ДБН В.2.2-28:2010 Будинки і споруди. Будинки адміністративного та побутового призначення

ДБН В.2.5-28-2006 Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення

ДБН В.2.5-56:2010 Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту

ДБН В.2.5-64:2012 Інженерне обладнання будинків і споруд. Внутрішній водопровід та каналізація. Частина І. Проектування. Частина II. Будівництво

ДБН В.2.5-67:2013 Інженерне обладнання будівель і споруд. Опалення, вентиляція та кондиціонування

ДСанПІН 2.2.4-171-10 Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною

ДСанПІН 2.2.7.029-99 Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров'я населення

ДСН 3.3.6.037-99 Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку

ДСН 3.3Ч6.039-99 Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації

ДСН 3.3.6.042-99 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень

Державні санітарні норми та правила утримання територій населених місць

НАПБ Б.01.008-2004 Правила експлуатації вогнегасників

НАПБ Б.02.005-2003 Типове положення про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України

НАПБ Б.03.001-2004 Типові норми належності вогнегасників

НАПБ Б.03.002-2007 Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою

НПАОП 0.00-4.01-08 Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту

НПАОП 0.00-4.12-05 Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці

НПАОП 40.1-1.32-01 Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок

Правила пожежної безпеки в Україні.

  1. КЛАСИФІКАЦІЯ

    1. За кліматичними умовами використання встановлено такі марки дизельного палива:

Л — літнє, що використовують за температури повітря не нижче ніж 5 °С;

З — зимове, що використовують за температури повітря від 5 °С до мінус 20 °С;

Арк — арктичне, що використовують за температури повітря нижче ніж мінус 20 °С.

  1. За рівнем екологічної безпеки встановлено такі екологічні класи дизельного палива: ЄвроЗ, Євро4, Євроб.

Примітка. Кінцевий термін введення в обіг дизельного палива певного екологічного класу — згідно з Технічним регламентом.

  1. Умовна познака дизельного палива

    1. Умовна познака дизельного палива має містити:

  • літери ДП (позначення дизельного палива);

  • літерне позначення марки (Л, 3, Арк);

  • символ екологічного класу (ЄвроЗ, Євро4, Євроб);

  • символ визначення вмісту (об’ємної частки) метилових/етилових естерів жирних кислот (В0 — у разі їх відсутності; В5 — не більше ніж 5 %; В7 — понад 5 % та не більше ніж 7 %).

Приклад познаки дизельного палива літнього екологічного класу Євро4 з вмістом метилових/ етилових естерів жирних кислот понад 5 % та не більше ніж 7 %: «Паливо дизельне ДП-Л-Євро4-В7 згідно з ДСТУ 7688:2015».

  1. Познака палива може містити торгову марку (товарний знак) виробника.

Приклад познаки дизельного палива торгової марки «XXX» арктичного екологічного класу ЄвроЗ без вмісту метилових/етилових естерів жирних кислот: «Паливо дизельне ХХХ-ДП-Арк-ЄвроЗ-ВО згідно з ДСТУ 7688:2015».

  1. ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

    1. Дизельне паливо має відповідати вимогам цього стандарту і його потрібно виготовляти за технологічною документацією, затвердженою в установленому порядку.

    2. Дизельне паливо за своїми фізико-хімічними показниками має відповідати вимогам та нормам, наведеним у таблиці 1.

Таблиця 1 — Фізико-хімічні показники дизельного палива

Назва показника

Значення для марок

Метод контролювання

Л

3

Арк

1 Цетанове число, не менше

51

49

48

Згідно з ГОСТ 3122 або ДСТУ ISO 5165 та ДСТУ-Н 7622, або ASTM D613 [1], або EN 15195 [2], або EN 16144 [3]

2 Цетановий індекс, не менше

46,0

Згідно з ДСТУ ISO 4264 або ГОСТ 27768 та 9.3, або ASTM D4737 [4]

