Сечовина (карбамід). Технічні умови

НПАОП 0.00-4.12-05 Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці

НАПБ А.01.001-2004 Правила пожежної безпеки в Україні

НАПБ Б.03.001-2004 Типові норми належності вогнегасників

НАПБ Б.06.004-2007 Перелік однотипних за призначенням об’єктів, які підлягають обладнан­ню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації

НАПБ В.01.013-79/131 Правила пожарной безопасности при эксплуатации предприятий хи­мической промышленности (Правила пожежної безпеки під час експлуатації підприємств хімічної промисловості)

НАПБ 06.008-87 Перечень зданий, помещений и сооружений предприятий и организаций Министерства по производству минеральных удобрений, подлежащих оборудованию автомати­ческими средствами пожаротушения (Перелік будівель, приміщень та споруд підприємств і органі­зацій Міністерства з виробництва мінеральних добрив, які підлягають обладнанню автоматичними засобами пожежогасіння)

НАПБ 06.011-88 Перечень зданий, помещений и сооружений Минудобрений СССР, подлежа­щих оборудованию пожарной сигнализацией (Перелік будівель, приміщень та споруд Міндобрив СРСР, які підлягають обладнанню пожежною сигналізацією)

СанПиН 4630-88 Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения (Санітарні правила і норми охорони поверхневих вод від забруднення)

СНиП 2.04.03-85 Канализация. Наружные сети и сооружения (Каналізація. Зовнішні мережі й споруди)

СНиП 2.04.05-91 Отопление, вентиляция и кондиционирование (Опалення, вентиляція і кондиціювання)

СНиП 2.09.04-87 Административные и бытовые здания (Адміністративні й побутові будівлі).

З ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті використано терміни, визначення яких встановлено в ДСТУ 2215.

4. КЛАСИФІКАЦІЯ

   1. За призначенням сечовину виробляють таких марок:

• А — для промисловості;

• Б — для рослинництва, тваринництва, роздрібної торгівлі.

4. 1. Приклад умовного позначення сечовини у разі замовлення і в документації іншої про­дукції: «Сечовина, марка А, ДСТУ 7312:2013», «Сечовина, марка Б, ДСТУ 7312:2013».

5. ЗАГАЛЬНІ ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

   1. Сечовину необхідно виробляти відповідно до вимог цього стандарту згідно з технологіч­ним регламентом, затвердженим встановленим чином, з дотриманням санітарних норм і правил, затверджених Міністерством охорони здоров’я України.

   2. За фізико-хімічними показниками сечовина повинна відповідати вимогам і нормам, зазна­ченим у таблиці 1.

Таблиця 1 — Фізико-хімічні показники сечовини

Примітка 1. Масову частку води визначають тільки одним методом. Арбітражним методом є метод Фішера.

Примітка 2. Розсипчастість за необхідності визначає споживач.

Примітка 3. У продукті, призначеному для тваринництва, визначають масову частку азоту в перерахунку на суху ре­човину зі значенням не менше ніж 46,0 %, масову частку біурету — зі значенням не більше ніж 3 %, масову частку вільного аміаку — зі значенням не більше ніж 0,03 %, масову частку води — зі значенням не більше ніж 0,3 % (методом висушування)

Примітка 4. У продукті, призначеному для роздрібної торгівлі, визначають масову частку азоту в перерахунку на суху речо­вину зі значенням не менше ніж 46,2 %, масову частку біурету — зі значенням не більше ніж 1,5 %, масову частку води — зі зна­ченням не більше ніж 0,3 % (методом висушування) або не більше ніж 0,5 % (методом Фішера).

Примітка 5. Дозволено відвантаження сечовини марки Б для промисловості. При цьому в продукті визначають показ­ники, передбачені для сечовини марки А першого сорту, з відповідними нормами.

У разі використання кондиціювальних добавок, що містять азот, масова частка азоту в пе­рерахунку на суху речовину може становити не менше ніж 45,5 %.

Оброблення кондиціювальними добавками сечовини, призначеної для промисловості й тва­ринництва, дозволено тільки за узгодженням зі споживачем.

4. 4. Технологія виробництва сечовини унеможливлює утворення й накопичення домішок ток­сичних елементів, зокрема й свинцю, миш’яку, кадмію, ртуті та радіонуклеїдів природного й техно­генного походження. Тому для сечовини їх регламентація не потрібна.

