ДБН В.2.2-28:2010 Будинки і споруди. Будинки адміністративного та побутового призначення
ДБН В.2.5-28-2006 Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення
ДБН В.2.5-56:2010 Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту
ДБН В.2.5-64:2012 Інженерне обладнання будинків і споруд. Внутрішній водопровід та каналізація. Частина І. Проектування. Частина II. Будівництво
ДБН В.2.5-67:2013 Інженерне обладнання будівель і споруд. Опалення, вентиляція та кондиціонування
ДСанПІН 2.2.4-171-10 Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною
ДСанПІН 2.2.7.029-99 Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров'я населення
ДСН 3.3.6.037-99 Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку
ДСН 3.3Ч6.039-99 Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації
ДСН 3.3.6.042-99 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень
Державні санітарні норми та правила утримання територій населених місць
НАПБ Б.01.008-2004 Правила експлуатації вогнегасників
НАПБ Б.02.005-2003 Типове положення про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України
НАПБ Б.03.001-2004 Типові норми належності вогнегасників
НАПБ Б.03.002-2007 Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою
НПАОП 0.00-4.01-08 Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту
НПАОП 0.00-4.12-05 Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці
НПАОП 40.1-1.32-01 Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок
Правила пожежної безпеки в Україні.
КЛАСИФІКАЦІЯ
За кліматичними умовами використання встановлено такі марки дизельного палива:
Л — літнє, що використовують за температури повітря не нижче ніж 5 °С;
З — зимове, що використовують за температури повітря від 5 °С до мінус 20 °С;
Арк — арктичне, що використовують за температури повітря нижче ніж мінус 20 °С.
За рівнем екологічної безпеки встановлено такі екологічні класи дизельного палива: ЄвроЗ, Євро4, Євроб.
Примітка. Кінцевий термін введення в обіг дизельного палива певного екологічного класу — згідно з Технічним регламентом.
Умовна познака дизельного палива
Умовна познака дизельного палива має містити:
літери ДП (позначення дизельного палива);
літерне позначення марки (Л, 3, Арк);
символ екологічного класу (ЄвроЗ, Євро4, Євроб);
символ визначення вмісту (об’ємної частки) метилових/етилових естерів жирних кислот (В0 — у разі їх відсутності; В5 — не більше ніж 5 %; В7 — понад 5 % та не більше ніж 7 %).
Приклад познаки дизельного палива літнього екологічного класу Євро4 з вмістом метилових/ етилових естерів жирних кислот понад 5 % та не більше ніж 7 %: «Паливо дизельне ДП-Л-Євро4-В7 згідно з ДСТУ 7688:2015».
Познака палива може містити торгову марку (товарний знак) виробника.
Приклад познаки дизельного палива торгової марки «XXX» арктичного екологічного класу ЄвроЗ без вмісту метилових/етилових естерів жирних кислот: «Паливо дизельне ХХХ-ДП-Арк-ЄвроЗ-ВО згідно з ДСТУ 7688:2015».
ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ
Дизельне паливо має відповідати вимогам цього стандарту і його потрібно виготовляти за технологічною документацією, затвердженою в установленому порядку.
Дизельне паливо за своїми фізико-хімічними показниками має відповідати вимогам та нормам, наведеним у таблиці 1.
