ДСТУ 7951:2015. Дизайн і ергономіка. Крісло оператора. Загальні ергономічні вимоги (61769)

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Дизайн і ергономіка

КРІСЛО ОПЕРАТОРА

Загальні ергономічні вимоги

ДСТУ 7951:2015

Видання офіційне

Київ
ДП «УкрНДНЦ»
2016ПЕРЕДМОВА

1. РОЗРОБЛЕНО: Український науково-дослідний інститут дизайну та ергономіки НАУ РОЗРОБНИКИ: А. Рубцов; В. Свірко, канд. психол. наук (науковий керівник)

2. ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ ДП «УкрНДНЦ» від 22 червня 2015 р. №61 з 2016-09-01

З УВЕДЕНО ВПЕРШЕ (зі скасуванням в Україні ГОСТ 21889-76)

Право власності на цей національний стандарт належить державі.
Заборонено повністю чи частково видавати, відтворювати
задля розповсюдження і розповсюджувати як офіційне видання
цей національний стандарт або його частини на будь-яких носіях інформації
без дозволу ДП «УкрНДНЦ» чи уповноваженої ним особи

ДП «УкрНДНЦ», 2016

ЗМІСТ

с.

1. Сфера застосування 1

2. Нормативні посилання 1

3. Терміни та визначення понять .2

4. Ергономічні вимоги до крісла оператора З

5. Типи крісел 4

6. Конструктивні параметри крісла оператора 4

Додаток А Вимірювання параметрів крісла 8ДСТУ 7951:2015

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Дизайн і ергономіка

КРІСЛО ОПЕРАТОРА

Загальні ергономічні вимоги

Дизайн и эргономика

КРЕСЛО ОПЕРАТОРА

Общие эргономические требования

Design and ergonomics

OPERATOR’S ARMCHAIR

General ergonomic requirements

Чинний від 2016-09-01

1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт поширюється на крісло оператора стаціонарних й рухомих об’єктів і встановлює загальні ергономічні вимоги до крісла оператора (далі — крісло), а також типи й основні-конструктивні параметри крісел.

Стандарт не поширюється на крісла, установлювані в рухомих об’єктах із замкнутим малим об’ємом робочого місця оператора, висота населених відділень яких не перевищує 1 000 мм, а також на крісла, установлювані в автомобілях, сільськогосподарських, будівельних і дорожніх машинах.

2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:

ДСТУ 3899:2013 Дизайн і ергономіка. Терміни та визначення основних понять

ДСТУ EN 292-1-2001 Безпечність машин. Основні поняття, загальні принципи проектування. Частина 1. Основна термінологія, методологія (EN 292-1:1991, IDT)

ДСТУ EN 292-2-2001 Безпечність машин. Основні поняття, загальні принципи проектування.

Частина 2. Технічні принципи та технічні умови (EN 292-2:1995, IDT)

ДСТУ EN 547-1:2014 Безпечність машин. Розміри людського тіла. Частина 1. Принципи виз­начення розмірів отворів для доступу до робочих місць у машинах (EN 547-1:1996+А1:2008, IDT)

ДСТУ EN 547-2:2014 Безпечність машин. Розміри людського тіла. Частина 2. Принципи виз­начення розмірів отворів для доступу (EN 547-2:1996+А1:2008, IDT)

ДСТУ EN 547-3:2014 Безпечність машин. Розміри людського тіла. Частина 3. Антропометричні дані (EN 547-3:1996+А1:2008, IDT)

ДСТУ EN 614-1:2014 Безпечність машин. Ергономічні принципи проектування. Частина 1. Термінологія та загальні принципи (EN 614-1:2006+А1:2009, IDT)

ДСТУ ISO 7250-2002 Основні розміри людського тіла, застосовувані для інженерного проек­тування (ISO 7250:1996, IDT)

ДСТУ ISO 9241-5:2004 Ергономічні вимоги до роботи з відеотерміналами в офісі. Частина 5. Вимоги до компонування робочого місця та до робочої пози (ISO 9241-5:1998, IDT)

ГОСТ 16855-91 Кресла для зрительных залов. Типы и основные размеры (Крісла для глядаць- ких залів. Типи й основні розміри).

Видання офіційне

З ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті використано терміни, установлені в ДСТУ EN 292-1, ДСТУ EN 614-1, ДСТУ 3899. Нижче подано терміни, вжиті в цьому стандарті, та визначення позначених ними понять.

Робоча поза, що відповідає критеріям функційного комфорту і характеризується:

• випрямленим положенням хребетного стовпа людини зі збереженням його природних вигинів;

• мінімальним навантаженням на м'язову систему людини;

• відсутністю хворобливих відчуттів від впливу елементів крісла на тіло людини, що сидить;

• значенням кута нахилу тазу, близьким до його значення в положенні стоячи (40—45°);

• кутом згинання рук у ліктьових суглобах 70—90°;

• кутом згинання ніг у колінному і гомілковостопному суглобах 95—135°

Елемент крісла, що забезпечує опору тіла оператора в положенні сидячи та приймає основне вертикальне навантаження від маси тіла людини, що сидить

Спинка, що досягає рівня плечей, забезпечуючи опору по всій спині

Спинка, що досягає нижніх кутів лопаток, забезпечуючи опору для спини в крижово-попере­ковому відділі та нижній частині грудного відділу хребта

Спинка, що забезпечує опору для спини в крижово-поперековому відділі хребта

Спинка, що складається з двох або декількох частин, лінійні й кутові параметри яких можуть відповідати окремим параметрам високої, звичайної й поперекової спинок

