НПАОП 0.00-4.12-05 Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці
НАПБ А.01.001-2004 Правила пожежної безпеки в Україні
НАПБ Б.03.001-2004 Типові норми належності вогнегасників
НАПБ Б.06.004-2007 Перелік однотипних за призначенням об’єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації
НАПБ В.01.013-79/131 Правила пожарной безопасности при эксплуатации предприятий химической промышленности (Правила пожежної безпеки під час експлуатації підприємств хімічної промисловості)
НАПБ 06.008-87 Перечень зданий, помещений и сооружений предприятий и организаций Министерства по производству минеральных удобрений, подлежащих оборудованию автоматическими средствами пожаротушения (Перелік будівель, приміщень та споруд підприємств і організацій Міністерства з виробництва мінеральних добрив, які підлягають обладнанню автоматичними засобами пожежогасіння)
НАПБ 06.011-88 Перечень зданий, помещений и сооружений Минудобрений СССР, подлежащих оборудованию пожарной сигнализацией (Перелік будівель, приміщень та споруд Міндобрив СРСР, які підлягають обладнанню пожежною сигналізацією)
СанПиН 4630-88 Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения (Санітарні правила і норми охорони поверхневих вод від забруднення)
СНиП 2.04.03-85 Канализация. Наружные сети и сооружения (Каналізація. Зовнішні мережі й споруди)
СНиП 2.04.05-91 Отопление, вентиляция и кондиционирование (Опалення, вентиляція і кондиціювання)
СНиП 2.09.04-87 Административные и бытовые здания (Адміністративні й побутові будівлі).
З ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ
У цьому стандарті використано терміни, визначення яких встановлено в ДСТУ 2215.
КЛАСИФІКАЦІЯ
За призначенням сечовину виробляють таких марок:
А — для промисловості;
Б — для рослинництва, тваринництва, роздрібної торгівлі.
Приклад умовного позначення сечовини у разі замовлення і в документації іншої продукції: «Сечовина, марка А, ДСТУ 7312:2013», «Сечовина, марка Б, ДСТУ 7312:2013».
ЗАГАЛЬНІ ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ
Сечовину необхідно виробляти відповідно до вимог цього стандарту згідно з технологічним регламентом, затвердженим встановленим чином, з дотриманням санітарних норм і правил, затверджених Міністерством охорони здоров’я України.
За фізико-хімічними показниками сечовина повинна відповідати вимогам і нормам, зазначеним у таблиці 1.
Таблиця 1 — Фізико-хімічні показники сечовини
|
Назва показника |
Значення для марки |
Метод випробовування |
||||||
|
А |
Б |
|||||||
|
ВИЩИЙ сорт |
перший сорт |
ВИЩИЙ сорт |
перший сорт |
другий сорт |
||||
|
1 Зовнішній вигляд |
Білі або слабко- забарвлені кристали чи гранули без сторонніх домішок |
Білі або слабко- забарвлені гранули без сторонніх домішок |
Згідно з 11.3 |
|||||
|
2 Масова частка азоту в перерахунку на суху речовину, %, не менше ніж |
46,3 |
46,2 |
46,2 |
46,2 |
46,2 |
Згідно з 11.4 |
||
|
3 Масова частка біурету, %, не більше ніж |
0,6 |
1,4 |
1,4 |
1,4 |
1,4 |
Згідно з 11.5 |
||
|
4 Масова частка вільного аміаку, %, не більше ніж, для сечовини: кристалічної прильованої |
0,01 0,02 |
0,01 0,03 |
— |
-о— |
— |
Згідно з 11.6 |
||
|
5 Масова частка води, %, не більше ніж: метод висушування метод Фішера |
0,3 0,6 |
0,3 0,6 |
0,3 0,5 |
0,3 0,5 |
0,3 0,6 |
Згідно з 11.7 |
||
|
6 Розсипчастість, % |
— |
— |
100 |
100 |
100 |
Згідно з ГОСТ 21560.5 |
||
|
7 Гранулометричний склад, %, масова частка гранул розміром, мм: від 1 до 4, не менше ніж від 2 до 4, не менше ніж менше ніж 1, не більше ніж залишок на ситі 6 мм, не більше ніж |
— |
— |
94 70 3 0,0 |
94 50 5 0,0 |
94 5 0,0 |
Згідно з 11.8 |
||
|
8 Статична міцність гранул, Н/гранулу (кгс/гранўлу), не менше ніж |
— |
— |
7 (0,7) |
5 (0,5) |
3 (0,3) |
Згідно з 11.9 |
||
Примітка 1. Масову частку води визначають тільки одним методом. Арбітражним методом є метод Фішера.
Примітка 2. Розсипчастість за необхідності визначає споживач.