3 Густина за температури 15 °С, кг/м3, у межах

820—845

800—845

800—840

Згідно з ДСТУ EN ISO 3675 або ДСТУ ISO 12185, або ДСТУ ГОСТ 31072, або ASTM D1298 [5], або ASTM D4052 [6]

Назва показника

Значення для марок

Метод контролювання

Л

3

Арк

4 Масова частка поліциклічних ароматичних вуглеводнів, %, не більше:

Євроб

Євро4

ЄвроЗ

8 11 11

Згідно з ДСТУ EN 129161) або EN 129162) [7]

5 Вміст сірки, мг/кг, не більше Євроб

Євро4

ЄвроЗ

10

50

350

Згідно з ДСТУ EN ISO 20884 або ДСТУ ISO 208462’, або EN ISO 20846 [8], або EN ISO 13032 [9]

Згідно з ДСТУ EN ISO 20884 або ДСТУ ISO 208472’, або ДСТУ ISO 208462’, або ДСТУ EN ISO 145961», абоASTM D4294 [10], EN ISO 20846 [8], або EN ISO 13032 [9]

Згідно з ДСТУ EN ISO 20884 або ДСТУ ISO 208462’, або ДСТУ ISO 208472), або ДСТУ EN ISO 145961), або ДСТУ ISO 87541), або ГОСТ 191211), абоASTM D4294 [10]

6 Температура спалаху в закритому тиглі, °С, не нижче

Євроб

Євро4

ЄвроЗ

55

55

40

Згідно з ДСТУ ISO 2719 або ГОСТ 6356, або ASTM D93 [11]

7 Коксованість 10-відсоткового залишку, % (мас.), не більше

0,30

Згідно з ДСТУ EN ISO 10370 або ГОСТ 8852, або ГОСТ 19932, або ASTM D189 [12], абоASTM D524 [13], або EN ISO 10370 [14]

8 Зольність, % (мас.), не більше

0,01

Згідно з ДСТУ EN ISO 6245 або ГОСТ 1461, або ASTM D482 [15]

9 Масова частка води, % (мг/кг), не більше

0,02 (200)

Згідно з ДСТУ ISO 12937 або ГОСТ 2477

10 Масова частка домішок, мг/кг, не більше

24

Згідно з ДСТУ EN 12662 або ГОСТ 6370

11 Корозія мідної пластинки (3 год за температури 50 °С), клас, не більше

1

Згідно з ДСТУ EN ISO 2160 або ГОСТ 6321, або ASTM D130 [16]

12 Окиснювальна стабільність: — г/м3, не більше або

— год, не менше

25

20

Згідно з ДСТУ ISO 12205 або ДСТУ 7684, або ASTM D2274 [17] Згідно з EN 15751 [18]

13 Змащувальна здатність: діаметр плями зносу за темпе­ратури 60 °С, мкм, не більше

460

Згідно з ДСТУ ISO 12156-1

14 Кінематична в’язкість за температури 40 °С, мм2/с, у межах

2,00—4,50

1,50—4,00

1,50—4,00

Згідно з ДСТУ ГОСТ 33 або ASTM D445 [19], або EN ISO 3104 [20]



Назва показника

Значення для марок

Метод контролювання

Л

3

Арк

15 Фракційний склад:

  • за температури 250 °С, випаровується, % (об.), не більше

  • за температури 350 °С, випаровується, % (об.), не менше

  • 95 % (об.) переганяється за температури, °С, не вище

65

85

360

Згідно з ГОСТ 2177 (метод А), або ДСТУ ISO 3924, або EN ISO 3405 [21], або ASTM D86 [22]

16 Об'ємна частка метилових/ етилових естерів жирних кислот, %:

  • для дизельних палив В0

  • для дизельних палив В5

  • для дизельних палив В7

0

Не більше ніж 5

Понад 5 та не більше ніж 7

Згідно 3 ДСТУ EN 140783) або EN 14078 [23]

17 Гранична температура фільтрованості, °С, не вище

-5

-20

-ЗО

Згідно з ДСТУ EN 116 або ГОСТ 22254, або EN 16329 [24]

18 Температура помутніння, °С, не вище



-20

Згідно з ГОСТ 5066 (метод Б) або ДСТУ ISO 3015, або ASTM D2500 [25]

19 Вміст марганцю, мг/дм3, не більше



2,0

Згідно з EN 16576 [26]

1) Метод застосовують для дизельних палив, що не містять метилових/етилових естерів жирних кислот.

