проектну організацію - автора проекту, рік його розроблення, конструктивну схему сталевого каркаса, дані про використані в проекті сталеві конструкції, монтажні схеми елементів, час їх виготовлення та монтажу, геометричні розміри будинку чи споруди, їх елементів та конструкцій, розрахункові схеми, проектні навантаження, характеристики сталей тощо;
найменування будівельної організації, яка виконувала монтаж сталевих конструкцій, сертифікати на вироби та матеріали, дані про наявні заміни та відхили від проекту;
характер зовнішніх впливів на конструкції, дані про навколишнє середовище, дані щодо виявлених при експлуатації дефектів, пошкоджень тощо (за технічною документацією, яка складалась під час експлуатації сталевих конструкцій будівельного об'єкта).
На етапі підготовки до обстеження у відповідності з технічним завданням (за необхідності) складають програму робіт з обстеження, в якій вказують:
цілі та задачі обстеження;
перелік сталевих конструкцій та їх елементів, які підлягають обстеженню;
місця та методи інструментальних вимірів та випробувань;
місця відбору проб сталі для досліджень зразків у лабораторних умовах (за необхідності);
перелік необхідних перевірних розрахунків тощо.
На підготовчому етапі із замовником вирішують питання забезпечення доступу до сталевих конструкцій, що експлуатуються.
Попереднє (візуальне) обстеження
Попереднє обстеження проводять для візуальної оцінки технічного стану сталевих конструкцій за зовнішніми ознаками та для визначення необхідності у проведенні детального (інструментального) обстеження.
Основою попереднього обстеження є огляд будівельного об'єкта та сталевих конструкцій з використанням вимірювальних інструментів та приладів (біноклі, фотоапарати, рулетки, штангенциркулі тощо).
При візуальному обстеженні виявляють та фіксують видимі дефекти та пошкодження, виконують контрольні виміри, роблять опис, ескізи, фотографії дефектних ділянок, складають схеми і відомості дефектів та пошкоджень з фіксацією їх місць розташування і характеру. Проводять перевірку наявності характерних деформацій будівельного об'єкта та окремих сталевих конструкцій (прогини, крени, вигин, перекоси, розломи тощо). Встановлюють наявність аварійних ділянок, якщо такі мають місце.
За результатами попереднього обстеження виконується попередня оцінка технічного, стану сталевих конструкцій, який визначається ступенем пошкоджень та характерними ознаками* дефектів. Фіксована картина дефектів та пошкоджень (наприклад, ділянки корозійних пошкоджень) може дозволити виявити причини їх походження і бути достатньою для оцінки технічного стану сталевих конструкцій і складання звіту. Якщо результати попереднього обстеження виявляться недостатніми для розв’язання визначених задач, то проводять детальне (інструментальне) обстеження. В цьому випадку, за необхідності, може бути розроблена програма робіт детального обстеження.
Якщо при візуальному обстеженні будуть виявленні дефекти та пошкодження, які знижують міцність, стійкість та жорсткість несучих сталевих конструкцій будівельного об'єкта (колон, балок, ферм, арок, в'язей, прогонів тощо), то слід перейти до детального обстеження.
У випадку виявлення ознак, які свідчать про можливість виникнення аварійної ситуації, слід терміново розробити рекомендації щодо запобігання можливому руйнуванню (у тому числі прогресуючому).
Детальне обстеження
Обсяги детального обстеження
Детальне обстеження в залежності від поставлених задач, наявності та повноти проектно-технічної документації, характеру та ступеню дефектів і пошкоджень може бути повним або вибірковим.
Повне детальне обстеження проводять, коли:
відсутня проектна документація;
виявлені дефекти та пошкодження сталевих конструкцій, які суттєво знижують їх несучу здатність;
передбачається реконструкція будівельного об'єкта зі збільшенням навантажень (в тому числі надбудова поверхів) або зміною його класу відповідальності;
відновлюється будівництво, яке перервано на термін більше ніж 3 роки без застосування заходів із консервації;
в однотипних конструкціях виявлені сталі з різними властивостями, змінені умови експлуатації під впливом агресивних середовищ або обставин типу техногенних процесів тощо.Вибіркове детальне обстеження проводять:
за необхідності обстеження окремих конструкцій;
в потенційно небезпечних місцях, де через недоступність конструкцій неможливе проведення повного обстеження.
