ДСТУ 3696-98 сторінка 5 з 10
Н — фактична маса бурякової меляси з урахуванням (якщо це мало місце) додаткового розведення початкового розчину, г.
У тому випадку, якщо поправкові коефіцієнти розчинів йоду (/Q і тіосульфату натрію відмінні від одиниці, масову частку редукувальних речовин у мелясі визначають за формулою
. р ^Иі/<и-УтКт)-К
Рв Н~Ї6 ’ <9)
де: Vw— кількість розчину йоду, витраченого на визначення, см3;
-
поправковий коефіцієнт розчину йоду;
l/j. — кількість розчину тіосульфату натрію, витраченого на титрування.см3;
-
поправковий коефіцієнт розчину тіосульфату натрію;
К — поправка на витрату йоду у контрольному досліді;
Н
.і
— маса проби, г.-
Опрацювання результатів
За кінцевий результат приймають середнє арифметичне результатів двох паралельних визначень, допущена розбіжність між якими не повинна перевищувати 0,1%.
- - Приклад.
На визначення редукувальних речовин до 25 см3 розчину, одержаного розведенням у 10 разів (10:100) розчину, підготовленого для визначення масової частки сахарози (відповідного 0,65 г меляси), додали 20 см3 розчину йоду молярної концентрації 0,0323 моль/дм3. На титрування надлишку йоду затратили 13 см3 розчину тіосульфату натрію молярної концентрації 0,0323 моль/дм3. На ту ж кількість йоду у контрольному досліді витратили 16,8 см3 тіосульфатунатрію. Отже, кількість йоду, що вступив у реакцію: 16,8 - 13,0 = 3,8 см3, тобто у 0,65 г ме ляси міститься 3,8 мг або у відсотках до маси меляси
-
О
Ис =
(16,8 -13,0) ■ 100
1000-0,65= 0,58%,
(Ю)
працювання результатів
М
за формулою
(11)
асову частку суми цукрів, що зброджуються, Сзбр у відсотках обчислюютьСзбр = 0,68П + 0,96И + 0,80Ис,
де П — масова частка сахарози, %;
И — величина інверсійної поляризації, %;
Ис — масова частка редукувальних речовин,%.
За кінцевий результат випробування приймають середнє арифметичне результатів двох паралельних визначень, допущена розбіжність між якими не повинна перевищувати 0,7%.
-
Визначення величини pH
Метод грунтується на визначенні за допомогою pH-метра від’ємного десяткового логарифма концентрації іонів водню в розчинах бурякової меляси, розведених дистильованою водою у співвідношенні 1:1.
-
Апаратура і матеріали
Лабораторний рН-метр.
Стакан Н (В)-1(2)-50 ТС згідно з ГОСТ 25336.
Циліндр І (3)-50-2 згідно з ГОСТ 1770.
-
Проведення випробування
У посудину р.Ч-метра наливають розчин бурякової меляси, розведений дистильованою водою у співвідношенні 1:1 по способу, викладеному в 7.3.2, кладуть у нього електроди приладу. Відлік проводять, коли показання приладу приймуть стале значення. Настроювання рН-метра необхідно перевірити по буферному розчину, значення pH якого знаходиться в діапазоні проведених вимірювань.
Вимірювання pH повторюють два рази, кожний раз виймаючи електроди з розчину і під час вимірювання знову занурюючи їх у розчин.
-
Опрацювання результатів
За кінцевий результат випробування приймають середнє арифметичне результатів двох паралельних визначень, допустима розбіжність між якими не повинна перевищувати 0,1 pH.
-
Визначення мікробіологічних показників
-
Апаратура, матеріали, реактиви, підготовка до аналізу згідно з ГОСТ 26968.
-
Приготування розведень
-
У стерильному стакані або плоскодонній колбі з широким горлом зважують 10 г бурякової меляси з похибкою ±0,1 г, додають 90 см3 стерильної води. Стерилізацію води проводять протягом 20 хв за тиску 0,06 мПа в автоклаві. Для повного розчинення і одержання однорідного розчину проводять збовтування обертовими рухами не менше 25-30 разів.
Допускається перемішування на апараті для струшування рідини протягом (5±1) хв. Одержують перше (вихідне) розведення.
Перше (вихідне) розведення видержують у термостаті за температури (30±1) ЭС протягом 4 год для всмоктування мікробними клітинами води і відновлення нормального тургорного напруження. Потім після ретельного перемішування стерильною піпеткою відбирають по (1,00±0,01) см3 розчину бурякової меляси і переносять у дві стерильні пробірки, які містять по (9,0±0,1) см3 стерильної води і одержують друге розведення.
З другого розведення аналогічно проводять третє розведення. Розведення готують до такої міри, щоб можна було визначити передбачену кількість мікроорганізмів в і г бурякової меляси.