Таблиця 1 — Фізико-хімічні показники дизельного палива
Назва показника |
Значення для марок |
Метод контролювання |
|||
Л |
3 |
Арк |
|||
1 Цетанове число, не менше |
51 |
49 |
48 |
Згідно з ГОСТ 3122 або ДСТУ ISO 5165 та ДСТУ-Н 7622, або ASTM D613 [1], або EN 15195 [2], або EN 16144 [3] |
|
2 Цетановий індекс, не менше |
46,0 |
Згідно з ДСТУ ISO 4264 або ГОСТ 27768 та 9.3, або ASTM D4737 [4] |
|||
3 Густина за температури 15 °С, кг/м3, у межах |
820—845 |
800—845 |
800—840 |
Згідно з ДСТУ EN ISO 3675 або ДСТУ ISO 12185, або ДСТУ ГОСТ 31072, або ASTM D1298 [5], або ASTM D4052 [6] |
Назва показника |
Значення для марок |
Метод контролювання |
||
Л |
3 |
Арк |
||
4 Масова частка поліциклічних ароматичних вуглеводнів, %, не більше: Євроб Євро4 ЄвроЗ |
8 11 11 |
Згідно з ДСТУ EN 129161) або EN 129162) [7] |
||
5 Вміст сірки, мг/кг, не більше Євроб Євро4 ЄвроЗ |
10 50 350 |
Згідно з ДСТУ EN ISO 20884 або ДСТУ ISO 208462’, або EN ISO 20846 [8], або EN ISO 13032 [9] Згідно з ДСТУ EN ISO 20884 або ДСТУ ISO 208472’, або ДСТУ ISO 208462’, або ДСТУ EN ISO 145961», абоASTM D4294 [10], EN ISO 20846 [8], або EN ISO 13032 [9] Згідно з ДСТУ EN ISO 20884 або ДСТУ ISO 208462’, або ДСТУ ISO 208472), або ДСТУ EN ISO 145961), або ДСТУ ISO 87541), або ГОСТ 191211), абоASTM D4294 [10] |
||
6 Температура спалаху в закритому тиглі, °С, не нижче Євроб Євро4 ЄвроЗ |
55 55 40 |
Згідно з ДСТУ ISO 2719 або ГОСТ 6356, або ASTM D93 [11] |
||
7 Коксованість 10-відсоткового залишку, % (мас.), не більше |
0,30 |
Згідно з ДСТУ EN ISO 10370 або ГОСТ 8852, або ГОСТ 19932, або ASTM D189 [12], абоASTM D524 [13], або EN ISO 10370 [14] |
||
8 Зольність, % (мас.), не більше |
0,01 |
Згідно з ДСТУ EN ISO 6245 або ГОСТ 1461, або ASTM D482 [15] |
||
9 Масова частка води, % (мг/кг), не більше |
0,02 (200) |
Згідно з ДСТУ ISO 12937 або ГОСТ 2477 |
||
10 Масова частка домішок, мг/кг, не більше |
24 |
Згідно з ДСТУ EN 12662 або ГОСТ 6370 |
||
11 Корозія мідної пластинки (3 год за температури 50 °С), клас, не більше |
1 |
Згідно з ДСТУ EN ISO 2160 або ГОСТ 6321, або ASTM D130 [16] |
||
12 Окиснювальна стабільність: — г/м3, не більше або — год, не менше |
25 20 |
Згідно з ДСТУ ISO 12205 або ДСТУ 7684, або ASTM D2274 [17] Згідно з EN 15751 [18] |
||
13 Змащувальна здатність: діаметр плями зносу за температури 60 °С, мкм, не більше |
460 |
Згідно з ДСТУ ISO 12156-1 |
||
14 Кінематична в’язкість за температури 40 °С, мм2/с, у межах |
2,00—4,50 |
1,50—4,00 |
1,50—4,00 |
Згідно з ДСТУ ГОСТ 33 або ASTM D445 [19], або EN ISO 3104 [20] |
Назва показника |
Значення для марок |
Метод контролювання |
||||
Л |
3 |
Арк |
||||
15 Фракційний склад:
|
65 85 360 |
Згідно з ГОСТ 2177 (метод А), або ДСТУ ISO 3924, або EN ISO 3405 [21], або ASTM D86 [22] |
||||
16 Об'ємна частка метилових/ етилових естерів жирних кислот, %:
|
0 Не більше ніж 5 Понад 5 та не більше ніж 7 |
Згідно 3 ДСТУ EN 140783) або EN 14078 [23] |
||||
17 Гранична температура фільтрованості, °С, не вище |
-5 |
-20 |
-ЗО |
Згідно з ДСТУ EN 116 або ГОСТ 22254, або EN 16329 [24] |
||
18 Температура помутніння, °С, не вище |
|
|
-20 |
Згідно з ГОСТ 5066 (метод Б) або ДСТУ ISO 3015, або ASTM D2500 [25] |
||
19 Вміст марганцю, мг/дм3, не більше |
|
|
2,0 |
Згідно з EN 16576 [26] |
||