Якщо в процесі повного детального обстеження виявляється, що не менше ніж 20 % однотипних сталевих конструкцій при загальній їх кількості більше 20 знаходиться в задовільному стані, а в інших конструкціях відсутні дефекти та пошкодження, то ще не перевірені конструкції допускається обстежувати вибірково. Обсяг конструкцій, що підлягають вибірковому обстеженню, визначається на місці (у всіх випадках перевіряють не менше ніж 10 % однотипних конструкцій, але не менше ніж три однотипних марки конструкцій).
Вимірювальні роботи
Метою вимірювальних робіт є уточнення фактичних геометричних параметрів сталевих конструкцій та їх елементів, визначення їх відповідності проекту або відхилів від нього. Інструментальними вимірами уточнюють прогини конструкцій, їх розташування та крок у плані, розміри перерізів, висоту приміщень, позначки характерних вузлів, відстань між вузлами тощо. За результатами вимірювань складають плани з фактичним розташуванням конструкцій, розрізи будинку чи споруди, креслення перерізів несучих конструкцій та вузлів з'єднання конструкцій та їх елементів.
Є.4.2.2 Для вимірювальних робіт, як правило, застосовуються вимірювальні інструменти: лінійки, рулетки, сталеві струни, штангенциркулі, щупи, шаблони, рівні, виски, лупи, вимірювальні мікроскопи, а в разі доцільності використовують спеціальні вимірювальні прилади: нівеліри, теодоліти, лазерні далекоміри, різноманітні дефектоскопи тощо, а також використовується фотограмметрія. Усі застосовані інструменти та прилади повинні бути повірені у встановленому порядку.
При обстеженні сталевих конструкцій проводять наступні вимірювальні роботи:
уточнюють розподільні осі об'єкта, його горизонтальні та вертикальні розміри, фактичні значення вертикальних відміток опорних поверхонь та елементів і перевіряють їх відповідність проектним рішенням;
перевіряють прогини та крок несучих сталевих конструкцій;
вимірюють основні геометричні параметри конструкцій;
визначають фактичні розміри перерізів конструкцій та їх елементів та перевіряють їх на відповідність проекту;
перевіряють вертикальність та співвісність опорних конструкцій, наявність і місця знаходження стиків, місця зміни перерізів;
вимірюють значення прогинів, вигинів, відхилів від вертикалі, нахилів, місцевих втрат стійкості, перекосів, зміщень та зсувів.
Дефекти і пошкодження
Дефекти сталевих конструкцій є наслідком помилок або відхилів від правил проектування та провадження робіт при проектуванні, виготовленні та монтажі конструкцій.
Дефекти сталевих конструкцій поділяються на дві категорії:
дефекти виготовлення;
дефекти експлуатації.
Найбільш характерними дефектами, які впливають на працездатність і експлуатаційну придатність конструкцій, є:
невідповідність якості сталі умовам роботи конструкції;
тріщини, вирізи, вириви;
відхили геометричних розмірів перерізів від проектних;
непрямолінійність елементів;
відхили від проектного положення сталевих конструкцій та їх елементів;
неточна підгонка елементів у вузлах сполучення, розцентрування;відсутність окремих елементів або необхідних з'єднань, а також наявність непередбачених проектом з'єднань і закріплень;
неякісне виконання зварних швів (неповномірні шви, підрізи, пропали, шлакові включення, пори тощо);
неякісне виконання болтових або клепаних з'єднань (послаблення, відсутність болтів або заклепок тощо);
дефекти та пошкодження протикорозійного захисту.
Пошкодження сталевих конструкцій, що виникають і розвиваються під час їх експлуатації, є, як правило, наслідком грубих порушень правил експлуатації або розрахунків при проектуванні, їх причинами часто є дефекти виготовлення, транспортно-такелажних операцій і монтажу. Характерними пошкодженнями, які впливають на працездатність та експлуатаційну придатність сталевих конструкцій, є:
руйнування захисних покриттів і корозія металу;
розриви і тріщини в сталевих елементах або у зварних швах;
викривлення, місцеві погнутості, жолоблення;
розлад болтових і заклепкових з'єднань;
вирізи елементів або їх повний демонтаж у зв'язку з прокладанням комунікацій і промпро- водок;
деформації, викликані перевантаженням або нерівномірним осіданням і креном фундаментів;
абразивний знос.