Примітка 3. У продукті, призначеному для тваринництва, визначають масову частку азоту в перерахунку на суху речовину зі значенням не менше ніж 46,0 %, масову частку біурету — зі значенням не більше ніж 3 %, масову частку вільного аміаку — зі значенням не більше ніж 0,03 %, масову частку води — зі значенням не більше ніж 0,3 % (методом висушування)
Примітка 4. У продукті, призначеному для роздрібної торгівлі, визначають масову частку азоту в перерахунку на суху речовину зі значенням не менше ніж 46,2 %, масову частку біурету — зі значенням не більше ніж 1,5 %, масову частку води — зі значенням не більше ніж 0,3 % (методом висушування) або не більше ніж 0,5 % (методом Фішера).
Примітка 5. Дозволено відвантаження сечовини марки Б для промисловості. При цьому в продукті визначають показники, передбачені для сечовини марки А першого сорту, з відповідними нормами.
Дозволено обробляти сечовину кондиціювальними добавками (смолою карбамідофор- мальдегіду, сульфатом амонію чи іншими речовинами, дозволеними державними санітарними органами), що забезпечують збереження товарних^властивостей продукту під чає транспортування і зберігання.
У разі використання кондиціювальних добавок, що містять азот, масова частка азоту в перерахунку на суху речовину може становити не менше ніж 45,5 %.
Оброблення кондиціювальними добавками сечовини, призначеної для промисловості й тваринництва, дозволено тільки за узгодженням зі споживачем.
Технологія виробництва сечовини унеможливлює утворення й накопичення домішок токсичних елементів, зокрема й свинцю, миш’яку, кадмію, ртуті та радіонуклеїдів природного й техногенного походження. Тому для сечовини їх регламентація не потрібна.
Вимоги до якості сечовини, призначеної для експорту, мають відповідати вимогам договору (контракту).
ВИМОГИ ЩОДО БЕЗПЕКИ
Сечовину за показниками та критеріями ДСТУ 4500-3 не класифікують як небезпечний вантаж.
Сечовина — помірно небезпечна речовина, за ступенем дії на організм людини належить до речовин 3-го класу небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.007.
Гранично допустима масова концентрація аерозолю сечовини у повітрі робочої зони дорівнює 10 мг/м3 згідно з ГОСТ 12.1.005.
Контроль стану повітря робочої зони здійснюють за сечовиною (метод контролю — фото- колориметричний за реакцією з нітритом натрію). Періодичність контролю — не рідше ніж один раз на квартал згідно з ГОСТ 12.1.005.
В організм людини сечовина може проникнути через органи дихання, шлунково-кишковий тракт, не спричиняючи при цьому гострої токсичної дії.
Тривале вдихування пилу сечовини в концентраціях, що перевищують гранично допустимі, призводить до розвитку хронічного запалення слизової оболонки трахеї і бронхів, змін функції печінки і нирок. У разі потрапляння на шкіру може спричинити її подразнення.
Сечовина за нормальних умов негорюча, пожежовибухобезпечна речовина.
Температура самозаймання — 715 °С.
Не займається за температури до 220 °С, вище якої сечовина розкладається з утворюванням важкогорючих речовин.
Показники пожежонебезпеки визначають згідно з ГОСТ 12.1.044.
Засоби пожежогасіння: розпилена вода зі зволожувачами.
Пожежну безпеку об’єктів і процесів виробництва сечовини забезпечують згідно з ГОСТ 12.1.004, НАПБ А.01.001, НАПБ В.01.013 та іншими нормативними документами, з огляду на сферу їх дії.
Виробництво забезпечують засобами протипожежної техніки згідно з ГОСТ 12.4.009, кількість і номенклатуру якої регламентовано державними стандартами, будівельними нормами, правилами та іншими чинними нормативними документами.
Виробничі й складські приміщення забезпечують первинними засобами пожежогасіння згідно з НАПБ А.01.001, НАПБ Б.03.001.
Будинки, приміщення і споруди з виробництва сечовини обладнують автоматичними системами пожежогасіння і пожежної сигналізації згідно з НАПБ Б.06.004, НАПБ 06.008, НАПБ 06.011.
Виробничі приміщення, у яких проводять роботи з сечовиною, має бути забезпечено освітленням згідно з ДБН В.2.5-28 та обладнано загальнообмінною припливно-витяжною вентиляцією відповідно до вимог ДСТУ Б А.3.2-12, місця можливого запилення — місцевою вентиляцією відповідно до вимог СНиП 2.04.05, повітря яких перед викидом в атмосферу потрібно очищати, щоб забезпечити стан повітря робочої зони згідно з ГОСТ 12.1.005.
