---

4.«

ДСТУ 3145—95

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Коди та кодування інформації

ШТРИХОВЕ КОДУВАННЯ

Загальні вимоги

Видання офіційне

ДИД¹-

7 800а-3312б1 = і rft-СЬНОМЇ В 1 Д

ДЕРЖСТАНДАРТ УКРАЇНИ
Київ

ПЕРЕДМОВА

1. РОЗРОБЛЕНО І ВНЕСЕНО Українською Асоціацією в галузі систем автоматизованої ідентифікації даних та штрихового кодування «СканА»

2. ЗАТВЕРДЖЕНО І ВВЕДЕНО В ДІЮ наказом Держстандарту України від 28 липня 1995 р. № 263

3. ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ

4. РОЗРОБНИКИ: О. Стариченко (керівник розробки), В. Голуб, М. Бояр- шин, канд. техн. наук. О. Єлісєєв, канд. техн, наук, Л. Настеко

Видання офіційне © Держстандарт України, 1995

Цей стандарт не може бути повністю чи частково відтворений, тиражований
І розповсюджений як офіційне видання без дозволу Держстандарту України

ЗМІСТ

с.

1. Галузь використання . 1

2. Нормативні посилання 1

3. Визначення і позначення .2

4. Визначення об’єктів кодування . 2

5. Принципи побудови штрихкодових позначок .2

   1. Подання даних у штриховому коді 2

   2. Структура штрихового коду З

   3. Побудова штрихкодової позначки 5

6. Загальні правила нанесення штрихкодових позначок . 6

   1. Види та способи маркування об'єктів Ідентифікації штрихкодовими позначками . . . 6

Виді та способи нанесення штрихкодових позначок 7ДСТУ 3145—95

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

КОДИ ТА КОДУВАННЯ ІНФОРМАЦІЇ
ШТРИХОВЕ КОДУВАННЯ

Загальні вимоги

:оды И КОДИРОВАНИЕ ИНФОРМАЦИИ
ШТРИХОВОЕ КОДИРОВАНИЕ

Общие требования

CODES ANQ CODING INFORMATION
BAR CODING

Basic principles

Чинний в|д 1BP6—01—01

1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт розповсюджується на створювані або наявні технології, які включають методи автоматичної ідентифікації об'єктів обліку на основі штрихового коду ,

Стандарт встановлює:

• загальні вимоги до об'єктів кодування;

• загальні принципи подання об’єктів кодування у вигляді штрихко- дорої позначки;

• загальні принципи побудови та нанесення штрихкодової позначки.

Вимоги цього стандврту є обов'язковими для підприємств, установ і організацій, що діють в Україні, а також громадян — суб'єктів підприємниць­кої діяльності. '

2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьрму стандарті використано посилання на такі документи:

ГОСТ 34.302.2—91 (ИСО 8659-2—87) Информационная технология. Наборы 8-битных однобайтовых кодированных графических символов. Ла­тинский алфавит Ne 2ДСТУ 3144—95 Коди і кодування інформації. Штрихове кодування. Терміни fa визначення

ДСТУ 3146—95 Коди і кодування інформації. Штрихове кодування. Маркування об'єктів ідентифікації. Штрихкодові позначки EAN Вимоги до побудови

ДСТУ 3147—95 Коди І кодування інформації. Штрихове кодування Маркування об'єктів ідентифікації Формат і розташування штрихкодови/ поз­начок EAN на тарі та пакованМі товарної продукції. Загальні вимоги

РСТ УРСР 2018—91 Системи обробки інформації. Кодування симво­лів української абетки 8,бітйвими Кодами. ।

З ВИЗНАЧЕННЯ І ПОЗНАЧЕННЯ

У цьому стандарті використано терміни, їх визначення та позначення штрихових кодів, встановлених ДСТУ 3144—95.

4. ВИЗНАЧЕННЯ ОБ'ЄКТІВ КОДУВАННЯ

   1. Об'єктами кодування штриховим кодом є інформаційні символи — цифри, літери, службові знаки. ',

• 4.2 Кодуванню- підлягають інформаційні символи відповідно до

ГОСТ 34.302.2 (ИСО 8859/2) та РСТ УРСР 2018.

