*Дпя мінімальної випробовувальної смуги середиьогеометричної частоти 125 Гц потрібно задовольняти вимоги до фоново­го шуму до частоти 63 Гц включно. Для мінімальної випробовувальної смуги середньогеометричної частоти 63 Гц потрібно задо­вольняти вимоги до фонового шуму до частоти 31,5 Гц включно.

  1. Випробовувальне устатковання

    1. Випробовувальне устатковання повинно забезпечувати створення на випробовувальному місці випробовувального сигналу від 112 Гц (нижня гранична частота третинооктавної смуги 125 Гц (або 56 Гц якщо використовують середньогеометричну частоту 63 Гц)) до 9000 Гц (верхня гранична частота третинооктавної смуги 8000 Гц).

Устатковання, що містить гучномовну систему, повинно забезпечувати мінімальний і макси­мальний рівні звукового тиску випробовувальних сигналів у місці перебування випробовувана, які вказано в таблиці 3.

Таблиця 3 — Мінімальний і максимальний рівні звукового тиску випробовувальних сигналів

Середньогеометрична частота, Гц

Мінімальний і максимальний рівні звукового тиску випробовувальних сигналів (відношення = 20 мкПа), дБ

63*

Від 10 до 80**

125

» -5 » 70

250

»-10 » 70

500

»-15 » 80

100

»“20 » 80

>2000

»-20 » 90

*У випадку застосування.

** Межі викривлення, вказані в тексті, потрібно задовольняти до рівня звукового тиску не менше 70 дБ.



Коефіцієнт викривлення устатковання, охоплюючи гучномовну систему, повинен забезпечити відтворення випробовувальних сигналів без будь-яких акустичних потріскувань і деренчання на кожній випробовувальній смузі і кожному рівні, як це вказано в таблиці 3. Для середньогеометричних частот на одну октаву вище випробовувальної смуги до 16 кГц і на одну октаву нижче випробовуваль- ної смуги до 31,5 Гц, усі рівні звукового тиску третинооктавних смуг повинні бути не менше ніж на 40 дБ нижче рівня звукового тиску у випробовувальній смузі за весь час і за усіх умов випробовування. Рівні смуг вимірюють із застосовуванням фільтрів, що задовольняють вимогам ІЕС 225. Рівні звуково­го тиску випробовувальних смуг вимірюють як середню величину (Leg в ІЕС 804) і залишені рівні смуг вимірюють із застосовуванням часової навантаги F згідно з ІЕС 651.

  1. Атенюатор із кроками не більше 2,5 дБ.

  2. Помилка в різниці між показами в будь-яких двох положеннях атенюатора з повним випро- бовувальним устаткованням, охоплюючи гучномовець, не повинна перевищувати 2 дБ в межах усього діапазону атенюатора і 1 дБ в межах будь-якого діапазону у 80 дБ. За можливості, це випробовування проводять акустичним методом. У низьких рівнях звукового тиску можна перевіряти випробовувальне устатковання електричним вимірюванням напруги сигналу на клемах гучномовця(-ів).

Якщо неможливо досягнути необхідної точності атенюаторної системи, виконують калібрування випробовувального устатковання і отримані таким чином коригування застосовують у вимірюваннях.

    1. Прикладені до гучномовців електричні сигнали повинні задовольняти вимоги ІЕС 6451.

  1. Випробовувачі

    1. Допущені до випробовування особи повинні мати рівень порога чутності відносно аудіо- метричного нуля окремо для кожного вуха не більше 15 дБ для частот 2000 Гц і нижче та не більше 25 дБ для частот вище 2000 Гц.

Якщо фоновий шум у випробовувальному приміщенні дорівнює максимальним рівням, пере­ліченим у таблиці 2, осіб із рівнем порога чутності нижче 10 дБ до випробовування не допускають.

  1. Випробовувачів вибирають, не беручи до уваги розміри і форми голів і вух, за винятком суттєвих відхилів, що впливають на розміщення ЗІЗ органів слуху.

  2. Задіяні у випробовуваннях випробовувачі повинні продемонструвати здатність у забез­печенні 3-х послідовних повних аудіограм для випробовувальних сигналів, вказаних у 4.1, з різницями між порогами чутності на відповідних середньогеометричних частотах, що не переви­щують 6 дБ.

Примітка 7. Непідготовані випробовувачі повинні пройти попереднє навчання.

    1. Для кожного випробовування залучають 16 осіб, котрі задовольняють вимогам 4.4.1, 4.4.2 і 4.4.3.