2> Метод застосовують для дизельних палив з вмістом метилових/етилових естерів жирних кислот не більше ніж 5 %.

3) Можливе застосування методу для визначення вмісту етилових естерів жирних кислот до розроблення відповідного національного стандарту на метод визначення етилових естерів у середніх дистилятах.

Примітка 1. Вимоги до показників 1,4, 5, 6, 13, 15, 16, 17 відповідають Технічному регламенту.

Примітка 2. У разі розбіжностей щодо якості дизельного палива арбітражним методом є метод, зазначений першим у колонці «Метод контролювання».

Примітка 3. Методи контролювання згідно з ASTM D, EN ISO, EN застосовують під час контролювання дизельного па­лива, що постачають на експорт за межі України. У цьому разі арбітражні методи за цими показниками має бути визначено у договорі на постачання продукції.

Примітка 4. Дизельне паливо для потреб Міністерства оборони України за показником 6 має значення «не нижче ніж 62 °С».

Примітка 5. Показник 16 визначають у разі додавання в дизельне паливо метилових/ етилових естерів жирних кислот.



  1. Вимоги до сировини

    1. Для виробництва дизельного палива використовують нафту згідно з ГОСТ 9965, конден­сат газовий стабільний згідно з чинним нормативним документом або іншу вуглеводневу сировину первинних та вторинних процесів перероблення нафти і газового конденсату.

    2. Дозволено додавання до дизельного палива біокомпонентів — метилових/етилових естерів жирних кислот. Метилові естери жирних кислот мають відповідати вимогам ДСТУ 6081, ме­тод виділення та визначення їх складу наведено в ДСТУ EN 14331. Етилові естери жирних кислот мають відповідати вимогам ДСТУ 7178.

За температури довкілля нижче ніж мінус 20 °С не рекомендовано використання в дизельному паливі метилових/етилових естерів жирних кислот.

У дизельне паливо, що містить метилові/етилові естери жирних кислот, треба додавати антиокиснювальні присадки згідно з чинними нормативними документами: 2,6-ди-трет-бутил-4- гідрокситолуол (ВНТ, Іонол, 2,6-ди-трет-бутил-п-крезол) у кількості від 0,1 до 0,2 % (мас.) від вмісту доданих естерів або інші, що забезпечують аналогічну окиснювальну стабільність.

    1. Для покращення експлуатаційних показників якості дизельного палива дозволено до­давання інших добавок (присадок), які не впливають негативно на екологічні, енергетичні та економічні показники двигунів, що підтверджено результатами випробувань, та допущені до за­стосування в установленому порядку.

  1. Дизельне паливо може містити барвники та речовини-маркери.ВИМОГИ ЩОДО БЕЗПЕКИ

    1. Клас небезпеки дизельного палива згідно з ГОСТ 12.1.007:

  • у разі інгаляційного впливу — 4 (речовини малонебезпечні);

  • у разі потрапляння в шлунок — 4 (речовини малонебезпечні);

  • у разі нанесення на шкіру — 4 (речовини малонебезпечні).

  1. Дизельне паливо спричиняє слабке подразнення в разі потрапляння до шлунка, помірне подразнення шкіри, здатне подразнювати слизові оболонки очей, має слабо виявлену алергенну здатність та слабо виявлений кумулятивний ефект (коефіцієнт кумуляції — 4,9).

  2. Повітря робочої зони під час роботи з дизельним паливом контролюють на наявність пари вуглеводнів аліфатичних насичених C-j—С10 у перерахунку на вуглець (ГДКП р 3 = 300 мг/м3, «п», 4-й клас небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.005).

