---

г 4 ПРИНЦИПИ РОБОТИ І ТИПИ БЛОКУВАЛЬНИХ ПРИСТРОЇВ,

■ КЕРОВАНИХ ОГОРОЖАМИ

Примітка. Там, де це може полегшити розуміння, приведено посилання на відповідні довідкові додатки.

Команда машині на зупинку, що надійшла від блокувального пристрою, подається в систему керування таким чином, щоб система керування від’єдувала приводний пристрій від джерела жив­лення або механічно від’єднувала рухомі частини від приводного пристрою (непряме переривання: рівні А, В на рисунку 1). . , ■

4.1.2 Силове блокування

Команда машині на зупинку, що надійшла від блокувального пристрою, безпосередньо перери­ває подавання енергії до приводних пристроїв або роз’єднує рухомі частини і приводні пристрої (рівень С на рисунку 1). «Безпосередньо» означає, що на відміну від керувального блокування (4.1.1) систе­ма керування не виконує проміжної ролі у функції блокування. . _w

Сигнальні знаки і написи

Ручне керування
(аварійна кнопка)

Органи керування

РІЗНІ можливі рівні для введення

Рівень А'

Входи

Збір даних, цифрове або аналогове обробляння

(в цьому стандарті: блокування в системі керування)

Виходи

Пристрої захисту
У цьому стандарті електричні,
пневматичні, гідравлічні
Блокувальні пристрої

$ Силові керувальні і; елементи (контактори, клапани, х регулятори швидкості V тощо)

Рівень В* (в цьому стандарті: блокування в системі керування

)Рівень С'

Огорожа

Елементи приводу
(мотори, циліндри)

Пристрої, що розчіплюють гальма Механічне (наприклад, муфти)

Силові елементи
Робочі органи

s Сфера дії ' цього стандарту '

(в цьому стандарті: блокування подавання енергії)

Подавання енергії до виконавчого органу

Команда на зупинку, що подає блокувальний пристрій

Механічний зв’язок

Рисунок 1 — Розміщення блокувальних пристроїв у машинах (на підставі додатка A EN 292-1)

4.2 Типи блокувальних пристроїв

Огорожу завжди можна відчинити. Як тільки огорожа стає незачинена, блокувальний пристрій подає команду на зупинку. Оскільки можна почати відчиняти огорожу ще під час роботи машини (або небезпечних елементів машини), функція пристрою збігається з наведеною в 3.22.4 EN 292-1.

Приклади блокувальних пристроїв без фіксації огорожі в закритому положенні наведено в до­датках А, В, F, G, J, К, L.

(див. таблицю 1 і рисунок ЗЬ))

Огорожу утримує в закритому положенні фіксувальний пристрій (див. 3.4). Існують два типи блокувань: ...

* Згідно 3 prEN 1037. .• > • ■

<///////// Ц-

вимикання під час подавання енергії

с) вмикання під час подавання енергії

вимикання під час подавання енергії

Рисунок 2 — Варіанти дії фіксувальних пристроїв огорожі із силовим керуванням

• оператор розфіксовує огорожу у будь-який час (розфіксування без умови: див. таблицю 1 і рисунок ЗЫ));

• розфіксування огорожі можливе тільки за виконання визначеної умови, що гарантує усунен­ня небезпеки (розфіксування з умовою: див. таблицю 1 і рисунок ЗЬ2)).

Фіксувальний пристрій огорожі (3.4) може бути частиною блокувального пристрою або може являти собою окремий вузол.

• фіксувальному пристрої огорожі фіксатор може бути: ■'>

• із ручним умикачем і вимикачем (див. рисунок 1 у додатку N);

• із умиканням від пружини і вимиканням під час подавання енергії (див. рисунок 2а));

• із умиканням під час подавання енергії і вимиканням від пружини (див. рисунок 2Ь));

, — із умиканням і вимиканням під час подавання енергії (див. рисунок 2с)).

Приклади блокувальних пристроїв із фіксацією огорожі наведено в додатках С, D, Е, Н, М, N.

1. вмикання від пружини

вмикання під час подавання енергії

Кінець закриття огорожі

Машина може працювати

Машина не може працювати

Огорожа відкрита (не закрита)

Початок відкривання огорожі

Огорожа закрита

Машина може працювати

Огорожа закрита і зафіксована,
розблокування можливе

Відбулося блокування

Відбулося розблокування

Машина не може працювати

Кінець закривання '

Огорожа закрита і не зафіксована, відкриття огорожі можливе

Початок відкривання огорожі

Огорожа відкрита

Ы) розблокування без умов (розблокування в три етапи)

Машина може працювати

Розблокування

Машина не може працювати

Відбулося блокування

а) пристрій без фіксації огорожі («двоступеневе блокування»)

Огорожа закрита та зафіксована,
розблокування неможливе

Усунення небезпеки

(наприклад, машина зупинена) виявлено або гарантовано спливом встановленого проміжку часу

Огорожа закрита та зафіксована,
розблокування можливе

Відбулося розблокування

Огорожа закрита та розблокована,
відкриття огорожі можливе

Початок відкривання огорожі

Огорожа відкрита

Кінець закривання огорожі

Ь2) розблокування з умовою (розблокування в чотири етапи)

Ь) блокувальні пристрої з фіксацією закривання

• Припускається, що:

• команду на зупинку було подано одночасно з початком розблокування;

• час, необхідний для розблокування огорожі, більший ніж триває небезпечний стан

Рисунок 3 — Функційна схема для різноманітних типів блокувальних пристроїв

4.3 Технологічні типи блокувальних пристроїв

Техніка блокування охоплює широкий спектр технологічних аспектів. Блокувальні пристрої як такі можна класифікувати за багатьма критеріями, наприклад за характером зв’язку між огорожами і елементами, що розмикають коло, або за технологічним типом (електромеханічні, пневматичні, електронні тощо) елементів, що розмикають коло.

