одинарними результатами випробування, отриманими одним і тим самим методом на одному і тому самому випробовувальному матеріалі за однакових умов (одні і ті самі оператор, апаратура, лабораторія, короткий проміжок часу) споді­вано лежить у визначеній імовірності; за відсутності інших вказівок імовірність становить 95 %

Величина, нижче якої абсолютна різниця між двома одинарними результатами випробовування, отриманими одним і тим самим методом на одному і тому самому випробовувальному матеріалі за різних умов (різні оператор, апаратура, лабораторія, і (або) різний проміжок часу) сподівано лежить у визначеній імовірності; за відсутності інших вказівок імовірність становить 95 %

4. ВИМІРЮВАННЯ АКУСТИЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСОБІВ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ОРГАНІВ СЛУХУ

   1. Випробовувальні сигнали

Випробовувальні сигнали складаються з сигналів «рожевого шуму», пропущеного через трети- нооктавні смуги із середньогеометричними частотами згідно з I EC 225. Випробовують, застосовуючи такі середиьогеометричні частоти:

63 Гц (необов’язкова)

125 Гц

250 Гц

500 Гц

1000 Гц

2000 Гц

4000 Гц

8000 Гц

1. Із випробовувачем і за відсутності стільця рівень звукового тиску, виміряний мікрофоном із сферичною характеристикою в 6 точках, розташованих на відстані 15 см від точки віднесення по осях «назад-вперед», «вверх-вниз», «вправо-вліво», не повинен відрізнятися від рівня звукового тиску в точці віднесення більш ніж на ± 2,5 дБ для будь-якого випробовувального сигналу.

2. Рівні звукового тиску, виміряні у двох точках на осі «вправо-вліво» не повинні відрізнятися більше ніж на 3 дБ. Орієнтація мікрофона повинна залишатися однакова для будь якої точки вимі­рювання.Рівень звукового тиску у точці віднесення для частот 500 Гц і вище не повинен відрізнятися більш ніж на 5 дБ для двох напрямків вимірювання, які дають максимальні і мінімальні покази вільної звукової енергії під час вимірювання направленим мікрофоном із показником чутності 5 дБ. Для інших направлених мікрофонів взаємозв’язок між показником чутності і допустимими відхилами поля наведено в таблиці 1.

Таблиця 1 — Допустимі відхили поля для різних мікрофонів

Примітка 6. Фоновий шум охоплює навколишній шум в приміщенні і шум випробовувального устатковання за відсут­ності випробовувального сигналу.

Таблиця 2 — Максимально допустимий фоновий рівень звукового тиску