Визначення загальної кількості мезофільних аеробних і факультативно-анаеробних мікроорганізмі
в
Метод грунтується на кількісному підрахунку бактеріальних колоній, які виросли під час висівання досліджуваної бурякової меляси на щільних живильних середовищах за температури (30± 1) °С протягом (72±3) год.
По (1,00 + 0,01) см3 кожного відповідного розведення бурякової меляси вносять у дві чашки Петрі (паралельне визначення). Піпетку з посівним матеріалом тримають під кутом (45+1) °, доторкуючись кінцем піпетки до дна чашки.
У кожну чашку Петрі не пізніше ніж через 15 хв додають 15-20 см3 розплавленого на водяній бані і охолодженого до температури (45 ±2) °С живильного середовища (м’ясо-пеп- тонного агару). Чашки обережно обертають обертовими рухами, щоб посівний матеріал рівномірно розподілився по усьому живильному середовищу, і залишають у горизонтальному положенні до повного застигання. Потім чашки кладуть до термостату дном угору на (72±3) год за температури (ЗО ± 1) °С.
-
Визначення пліснявих грибів
По (1,00 ±0,01) см3 кожного відповідного розведення бурякової меляси вносять у дві чашки Петрі. Пробу заливають 15-20 cmj живильного середовища (солодове сусло-агар ). Чашки обережно обертають обертовими рухами, щоб посівний матеріал рівномірно розподілився по усьому живильному середовищу і залишають у горизонтальному положенні до повного застигання. Потім чашки кладуть до термостату дном угору на 120 год за температури (24± 1) °С.
-
-
. Підрахунок кількості бактерій проводять згідно з ГОСТ 26968.
-
-
Визначення токсичних елементів, пестицидів, радіонуклідів
-
Вміст токсичних елементів у буряковій мелясі визначають:
-
-
з
— ртуть
— мідь
— свинець
— кадмій
— цинк
— миш’як
гідно з ГССТ 26927; -
згідно з ГОСТ 26931;
-
згідно з ГОСТ 26932;
-
згідно з ГОСТ 26933;
-
згідно з ГОСТ 26934;
-
згідно з ГОСТ 26930;
-
. Визначення пестицидів здійснюються згідно з СанПиН 42-123-4540 [4].
-
Визначення вмісту радіонуклідів проводять за вимогою споживача згідно із затвердженою методикою.
-
ТРАНСПОРТУВАННЯ ! ЗБЕРІГАННЯ
-
Бурякову мелясу транспортують в автоцистернах для харчових рідин згідно з ГОСі 9218, у залізничних цистернах згідно з ДСТУ 3445 (ГОСТ 10674) відповідно до Правил перевезення вантажів, чинних на транспорті даного виду.
-
Цистерни для оурякової меляси повинні бути чистими, без стороннього запаху, щільно закриватися кришками і мати нижні зливні пристрої.
Після наливання горловина і нижні зливні пристрої цистерни повинні бути запломбовані.
-
На кожній цистерні олійною фарбою повинен бути нанесений трафарет із вказівкою місткості та маси тари.
-
Для кожної цистерни товарно-транспортна накладна повинна містити:
-
назву підприємства-виробника і його місце знаходження;
-
назву продукції;
-
номер партії;
-
номер цистерни;
-
масу нетто, кг;
-
масу брутто, кг;
-
дату відвантаження;
-
позначення цього стандарту.
-
-
Бурякова меляса повинна зберігатися в добре очищенних закритих металевих резео- вуарах.
-
Підігрівання відвантаженої в зимову пору бурякової меляси необхідно проводити тільки закритою парою до температури не більше 40 °С.
-
-
ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА
-
Виробник гарантує відповідність якості бурякової меляси вимогам цього стандарту в разі дотримання споживачем наведених в ньому умов транспортування і зберігання.
