---

Н — фактична маса бурякової меляси з урахуванням (якщо це мало місце) додатко­вого розведення початкового розчину, г.

У тому випадку, якщо поправкові коефіцієнти розчинів йоду (/Q і тіосульфату натрію відмінні від одиниці, масову частку редукувальних речовин у мелясі визначають за формулою

. р ^Иі/<_и-У_тК_т)-К

^Рв Н~Ї6 ’ ^<9)

де: V_w— кількість розчину йоду, витраченого на визначення, см³;

• поправковий коефіцієнт розчину йоду;

l/j. — кількість розчину тіосульфату натрію, витраченого на титрування.см³;

• поправковий коефіцієнт розчину тіосульфату натрію;

К — поправка на витрату йоду у контрольному досліді;

Н

.і

— маса проби, г.

За кінцевий результат приймають середнє арифметичне результатів двох паралельних визначень, допущена розбіжність між якими не повинна перевищувати 0,1%.

- - Приклад.

На визначення редукувальних речовин до 25 см³ розчину, одержаного розведенням у 10 разів (10:100) розчину, підготовленого для визначення масової частки сахарози (відповідного 0,65 г меляси), додали 20 см³ розчину йоду молярної концентрації 0,0323 моль/дм³. На тит­рування надлишку йоду затратили 13 см³ розчину тіосульфату натрію молярної концентрації 0,0323 моль/дм³. На ту ж кількість йоду у контрольному досліді витратили 16,8 см³ тіосульфатунатрію. Отже, кількість йоду, що вступив у реакцію: 16,8 - 13,0 = 3,8 см³, тобто у 0,65 г ме ляси міститься 3,8 мг або у відсотках до маси меляси

М

за формулою

(11)

асову частку суми цукрів, що зброджуються, С_збр у відсотках обчислюють

С_збр = 0,68П + 0,96И + 0,80И_с,

де П — масова частка сахарози, %;

И — величина інверсійної поляризації, %;

И_с — масова частка редукувальних речовин,%.

За кінцевий результат випробування приймають середнє арифметичне результатів двох паралельних визначень, допущена розбіжність між якими не повинна перевищувати 0,7%.

Метод грунтується на визначенні за допомогою pH-метра від’ємного десяткового лога­рифма концентрації іонів водню в розчинах бурякової меляси, розведених дистильованою водою у співвідношенні 1:1.

Лабораторний рН-метр.

Стакан Н (В)-1(2)-50 ТС згідно з ГОСТ 25336.

Циліндр І (3)-50-2 згідно з ГОСТ 1770.

У посудину р.Ч-метра наливають розчин бурякової меляси, розведений дистильованою водою у співвідношенні 1:1 по способу, викладеному в 7.3.2, кладуть у нього електроди прила­ду. Відлік проводять, коли показання приладу приймуть стале значення. Настроювання рН-метра необхідно перевірити по буферному розчину, значення pH якого знаходиться в діапазоні про­ведених вимірювань.

Вимірювання pH повторюють два рази, кожний раз виймаючи електроди з розчину і під час вимірювання знову занурюючи їх у розчин.

За кінцевий результат випробування приймають середнє арифметичне результатів двох паралельних визначень, допустима розбіжність між якими не повинна перевищувати 0,1 pH.

У стерильному стакані або плоскодонній колбі з широким горлом зважують 10 г буряко­вої меляси з похибкою ±0,1 г, додають 90 см³ стерильної води. Стерилізацію води проводять протягом 20 хв за тиску 0,06 мПа в автоклаві. Для повного розчинення і одержання однорідно­го розчину проводять збовтування обертовими рухами не менше 25-30 разів.

Допускається перемішування на апараті для струшування рідини протягом (5±1) хв. Одержують перше (вихідне) розведення.

Перше (вихідне) розведення видержують у термостаті за температури (30±1) ^ЭС протя­гом 4 год для всмоктування мікробними клітинами води і відновлення нормального тургорного напруження. Потім після ретельного перемішування стерильною піпеткою відбирають по (1,00±0,01) см³ розчину бурякової меляси і переносять у дві стерильні пробірки, які містять по (9,0±0,1) см³ стерильної води і одержують друге розведення.