Визначення ширини та глибини розкриття тріщин проводять оглядом з використанням лупи чи мікроскопа. Ознаками наявності тріщин можуть бути патьоки іржі, лущення фарби тощо.
При оцінці корозійних пошкоджень сталевих конструкцій визначають вид корозії та її якісні ’' (густина, структура, колір, хімічний склад тощо) та кількісні (площа, глибина корозійних пошкоджень, значення втрати перерізу, швидкість корозії тощо) характеристики.
Площу корозійних вражень із вказівкою зони розповсюдження визначають у відсотках від площі поверхні конструкції. Товщину елементів, які пошкоджені корозією, вимірюють не менше ніж у трьох найбільш пошкоджених корозією перерізах по довжині елемента. В кожному перерізі проводять не менше ніж три вимірювання.
Значення втрати перерізу елемента конструкції при корозійних пошкодженнях визначають у відсотках від його проектної товщини. Для приблизної оцінки значення втрати перерізу вимірюють товщину шару окислів та приймають товщину шару ушкодження, що дорівнює одній третині товщини шару окислів.
Обстеження зварних швів включають в себе наступні операції:
очищення від шлаків і зовнішній огляд з метою виявлення тріщин та інших дефектів та пошкоджень;
визначення довжини шва та розміри його катетів.
Приховані дефекти у швах визначають згідно з ГОСТ 3242.
Контроль натягу болтів проводять з застосуванням тарованих ключів.
Дефекти і пошкодження елементів сталевих конструкцій залежно від відповідальності конкретного елемента щодо забезпечення працездатності конструкції в цілому, а також від ступеня небезпеки дефекту або пошкодження, поділяються на три категорії:
до категорії Ad належать дефекти і пошкодження особливо відповідальних елементів і з'єднань, які становлять безпосередню небезпеку для руйнування сталевої конструкції в цілому;
до категорії Бгі належать дефекти і пошкодження, які не становлять в момент виявлення безпосередньої небезпеки для руйнування сталевої конструкції, але в подальшому можуть викликати пошкодження інших елементів (вузлів, з'єднань) і при подальшій експлуатації можуть перейти до категорії Ad;
до категорії Bd належать дефекти і пошкодження, що не належать до категорії Ad і bd , і наявність яких не пов'язана з загрозою руйнування.
Виявлені в процесі огляду або обстеження дефекти і пошкодження слід оперативно оцінити з визначенням категорії дефекту. Визначення категорії дефекту слід виконувати згідно з додатком В.
При виявленні дефектів і пошкоджень категорії Ad необхідно:
довести до відома відповідальних за експлуатацію об'єкта осіб про наявність цих небезпечних дефектів і пошкоджень;
забезпечити безпеку людей і збереження майна у зоні виявлених пошкоджень;
виконати термінові роботи щодо запобігання небезпеки руйнування (тимчасове розкріплення, розвантаження, терміновий ремонт тощо).
Уточнення властивостей сталей
Фізично-механічні і хімічні характеристики сталі у конструкціях, що експлуатуються, визначають механічними випробуваннями зразків, хімічним і металографічним аналізом згідно з ДСТУ ISO 7438, ГОСТ 1497, ГОСТ 5639, ГОСТ 7564, ГОСТ 10243 та ГОСТ 22536.0 за відсутності сертифікатів, недостатньої або неповної інформації, яка наведена в сертифікатах, при виявленні в конструкціях тріщин або інших дефектів та пошкоджень, а також якщо вказана в проекті марка сталі не відповідає нормативним вимогам міцності.
Уточнення властивостей сталей, які використані в конструкціях і їх з'єднаннях, проводиться з метою:
встановлення розрахункових значень опорів Ry та Ru відповідно до фактичного значення границі текучості crf і тимчасового опору ав тієї партії сталі, яка була використана при виготовленні конструкцій (відповідно Rwy і Rwu для зварних швів, Rbs і Rbt для болтів, Rrs і Rrt для заклепок);
перевірки відповідності інших властивостей сталі (холодностійкість, опір руйнуванню від втоми тощо) умовам експлуатації та ступеня відповідальності конструкцій;
одержання необхідної інформації про технологічні властивості сталі (наприклад, зварюваність) для вирішення питань про можливі засоби ремонту і підсилення.
