|
Назва величини |
Позначення |
Визначальне рівняння |
Значення величини |
Відносна похибка, to~6 |
|
g-фактор вільного мюона |
8ц |
2(1+см) |
2,002 331 846 ±0,000 000 017 |
0,0084 |
|
Протон |
||||
|
Маса спокою протона |
тР |
— |
(1,672 6231 ± 0,000 0010)-10~27 кг |
0,59 |
|
Відношення заряду протона до його маси |
— |
е/тр |
(9,578 8309 ± 0,000 0029)-107 Кл-кг’1 |
0,30 |
|
Молярна маса протона |
м(р) |
— |
(1,007 276 470 ±0,000 000 012)-10 3 кг/моль |
0,012 |
|
Комптонівська довжина хвилі протона |
^с.р |
h/mvc |
(1,321 410 02 ±0,000 000 12)-10',s м |
0,089 |
|
Магнітний момент протона |
Нр |
— |
(1,410 607 61 ±0,000 000 47)-10’2Є Дж-Тл’1 |
0,34 |
|
Гіромагнітне відношення протона |
7р |
— |
(26 752,2128 ± 0,0081)-10'1 с-'-Тл’1 |
0,30 |
|
Нейтрон |
||||
|
Маса спокою нейтрона |
|
— |
(1,674 9286 ±0,000 0010)-10’27 кг |
0,59 |
|
Молярна маса нейтрона |
М(п) |
— |
(1,008 664 904 ±0,000 000 014)-10 3 кг/моль |
0,014 |
|
Комптонівська довжина хвилі нейтрона |
4 г |
h/muc |
(1,319 591 10 ±0,000 000 12)-10 15 м |
0,089 |
|
Магнітний момент нейтрона* |
Нп |
— |
(0,966 237 07 ± 0,000 000 40)-10’2Є Дж-Тл’1 |
0,41 |
|
Дейтрон |
||||
|
Маса спокою дейтрона |
|
— |
(3,343 5860 ±0,000 0020)-10 27 кг |
0,59 |
|
Молярна маса дейтрона |
M(d) |
— |
(2,013 553 214 ±0,000 000 024)-10’3 кг/моль |
0,012 |
|
Фізико-хімічні сталі |
||||
|
Стала Авогадро |
N. |
|
(6,022 1367 ±0,000 0036)-1023 моль’1 |
0,59 |
|
Молярна стала Планка |
— |
N.h |
(3,990 313 23 ±0,000 000 36)-10 ’,0 Дж-с-моль-1 |
0,089 |
|
Атомна одиниця маси (уніфікована) |
а.о.м. |
m(’2C)/12 |
(1,660 5402 ± 0,000 0010)-10"27 кг |
0,59 |
|
Стала Фарадея |
F |
N.e |
96 485,309 ±0,029 Кл-моль 1 |
0,30 |
|
Універсальна (молярна) газова стала |
R |
— |
8,314 510 ±0,000 070 Дж-моль’’-K’1 |
8,4 |
Закінчення таблиці Л.1
|
Назва величини |
Позначення |
Визначальне рівняння |
Значення величини |
Відносна похибка. 1СГ0 |
|
Стала Больцмана |
k |
R/NA |
(1,380 658 ±0,000 012)-10 23 Дж-К'1 |
8,5 |
|
Молярний обєм ідеального газу за нормальних умов (Т = 273,15 К, р = 101325 Па) |
|
RT/p |
(22,414 10 ±0,000 19)-10 3 м3/моль |
8,4 |
|
Стала Лошмідта |
«0 |
NA/vm |
(2,686 763 ±0,000 023)-1025 м‘3 |
8,5 |
|
Стала Стефана- Больцмана |
О |
(p2/60)k4/ (ftV) |
(5,670 51 ±0,000 19)-10"в Вт-м^-К"4 |
34 |
|
Перша стала випромінення |
Cl |
2рЛс2 |
(3,741 7749 ±0,000 0022)-10-’6 Вт-м'2 |
0,60 |
|
Друга стала випромінення |
C2 |
hc/k |
0,014 387 69 ±0,000 000 12 м-К |
8,4 |
|
Стала у законі зміщення Віна |
b |
c,/C** |
(2,897 756 ±0,000 024)-10~3 м-К |
8,4 |
|
* Тут наведено скалярний момент нейтрона. Магнітний диполь нейтрона має напрям, який є протилежним до напряму магнітного диполя протона та відповідає диполю, зумовленому обертанням просторово розподіленого негативного електричного заряду. “ Числова сталаС = 4.965 114 23... є коренем трансцедентного рівняннях = 5(1-е'х)- |
||||
ДОДАТОК Б
(рекомендований)
ХАРАКТЕРИСТИЧНІ ЧИСЛА
У таблицях Б.1—Б.5 подано найзастосовніші характеристичні числа, які є критеріями подібності фізичних систем, де мають місце процеси перенесення.
Усі характеристичні числа є безрозмірнісними величинами та як одиницю мають число 1, тому їхні розмірність та одиниця не наводяться.
Символи фізичних величин, використаних для визначення характеристичних чисел у кожній таблиці, наведено безпосередньо після неї.