З другого розведення аналогічно проводять третє розведення. Розведення готують до такої міри, щоб можна було визначити передбачену кількість мікроорганізмів в і г буря­кової меляси.

Визначення загальної кількості мезофільних аеробних і факультативно-анаеробних мікроорганізмі

в

Метод грунтується на кількісному підрахунку бактеріальних колоній, які виросли під час висівання досліджуваної бурякової меляси на щільних живильних середовищах за темпера­тури (30± 1) °С протягом (72±3) год.

По (1,00 + 0,01) см³ кожного відповідного розведення бурякової меляси вносять у дві чашки Петрі (паралельне визначення). Піпетку з посівним матеріалом тримають під кутом (45+1) °, доторкуючись кінцем піпетки до дна чашки.

У кожну чашку Петрі не пізніше ніж через 15 хв додають 15-20 см³ розплавленого на водяній бані і охолодженого до температури (45 ±2) °С живильного середовища (м’ясо-пеп- тонного агару). Чашки обережно обертають обертовими рухами, щоб посівний матеріал рівно­мірно розподілився по усьому живильному середовищу, і залишають у горизонтальному по­ложенні до повного застигання. Потім чашки кладуть до термостату дном угору на (72±3) год за температури (ЗО ± 1) °С.

По (1,00 ±0,01) см³ кожного відповідного розведення бурякової меляси вносять у дві чаш­ки Петрі. Пробу заливають 15-20 cm^j живильного середовища (солодове сусло-агар ). Чашки обережно обертають обертовими рухами, щоб посівний матеріал рівномірно розподілився по усьому живильному середовищу і залишають у горизонтальному положенні до повного за­стигання. Потім чашки кладуть до термостату дном угору на 120 год за температури (24± 1) °С.

• з

  — ртуть

  — мідь

  — свинець

  — кадмій

  — цинк

  — миш’як

  гідно з ГССТ 26927;

• згідно з ГОСТ 26931;

• згідно з ГОСТ 26932;

• згідно з ГОСТ 26933;

• згідно з ГОСТ 26934;

• згідно з ГОСТ 26930;

8. ТРАНСПОРТУВАННЯ ! ЗБЕРІГАННЯ

   1. Бурякову мелясу транспортують в автоцистернах для харчових рідин згідно з ГОСі 9218, у залізничних цистернах згідно з ДСТУ 3445 (ГОСТ 10674) відповідно до Правил пере­везення вантажів, чинних на транспорті даного виду.

Цистерни для оурякової меляси повинні бути чистими, без стороннього запаху, щільно закриватися кришками і мати нижні зливні пристрої.

Після наливання горловина і нижні зливні пристрої цистерни повинні бути запломбовані.

• назву підприємства-виробника і його місце знаходження;

• назву продукції;

• номер партії;

• номер цистерни;

• масу нетто, кг;

• масу брутто, кг;

• дату відвантаження;

• позначення цього стандарту.

8. 1. Бурякова меляса повинна зберігатися в добре очищенних закритих металевих резео- вуарах.

   2. Підігрівання відвантаженої в зимову пору бурякової меляси необхідно проводити тільки закритою парою до температури не більше 40 °С.

9. ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА

   1. Виробник гарантує відповідність якості бурякової меляси вимогам цього стандарту в разі дотримання споживачем наведених в ньому умов транспортування і зберігання.

   2. Гарантійний термін зберігання — 9 місяців від моменту приймання меляси споживачем.ДОДАТОК А

(довідковий)

БІБЛІОГРАФІЯ

1. СанПиН 4630-88 Санитарные правила и нормы по охране поверхностных вод от заг­рязнений;

2. СанПиН 4946-89 Санитарные правила и нормы по охране атмосферного воздуха на­селенных мест;

3. СанПиН 42-123-4540-87 Максимально допустимые уровни содержания пестицидов в пищевых продуктах и методы их определения;

4. СанПиН 42-128-4690-88 Охрана почвы от загрязнения бытовыми и промышленными отходами;

5. «Правила по технике безопасности и производственной санитарии в сахарной промыш­ленности», затвердженими Мінхарчопромом СРСР в 1972 р., з доповненнями №№ 1-8;

6. «Медико-биологические требования и санитарные нормы качества продовольственного сырья и пищевых продуктов», затвердженими МОЗ СРСР № 5061 01.08.89;