  1. Процедура випробовування

    1. Мінімальна кількість ЗІЗ органів слуху, що підлягає випробовуванням, становить 2 зразки. Зразки рівномірно розподіляють серед випробовувачів. Випробовувачі повинні носити той самий ЗІЗ органів слуху під час випробовування.

    2. Випробовувачі повинні бути повністю проінформовані про стан випробовування і проце­дури випробовування. Експериментатор повинен проінструктувати кожного випробовувана про те, що метою випробовування є «визначення акустичної ефективності проінформованою і сумлінною особою, котра носить пристрій у режимі нормального використовування».

    3. Експериментатор повинен проінструктувати кожного випробовувана як правильно розміс­тити ЗІЗ органів слуху. У випадку, якщо ЗІЗ органів слуху постачають кількох розмірів, експери­ментатор повинен допомогти випробовувану підібрати належний розмір. Контрольні вимірювання акустичної ефективності не використовують як настанову або критерій у процесі підбирання роз­міру. Необхідно уникати носіння окулярів, сережок чи інших предметів, що можуть зменшити щільність посадки ЗІЗ органів слуху.

Інструкції повинні складатися з комбінації надрукованих інструкцій виробника, що обов'язково повинні супроводжувати пристрій, і, у разі потреби, зі словесного роз’яснення і (або) фізичної до­помоги у регулюванні пристрою відповідно до надрукованих інструкцій. Якщо експериментатор визначив, що випробовувач правильно розмістив пристрій, ЗІЗ органів слуху знімають.

Для остаточних випробовувань випробовувач знову одягає ЗІЗ органів слуху і регулює його для найкращої акустичної ефективності, сумісної з помірною зручністю. Випробовувана інструк­тують, що «найкраща акустична ефективність можна отримати регулюванням ЗІЗ органів слуху на мінімальний чутний звук при прослуховуванні рівномірного шуму».

Контрольний шум є широкосмуговий вільний шум з рівнем звукового тиску від 60 дБ до 70 дБ (відношення = 20 мкПа) в точці розташування голови випробовувана.

Перед випробовуванням випробовувач, який слухає шум, робить кілька рухів головою з пов- ною протяжністю «вверх-вниз» і «вправо-вліво, і кілька разів повністю відкриває і закриває рот. Якщо випробовувач помічає будь-які втрати акустичної ефективності, пристрій можна заново відре­гулювати випробовувач безпосередньо у камері. У цьому випадку шум зникає. Експериментатор повинен упевнитися в тому, що випробовувач правильно розмістив ЗІЗ органів слуху. З початком остаточних випробовувань будь-які маніпуляції з ЗІЗ органів слуху заборонені.

  1. У випадку виникнення ненормальної ситуації, як, наприклад, рух ЗІЗ органів слуху, екстра­ординарний шум тощо, випробовування зупиняють і повторюють.

  2. Поріг чутності з відкритими вухами і з розміщеним ЗІЗ органів слуху виміряють один раз для кожного випробовувана згідно з ISO 8253-2.

Аномалії (які можуть бути спричинені обізнаністю і втомою) повинні бути зведені до мінімуму відповідним планом остаточного випробовування.

  1. Прикладене зусилля

Для протишумових навушників прикладене зусилля вимірюють на відповідному вимірюваль­ному пристрої. Для цих випробовувань лицеві сторони ущільнювальних прокладок розводять на 145 мм. Притискальний пристрій регулюють так, щоб відстань між центром дуги притискального пристрою (внутрішньою поверхнею дуги) і центром відрізка між центрами звукоізолювальних кор­пусів становила 129 мм. Притискальний пристрій залишають вільним протягом випробовування. Виміряне зусилля наводять у ньютонах. Для деяких типів навушників, наприклад, з дугою притис­кального пристрою, розміщеною за головою або під підборіддям, можуть бути придатні інші розмі­ри. Фактичні розміри заносять до звіту про випробовування разом із значенням зусилля притиску.

  1. Звіт про випробовування

Звіт про випробовування повинен містити таке:

  • посилання на цей стандарт;

  • тип ЗІЗ органів слуху;

  • змінні частини ЗІЗ органів слуху повинні бути описані;

  • кількість випробовувачів;

  • кількість випробовуваних ЗІЗ органів слуху;

  • статистичні дані, отримані від вимірювання акустичної ефективності у остаточному випро­бовуванні; дані повинні містити середнє значення і стандартний відхил. Індивідуальні результати, проміжні значення, межа діапазону також можуть бути занесені до звіту. Дані по усіх 16 випробо- вувачах повинні міститись у розрахунках.