1) Метод застосовують для дизельних палив, що не містять метилових/етилових естерів жирних кислот. 2> Метод застосовують для дизельних палив з вмістом метилових/етилових естерів жирних кислот не більше ніж 5 %. 3) Можливе застосування методу для визначення вмісту етилових естерів жирних кислот до розроблення відповідного національного стандарту на метод визначення етилових естерів у середніх дистилятах. Примітка 1. Вимоги до показників 1,4, 5, 6, 13, 15, 16, 17 відповідають Технічному регламенту. Примітка 2. У разі розбіжностей щодо якості дизельного палива арбітражним методом є метод, зазначений першим у колонці «Метод контролювання». Примітка 3. Методи контролювання згідно з ASTM D, EN ISO, EN застосовують під час контролювання дизельного палива, що постачають на експорт за межі України. У цьому разі арбітражні методи за цими показниками має бути визначено у договорі на постачання продукції. Примітка 4. Дизельне паливо для потреб Міністерства оборони України за показником 6 має значення «не нижче ніж 62 °С». Примітка 5. Показник 16 визначають у разі додавання в дизельне паливо метилових/ етилових естерів жирних кислот. |
Вимоги до сировини
Для виробництва дизельного палива використовують нафту згідно з ГОСТ 9965, конденсат газовий стабільний згідно з чинним нормативним документом або іншу вуглеводневу сировину первинних та вторинних процесів перероблення нафти і газового конденсату.
Дозволено додавання до дизельного палива біокомпонентів — метилових/етилових естерів жирних кислот. Метилові естери жирних кислот мають відповідати вимогам ДСТУ 6081, метод виділення та визначення їх складу наведено в ДСТУ EN 14331. Етилові естери жирних кислот мають відповідати вимогам ДСТУ 7178.
За температури довкілля нижче ніж мінус 20 °С не рекомендовано використання в дизельному паливі метилових/етилових естерів жирних кислот.
У дизельне паливо, що містить метилові/етилові естери жирних кислот, треба додавати антиокиснювальні присадки згідно з чинними нормативними документами: 2,6-ди-трет-бутил-4- гідрокситолуол (ВНТ, Іонол, 2,6-ди-трет-бутил-п-крезол) у кількості від 0,1 до 0,2 % (мас.) від вмісту доданих естерів або інші, що забезпечують аналогічну окиснювальну стабільність.
Для покращення експлуатаційних показників якості дизельного палива дозволено додавання інших добавок (присадок), які не впливають негативно на екологічні, енергетичні та економічні показники двигунів, що підтверджено результатами випробувань, та допущені до застосування в установленому порядку.
Дизельне паливо може містити барвники та речовини-маркери.ВИМОГИ ЩОДО БЕЗПЕКИ
Клас небезпеки дизельного палива згідно з ГОСТ 12.1.007:
у разі інгаляційного впливу — 4 (речовини малонебезпечні);
у разі потрапляння в шлунок — 4 (речовини малонебезпечні);
у разі нанесення на шкіру — 4 (речовини малонебезпечні).
Дизельне паливо спричиняє слабке подразнення в разі потрапляння до шлунка, помірне подразнення шкіри, здатне подразнювати слизові оболонки очей, має слабо виявлену алергенну здатність та слабо виявлений кумулятивний ефект (коефіцієнт кумуляції — 4,9).
Повітря робочої зони під час роботи з дизельним паливом контролюють на наявність пари вуглеводнів аліфатичних насичених C-j—С10 у перерахунку на вуглець (ГДКП р 3 = 300 мг/м3, «п», 4-й клас небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.005).
