Страница 4: ДСТУ Б В.2.6-7-95. Конструкціі будинків і споруд. Вироби будівельні бетонні та залізобетонні збірні. Методи випробувань навантажуванням. Правила оцінки міцності, жорсткості та тріщиностійкості / Изделия строительные бетонные и железобетонные сборные. Методы испытаний нагруж (61519)

тійкості виробів на підставі проведених випробувань повинні бути

оформлені актом, в якому зазначаються максимальні відхилення за­реєстрованих показників від відповідних контрольних значень та висновки про відповідність виробів, що виготовляються, зразки

ДСТУ Б В.2.6-7-95 (ГОСТ 8829-94) Стр. 14 яких піддані випробуванням, стандарту або проектній документації за характеристиками міцності, жорсткості та тріщиностійкості. Акт повинен бути підписаний керівником чи головним інженером

підприємства, керівником служби технічного контролю, начальником лабораторії, що проводила випробування, а також представником проектної організації-розробника виробу або проектної

організації, яка застосовує ці вироби у проектах будинків або споруд.

ДСТУ Б В.2.6-7-95 (ГОСТ 8829-94) Стр. 15 Додаток А (обов'язковий)

перелік відомостей, необхідних для проведення

ВИПРОБУВАНЬ ВИРОБІВ НАВАНТАЖУВАННЯМ, ЯКІ повИнні МіСТИТИСЬ У проЕКТніЙ доКУМЕнТАЦіЇ

1. Схема спирання та завантажування виробу, що підлягає випро­буванню.

2. Вказівки про характер роботи виробу у конструкціях бу­динків або споруд, що врахований у розрахунку несучої спромож­

ності. Мінімальна довжина спирания або защемлення, прийнята у розрахунку.

3. Значення контрольного навантаження при перевірці міцності конструкції; при цьому слід зазначати очікуваний характер руйну­вання конструкції при випробуванні.

4. Значення контрольного навантаження при перевірці жорсткості

конструкцій, контрольне значення прогину.

5. Значення контрольного навантаження по утворенню тріщин.

6. Значення контрольного навантаження при перевірці ширини розкриття тріщин, а також значення контрольної ширини розкриття тріщин. Вказівки про ділянки виробів, що підлягають випробуванню, на яких слід вимірювати ширину розкриття тріщин.

7. У випадку, якщо передбачається випробування виробу у проек­тному положенні навантаженням, що діє зверху униз, у проектній документації повинно бути вказано значення навантаження, що прик­ладається додатково, і дорівнює контрольному навантаженню за відрахуванням навантаження від власної маси конструкції.

8. періодичність випробувань і число виробів, що підлягають випробуванням.

ДСТУ Б В.2.6-7-95 (ГОСТ 8829-94) Стр. 16 Додаток Б (обов'язковий)

ВКАЗІВКИ ЩОДО ПРИЗНАЧЕННЯ КОНТРОЛЬНИХ НАВАНТАЖЕНЬ, ПРОГИНІВ ТА ШИРИНИ РОЗКРИТТЯ тріщин

1. Значення контрольного навантаження при пєрєвірці міцності виробу слід визначати множенням на коефіцієнт безпеки С значення навантаження, що відповідає несучій спроможності виробу, визна­ченій розрахунком з урахуванням розрахункових опорів матеріалів та прийнятої схеми навантажування.

Значення коефіцієнтів безпеки С для згинальних та позацентро-

во стиснутих виробів визначають для 1-го випадку (зруйнування по

нормальному або похилому перерізу внаслідок досягнення границі

текучості або умовної границі текучості поздовжньої розтягнутої

арматури) за таблицею Б.1. Таблиця Б.1

Для 2-го випадку (зруйнування по нормальному або похилому пе­рерізу внаслідок роздроблення бетону над тріщинами або між тріщи­нами раніше досягнення границі текучості або умовної границі те­кучості поздовжньої та поперечної арматури, а також через розрив

або зруйнування анкерування поздовжньої або поперечної арматури) значення коефіцієнта безпеки С визначають за таблицею Б.2. Таблиця Б.2

2. Для виробів зі змішаним армуванням коефіцієнт безпеки С до­пускається визначати за такою формулою:

3. С A + C A + C A + ...

1 s1 2 s2 3 s3

C = , (Б.1)

A + A + A + ...

s1 s2 s3

ДСТУ Б В.2.6-7-95 (ГОСТ 8829-94) Стр. 17 де С (і = 1, 2, 3...) - коефіцієнт безпеки С, що визначається за

таблицею Б.1 для арматури і-го класу;

А (i = 1, 2, 3 ...) - площа поперечного перерізу арматури і-го

класу.