4. ПРИНЦИПИ ПОБУДОВИ ШТРИХКОДОВИХ ПОЗНАЧОК

   1. Подання даних у штриховому коді

      1. Заданому набору інформаційних символів (алфавіту) відповідає певний набір знаків штрихового коду, який називається символікою штрихо­вого коду. '

      2. Визначена послідовність двійкових цифр «0» і «1» цифрового коду інформації^ого символу додається у знакові штрихового коду визна­ченою послідовністю темних і світлих паралельних смужок (штрихів і про­міжків)

• у вигляді штрихів і проміжків (елементів), які, мають два значення ширини: * •

«0» — вузький елемент; ,

«1» — широкий елемент; ₁ ’ •

• у вТігпяді штрихів і проміжків, яКі складаються з модулів та мають більше двох аначень ширини, де значення «1» і «0» відповідають "кцжному модулю залежно від його забарвлення. ' ,

«1...1» — модулі штрихів;

«0...0» — модулі проміжків. _#

Прикладами кодів, що склаються першим способом, є коди «2 з 5 In­dustrial», «2 з 5 Matrix», ITF, 39, Codabar (рисунок 1)

Рисунок 1 — Символ «:» в Коді Codabar

Прикладами кодів, які складаються другим способом, є коди 16К, 49, 93, 128, EAN/UPC (рисунок 2).

Рисунок 2 — Приклад структури знака Коду 128 (11 модулів)

5.1.4 Послідовність кодованих Інформаційних символів, складена в ря­док, у штриховому коді подається відповідною послідовністю знаків штрихо­вого коду, складеною в кодовий рядок. Приклад структури кодового рядка в Коді 128 наведений нв рисунку 3.

Знак Дані Контр І Знак

«Старт» А I I I I III знак «Стоп»

IIIIІIIІІІІ11II ПІННІМ ИМ

C ODE— 12 8

Рисунок 3 — Структура кодового рядка в Коді 128

Наприклад, у кодах «2 з 5j>, ITF — 5 двійкових розрядів, у кодах EANAJPC, Codabar — 7 двійкових розрядів, у кодах 39 та 93 — 9 двійкових розрядів, у Коді 128 — 11 двійкових розрядів. Приклад структури знака штрихового Коду Codabar, що складається з семи широких («1») та вузьких («0») еле­ментів двійкового коду, наведено на рисунку 4.

, Рисунок 4 — Цифра 7 в Коді Codabar

• кількість знаків у наборі;

• ’ контролепридатність;

• щільність штрихового коду.

5.2.11 На початку і в кінці кодового рядка обов’язково ставляться за­дані в кожній символіці обмежувальні знаки у вигляді знаків «Старт», «Стоп» або інших знаків.

5.2.12 Під час побудови штрихового коду може бути задана фіксована розмірність кодового рядка (фіксована довжина). Наприклад, Код EAN-13,

Рисунок 5 — Загальний вигляд штрихового Коду EAN-13 (кодовий рядок 5991234123458)

• характер об'єкта кодування;

• спосіб друкування штрихового коду;

• якісні характеристики поверхні матеріалу, на який наноситься штри­ховий код (папір, гофрокартон, синтетична плівка та ін.).

Поліграфічним, термографічним, лазерним і т.ін. способами друку мо­жуть бути нанесені як дискретні, так і безперервні штрихові коди. Ударним знаковим способом друку можуть бути нанесені лише дискретні штрихові коди.

• зони стабілізації, яка передує знаку сСтарт»;

• знака «Старт»;

• кодового рядка інформаційних знаків;

• знака «Стоп»;

• зони стабілізації, що розміщена за знаком «Стоп»;

• рядка візуально-лрочитуваних. знаків.

Всі компоненти, які складають штрихкодову позначку, обов’язкові. За­гальна конструкція штрихкодової позначки наведена на рисунку 6. *

Зона
Стабі-
лізації

Знак
«Старт»

Інформаційні знаки

Знак
«Стоп»

Зона стабі­лізації ■

рядок оізуально-прочитуваних символів

Рисунок 6 — Загальна конструкція штрихкодової познечки

Рекомендована висота штрихксдової позначки складне не менше 16% її довжини.

Ширина вузького елемента повинна бути не меншою ніж 0,2 мм.

6 ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА НАНЕСЕННЯ ШТРИХКОДОВИХ ПОЗНАЧОК

С.1 Види та способи маркування об'єктів Ідентифікації штрихко- довими позначками

• нанесенням штрихкодової позначки безпосередньо на поверхню об’єкта ідентифікації;

• нанесенням штрихкодової позначки на проміжний носій, який потім прикріплюється до поверхні об'єкта ідентифікації. Проміжними носіями мо­жуть бути етикетки, ярлики і т.ін.

6.2 Види та способи нанесення штрихкодогих позначок

Загальні вимоги до розміщення цлрихксдової позначки на поверхні об'єк­та ідентифікації наведені в ДСТУ 3147,