ДСТУ 6044:2008. Метрологія. Міжповірочний інтервал засобів вимірювальної техніки. Основні положення і вимоги до установлення (62475)

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Метрологія

МІЖПОВІРОЧНИЙ ІНТЕРВАЛ
ЗАСОБІВ ВИМІРЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ

Основні положення і вимоги до установлення

Д

БЗ № 1-2009/19

Видання офіційн

е

Київ
ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ
2009

ПЕРЕДМОВА

1. РОЗРОБЛЕНО: Національний науковий центр «Інститут метрології» (ННЦ «Інститут метрології») Держспоживстандарту України, Український державний центр стандартизації та сертифікації «Украгростандартсертифікація» Мінагрополітики України

РОЗРОБНИКИ: Б. Марков, канд. техн, наук (науковий керівник); О. Малецька; О. Грищенко; А. Ніколенко; Г. Примакова

2. ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 26 грудня 2008 р. № 507

3. УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

Право власності на цей документ належить державі.

Відтворювати, тиражувати І розповсюджувати цей документ повністю чи частково
на будь-яких носіях Інформації без офіційного дозволу Держспоживстандарту України заборонено.
Стосовно врегулювання прав власності звертатись до Держспоживстандарту України.

Держспоживстандарт України, 2009

ЗМІСТ

с.

1. Сфера застосування 1

2. Нормативні посилання 2

3. Терміни та визначення понять 2

4. Загальні положення 2

5. Вихідні дані для установлення МПІ З

6. Критерії для установлення МПІ 4

7. Методи установлення первинного значення МПІ 5

Методи корегування МПІ 5ДСТУ 6044:2008

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

МЕТРОЛОГІЯ

МІЖПОВІРОЧНИЙ ІНТЕРВАЛ
ЗАСОБІВ ВИМІРЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ

Основні положення і вимоги до установлення

МЕТРОЛОГИЯ

МЕЖПОВЕРОЧНЫЙ ИНТЕРВАЛ
СРЕДСТВ ИЗМЕРИТЕЛЬНОЙ ТЕХНИКИ
Основные положения и требования к установлению

METROLOGY

THE INTERVERIFICATION INTERVAL
OF MEASURING MEANS

Basic regulations and requirements to an establishment

Чинний від 2009-06-01

1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

   1. Цей стандарт поширюється на робочі еталони та робочі засоби вимірювальної техніки (далі — ЗВТ), які використовують у сфері державного метрологічного нагляду, та визначає критерії і вимоги до методів установлення та корегування міжповірочного інтервалу (далі — МПІ) ЗВТ

   2. Положення цього стандарту можна використовувати на підприємствах та в організаціях для установлення та корегування міжкалібрувальних інтервалів ЗВТ, на які не поширюється дер­жавний метрологічний нагляд.

   3. Положення цього стандарту використовують:

• спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері метрології (далі — ЦОВМ};

• національний науковий метрологічний центр, державні наукові метрологічні центри, що належать до сфери управління ЦОВМ, і територіальні органи ЦОВМ;

• користувачі ЗВТ;

• розробники ЗВТ;

• виробники ЗВТ;

• метрологічні служби підприємств та організацій;

• особи, відповідальні за забезпечення єдності вимірювання;

• уповноважені повірочні та атестовані калібрувальні і вимірювальні лабораторії;

• акредитовані випробувальні та калібрувальні лабораторії.

Видання офіційне

2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на:

ДСТУ 2681-94 Метрологія. Терміни та визначення

ДСТУ 2860-94 Надійність техніки. Терміни та визначення

ДСТУ ISO 10012:2005 Системи управління вимірюваннями. Вимоги до процесів вимірювання і вимірювального оснащення (ISO 10012:2003, IDT).

РМГ 74-2004 Государственная система обеспечения единства измерений. Методы определе­ния межповерочных и межкалибровочных интервалов средств измерений (Державна система за­безпечення єдності вимірювань. Методи визначання міжповірочних і міжкалібрувальних інтервалів засобів вимірювань).

3. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті використовують терміни та їх визначення згідно з ДСТУ 2681 і ДСТУ 2860, а також такі:

Установлений максимальний проміжок часу або наробіток між первинною та першою періо­дичною повіркою, а також між двома послідовними періодичними повірками, протягом якого зна­чення метрологічних характеристик ЗВТ перебувають у нормованих границях

Стан ЗВТ, за якого всі його нормовані метрологічні характеристики (далі — НМХ) відповіда­ють установленим вимогам

Надійність ЗВТ щодо забезпечення його метрологічної справності

Вихід НМХ ЗВТ за нормовані границі

Зміна НМХ ЗВТ за установлений інтервал часу.

3. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

   1. МПІ визначають для ЗВТ, які застосовують у сфері поширення державного метрологічно­го нагляду.

   2. МПІ установлюють в календарному часі (від кількох місяців до кількох років).

   3. Первинне значення МПІ ЗВТ установлюють під час проведення державних приймальних випробувань з урахуванням рекомендацій розробника ЗВТ або під час проведення державної мет­рологічної атестації ЗВТ так, щоб забезпечити придатність ЗВТ до застосування за призначеністю протягом цього інтервалу.

   4. Первинне значення МПІ затверджує:

• під час проведення державних приймальних випробувань ЗВТ — Науково-технічна комісія з метрології ЦОВМ (далі — НТКМ);

• під час проведення державної метрологічної атестації ЗВТ — організація, що проводить державну метрологічну атестацію цього ЗВТ.

Корегування МПІ проводять у разі установлення:

• нестабільності ЗВТ протягом визначеного МПІ;

• метрологічної стабільності ЗВТ, меншої за очікувану;

• достатності проведення повірки ЗВТ з обмеженою кількістю метрологічних характеристик ЗВТ;

• можливості установлення триваліших МПІ без збільшення ймовірності виходу значень НМХ за допустимі границі, на підставі даних щодо дрейфу, визначеного за результатами повірки ЗВТ

Корегування МПІ проводять для:

• конкретного зразка ЗВТ, що застосовують на підприємстві (в організації);

• ЗВТ одного типу та модифікації.

Корегуванням МПІ може бути збільшено або зменшено.

• національний науковий метрологічний центр, державні наукові метрологічні центри та територіальні органи ЦОВМ;

• користувачі ЗВТ;

• розробники ЗВТ;

• виробники ЗВТ;

• державні контролівні органи;

• метрологічні служби підприємств та організацій;

• уповноважені повірочні та атестовані калібрувальні та вимірювальні лабораторії;

• акредитовані випробувальні та калібрувальні лабораторії.

3. 1. МПІ конкретних зразків ЗВТ корегує метрологічний центр або територіальний орган, повірочна лабораторія, які проводили повірку цих ЗВТ не менше ніж три рази.

   2. МПІ ЗВТ одного типу та модифікації корегує організація, яка проводила державні прий­мальні випробування цього типу.

   3. Нове значення МПІ, установлене під час корегування, повинно бути погоджено з вироб­ником ЗВТ та/або користувачем і, якщо нове значення МПІ поширюється на ЗВТ одного типу І мо­дифікації, та затверджено організацією, яка установила первинне значення МПІ.

   4. Якщо виробник або користувач не згідний з пропозиціями щодо корегування МПІ, це пи­тання передають на розгляд метрологічному центру, який є головною організацією з відповідного виду вимірювань для ухвалення рішення НТКМ.

   5. Науково-методичне керівництво роботами із визначення МПІ здійснює національний на­уковий метрологічний центр.

   6. Для проведення робіт щодо корегування МПІ метрологічні центри, територіальні органи та повірочні лабораторії повинні зберігати результати повірки (протоколи повірок) конкретних зразків ЗВТ протягом не менше за три МПІ.

4. ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ УСТАНОВЛЕННЯ МПІ

   1. Для правильності установлення МПІ необхідно забезпечити наявність вихідних даних. Для цього організації, які установлюють або корегують МПІ, повинні проводити роботи зі збирання, на­копичення та аналізування необхідних даних.

   2. Вихідними даними, необхідними для визначання первинного значення МПІ для типу ЗВТ, є:

• значення НМХ;

• умови експлуатації ЗВТ;

• призначеність ЗВТ;

• нормовані показники стабільності та метрологічної надійності ЗВТ;протоколи експериментальних досліджень (попередніх випробувань) ЗВТ на стабільність та надійність;

• інформація щодо надійності та стабільності для типу ЗВТ.

• результати державних контрольних випробувань;

• протоколи випробувань на метрологічну надійність;

• результати випробувань на стабільність;

• протоколи первинної повірки, результати позачергових та періодичних повірок зразків ЗВТ цього типу, проведених метрологічними центрами, територіальними органами та уповноваженими повірочними лабораторіями.

• протоколи первинної повірки, результати позачергових та періодичних повірок;

• інформація щодо ремонту;

• статистичні дані щодо контролю НМХ ЗВТ протягом МПІ;

• рекламації щодо результатів вимірювання, виконаних за допомогою цього ЗВТ.

3. КРИТЕРІЇ ДЛЯ УСТАНОВЛЕННЯ МПІ

   1. Для установлення первинного значення МПІ враховують таку інформацію:

• рекомендації виробника ЗВТ та організацій, які проводили державні приймальні випробу­вання або державну метрологічну атестацію ЗВТ;

• результати періодичної повірки аналогічних типів ЗВТ;

• записи щодо ремонту та експлуатації аналогічних типів ЗВТ;

• планована інтенсивність експлуатації;

• умови навколишнього середовища, в яких експлуатуватимуть ЗВТ;.

• вартість повірки.

Для установлення МПІ в деяких випадках можна також враховувати вартість повірки, яка може стати обмежувальним чинником.

• рекомендації організації, що ініціювала корегування МПІ;

• записи щодо ремонту;

• інтенсивність експлуатації;

• умови та вплив навколишнього середовища, в яких експлуатують ЗВТ;

• можливість застосування іншого, ніж установлено, методу повірки ЗВТ;

• вартість повірки;

• результати первинної та періодичних повірок конкретного зразка ЗВТ або ЗВТ одного типу та модифікації.

• показники метрологічної надійності;

• нестабільність НМХ ЗВТ;

• показник економічної доцільності.

• імовірність безвідмовної роботи ЗВТ — імовірність метрологічної справності;

• коефіцієнт готовності — коефіцієнт метрологічної справності;

• наробіток на метрологічну відмову;

• інтенсивність метрологічних відмов.

3. 1. Під час установлення первинного значення, а також під час корегування МПІ ЗВТ критерії вибирають на підставі наявних вихідних даних з урахуванням вимог РМГ 74.

   2. Критерії для установлення МПІ вибирає розробник ЗВТ або організація, яка проводила державні приймальні випробування або державну метрологічну атестацію цього ЗВТ.

   3. Залежно від вибраного критерію визначають метод установлення МПІ.

4. МЕТОДИ УСТАНОВЛЕННЯ ПЕРВИННОГО ЗНАЧЕННЯ МПІ

   1. Для установлення первинного значення МПІ, насамперед, застосовують метод «технічної інтуїції», який базується на досвіді роботи та знаннях фахівців-експертів у галузі відповідного виду вимірювання або розробників цього типу ЗВТ, а також аналітичний метод та метод екстремальних умов експлуатації ЗВТ.

   2. Для ЗВТ, аналогічні типи яких випускають та експлуатують протягом певного часу, уста­новлення МПІ здійснюють експертним методом на підставі: