1. Випробувальна температура

Випробовування треба виконувати за таких значень температури робочої рідини, які пере­бувають у межах діапазону, рекомендованого виробником випробного пристрою. Температура робочої рідини і температура довкілля мають перебувати у межах допусків, наведених у таблиці 2.

Для кожного випробування має бути зазначено щонайменше таку інформацію:

  1. випробувальну температуру на вході випробного пристрою;

  2. випробувальну температуру на виході випробного пристрою:

  3. випробувальну температуру в точці вимірювання витрати;

сі) температуру довкілля.

Таблиця 2 — Допуски значень регульованих параметрів за визначених умов випробування

Регульовані параметри

Допуски значень регульованих параметрів для кожного класу точності вимірювання3

А

в

с

їх X X CQ »- fX CD Ю О (Ті о ІЗ «з "L

± 0,5

X 1

± 2

Витрата, %

± 0,5

± 1,5

± 2,5

Тиск, МПа (бар), де р < 0,15 (1,5)

± 0,001 (+ 0,01)

± 0,003 (± 0,03)

+ 0,005 (+ 0,05)

Тиск, МПа (бар), де р а 0,15 (1,5)

± 0,05 (+ 0,5)

± 0,15 (± 1,5)

+ 0,25 (± 2,5)

Температура випробувальної рідини, °С

+ 0,5

± 1

± 2

Температура довкілля, °С

± 2.5

± 2.5

±4,5

а Див. додаток А.



  1. Тиск у корпусі

Якщо тиск у корпусі (наприклад, тиск робочої рідини у корпусі випробного пристрою) може впливати на його характеристики, то тиск у корпусі, прикладений протягом випробовування, по­винен мати значення, рекомендоване виробником, і це значення потрібно подати у звіті про ви­пробування.

  1. Сталі умови

Кожну групу показників вимірювання має бути зареєстровано тільки тоді, коли значення кон­трольованих параметрів будуть у межах допусків, наведених у таблиці 2.

  1. Об’ємна витрата

  2. Об’ємну витрату випробного пристрою треба вимірювати безпосередньо на вхідному отворі гідромотора (<7i/1nm) або вихідному отворі насоса (qy2 ); відповідні значення температури робочої рідини і тиску має бути зареєстровано.Розміщення точок вимірювання тиску і температури

Місце точок вимірювання тиску на трубі має бути визначено поруч з випробним пристроєм на відстані не менше ніж 2d і не більше ніж 4d від отвору пристрою.

Місце точок вимірювання температури на трубі має бути визначено поруч з точками вимі­рювання тиску на відстані не менше ніж 2d і не більше ніж 4с/ від відповідної точки вимірювання тиску та подалі від випробного пристрою.

Більші відстані можна передбачати, якщо враховувати вплив втрат тиску у трубі.

  1. МЕТОДИ ВИПРОБОВУВАННЯ ТА АНАЛІЗУВАННЯ

    1. Загальні положення

      1. Цей стандарт поширюється на пристрої, які можна застосовувати як об’ємні гідронасоси і як об’ємні гідромотори. Пристрої, призначені для використання як гідромотори, має бути випробу­вано як гідромотор, а пристрої, призначені для використання як насоси, має бути випробувано як насос. Значення корисного об’єму, установлене, коли пристрій випробовують як гідромотор, може відрізнятися від такого значення, установленого, коли пристрій випробовують як насос.

      2. Кількість знятих показів та їхній розподіл у діапазоні вимірювання треба вибирати так, щоб надати представницькі дані щодо характеристик пристрою у всьому робочому діапазоні.

      3. Якщо вимірювання витрати зроблено не на поверхні отвору випробного пристрою (напри­клад, на виході насоса або на вході гідромотора), а в іншій точці, має бути зареєстровано відповідні значення температури і тиску випробувальної рідини у цій точці, а значення витрати у ній має бути відкориговано, щоб отримати значення витрати на поверхні отвору випробного пристрою. Таке коригування потрібно виконувати за методами, установленими в ISO 4409.

Примітка. Коригування значення витрати необхідне, якщо значення температури і тиску на поверхні отвору випробного пристрою відрізняються від значень в іншій точці вимірювання витрати

  1. Об’ємні насоси

    1. Протягом кожного випробовування значення частоти обертання вала на вході й темпера­тури випробувальної рідини на виході треба підтримувати у межах допусків, наведених у таблиці 2.