-
Гарантійний термін зберігання — 9 місяців від моменту приймання меляси споживачем.ДОДАТОК А
-
(довідковий)
БІБЛІОГРАФІЯ
-
СанПиН 4630-88 Санитарные правила и нормы по охране поверхностных вод от загрязнений;
-
СанПиН 4946-89 Санитарные правила и нормы по охране атмосферного воздуха населенных мест;
-
СанПиН 42-123-4540-87 Максимально допустимые уровни содержания пестицидов в пищевых продуктах и методы их определения;
-
СанПиН 42-128-4690-88 Охрана почвы от загрязнения бытовыми и промышленными отходами;
-
«Правила по технике безопасности и производственной санитарии в сахарной промышленности», затвердженими Мінхарчопромом СРСР в 1972 р., з доповненнями №№ 1-8;
-
«Медико-биологические требования и санитарные нормы качества продовольственного сырья и пищевых продуктов», затвердженими МОЗ СРСР № 5061 01.08.89;
-
«Рекомендуемый порядок контроля за содержанием токсичных элементов (тяжелых металлов) в продовольственном сырье и пищевых продуктах», затверджені Держхарчопро- мом СРСР 18.04.89;
-
«Інструкція з питань водного господарства цукрових заводів», затверджена концерном «Укрцукор» Держагропрому України в 1993 р.;
«Инструкция по ведению технологического процесса свеклосахарного производства», затверджена Мінхарчопромом СРСР у 1985 р.УДК 664.15 67.180.10 ОКП912111
Ключові слова: меляса бурякова, органолептичні, фізико-хімічні, мікробіологічні показники, токсичні елементи, охорона навколишнього середовища, транспортування і зберіганняМЕЖГОСУДАРСТВЕННЫЙ СТАНДАРТ
МЕЛАССА СВЕКЛОВИЧНАЯ
Технические условия
Издание официальное
Межгосударственный совет
по стандартизации, метрологии и сертификацииПРЕДИСЛОВИЕ
-
РАЗРАБОТАН Межгосударственным Техническим комитетом по стандартизации «Продукция сахарной промышленности» 182; Украинским научно-исследовательским институтом сахарной промышлености
ВНЕСЕН Государственным комитетом Украины по стандартизации, метрологии и сертификации
-
ПРИНЯТ Межгосударственным советом по стандартизации, метрологии и сертификации (протокол № 13 от 28 мая 1998 г.)
За принятие проголосовали:
|
Наименование государства |
Наименование национального органа стандартизации |
|
Азербайджанская Республика Республика Армения Республика Беларусь Республика Казахстан Кыргызская Республика Республика Молдова Республика Таджикистан Туркменистан Республика Узбекистан Украина |
Азгосстандарт Арм госстандарт Госстандарт Республики Беларусь Госстандарт Республики Казахстан Кыргызстандарт Молдовастандарт Таджикгосстандарт Главгосинспекция Туркменистана Узгосстандарт Госстандарт Украины |
-
ВВЕДЕН В ДЕЙСТВИЕ приказом Госстандарта Украины от 7 августа 1998 г. № 595
-
ВВЕДЕН ВПЕРВЫЕ
-
РАЗРАБОТЧИКИ: В.О. Штангеев, С.А. Бренман, Н.С. Иволга, В.С. Ковальчук, Е.П. Евреенко
Настоящий стандарт не может быть полностью или частично воспроизведен,-
тиражирован и распространен в качестве официального издания на территории Украины
без разрешения Госстандарта УкраиныСОДЕРЖАНИЕ
С.
-
Область применения 1
-
Нормативные ссылки , 1
-
Технические требования 2
-
Характеристика 2
-
-
Требования безопасности 4
-
Требования охраны окружающей среды 4
-
Правила приемки 4
-
Методы контроля 5
-
Отбор проб 5
-
Определение внешнего вида, цвета, запаха, вкуса и растворимости в воде 6
-
Определение массовой доли сухих веществ 7
-
Определение массовой доли сахарозы 8
-
Определение массовой доли суммы сбраживаемых сахаров 10
-
Определение величины pH 18
-
Определение микробиологических показателей 18
-
Определение токсичных.элементов, пестицидов, радионуклидов 19
-
-
Транспортирование и хранение 19
-
Гарантия изготовителя 19
Приложение А Библиография 20МЕЖГОСУДАРСТВЕННЫЙ СТАНДАРТ
МЕЛАССА СВЕКЛОВИЧНАЯ
Технические условия
MOLASSES
Specifications
Дата введения 1999-01-01
-
ОБЛАСТЬ ПРИМЕНЕНИЯ
Настоящий стандарт распространяется на свекловичную мелассу — побочную продукцию свеклосахарного производства, используемую в качестве сырья для производства этилового спирта, пищевых кислот, хлебопекарных и кормовых дрожжей и как добавку в корм сельскохозяйственных животных.
Обязательные требования к качеству свекловичной мелассы изложены в 3.1.5, 4.1, 5.1, 5.2, 5.3, 7.8.
-
НОРМАТИВНЫЕ ССЫЛКИ
В настоящем стандарте использованы ссылки на следующие стандарты
ГОСТ 12.2.124-90 ССБТ. Оборудование продовольственное. Общие требования безопасности
ГОСТ 17.2.3.02-78 Охрана природы. Атмосфера. Правила установления допустимых выбросов вредных веществ промышленными предприятиями
ГОСТ 61-75 Кислота уксусная. Технические условия
ГОСТ 83-79 Натрий углекислый. Технические условия
ГОСТ 84-76 Натрий углекислый 10-водный. Технические условия
Побачили розбіжність з офіційним текстом?
Дивіться також
Сборник ГОСТ ЕСКД
Збірник із 154 стандартів