4. Значення контрольного навантаження при перевірці жорсткості слід визначати як найбільш невигідне сполучення нормативних на­вантажень (коефіцієнт безпеки С = 1). Контрольне навантаження

приймають короткочасно діючим.

5. Контрольний прогин слід обчислювати за прийнятою методикою розрахунку при навантаженні, що дорівнює контрольному при пе­ревірці жорсткості.

6. Контрольний прогин попередньо напружених виробів слід визна­чати за формулою:

f = f + f , (Б.2)

k 1 2

де f - повний прогин виробу від дії контрольного навантаження

1

(що прикладається додатково та, за необхідності, навантаження від власної маси) та від зусилля попереднього обтиснення;

f - вигин (приймається зі знаком "плюс") або прогин (прий- 2

мається зі знаком "мінус") від власної маси та від зусилля попе­реднього обтиснення; при цьому, якщо у верхній зоні виробу утво­рюються початкові тріщини, значення f визначається як для еле- 2

ментів з тріщинами у верхній зоні.

6. Контрольне навантаження по утворенню тріщин слід визначати множенням на коефіцієнт безпеки С значення навантаження, при яко­му згідно з розрахунком утворюється перша тріщина. При цьому для виробів, до яких пред'являються вимоги 1-ї категорії тріщинос- тійкості, коефіцієнт безпеки С приймається таким, що дорівнює 1,4 для виробів з ніздрюватого бетону та 1,3 для виробів з інших видів бетонів.

7. Контрольне навантаження за шириною розкриття тріщин слід визначати як найбільш невигідне сполучення нормативних наванта­жень, при цьому всі навантаження приймають короткочасно діючими.

Контрольну ширину розкриття тріщин слід визначати множенням ширини розкриття тріщин, одержаної розрахунком при дії кон­трольного навантаження, на коефіцієнт безпеки С = 0,7.

У згинальних виробах з прийнятими у проектній документації товщинами захисного шару бетону до поздовжньої робочої арматури, які перевищують значення а , що дорівнює 25 мм, контрольну шири­н

ну розкриття тріщин, нормальних до поздовжньої осі конструкцій, допускається збільшувати шляхом ділення на коефіцієнт q, що виз­

начається за таблицею Б.З, значення ширини розкриття тріщин, одержаного, як зазначено у попередньому абзаці даного пункту.

ДСТУ Б В.2.6-7-95 (ГОСТ 8829-94) Стр. 18 Таблиця Б.3

|а /а | 0,8 | 0,6 | 0,5 |

| н п | | | і менше |

| |

| q | 0,95 | 0,85 | 0,75 |

де а - значення товщини захисного шару бетону, що приймається н

рівним 25 мм; а - проектне значення товщини захисного шару бето- п

ну, мм.

ДСТУ Б В.2.6-7-95 (ГОСТ 8829-94) Стр. 19

Додаток В
(рекомендований)
оцінка придатності виробів за міцністю на основі
КОМПЛЕКСНОГО ВРАХУВАННЯ МІЦНІСНИХ ХАРАКТЕРИСТИК

БЕтонУ тА АрМАтУри

6. Для оцінки придатності виробу за міцністю за результатами випробувань навантажуванням можуть застосовуватись контрольні на­вантаження, встановлені, виходячи з середньої величини несучої спроможності виробу.

7. У загальному випадку середнє значення несучої спроможності рекомендується визначати методом статистичного моделювання.

Розрахунок проводиться у такому порядку:

1. встановлюється розподіл міцнісних характеристик бетону та арматури; при цьому приймається, що розподіл цих характеристик є нормальним;

2. визначається розрахункова сукупність сполучень випадкових

значень міцнісних характеристик бетону та арматури;

3. для кожного розрахункового сполучення міцнісних характерис­

тик бетону та арматури на основі розрахункових залежностей, що мають місце у нормативних документах, визначається відповідна розрахункова несуча спроможність виробу;

4. для визначеної описаним способом сукупності розрахункових значень несучої спроможності виробу обчислюється середнє значен­ня несучої спроможності виробу;

Зазначений порядок визначення середньої несучої спроможності виробу може реалізовуватися як на стадії проектування, так і в умовах виробництва.