    2. Якщо випробний пристрій регульований, виконують випробовування за максимального значення об’єму та за деяких інших значень об’єму (наприклад, 75 %, 50 % і 25 % від максималь­ного об’єму).

    3. Якщо випробний пристрій працює у нецентрованому режимі (наприклад, зворотний потік) або в режимі зворотного обертання, треба застосовувати випробувальний контур, зображений на рисунку 1 або 2. Наведені контури придатні для випробування в одному напрямку потоку робочої ріДиНИ.

    4. Визначають вимірюванням витрату на виході qv?e за тиску на виході р2 для значень при­росту, установлених у таблиці 3.

Таблиця 3 — Значення випробувального тиску для об'ємних насосів і гідромоторів

Клас точності вимірювання

Кількість виміряних значень тиску на виході

Значення випробувального тиску на виході у межах усього постійного діапазону значень тиску

л

10 або більше

3 однаковими значеннями приросту

В

5 або більше

3 однаковими значеннями приросту

Q

3 або більше

За 20 %, 50 % та 100 % від максимального значення тиску випробного пристрою



      1. Розраховують корисний об’єм Ц для кожного установленого для випробування значення частоти обертання на вході, температури робочої рідини на вході та об’єму за методом, описаним у додатку В.

    1. Об’ємні гідромотори

      1. Протягом кожного випробовування значення частоти обертання вала на виході і темпера­тури випробувальної рідини на вході треба підтримувати у межах допусків, наведених у таблиці 2.

      2. Якщо випробний пристрій регульований., виконують випробовування за максимального значення об єму та за деяких інших значень об єму (наприклад, 75 %, 50 % і 25 % від максималь­ного об’єму).

      3. Якщо випробний пристрій працює у нецентрованому режимі (наприклад, зворотний потік) або в режимі зворотного обертання, треба застосовувати випробувальний контур, зображений на рисунку 3. Наведений контур придатний для випробування в одному напрямку потоку робочої рідини.

      4. Визначають вимірюванням витрату на вході qv,e за тиску на вході для значень при­росту, установлених у таблиці 3.

      5. Якщо іншу точку вимірювання витрати обрано на виході гідромотора та випробний пристрій має зовнішній дренаж, повернутий до бака, то значення витрати на виході гідромотора та виході корпусу мають бути відкориговані для тиску і температури, як установлено у 7.1, та підсумовані, щоб отримати відповідне значення витрати на вході гідромотора.

      6. Розраховують корисний об’єм і/, для кожного установленого для випробування значення частоти обертання на виході, температури робочої рідини на вході та об’єму за методом, описаним у додатку В.

  1. ЗВІТ ПРО ВИПРОБУВАННЯ

    1. Загальні положення

У звіті про випробування має бути наведено принаймні таку інформацію:

  1. час і місце проведення випробовування:

  2. прізвище оператора, що виконав випробування, та/або відповідального інженера;

  3. опис випробного пристрою із зазначенням моделі та серійного номера, якщо є;

сі) клас точності вимірювання (див. додаток А);

  1. температуру довкілля у зоні випробування (див. 5.1.2);

  2. фільтрувальні пристрої у випробувальному контурі (див. 5.1.3);

д) опис випробувального контуру із зазначенням місць розташування витратомірів (див. 5.2);

  1. інформацію про випробувальну рідину (наприклад, її клас згідно з ISO 6743-4, кінематичну в’язкість згідно з ISO 3448 та густину) (див. 6.1);

  2. значення випробувальної температури на вході (див. 6.2);

  3. значення тиску робочої рідини в корпусі, за потреби (див. 6.3).

8.2 Подання результатів випробування

  1. Корисний об’єм насоса або гідромотора є основним значенням для розраховування об’ємного тд механічного ККД випообного пристрою згідно з ISO 4409. Тому ие значення є найбільш важливим і має б''ти «становлено найбільш точними пристроями, придатними для цього з економічного погля­ду. Оскільки показник корисного об’єму важливий, дані випробування має бути подано у числовому вигляді, а кінцеве значення визначено обчисленням. Графічне подання є допустимим за умови, що витиснутий за один оберт об’єм рідини є достатньо великим, щоб задовольнити необхідні вимоги до точності.

  1. z Має бути наведено принаймні такі значення:

  1. тиску на вході,

  2. тиску на виході;

  3. частоти обертання вала;

  1. витрати

  1. на виході насоса або

  2. на вході гідромотора;

  1. інтервалів часу для вимірювання витрати;

  2. температури випробувальної рідини.

8.2.3 За результатами випробування даних треба визначити та подати такі значення:

  1. перепаду тиску у випробному пристрої у мегапаскалях (барах);

  2. витрати в літрах за хвилину;

  3. дійсної частоти обертання вала в обертах за хвилину або обертах за іншу одиницю часу;

  4. кінематичної в язкості випробувальної рідини у квадратних міліметрах за секунду;

  5. густини випробувальної рідини;

розрахованого корисного об’єму (об’єм рідини, витиснутої за один оберт) у літрах за оберт.9 ФОРМА ЗАПИСУ В РАЗІ ПОСИЛАННЯ НА ЦЕЙ СТАНДАРТ

У звітах про випробування, каталогах і торговельних документах у разі посилання на цей стандарт треба використовувати таку форму запису: «Корисний об’єм визначено згідно з ДСТУ ISO 8426:2013 Об’ємні гідроприводи. Насоси об’ємні та гідромотори. Методи визначання корисного об’єму».

ДОДАТОК А
(обов’язковий)

КЛАСИ ТОЧНОСТІ ВИМІРЮВАННЯ

А,1 Класи точності вимірювання

Залежно від необхідної точності вимірювання випробовування потрібно виконувати відповідно до одного з трьох класів точності вимірювання А, В або С за домовленістю між зацікавленими сторонами.

Примітка 1. Випробовування відповідно до класів точності вимірювання А і В виконують в особливих випадках для отри мання точніших значень відповідних характеристик.

Примітка 2 Треба враховувати, що для випробування відповідно до класів А і В потрібно застосовувати більш точні апарати та методи, що збільшує вартість таких випробувань.

А.2 Похибки

Може бути застосовано інший пристрій або метод, які після калібрування або зіставлення з відповідними стандартами зумовили б такі систематичні похибки вимірювань, що не перевищують допусків, наведених у таблиці А.1.

Таблиця А.1 — Допустимі систематичні похибки вимірювального приладу

Параметр

Допустимі систематичні похибки вимірювального приладу для кожного класу точності вимірювання

А

в

С

Частота обертання, %

+ 0,5

± 1

±2

Витрата, %

± 0,5

+ 1,5

+ 2,5

Тиск, МПа (бар), де р < 0,15 (1,5)

± 0,001 (± 0,01)

± 0,003 (+ 0,03)

+ 0,005 (+ 0,05)

Тиск, МПа (бар), де р а 0,15 (1,5)

± 0,05 (± 0,5)

± 0,15 (± 1,5)

± 0,25 (± 2,5)

Температура випробувальної рідини, °С

+ 0,5

± 1

±2

Примітка 1. Допуски у відсотках, наведені в таблиці А.1, стосуються значення виміряної величини, а не максимальних значень, отриманих під час випробовування, або максимальних показів приладу.

Примітка 2. Дійсне середнє значення показу приладу може відрізнятися від абсолютного середнього виміряного значен­ня через внутрішні та конструктивні недоліки приладу та обмеження його калібрування; це джерело невизначеності називають систематичною похибкою.



ДОДАТОК В
(обов’язковий)

РОЗРАХОВУВАННЯ КОРИСНОГО ОБ’ЄМУ
МЕТОДОМ ВИМКНЕННЯ НУЛЬОВОГО ТИСКУ

  1. Загальні положення

Значення витрати має бути зареєстровано для діапазону значень тиску, за якого робочий об’єм (тобто об’єм, витиснений за один оберт) є номінально сталим. Якщо результати первин­них обчислень корисного об’єму не відповідають номінально сталому значенню з безперерв­ного діапазону значень тиску, визначеного виробником, то випробування треба повторити за підвищеного тиску на вході, коли випробовують насос, і за підвищеного тиску на виході, коли випробовують гідромотор.Потрібно упевнитися в тому, що відхили значень корисного об'єму не належать до похибок перевіряння температури випробувальної рідини або до похибок вимірювання чи перевіряння будь- яких інших параметрів. Сумнівні значення треба знову проаналізувати за придатних для визначення умов, якщо дані можуть бути помилковими або неправильність у передбачених характеристиках виникає за специфічних умов випробування. Якщо результати випробування сумнівні, треба вико­нати повторні випробування за придатних умов.