ацетилен — згідно з ГОСТ 5457;
горючі гази-замінники ацетилену, а тому числі зріджені, із значно нижчою теплотою згорання, не менше ніж 4000 ккал/м ;
природні гази — згідно з ГОСТ 5542;
зріджені вуглеводневі гази (пропан, бутан та їх суміші — згідно з ГОСТ 20448;
пари рідкого пального (бензин та їх суміші);
кисень газоподібний технічний
Застосування газів-замінників ацетилену і рідкого пального слід обґрунтувати технологічною доцільністю і можливістю забезпечення безпеки їх використання і узгодити в установленому порядку. Не дозволяється застосовування етилового бензину.
Тиск горючих газів перед різаннях усіх типів повинен встановлюватись у відповідності з вимогами ГОСТ 8856.
Для одержання газоподібного ацетилену під час різання слід застосовувати пересувні і стаціонарні ацетиленові генератори.
Усі газові комунікації живлення газорізального обладнання і апаратури повинні бути герметичні за тиску, який дорівнює 1,5 найбілішого робочого тиску.
Для газових комунікацій під час різання слід застосовувати:
гумові рукава згідно з ГОСТ 9356;
сталеві електрозварні труби згідно з ГОСТ 10704 — для кисневих комунікацій і комунікації газів-замінників ацетилену за робочого тиску до 2,5 МПа;
сталеві безшовні труби згідно з ГОСТ 8732 і ГОСТ 8734 — для кисневих комунікацій за робочого тиску до 6,4 МПа, з також для подавання ацетилену;
латунні труби згідно з ГОСТ 494 — для кисневих комунікацій за робочого тиску понад 6,4 МПа.
Для підключення газових рукавів слід застосовувати накидні гайки і штуцери, які мають ліву різьбу і відмітні мітки згідно з ГОСТ 2904.
Відбирання кисню і зріджених газів-замінників ацетилену з балонів необхідно припиняти за залишкового тиску не нижче 0,5 МПа.
Для відбирання і регулювання витрат газів в процесі різання необхідно застосовувати балонні, мереживі і рампові редуктори згідно з ГОСТ 13861, які відповідають редукованому газу в залежності від його призначення.
Відкриття і закриття вентилів ацетиленових балонів слід виконувати спеціальним торцевим ключем, який в процесі різання знаходиться на вентилі балона.
Для захисту ацетиленових генераторів, трубопроводів і гумотканинних рукавів для горючих газів і кисню від проникнення в них полум’я вибухової хвилі зворотного удару, а також від перетікання повітря, горючого газу чи кисню за несправної ріжучої і регулювальної апаратури, слід застосовувати запобіжні захисні пристрой
рідинні затвори закритого типу, що установлюються на ацетиленових генераторах і робочих постах відбору газів;
зворотні кулькові клапани, що установлюються на газопроводах газів-замінників ацетилену;
сухі затвори, які установлюються на трубопроводах ацетилену і горючих газів- замінників ацетилену;
зворотні клапани — для захисту кисневих рукавів різаків, що працюють на рідкому пальному.
Під час виникнення полум’я вибухової хвилі зворотнього удару всі вентилі і запорні пристрої устаткування, апаратури і запобіжних пристроїв необхідно негайно перекрити. Відновлення роботи слід провадити після ретельної перевірки справності газорізального устаткування, апаратури, комунікацій і захисних пристрой.
Для механізованого кисневого різання повинні застосовуватися переносні і стаціонарні машини згідно з ГОСТ 5614, а також спеціальні машини і установки, які дозволені для застосування в установленому порядку.
Основним робочим інструментом машин для кисневого різання слід застосовувати інжекторні різаки і різаки рівного тиску.
Для ручного роздільного різання необхідно застосовувати різаків інжекторні згідно з ГОСТ 5191, а також універсальні, вставні і спеціальні різаки, які випускає промисловість.
Під час кисневого різання необхідно передбачати видалення шкідливих виділень за допомогою місцевих витяжних пилогазозбірників, які вмонтовані в газорізальні машини, обладнання, столи і пристрої.
Під час різання усередині ємкостей слід застосовувати переносні портативні місцеві відсмоктувачі, оснащені пристроями для їх швидкого і надійного кріплення поблизу зони різання.
Кисневе різання в критих ємкостях повинно виконуватись різальником під контролем спостерігача і мати зв’язок між працівником та спостерігачем.
Не дозволяється різання посудин і трубопроводу, які знаходяться під тиском чи вміщують займисті або вибухонебезпечні речовини.
