---

4. ДЖЕРЕЛО ЗАПАЛЮВАННЯ

   1. Тип

Згідно з вимогами процедури випробування джерело запалювання має складатися з одного чи двох пропанових пальників стрічкового типу, оснащених змішувачами Вентурі та комплектом витратомірів. Для його створення використовують технічний пропан з номінальною чистотою 95 %. На плоскій металевій пластині пальника, на поверхні якої утворюється полум’я, має бути просвердлено в ній 242 отвори діаметром 1,32 мм, розміщені шаховим порядком на відстані 3,2 мм один від одного, у три ряди, у кожному з яких відповідно 81, 80 і 81 отвір, що утворюють прямокутник розміром 257 мм х 4,5 мм. Оскільки свердлення поверхні пальника можна виконувати без застосування спеціального шаблону, відстані між отворами можуть незначно відрізнятися. Причому з кожного боку поверхні пальника може бути просвердлено кілька допоміжних отворів, призначених для підтримання полум’я.

Пальники зображено на рисунках 5а і 5Ь, а розміщення на них отворів — на рисунку 6.

Примітка 1. Щоб забезпечити відтворення результатів, отриманих різними випробувальними лабораторіями, рекомендовано використовувати запропонований пальник. Відомості щодо нього наведено в додатку А.

Національна примітка

Ширина рекомендованого пальника з боку робочої поверхні становить приблизно 28 мм.

У кожного пальника має бути індивідуальна система регулювання витрат пропану й повітря, оснащена ротаметрами чи масовими витратомірами.

Примітка 2. Рекомендовано застосовувати масові витратоміри, бо вони прості у використанні.

На рисунку 7 наведено приклад системи регулювання полум’я пальника за допомогою ротаметрів.

ПРИМІТКА СТОСОВНО БЕЗПЕКИ

Щоб уможливити безпечне функціювання джерела запалювання, рекомендовано вживати таких заходів безпеки:

• оснастити систему живлення засобами припинення подавання газу на випадок зворотної дії полум’я;

• використовувати систему захисту на випадок гасіння полум’я;

• дотримувати безпечну черговість подавання пропану та повітря під час запалювання чи гасіння пальника.

Для того, щоб змішувач Вентурі й елементи системи живлення пальника не вплинули на калібру­вання ротаметрів пропану та повітря, цю процедуру потрібно виконувати після їх установлення.

За потреби для коригування витрат пропану й повітря використовують лолравкові коефіцієнти для температури й тиску, якщо їхні значення відрізняються від тих, за яких виконували калібрування ротаметрів (див. додаток В).

Калібрування ротаметрів пропану та повітря треба виконувати за наведених нижче внормованих умов.

Унормовані температура й тиск: 20 °С та і бар (100 кПа).

Під час випробовування у повітря має бути точка роси не вище ніж 0 °С.

Витрати під час випробування мають бути такими:

повітря (77,7 ± 4,8) дм³/хв за внормованих умов (1 бар і 20 °С) або (1550 ± 140) мг/с;

пропану (13,5 ± 0,5) дм³/хв за внормованих умов (1 бар і 20 °С) або (442 ± 10) мг/с.

Це забезпечує номінальну потужність пальника (73,7 ± 1,68) х 10⁶ Дж/год ((70000 ± 1600) Отб/год).¹⁾

Примітка 3. Витрату пропану розраховано за нижчою теплотою згоряння 46,4 кДж/г.

Це відповідає (13,5 ± 0,5) кВт.Національна примітка

(77,7 ± 4,8) дм³/хв = (4,662 ± 0,288) м³/год;

(13,5 ± 0,5) дм³/хв = (0,81 ± 0,03) м³/год;

(1550 ± 140) мг/с = (5,58 ±1,81) кг/год;

(442 ± 10) мг/с = (1,591 ± 0,036) кг/год.

Під час випробування пальник треба розмістити горизонтально на відстані (75 ± 5) мм від передньої частини пучка кабелів, (600 ± 5) мм вище підлоги випробувальної камери та приблизно симетрично відносно осі драбини. Полум’я, створене пальником, потрібно прикладати між двома щаблями драбини (рисунки 2 і 3).

Перед випробуванням регулювання витрат повітря й газу можна виконувати до переміщення пальника в робоче положення.

Використовуючи два об’єднані пальники з широкою драбиною, їх треба розмістити приблизно симетрично відносно осі драбини, як це показано на рисунку 5Ь. Систему пальників треба роз­міщувати так, щоб її медіана була приблизно на одному рівні з лінією, яка проходить посередині між щаблями драбини та паралельно ним.

Розміри у міліметрах

1

З

1 — отвір для виходу диму (300 ± ЗО) х (1000 ± 100);

2 — отвір для надходження повітря (800 ± 20) х (400 ± 10);

З — пристосовання для встановлення камери над рівнем землі

.

2000 ±100

1. — двері;

2. — нагнітальна камера;

3. — нагнітальний повітровід;

4. — вентилятор (приклад розміщення);

5. — пальник;

6. — випробні кабелі;

7. — драбина;

8. — отвір для виходу диму.

Рисунок 1b — Схематичний вид збоку випробувальної камери
та засобів подавання повітря

Рисунок 1 — Випробувальна камера

Розміри у міліметрах

150 ± 10

400 ± 10

150 ± 10

1000 ±100

75 ± 5

С с

2

1. — сталевий лист завтовшки від 1,5 мм до 2,0 мм;

2. — теплоізоляція з мінеральної вати завтовшки приблизно 65 мм, з відповідною зовнішньою обшивкою, що забезпечує коефіцієнт теплопередання приблизно 0,7 Вт ■ м^-2 К^-1.

Рисунок 2 — Термоізоляція задньої та бокових стінок випробувальної камер

и

600 ± 5

1. — круглі сталеві щабелі;

2. — кріпильний металевий дріт;

3. — медіана пальника;

4. — підлога;

5. — максимальна ширина зразка (згідно з категорією випробування).

Рисунок 3 — Розташовання пальника та типове розміщення зразка на драбині3500 ± 10

1

0 33,7 ± 0,5

1 0 33,7 ± 0,5

1 — діаметр стійки;

2 — кількість щаблів = 9;

З — діаметр щабля;

4 — загальна висота драбини;

5 — відстань між щаблями;

6 — ширина драбини.

Рисунок 4а — Стандартна драбина Рисунок 4Ь — Широка драбина

Рисунок 4 — Драбини зі сталевих труб для випробування кабелів

341

Рисунок 5а — Один пальник, який використовують зі стандартною драбиною

Рисунок 5Ь — Два об’єднаних пальники, використовувані з широкою драбиною

1 — газоповітряний змішувач Вентурі;

2 — подавання пропану;

З — подавання стисненого повітря

Рисунок 5 — Конфігурація пальників

1 — 242 отвори діаметром 1,32 мм, розміщені шаховим порядком на відстані один від одного 3,2 мм у три ряди: 81,80 і 81 отвір по центру на передній частині пальника

Рисунок 6 — Розташовання отворів на пальниках

9. — ротаметр

— змішувач Вентурі

— пальник

72. — шаровий клапан

73. — повітряна магістраль

14 — балон зі стисненим повітрям

75 — керована засувка газової магістралі системи підтримання полум’я на пальнику

1. — регулятор

2. — п’єзоелектрична система запалювання

3. — пристрій контролювання полум’я

4. — контрольні термопари

5. — балон з пропаном

6. — керована засувка (6А — альтернативне розміщення)

7. — газова магістраль системи підтримання полум’я на пальнику

8. — газова магістраль живлення пальника

Рисунок 7 — Приклад схеми регулювання полум’я пальника
із застосуванням ротаметрів

ДОДАТОК А
(довідковий)

ВІДОМОСТІ ЩОДО РЕКОМЕНДОВАНОГО ПАЛЬНИКА

Пальник (каталоговий номер 10L11-55) і змішувач Вентурі (каталоговий номер 14-18), які відповідають вимогам розділу 6, можна придбати за адресою:

Pemfab

РО Box 227

ЗО Indel avenue

Rancocas, NJ 08073-0227

USA

Tel. +1 800 573 6322

Telefax: +1 609 267 0922

Примітка. Інформацію щодо зазначених виробів і їх виробника, яку наведено в цьому додатку, подано для користувачів цього стандарту. У жодному разі це не означає, що ІЕС дає згоду чи рекомендує використання винятково зазначених виробів. Аналогічні йому вироби може бути використано, якщо доведено, що вони дають змогу отримувати такі самі результати.

ВІДОМОСТІ ЩОДО РЕКОМЕНДОВАНИХ МАСОВИХ ВИТРАТОМІРІВ

Серед інших, доступних у торговельній мережі, придатних для проведення випробування та відповідних цьому стандарту, є масові витратоміри, які постачають:

• Brooks Instrument Rosemount;

• Kobold Instruments MAS Flow Monitor.

ДОДАТОК В
(довідковий)

ПОПРАВКОВІ КОЕФІЦІЄНТИ КАЛІБРУВАННЯ РОТАМЕТРІВ

Щоб правильно використовувати ротаметри, якими контролюють витрати в газових магістра­лях, необхідно враховувати два чинника. Важливо знати:

1. що показує ротаметр у реальних умовах роботи;

2. за яких умов (температури та тиску) виконували градуювання ротаметра й за яких умов він має функціювати.

Стосовно позиції а), більшість ротаметрів призначено для вимірювання витрат в одиницях об’єму за температури навколишнього середовища й атмосферного тиску, тобто за 20 °С і 1 бар. Стосовно ж позиції Ь), не всі ротаметри може бути калібровано та призначено для роботи за цих значень температури й тиску, і тому необхідно забезпечити налагодження кожного ротаметра до функціювання за температури й тиску газу, що проходить через цей вимірювальний прилад. Для того, щоб ротаметр функціював за різних значень температури й тиску, зважаючи на зазначені умови, необхідно застосовувати поправкові коефіцієнти, розрахунок яких наведено нижче.

Припускають, що витрати повітря, поданого до пальника, мають становити 77,7 дм³/хв за тиску 1 бар і температури 20 °С.

Ротаметр 1 відкалібровано для роботи за абсолютного тиску 2,4 бар і температури 15 °С, але він має забезпечувати витрати в дециметрах кубічних за хвилину (дм³/хв) за тиску 1 бар і температури 20 °С.

Ротаметр 2 відкалібровано для роботи за абсолютного тиску 1 бар і температури 20 °С, але він має забезпечувати витрати в дециметрах кубічних за хвилину (дм³/хв) за тиску 1 бар і температури 20 °С.

Припускають, що в повітряній магістралі до виходу повітря з ротаметра тиск становить відповідно 1 бар (В.2.2) і 2,4 бар (В.2.3), а температура — 20 °С.

Поправковий коефіцієнт калібрування розраховують за формулою

:

7~2

7"і ’

де Т — абсолютна температура, в Кельвінах (К);

Р — абсолютний тиск, в барах (бар);

Рі, Л — умови калібрування;

Р₂, Т₂—умови роботи.

Ротаметр 1

Необхідно вводити поправковий коефіцієнт, що дасть змогу вимірювальному приладу функцію- вати за умов, які відрізняються від паспортних.

Р-і = 2,4 бар 75 = 15 °С = 288 К

Р₂= 1 бар Т₂ = 20 °С = 293 К

У результаті одержуємо його значення:

И.²⁹³₌156

1 288

Для отримання витрат 77,7 дм³/хв за внормованих умов необхідно, щоб ротаметр показував 121,2 дм³/хв (77,7 • 1,56).

Ротаметр 2

Ураховуючи те, що вимірювальний прилад працює за умов, які відповідають паспортним, унормовані витрати 77,7 дм³/хв може бути забезпечено без урахування поправкового коефіцієнта.

Ротаметр 1

Необхідно вводити поправковий коефіцієнт, але тільки щодо температури, бо вимірювальний прилад працює за тиску, що відповідає паспортному.

Р-і=2,4 бар Ті = 15 °С = 288 К

Р₂ = 2,4бар Т₂= 20 °С = 293 К

У результаті одержуємо його значення:

С = ,ЯЖ = 1.01.

5/2,4 288

Для отримання витрат 77,7 дм³/хв за внормованих умов необхідно, щоб ротаметр показував 78,5 дм³/хв (77,7 • 1,01).

Ротаметр 2

Необхідно вводити поправковий коефіцієнт, що дасть змогу йому функціювати за умов, які відрізняються від паспортних.

Р

Ті = 20 °С = 293 К

Т₂ = 20 °С = 293 К

= 1 бар

= 2,4 бар значення:

,

Р2

У результаті отримуємо його

у 2,4 293

Для отримання витрат 77,7 дм³/хв за внормованих умов необхідно, щоб ротаметр показував 50,5 дм³/хв (77,7 • 0,65).ДОДАТОК ZA
(обов’язковий)

ПЕРЕЛІК МІЖНАРОДНИХ НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТІВ,
НА ЯКІ Є ПОСИЛАННЯ, І ВІДПОВІДНИХ ЄВРОПЕЙСЬКИХ СТАНДАРТІВ

У наведених нижче нормативних документах зазначено положення, які через посилання в цьому тексті становлять положення європейського стандарту. У разі датованих посилань застосовують тільки наведені видання. У разі недатованих посилань треба користуватись останнім виданням нормативних документів (разом зі змінами).