Таблиця Б. І — Характеристичні числа: перенесення імпульса
|
Позначення |
Назва |
Визначення |
|
Re |
Число Рейнольдса |
Re = !к T] V |
|
Еи |
Число Ейлера |
Еи = ^Р- pv2 |
|
Fr |
тт лО Число Фруда |
Fr = —== |
|
Gr |
Число Ґрасгофа2) |
~ І3даЛТ Crr - -- V2 |
|
We |
Число Вебера |
ТІ/ Р1>21 We = -— а |
|
Ma |
Число Маха |
5 а і) 1 CJ |
|
Kn |
Число Кнудсена |
Кп - — 1 |
|
Sr |
Число Струхала |
Sr = — V |
|
D Число Фруда інколи називають числом Річа 2) АР л-г аД/ Р |
||
|
Примітка. Позначення, використані у визначеннях: 1 — характеристична довжина; V — характеристична швидкість; ДТ — характеристична різниця температур; Лр — різниця тисків; р — густина; И — динамічна в’язкість; V -- кінематична в’язкість; а — коефіцієнт поверхневого натягу; д — прискорення вільного падіння; а — об'ємний коефіцієнт розширення; X, - середня довжина вільного пробігу; f — характеристична частота; с — швидкість звуку. |
||
Таблиця Б.2 — Характеристичні числа: перенесення теплоти
|
Позначення |
Назва |
Визначення |
|
Fo |
Число Фур’є |
„ kt at ГО = у = —X Срр/ І2 |
|
Ре |
Число Пекле 1) |
pc_PcPvl- УІ X а |
|
Ra |
Число Релея2) |
Ra_ 13р2срдаЛТ _ 13ддДТ т]Х va |
|
Nu |
Число Нуссельта1 |
кг КІ Nu - — к |
|
St |
Число Стентона4> |
St = PVCp |
|
Ре = Re- Рт
St-Nu/Pe j=St Рт/3— коефіцієнт теплоперенесення Примітка. Позначення, використані у визначеннях:
V — характеристична швидкість, t — характеристичний час; Д7" — характеристична різниця температур; д — прискорення вільного падіння; р — густина; П - динамічна в’язкість; V — кінематична в'язкість; ср— масова теплоємність за сталого тиску; а — об’ємний коефіцієнт розширення; X — коефіцієнт теплопровідності; а — коефіцієнт термічної дифузії, К — коефіцієнт теплоперенесення. |
||
Таблиця Б.З — Характеристичні числа: характеристики речовини
|
Позначення |
Назва |
Визначення |
|
Рг |
Число Прандтля |
D v Рг - —н. - _ X а |
|
Sc |
Число Шмідта |
Sc = = л pD D |
|
Le |
Число Льюїса0 |
т X а pcpD D |
|
1) Le = Sc/Pr Примітка. Позначення, використані у визначеннях: р — густина; ц — динамічна в'язкість; V — кінематична в'язкість; D — коефіцієнт дифузії; ср — масова теплоємність за сталого тиску; а — об’ємний коефіцієнт розширення; X — коефіцієнт теплопровідності; а — коефіцієнт термічної дифузії. |
||
Таблиця Б.4 — Характеристичні числа: перенесення маси у бінарних сумішах
|
Позначення |
Назва |
Визначення |
|
Fo* |
Число Фур’є ^ля перенесення маси ° |
* Dt Fo* = ~p |
|
Ре* |
Число Пекле .для перенесення маси |
Ре* = — D |
|
Gr* |
Число Ґрасгофа для перенесення маси ’ |
V2 |
|
Nu* |
Число Нуссельта для перенесення маси J |
Nu* = ~ PD |
|
St* |
Число Стентона для 5) перенесення маси |
ь st* = — pv |
|
' ) Fo* - Fo/Le
Іноді називається числом Шервуда, Sh. St* = Nu*/Pe*; St*-Sc/3 — коефіцієнт масоперенесення Примітка. Позначення, використані у визначеннях: 1 — характеристична довжина, V — характеристична швидкість; t - характеристичний час; |
||
Закінчення таблиці Б.4
AT — характеристична різниця температур;
Ах - характеристична різниця кількостей речовин;
д прискорення вільного падіння;
р — густина;
V - кінематична в’язкість;
р - р = -(1 / р)(3р / дх)т р;
D — коефіцієнт дифузії;
k — коефіцієнт масоперенесення;
а — об'ємний коефіцієнт розширення.
Таблиця Б.5 — Характеристичні числа; магнітна гідродинаміка
|
Позначення |
Назва |
Визначення |
|
Rm |
Магнітне число Рейнольдса |
Rm = - ——- = г>цс/ (1/рст) |
|
Al |
Число Альфвена |
Al = V= — [В/(рц)>/2] vA |
|
На |
Число Гартмана |
( Y/2 На = Bl — vpv) |
|
Со} |
(перше) число Каулінга |
B2lc Co, = PD |
|
Co |
(друге) число Каулінга |
„ В2 Co ррг?2 |
Co, = На/Re = Co-Rm
Co = (ои/о/= АҐ
Примітка. Символи, використані у визначеннях:
р — густина;
І — характеристична довжина;
— характеристична швидкість;
— кінематична в’язкість; ц - магнітна проникність;
В — магнітна індукція; и — електрична провідність;
~ альфвенівська швидкість. vA- В/(рр),/2.ДОДАТОК В
(довідковий)
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ
1 CODATA Bulletin №63, 1986
2 ISO 31:1992 Quantities and units
Part 0: General principles
Part 12: Characteristic numbers
УДК 53.081:006.354
01.060; 17.020
Т80
Ключові слова: Міжнародна система одиниць, фізична стала, характеристичне число