Виробничі приміщення має бути забезпечено водопровідною системою і каналізацією згідно зі СНиП 2.04.03, та мати підведення питної води згідно з ДСанПіН 2.2.4-171-10, технічною водою й аптечкою з медикаментами.
Виробничий персонал має бути забезпечено санітарно-побутовими приміщеннями згідно зі СНиП 2.09.04.
Організацію технологічного процесу виробництва здійснюють відповідно до вимог ДНАОП 0.03-1.07 та ГОСТ 12.3.002.
Виробниче обладнання повинно відповідати вимогам ДСТУ 7237 та мати заземлення згідно з ГОСТ 12.1.030.
Роботи, пов’язані з завантаженням та розвантаженням, має бути механізовано та їх потрібно проводити з дотримуванням вимог безпеки згідно з ГОСТ 12.3.009.
Умови праці під час виробництва сечовини повинні відповідати вимогам ДСН 3.3.6.042 за параметрами мікроклімату, вимогам ДСН 3.3.6.037 — за рівнем виробничого шуму та вимогам ДСН 3.3.6.039 — за рівнем виробничої вібрації.
Контроль стану мікроклімату робочих приміщень — згідно з ДСН 3.3.6.042.
Контроль рівня шуму — згідно з ГОСТ 12.1.050 та ДСТУ 2867, ДСН 3.3.6.037.
Контроль параметрів вібрації — згідно з ДСН 3.3.6.039.
Під час виробництва, випробовування, відбирання проб, завантаження та розвантаження сечовини треба дотримуватися правил безпеки та користуватися засобами індивідуального захисту, спецодягом — згідно з ГОСТ 27653 або ГОСТ 27651, ГОСТ 27574 або ГОСТ 27575; черевиками — згідно з ГОСТ 5394 або чоботами — згідно з ГОСТ 5375; рукавицями — згідно з ГОСТ 20010; ґумотрикотажними рукавицями — згідно з чинною нормативною документацією; респіратором РУ-бОм-В та РУ-60м-КД — згідно з чинною нормативною документацією; респіратором У-2к або Ф-62Ш, або РПА-1 — згідно з чинною нормативною документацією; респіратором РПГ-67 — згідно з чинною нормативною документацією; ватно-марлевою пов’язкою; захисними окулярами — згідно з ГОСТ 12.4.013; протигазом марки КД або М — згідно з чинною нормативною документацією чи протигазом з фільтрувальними коробками марки ДОТ 600 М КЗРЗ, ДОТ 220 К1Р1, ДОТ 600 М А2В21Е2Л2СО20, ДОТ М 600 А1B2E2K2N0P3, ДОТ 600 А2В2Е2К2РЗ, які відповідають вимогам ДСТУ EN 14387 та ДСТУ EN 143, та іншими засобами індивідуального захисту з урахуванням вимог, встановлених інструкціями щодо охорони праці робочих місць.
До роботи допускають осіб не молодших 18 років, які пройшли навчання, перевірку знань, первинний інструктаж з охорони праці згідно з НПАОП 0.00-4.12 та медичний огляд відповідно до Порядку проведення медичних оглядів [1].
У разі потрапляння сечовини на шкіру зняти і прибрати забруднений одяг, взуття та спорядження, промити забруднені ділянки шкіри проточною водою з милом до усунення симптомів подразнення.
У разі потрапляння сечовини в очі промити широко відкриту порожнину кон’юнктиви теплою водою протягом 15—20 хв до усунення симптомів подразнення; знятй контактні лінзи, якщо ви ними користуєтесь і якщо це легко зробити; продовжити промивання очей. За необхідності, треба звернутися по медичну допомогу.
У разі заковтування очистити порожнину рота від залишків продукту, промити шлунок, дати випити 2—3 склянки води, активоване вугілля або інші сорбенти, солене проносне.
У разі вдихання сечовини вивести постраждалого на свіже повітря, промити доступні слизові оболонки дихальних шляхів теплою водою, звільнити від одягу, що утрудняє дихання. У разі диспное (розлад дихання) треба дати зволожений кисень або карбоген, у разі апное (відсутність дихання) застосовувати штучне дихання.
ВИМОГИ ЩОДО ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ
Захист довкілля під час виробництва сечовини забезпечують герметизацією технологічного обладнання і комунікацій, механізацією технологічного процесу, справністю електропускової апаратури, безперебійною та ефективною роботою газопиловловлювального обладнання і вентиляційних систем та дотриманням правил приймання, зберігання, транспортування сировини і готової продукції.
Гранично допустима середньодобова концентрація сечовини в атмосферному повітрі населених місць дорівнює 0,20 мг/м3, 4-й клас небезпеки.