Згідно з ГОСТ 12.1.044 дизельне паливо — це горюча легкозаймиста рідина. Температура спалаху у відкритому тиглі — не нижче ніж 40 °С. Температура самозаймання дизельного палива не нижче ніж 310 °С. Температурні межі поширення полум'я для дизельного палива: нижня — 69 °С, верхня — 119 °С. Концентраційні межі поширення полум’я дизельного палива в суміші з повітрям становлять від 2 % (об.) до 3 % (об.).
У разі аварійного розливання дизельного палива місце розливання засипають піском, збирають, а потім вивозять у відвал відповідно до вимог ДСанПіН 2.2.7.029.
У разі потрапляння дизельного палива на шкіру його необхідно зняти ганчіркою, забруднене місце змити теплою водою з милом чи іншим мийним засобом згідно з ГОСТ 12.4.068. У разі потрапляння на слизові оболонки очей — негайно промити їх великою кількістю теплої води та звернутися до медичного закладу.
Під час роботи з дизельним паливом треба застосовувати засоби індивідуального захисту згідно з ДСТУ 7239, НПАОП 0.00-4.01 та типовими галузевими нормами: спецодяг — згідно з ГОСТ 12.4.111 або ГОСТ 12.4.112, шкіряні черевики — згідно з ДСТУ 3962 (ГОСТ 12.4.137), комбіновані рукавиці — згідно з ГОСТ 12.4.010, захисні окуляри типу ЗН — згідно з ГОСТ 12.4.013, засоби захисту органів дихання (у випадку перевищення ГДК) — згідно з ДСТУ EN 14387, ДСТУ EN 143, ДСТУ EN 133 або іншими чинними нормативними документами.
Виробничі приміщення, у яких працюють з дизельним паливом, потрібно обладнувати припливно-витяжною вентиляцією згідно з ДБН В.2.5-67, ДСТУ Б А.3.2-12 (місця можливого виділення небезпечних речовин мають бути обладнані місцевою (локальною) та аварійною вентиляцією), водопровідною системою та каналізацією згідно з ДБН В.2.5-64, штучним освітленням згідно з ДБН В.2.5-28, опаленням згідно з ДБН В.2.5-67, питною водою згідно з ДСанПіН 2.2.4-171. Приміщення мають відповідати вимогам щодо мікроклімату, шуму та вібрації згідно з ДСН 3.3.6.042, ДСН 3.3.6.037, ДСН 3.3.6.039 відповідно.
Виробничі та складські приміщення обладнують системами протипожежного захисту згідно з ДБН В.2.5-56, блискавкозахистом — згідно з ДСТУ Б В.2.5-38.
Загальні вимоги щодо пожежної безпеки — згідно з ГОСТ 12.1.004, ГОСТ 12.1.010, Правилами пожежної безпеки в Україні.
Зони приміщень, у яких виконують роботи з дизельним паливом, згідно з НПАОП 40.1-1.32, належать до вибухонебезпечних зон класу 2, категорія приміщень згідно з НАПБ Б.03.002 — А (вибухопожежонебезпечні). Під час роботи в цих приміщеннях треба виконувати вимоги згідно з Правилами пожежної безпеки в Україні.
Перед входом у приміщення треба вивішувати попереджувальні знаки безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026 та ДСТУ ISO 6309.
У приміщеннях для зберігання дизельного палива не можна зберігати кислоти, балони з киснем та інші окисники.
Усе технологічне обладнання і комунікації з транспортування дизельного палива потрібно захищати від статичної електрики засобами захисту згідно з ГОСТ 12.4.124; одночасно треба виконувати вимоги згідно з ДСТУ 7237, ДСТУ 7238, ГОСТ 12.1.018 та ГОСТ 12.1.030.
Приміщення, у яких працюють з дизельним паливом, треба оснащувати первинними засобами пожежогасіння відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в Україні, НАПБ Б.03.001.