Під час ремонту посудини з-під пального способом різання потрібно ретельно зачистити їх від залишків, промити розчином каустичної соди, продути парою, після чого можна провадити різання.
Під час різання крупних деталей, ферм, балок, металевого брухту тощо необхідно вживати заходи, які запобігають падінню відрізаних частин на працюючих.
5 Вимоги до ВИробничих примііцень
Виробничі приміщення для проведення газорізальних робіт повинні відповідати вимогам СП № 245.
Кольорова обробка інтер’єрів приміщень і обладнання газорізальних цехів (дільниць) повинна відповідати вимогам СП № 181.
Підлоги у приміщеннях для кисневого різання повинні бути неспалимими, мати малу теплопровідність, легко очищатися, а в приміщеннях, в яких є підвищена небезпека займання ацетилену, крім того, слід виключати можливість іскроутворення під час удару сталевими предметами.
Виробничі приміщення повинні бути обладнані загально-обладнанні припливно- витяжною вентиляцією у відповідності з СНиП 2.04.05.
Кількість повітря, необхідного для видалення шкідливих домішок до рівня ГДК у відповідності з ГОСТ 12.1.005, повинна відповідати вимогам СП № 1009.
Повітря, видалене з виробничих приміщень в атмосферу, повинно проходити фільтрацію (очистку) від шкідливих речовин і не перевищувати допустимих рівнів викиду у відповідності з СНиП 2.04.05’і ОНД-86.
Подавання припливного повітря треба здійснювати у робочу зону чи у напрямку робочої зони.
Температура повітря, яке подається вентиляційними установками, згідно СН № 4088, повинна бути не нижчою +20 °С.
Розрахункові параметри повітря, яке подається ззовні, повинні відповідати нормам СНиП 11-33.
В разі неможливості здійснення місцевої витяжки або вентилювання усередині виробів, а також під час різання металу з антикорозійним покриттям, необхідно передбачати примусове подавання чистого повітря в зону дихання різальника в кількості від 6 до 8 м /год, в холодну пору року підігрітого до температури не нижче +18 °С згідно з СН № 4088.
Освітлення цехів, площадок і робочих місць, де проводиться кисневе різання, повинно відповідати СНиП 11-4, і підноситься до II розряду зорових робіт і мати освітленість:
при комбінованому освітленні — 200 лк;
при загальному освітленні — 150 лк.
Освітлення складів і рампових приміщень для балонів з горючими газами, а також приміщень, в яких установлені стаціонарні ацетиленові генератори і станції, повинно відповідати вимогам, які пред’являються за вибухонебезпечності до приміщень класу В-1, згідно з вимогами «Правил устройства электроустановок».
Освітлення усередині закритих просторів повинно здійснюватися за допомогою світильників спрямованої дії, які встановлюють поза об’єктом, або за допомогою ручних переносних світильників напругою не більше 12 В, обладнаних захисною сіткою.
Під час різання виробів масою більшою 20 кг слід застосовувати вантажопідйомні пристрої.
Для працюючих у середині виробничих приміщень необхідно передбачено санітарно-побутові приміщення та обладнання згідно з СНиІІ 2.69.04 групи виробничих процесів 2п, 26.
Для працюючих на відкритому повітрі належить передбачати побутові приміщення пересувного або контейнерного типу, групи виробничих процесів 1а, 1б, 1г.
Під час проведення робіт в замкнутих просторах та важкодоступних місцях газонні балони, газорозбірні пости, пересувні ацетиленові генератори повинні розташовуватися зовні і закріплятися згідно з «Правилами устройства и безопасной эксплуатации сосудов, работающих под давлением».
Не дозволяється залишати рукавам, різаки під час перерви та після закінчення робіт у замкнутих та важкодоступних місцях.
Вимоги до вихідннх матеріалів І заготовок, їх зберігання і
транспортування
Матеріали і заготовки для кисневого різання повинні зберігатися в складах., які обладнані і утримуються згідно вимог ОНТП 24.
При зберіганні розрізуваного металу і заготовок, вихідних матеріалів і готової продукції не повинні виникати перешкоди природному освітленню, вентиляції, безпечної експлуатації газорізального обладнання і апаратури, проїзду, проходу, використанню пожежного обладнання та засобів захисту працюючих.
Транспортування вихідних матеріалів і готової продукції — згідно з ГОСТ 12.3.020.
Флюси, що використовуються для киснево-флюсового різання, повинні бути сухими не забрудненими сторонніми речовинами, маслами, жирами тощо. Легкозаймисті флюси повинні зберігатися окремо в спеціальних приміщеннях.