  • випадку випробування протишумових навушників:

  • прикладене зусилля;

  • режим, у якому ЗІЗ органів слуху випробовувався.

Якщо акустична ефективність представлена у графічній формі використовують вказані у ІЕС 263 шкали і розміри і вибирають шкалу з розрахунку 50 дБ на поділку. Шкала акустичної ефективності на діаграмі повинна бути направлена вниз.

ДОДАТОК А
(інформаційний)

НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ У ВИМІРЮВАННІ
АКУСТИЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

Похибки у вимірюванні акустичної ефективності ЗІЗ органів слуху згідно з цим стандартом мо­жуть мати різні причини, такі як неточність у вимірюванні порога чутності випробовувані за наяв­ності і відсутності ЗІЗ органів слуху, неточність розміщення ЗІЗ органів слуху, різниць між групами випробовувачів по відношенню до їх анатомічних і (або) фізіологічних характеристик, відхили від ідеальних характеристик випробовувального місця і випробовувального устатковання. На основі двох повторених випробовувань, проведених в одній лабораторії з ідентичними і різними групами випробовувачів (кожна група з 16 випробовувачів) і міжнародних порівняльних вимірювань, типові значення повторності і відтворності вимірювань акустичної ефективності отримані згідно з ISO 5725. Для протишумових навушників їх наведено в таблиці А.1, для протишумових вкладок в таблиці А.2.

Ці дані відображають найкращі лабораторні результати і постійне досягнення таких повтор­ності і відтворності не передбачається. Лабораторії повинні визначати повторність і відтворність власних результатів вимірювання, щоб упевнитися у їх сумісності з вказаними у таблицях.

Таблиця А.1 — Повторність і відтворність вимірювання акустичної ефективності протишумових навушників із рівнем вірогідності 95 % (згідно з ISO 5725)

Значення у децибелах


Випробовувальна середньогеометрична частота

<250 Гц

250—4000 Гц

>4000 Гц

Повторність (для вимірювання в ідентичних умовах випробовування)

2,5

2

2,5

Відтворність для різних ви пробову вальних груп (інші умови ідентичні)

2,5

2

3,5

Відтворність (для вимірювання у різних лабораторіях)

4

5

6,5



Таблиця А.2 — Повторність і відтворність вимірювання акустичної ефективності протишумових вкладок з рівнем вірогідності 95 % (згідно з ISO 5725)

Значення у децибелах


Випробовувальна середньогеометрична частота

<250 Гц

250—4000 Гц

> 4000 Гц

Повторність (для вимірювання в ідентичних умовах випробовування)

3,5

2,5

3,5

Відтворність для різних випробовувальних груп (інші умови ідентичні)

5

4

4

Відтворність (для вимірювання у різних лабораторіях)

8

6,5

6,5

ДОДАТОК В
(довідковий)

БІБЛІОГРАФІЯ

  1. ISO 389:1985 Acoustics — Standard reference zero for calibration of pure tone air conduction audiometers

  2. ISO 5725:1986 Precision of test method — Determination of repeatability and reproducibility for a standard test method by inter-laboratory test

  3. ISO 61:1983 Acoustics — Pure tone air conduction threshold audiometry for hearing conserva­tion purposes

  4. ISO 8253-1:1989 Acoustics — Audiometric test methods — Part 1: Basic pure air and bone conduction threshold audiometry

  5. Brinkmann, K. and Richter. U. Repeatability and reproducibility of sound attenuation measure­ments on hearing protectors according to ISO 4869. Internal Report. Physikalisch — Technische Bundesanstalt, Braunshweig, Germany, F.R., 1988

  6. Poulsen, T. Nordic round robin test in hearing protector measurements. Vol. I, Internal Report No. 21. The Acoustics Laboratory, Technical University of Denmark, 1984

  7. Shipton, M. S. Intercomparison of measurements on ear protectors by subjective and objective test methods. Final report on the 1982 EEC intercomparison. EUR 10575 E.N. Luxembourg, Office for Official Publications of the European Communities, 1986.

13.340.20

Ключові слова: акустика, засоби захисту органів слуху, акустичні вимірювання, зниження шуму.

1) Буде опубліковано.

2> Буде опубліковано (перегляд ІЕС 645:1979).

3> Буде опубліковано.