На стадії проектування розподіл міцнісних характеристик бето­ну та арматури встановлюється на основі їх нормативних значень (із забезпеченістю 0,95) та коефіцієнтів варіації міцності бето­ну та арматури.

Нормативні значення опору бетону та арматури визначаються за будівельними нормами та правилами [1], а коефіцієнти варіації - на основі даних, наведених у відповідних стандартах, рекомендова­них документах та статистичних дослідженнях [2] -[7].

В умовах виробництва розподіл міцнісних характеристик бетону та арматури встановлюється на основі їх середніх значень та коефіцієнтів варіації, одержаних безпосередньо за результатами випробувань матеріалів або за даними, наведеними у супровідній партії матеріалів (арматурної сталі) документації.

3. У тих випадках, коли це не призводить до суттєвих похибок, середня величина несучої спроможності виробу може визначатися за

розрахунковими залежностями, наведеними у нормативних документах, з використанням в них замість розрахункових опорів арматури та

бетону їх середніх значень, одержаних на стадії проектування роз­рахунковим шляхом, а в умовах виробництва - безпосередньо за ре­зультатами випробувань.

Середні значення характеристик бетону та арматури на стадії проектування визначаються за нормативними опорами бетону та арма­тури (із забезпеченістю 0,95) та середнім значенням коефіцієнтів варіації міцності бетону та арматури, виходячи з нормального за­кону розподілу міцнісних характеристик матеріалів.

ДСТУ Б В.2.6-7-95 (ГОСТ 8829-94) Стр. 20

3. При випробуванні виробів навантажуванням як контрольне на­вантаження використовують:

• при випробуванні одного виробу - величину, що визначається, виходячи з середньої несучої спроможності виробу згідно з зазначеними вище правилами;

• при випробуванні двох та більше виробів однієї марки - ту саму величину, помножену на понижувальний коефіцієнт, що визначається з використанням методів математичної статисти­ки в залежності від кількості виробів, що підлягають випро­буванню, та відносного розкиду значень руйнівного наванта­ження.

Вироби визнаються такими, що задовольняють встановлені вимоги, якщо при випробуванні одного виробу руйнівне навантаження

дорівнює або вище контрольного, а при випробуванні двох та більше виробів середня величина руйнівного навантаження дорівнює або ви­ще відповідного контрольного навантаження.

3. Оцінка придатності виробів за міцністю на основі комплексно­го урахування міцнісних характеристик бетону та арматури з вико­ристанням методів математичної статистики здійснюється з застосу­ванням обчислювальної техніки. При цьому рекомендується викорис­

товувати спеціальні розроблені програми [8].

ДСТУ Б В.2.6-7-95 (ГОСТ 8829-94) Стр. 21

Додаток Г

(обов'язковий)

ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНІВ, ВИКОРИСТАНИХ У ДАНОМУ СТАНДАРТІ

1. Контрольні статичні випробування навантажуванням - випробу­вання за допомогою поступово зростаючого зовнішнього навантажен­

ня, що прикладається до виробу, які призначені для встановлення відповідності між фактичними та проектними значеннями характерис­тик міцності, жорсткості та тріщиностійкості виробів.

2. Контрольне навантаження - значення навантаження, яке слу­жить одним із критеріїв для оцінки придатності виробів за ре­зультатами випробувань навантажуванням. Контрольні значення вста­новлюються для: навантаження, при якому відбувається зруйнування, тобто вичерпання несучої спроможності (контрольне руйнівне наван­таження); навантаження, при якому реєструється величина прогину

виробу (контрольне навантаження за жорсткістю); навантаження, при

якому реєструється поява тріщин (контрольне навантаження по утво­ренню тріщин); навантаження, при якому реєструється ширина тріщин

(контрольне навантаження по ширині розкриття тріщин).

3. Коефіцієнт безпеки С- коефіцієнт, що визначає ступінь підви­щення контрольного навантаження по відношенню до навантаження на виріб, яке відповідає його розрахунковій несучій спроможності.

4. Контрольний прогин - значення прогину, з яким співстав- ляється фактичний прогин виробу під контрольним навантаженням для оцінки придатності цього виробу за жорсткістю.

5. Контрольна ширина розкриття тріщин - значення, з яким співставляється фактична ширина тріщин під контрольним наванта­женням для оцінки придатності виробу за тріщиностійкістю.

ДСТУ Б В.2.6-7-95 (ГОСТ 8829-94) Стр. 22

Додаток Д (довідковий)

БІБЛІОГРАФІЯ