7. «Рекомендуемый порядок контроля за содержанием токсичных элементов (тяжелых ме­таллов) в продовольственном сырье и пищевых продуктах», затверджені Держхарчопро- мом СРСР 18.04.89;

8. «Інструкція з питань водного господарства цукрових заводів», затверджена концерном «Укрцукор» Держагропрому України в 1993 р.;

«Инструкция по ведению технологического процесса свеклосахарного производства», затверджена Мінхарчопромом СРСР у 1985 р.УДК 664.15 67.180.10 ОКП912111

Ключові слова: меляса бурякова, органолептичні, фізико-хімічні, мікробіологічні показ­ники, токсичні елементи, охорона навколишнього середовища, транспортування і зберіганняМЕЖГОСУДАРСТВЕННЫЙ СТАНДАРТ

МЕЛАССА СВЕКЛОВИЧНАЯ

Технические условия

Издание официальное

Межгосударственный совет
по стандартизации, метрологии и сертификацииПРЕДИСЛОВИЕ

1. РАЗРАБОТАН Межгосударственным Техническим комитетом по стандартизации «Продукция сахарной промышленности» 182; Украинским научно-исследовательским институтом сахарной промышлености

ВНЕСЕН Государственным комитетом Украины по стандартизации, метрологии и сертификации

2. ПРИНЯТ Межгосударственным советом по стандартизации, метрологии и сертификации (про­токол № 13 от 28 мая 1998 г.)

За принятие проголосовали:

3. ВВЕДЕН В ДЕЙСТВИЕ приказом Госстандарта Украины от 7 августа 1998 г. № 595

4. ВВЕДЕН ВПЕРВЫЕ

5. РАЗРАБОТЧИКИ: В.О. Штангеев, С.А. Бренман, Н.С. Иволга, В.С. Ковальчук, Е.П. Евреенко

Настоящий стандарт не может быть полностью или частично воспроизведен,-
тиражирован и распространен в качестве официального издания на территории Украины
без разрешения Госстандарта УкраиныСОДЕРЖАНИЕ

С.

1. Область применения 1

2. Нормативные ссылки , 1

3. Технические требования 2

   1. Характеристика 2

4. Требования безопасности 4

5. Требования охраны окружающей среды 4

6. Правила приемки 4

7. Методы контроля 5

   1. Отбор проб 5

   2. Определение внешнего вида, цвета, запаха, вкуса и растворимости в воде 6

   3. Определение массовой доли сухих веществ 7

   4. Определение массовой доли сахарозы 8

   5. Определение массовой доли суммы сбраживаемых сахаров 10

   6. Определение величины pH 18

   7. Определение микробиологических показателей 18

   8. Определение токсичных.элементов, пестицидов, радионуклидов 19

8. Транспортирование и хранение 19

9. Гарантия изготовителя 19

Приложение А Библиография 20МЕЖГОСУДАРСТВЕННЫЙ СТАНДАРТ

МЕЛАССА СВЕКЛОВИЧНАЯ
Технические условия
MOLASSES
Specifications

Дата введения 1999-01-01

1. ОБЛАСТЬ ПРИМЕНЕНИЯ

Настоящий стандарт распространяется на свекловичную мелассу — побочную продукцию свеклосахарного производства, используемую в качестве сырья для производства этилово­го спирта, пищевых кислот, хлебопекарных и кормовых дрожжей и как добавку в корм сель­скохозяйственных животных.

Обязательные требования к качеству свекловичной мелассы изложены в 3.1.5, 4.1, 5.1, 5.2, 5.3, 7.8.

2. НОРМАТИВНЫЕ ССЫЛКИ

В настоящем стандарте использованы ссылки на следующие стандарты

ГОСТ 12.2.124-90 ССБТ. Оборудование продовольственное. Общие требования безопас­ности

ГОСТ 17.2.3.02-78 Охрана природы. Атмосфера. Правила установления допустимых выб­росов вредных веществ промышленными предприятиями

ГОСТ 61-75 Кислота уксусная. Технические условия

ГОСТ 83-79 Натрий углекислый. Технические условия

ГОСТ 84-76 Натрий углекислый 10-водный. Технические условия