Робочі гази для кисневого різаним слід поставляли до газорізальних постів:
розчинний ацетилен — в балонах;
газоподібний ацетилен, а також горючі гази-замінники ацетилену (крім рідкого пального) — трубопроводами або гнучкими рукавами (від пересувних ацетиленових генераторів);
зріджені горючі гази (пропан, бутан та їх суміші) — в спеціальних сталевих балонах згідно з ГОСТ 15860;
рідке пальне — гумовими рукавами;
газоподібний кисень — в балонах або від мережі трубопроводами.
Балони або інші ємкості з газами для різання, їх маркування, експлуатація і зберігання повинні відповідати «Правилам устройства и безопасной эксплуатации сосудов, работающих под давлением».
Карбід кальцію повинен транспортуватися і зберігатися в спеціальних жорстких металевих барабанах з товщиною стінки не менше 0,51 мм і масою від 50 до 130кг. Ширина проходів між барабанами, які складені в штабелі, повинна бути не менше 1,5 м. Для транспортування барабанів з карбідом кальцію повинні бути передбачені підйомно- транспортні механізми.
Карбід кальцію, використовуваний для одержання газоподібного ацетилену в ацетиленових генераторах, повинен відповідати вимогам ГОСТ 1460.
Різальний інструмент для розкриття барабанів має бути виготовлений з матеріалів, що не іскрять.
Розкриття барабанів з карбідом кальцію слід здійснювати в спеціальних шафах з витяжкою. Під час роботи з карбідом кальцію повинні застосовуватися засоби індивідуального захисту органів дихання.
Вимоги до експлуатації устаткування і апаратури кисневого різання
Устаткування і апаратура для кисневого різання металів (машини, установки, пости, апарати, різаки і газові комунікації) повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003, ГОСТ 12.2.008, ГОСТ 12.2.040, ГОСТ 12.2.049, ГОСТ 12.2,052, ГОСТ 12.2.054, ГОСТ 12.2.060, ГОСТ 12.2.061, ГОСТ 29090, СП № 1042.
. Електротехнічні пристрої газорізальних машин і установок повинні задовольняти вимогам ГОСТ 12.2.007.0.
. В апаратурі, трубопроводах і приладах, що працюють в середовищі ацетилену, не повинні застосовуватись деталі з міді або мідних сплавів, що містять більше 70% міді. Допускається виготовлення мундштуків для різаків з міді.
В процесі експлуатації температура нагрівання поверхні устаткування або огородження в зоні обслуговування газорізальника не повинна перевищувати +45 °С, згідно з ГОСТ 12.1.005 і СН № 4088.
. Устаткування для киснево-флюсового різання повинно бути забезпечено флюсоживильником, на якому встановлюється зворотний клапан, що запобігає припливу кисню в капали горючого газу.
. В процесі експлуатації газорізального устаткування і апаратури повинна бути виключена можливість контакту балонів, генераторів, рукавів і газопроводів із струмопровідними проводами.
. Устаткування і апаратура для кисневого різання повинні регулярно підлягати перевірці в установленому порядку:
газопроводи, комунікації, різаки, ацетиленові генератори, арматурні пристрої, інша газова апаратура і прилади — на відсутність витоку газу та інших дефектів — до початку кожної зміни;
рідинні запобіжні затвори — на наявність необхідного рівня рідини, яку заливають, — не рідше 3 разів у зміну;
електроустаткування газорізальних машин — на наявність заземлення, цілісність заземлювального проводу, справність ізоляції живильних кабелів і проводів, відсутність оголених струмопровідних частин — до початку кожної зміни.
Ремонт та випробування устаткування і апаратури для кисневого різання повинні провадитись централізовано в спеціальних майстернях згідно з технічною документацією, розробленою і затвердженою в установленому порядку.
Періодичність виконання випробувань і ремонтних робіт наведено в таблиці 2.
Вимоги електробезпеки до машин і установок для кисневого різання
Електричні проводи і кабелі для живлення електроустаткування газорізальних машин і установок повинні мати надійну ізоляцію і захист від механічних пошкоджень.
Напруга на двигунах переносних машин не повинна перевищувати 36 В.
Електроустаткування газорізальних машин і установок повинне мати захисне заземлення. Вимоги до виконання захисного заземлення — згідно з ГОСТ 12.2.007.0.
7.9.4 Ремонт, приєднання і вимикання від мережі, а також спостерігання за справним станом в процесі експлуатації електроустаткування газорізальних машин і установок повинні виконуватись електротехнічним персоналом підприємства.