   5. Вимоги до якості сечовини, призначеної для експорту, мають відповідати вимогам до­говору (контракту).

5. ВИМОГИ ЩОДО БЕЗПЕКИ

   1. Сечовину за показниками та критеріями ДСТУ 4500-3 не класифікують як небезпечний вантаж.

Сечовина — помірно небезпечна речовина, за ступенем дії на організм людини належить до речовин 3-го класу небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.007.

Гранично допустима масова концентрація аерозолю сечовини у повітрі робочої зони дорів­нює 10 мг/м³ згідно з ГОСТ 12.1.005.

Контроль стану повітря робочої зони здійснюють за сечовиною (метод контролю — фото- колориметричний за реакцією з нітритом натрію). Періодичність контролю — не рідше ніж один раз на квартал згідно з ГОСТ 12.1.005.

Тривале вдихування пилу сечовини в концентраціях, що перевищують гранично допустимі, призводить до розвитку хронічного запалення слизової оболонки трахеї і бронхів, змін функції печінки і нирок. У разі потрапляння на шкіру може спричинити її подразнення.

Температура самозаймання — 715 °С.

Не займається за температури до 220 °С, вище якої сечовина розкладається з утворюван­ням важкогорючих речовин.

Показники пожежонебезпеки визначають згідно з ГОСТ 12.1.044.

Засоби пожежогасіння: розпилена вода зі зволожувачами.

Пожежну безпеку об’єктів і процесів виробництва сечовини забезпечують згідно з ГОСТ 12.1.004, НАПБ А.01.001, НАПБ В.01.013 та іншими нормативними документами, з огляду на сферу їх дії.

Виробництво забезпечують засобами протипожежної техніки згідно з ГОСТ 12.4.009, кількість і номенклатуру якої регламентовано державними стандартами, будівельними нормами, прави­лами та іншими чинними нормативними документами.

Виробничі й складські приміщення забезпечують первинними засобами пожежогасіння згідно з НАПБ А.01.001, НАПБ Б.03.001.

Будинки, приміщення і споруди з виробництва сечовини обладнують автоматичними систе­мами пожежогасіння і пожежної сигналізації згідно з НАПБ Б.06.004, НАПБ 06.008, НАПБ 06.011.

Виробничі приміщення має бути забезпечено водопровідною системою і каналізацією згідно зі СНиП 2.04.03, та мати підведення питної води згідно з ДСанПіН 2.2.4-171-10, технічною водою й аптечкою з медикаментами.

Виробниче обладнання повинно відповідати вимогам ДСТУ 7237 та мати заземлення згідно з ГОСТ 12.1.030.

Контроль стану мікроклімату робочих приміщень — згідно з ДСН 3.3.6.042.

Контроль рівня шуму — згідно з ГОСТ 12.1.050 та ДСТУ 2867, ДСН 3.3.6.037.

Контроль параметрів вібрації — згідно з ДСН 3.3.6.039.

У разі потрапляння сечовини в очі промити широко відкриту порожнину кон’юнктиви теплою водою протягом 15—20 хв до усунення симптомів подразнення; знятй контактні лінзи, якщо ви ними користуєтесь і якщо це легко зробити; продовжити промивання очей. За необхідності, треба звернутися по медичну допомогу.

У разі заковтування очистити порожнину рота від залишків продукту, промити шлунок, дати випити 2—3 склянки води, активоване вугілля або інші сорбенти, солене проносне.

У разі вдихання сечовини вивести постраждалого на свіже повітря, промити доступні слизові оболонки дихальних шляхів теплою водою, звільнити від одягу, що утрудняє дихання. У разі диспное (розлад дихання) треба дати зволожений кисень або карбоген, у разі апное (відсутність дихан­ня) застосовувати штучне дихання.

4. ВИМОГИ ЩОДО ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

   1. Захист довкілля під час виробництва сечовини забезпечують герметизацією технологічного обладнання і комунікацій, механізацією технологічного процесу, справністю електропускової апа­ратури, безперебійною та ефективною роботою газопиловловлювального обладнання і вентиля­ційних систем та дотриманням правил приймання, зберігання, транспортування сировини і го­тової продукції.

   2. Гранично допустима середньодобова концентрація сечовини в атмосферному повітрі населених місць дорівнює 0,20 мг/м³, 4-й клас небезпеки.