Крісло, опорну конструкцію якого жорстко прикріплено до підлоги або іншої опорної поверхні, на якій установлено крісло

Вертикальна площина, що проходить через подовжню вісь симетрії крісла і поділяє його на дві рівні частини — праву і ліву

Кривизна елементів крісла в площині симетрії крісла

Сидіння, що має кривизну в площині симетрії крісла, створювану двома кутами поверхні сидіння — переднім і заднім

Спинка, опорна поверхня якої має кривизну в площині симетрії крісла, створювану кривизною поперекової опори та вигином для грудного відділу хребетного стовпа

Сота частина обсягу обмірюваної сукупності, якій відповідає певне значення антропометричної ознаки. Значення перцентилів визначають арифметично, з урахуванням середнього арифметичного значення антропометричної ознаки М і коефіцієнта середнього квадратичного відхилу о, що для 5 пер­центиля становить М - 1, 645 о, а для 95 перцентиля — М + 1,645 о

4. Різний ступінь м'якості окремих елементів крісла або окремих їх частин.ЕРГОНОМІЧНІ ВИМОГИ ДО КРІСЛА ОПЕРАТОРА

   1. Крісло має забезпечувати оператору відповідну умовам праці фізіологічно раціональну робо­чу позу.

   2. Крісло має забезпечувати тривалу підтримку основної робочої пози під час трудової діяльнос­ті. У той же час форма і розміри крісла не повинні вимагати від оператора фіксованої робочої пози.

   3. У разі неможливості покинути робоче місце тривалий час конструкція крісла повинна забез­печувати умови для відпочинку оператора в кріслі.

   4. Крісло має створювати умови для підтримки корпуса людини у фізіологічно раціональному положенні зі збереженням природних вигинів хребта.

   5. Конструкція крісла не повинна утрудняти робочих рухів.

   6. Крісло оператора повинно мати сидіння, спинку й підлокітники як основні елементи. Конструк­ція крісла може мати також додаткові елементи, необов’язкові для установки,— підголівник і підставка для ніг.

Примітка. Допустимо відносити підлокітники до додаткових елементів.

Покриття сидіння, спинки, підлокітників і підголівника треба виготовляти зі зм’якшеного, волого­відштовхувального, неелектризувального, повітропроникного матеріалу.

Примітка. Матерія темнішого кольору в «крапинку» на сидінні практичніше для довготермінового використання, ніж матерія чистого кольору.

4. 13. В конструкції крісла має бути враховано загальні й окремі вимоги щодо безпеки. Загальні вимоги до безпечності сидіння рухомих і стаціонарних машин — згідно з ДСТУ EN 292-2. Вимоги до безпечності робочих стільців — згідно з ДСТУ ISO 9241-5.

   14. За наявності регулювання параметрів крісла забезпечують надійну фіксацію його елементів у заданому положенні.

   15. Крісла, установлювані на рухомих об’єктах, постачають із знімними або стаціонарними ре­менями безпеки.Конструкція крісла, форма, розміри та розташування його елементів повинні забезпечувати оптимальні умови посадки та виходу оператора з крісла, а також швидке залишення оператором кріс­ла в аварійних ситуаціях.

   16. Характеристики образного і об’ємно-пластичного вирішення крісла мають бути узгоджені з характером формоутворення інших елементів робочого місця. Колірно-фактурні характеристики кон­структивних і оздоблювальних матеріалів мають відповідати вимогам дизайну.

5. ТИПИ КРІСЕЛ

   1. За ступенем рухливості відносно органів керування та засобів відображення інформації крісла поділяють на:

• фіксовані;

• рухливі по опорній поверхні;

• рухливі по напрямних у горизонтальній площині із забезпеченням фіксації в заданому положенні;

• обертові навколо вертикальної осі опорної конструкції із забезпеченням фіксації в заданому положенні.

• м’які;

• напівм’які;

• напівтверді;

• тверді;

• крісла з диференційованою м’якістю елементів.

Ступінь м’якості визначають згідно з ГОСТ 16855.

• крісла зі стабілізацією по контуру тіла;

• крісла зі стабілізацією робочого положення за допомогою ременів безпеки;

• крісла без стабілізації робочого положення оператора.

• крісла, що мають віброзахисний пристрій;

• крісла без віброзахисних пристроїв.

• крісла із профільованим або плоским (горизонтальним, таким що можна нахиляти назад) сидінням;

• крісла із профільованою або непрофільованою спинкою, високою, звичайною, поперековою або комбінованою;

• крісла зі стаціонарними підлокітниками, відкидними підлокітниками, знімними підлокітниками, підлокітниками, що відкидаються, підлокітниками під обидві руки або під одну (праву або ліву) руку або без підлокітників;

• крісла з підголівником або без підголівника;

• крісла з підставкою для ніг і без підставки.

4. 1. Вибір типу крісел визначають конкретним характером і умовами трудової діяльності оператора.

5. КОНСТРУКТИВНІ ПАРАМЕТРИ КРІСЛА ОПЕРАТОРА

   1. Розміри крісла встановлюють з антропометричних даних (згідно з ДСТУ EN 547-3 і ДСТУ ISO 7250) дорослого населення з урахуванням поправки на спеціальний одяг і спорядження, а у випадку обмеже­ного робочого простору — з урахуванням стандартних об’ємів, що виділяють на об’єктах для робочого місця оператора (згідно з ДСТУ EN 547-1, ДСТУ EN 547-2).

   2. Конструктивні параметри крісла оператора подано на рисунку 1. їх вимірюють згідно з додат­ком А.