Таблиця 1 — Різноманітні аспекти роботи блокувальних пристроїв із фіксацією закривання і без неї (типові приклади)

Б

Блокувальні пристрої
без фіксації закривання
(див. 4.2.1 та рисунок За)

Розфіксація без умови
(див. рисунок ЗЫ))
Оператор може почати роз-
фасовувати захисний при-
стрій у будь-який час, але
час, необхідний для роз-
фасування, більший ніж
час, необхідний для
усунення небезпеки

Розфіксація з умовою (див. рисунок ЗЬ2))
Розфіксація захисту стає можливою тільки,
якщо (або вона відмикається, коли)
виконується одна з наступних умов

пройшов
зафіксований час**
(після команди зупинитися)

підтверджено
усунення небезпеки
(наприклад, швидкість
рівна нулю)

локувальні пристрої з фіксацією закривання
(див. 4.2.2 та рисунок ЗЬ)

Команду зупинитися подають:

— в початковий момент від- — одночасно з початком дії кривання огорожі (блокован- на фіксатор* або внаслідок ня вимикає сама огорожа) спроби відкрити

— через короткий час після початку дії на фіксатор та як наслідок цієї дії

— оператор або автоматич­но від системи керування, а потім запам’ятовуванням цього стану блокувальним пристроєм

(Див, додатки A, G)

(Див, додаток D)

Т

(Див, додаток N)

(Див, додаток М)

ипові приклади

1. Огорожа розфіксується вже після команди зупинитися. Небезпека зникає, як тільки спрацювала команда зупинитися (але у будь- якому випадку до розфіксації огорожі). Здійснювана функція еквівалентна функції блокувального пристрою без фіксації закривання.

2. * Більший, ніж час, необхідний для усунення небезпеки.

У таблиці 2 подано провідні технологічні ознаки блокувальних пристроїв і стосовні до них пункти цього стандарту.

Таблиця 2 — Технологічні типи блокувальних пристроїв

5 ВКАЗІВКИ З ПРОЕКТУВАННЯ БЛОКУВАЛЬНИХ ПРИСТРОЇВ (НЕЗАЛЕЖНО ВІД ВИДУ ДЖЕРЕЛА ЕНЕРГІЇ)

Якщо для подавання команди зупинитися застосовують один давач, він повинен спрацьовува­ти у примусовому режимі (див. таблиці 3 і 3.6).

Таблиця 3 — Примусові і непримусові режими спрацьовування позиційних давачів

Непримусовий режим допускають лише за спільного функціювання з позиційним давачем, що працює в примусовому режимі, переважно для того, щоб уникнути відмов через загальні причини (див. 5.4.1). Для запобігання збоям виконавчий механізм варто робити найпростішим.

• кріплення позиційних давачів повинно бути надійним, а для їхнього зняття потрібно застосо­вувати інструмент;

• використовування пазів потрібно обмежувати початковим настроюванням;

• потрібно передбачити засоби для виставляння після настроения (наприклад, за допомогою штифтів або штирів).

Під час замінювання давачів не повинно бути будь-якого перенастроювання.

• потрібно унеможливити ослаблення кріплення або можливість псування позиційного давача або його виконавчого механізму;

• опора для позиційних давачів повинна мати достатню жорсткість, щоб забезпечувати пра­вильне функціювання цих давачів;

• переміщування, що виникає у разі механічного спрацьовування, повинно залишатися в ме­жах установленого робочого діапазону позиційного давача для забезпечення правильного функцію­вання і (або) запобігання його перебіганню;

• величина зсуву огорожі до того моменту, як позиційний давач змінить своє положення, не повинна порушувати захисну дію огорожі (для доступу у небезпечні зони див. EN 294 і prEN 953);

• позиційні давачі не можна використовувати як механічні стопори;

• позиційні давачі розміщають і, якщо необхідно, захищають так, щоб уникнути ушкоджень через передбачувані зовнішні причини;

потрібно забезпечити легкий доступ до позиційних давачів для їхнього технічного обслугову­вання і перевіряння правильності функціювання

Кулачки для механічного впливу на позиційні давачі, як поворотні, так і ті, що переміщуються поступально, повинні бути спроектовані таким чином, щоб:

• їх було виставлено і закріплено за допомогою кріплення, для зняття якого буде потрібний інструмент;

• запобігти ослабленню їхнього кріплення;

• вони могли бути встановлені тільки у правильному положенні;

• вони не спричинювали ушкоджень позиційного давача і не скорочували строк його служби.