  3. Згідно з ГОСТ 12.1.044 дизельне паливо — це горюча легкозаймиста рідина. Температура спалаху у відкритому тиглі — не нижче ніж 40 °С. Температура самозаймання дизельного палива не нижче ніж 310 °С. Температурні межі поширення полум'я для дизельного палива: нижня — 69 °С, верхня — 119 °С. Концентраційні межі поширення полум’я дизельного палива в суміші з повітрям становлять від 2 % (об.) до 3 % (об.).

  4. У разі аварійного розливання дизельного палива місце розливання засипають піском, зби­рають, а потім вивозять у відвал відповідно до вимог ДСанПіН 2.2.7.029.

  5. У разі потрапляння дизельного палива на шкіру його необхідно зняти ганчіркою, забруд­нене місце змити теплою водою з милом чи іншим мийним засобом згідно з ГОСТ 12.4.068. У разі потрапляння на слизові оболонки очей — негайно промити їх великою кількістю теплої води та звернутися до медичного закладу.

  6. Під час роботи з дизельним паливом треба застосовувати засоби індивідуального захисту згідно з ДСТУ 7239, НПАОП 0.00-4.01 та типовими галузевими нормами: спецодяг — згідно з ГОСТ 12.4.111 або ГОСТ 12.4.112, шкіряні черевики — згідно з ДСТУ 3962 (ГОСТ 12.4.137), комбіновані рукавиці — згідно з ГОСТ 12.4.010, захисні окуляри типу ЗН — згідно з ГОСТ 12.4.013, засоби захисту органів дихання (у випадку перевищення ГДК) — згідно з ДСТУ EN 14387, ДСТУ EN 143, ДСТУ EN 133 або іншими чинними нормативними документами.

  7. Виробничі приміщення, у яких працюють з дизельним паливом, потрібно обладнувати при­пливно-витяжною вентиляцією згідно з ДБН В.2.5-67, ДСТУ Б А.3.2-12 (місця можливого виділення небезпечних речовин мають бути обладнані місцевою (локальною) та аварійною вентиляцією), водопровідною системою та каналізацією згідно з ДБН В.2.5-64, штучним освітленням згідно з ДБН В.2.5-28, опаленням згідно з ДБН В.2.5-67, питною водою згідно з ДСанПіН 2.2.4-171. Приміщення мають відповідати вимогам щодо мікроклімату, шуму та вібрації згідно з ДСН 3.3.6.042, ДСН 3.3.6.037, ДСН 3.3.6.039 відповідно.

  8. Виробничі та складські приміщення обладнують системами протипожежного захисту згідно з ДБН В.2.5-56, блискавкозахистом — згідно з ДСТУ Б В.2.5-38.

  9. Загальні вимоги щодо пожежної безпеки — згідно з ГОСТ 12.1.004, ГОСТ 12.1.010, Прави­лами пожежної безпеки в Україні.

  10. Зони приміщень, у яких виконують роботи з дизельним паливом, згідно з НПАОП 40.1-1.32, належать до вибухонебезпечних зон класу 2, категорія приміщень згідно з НАПБ Б.03.002 — А (вибухопожежонебезпечні). Під час роботи в цих приміщеннях треба виконувати вимоги згідно з Правилами пожежної безпеки в Україні.

  11. Перед входом у приміщення треба вивішувати попереджувальні знаки безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026 та ДСТУ ISO 6309.

  12. У приміщеннях для зберігання дизельного палива не можна зберігати кислоти, балони з киснем та інші окисники.

  13. Усе технологічне обладнання і комунікації з транспортування дизельного палива потрібно захищати від статичної електрики засобами захисту згідно з ГОСТ 12.4.124; одночасно треба вико­нувати вимоги згідно з ДСТУ 7237, ДСТУ 7238, ГОСТ 12.1.018 та ГОСТ 12.1.030.

  14. Приміщення, у яких працюють з дизельним паливом, треба оснащувати первинними засобами пожежогасіння відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в Україні, НАПБ Б.03.001.