Страница 2: ДСТУ EN 614-1-2001. Безпечність машин. Ергономічні принципи проектування. Частина 1. Термінологія та загальні принципи (61311)

Робоче обладнання повинно бути спроектовано з урахуванням розмірів тіла відповідної гру­пи операторів. При цьому слід враховувати:

• розміри тіла дорослих, дітей і літніх людей (статичні й динамічні, у відповідному одязі та/чи з засобами індивідуального захисту);

• діапазони розмірів тіла і рухів суглобів;

• безпечні відстані;

• розміри для доступу (для роботи, ремонту та обслуговування), використовуючи, наприклад, антропометричні шаблони, моделі та комп’ютерне моделювання.

Під час проектування робочого обладнання слід враховувати такі принципи:

1. робоча висота чи інші функціональні розміри обладнання повинні враховувати відповідні характеристики оператора та види роботи, наприклад, передбачати можливості регулювання;

2. вид, розміщення і можливості регулювання місця для сидіння повинні обиратися з ураху­ванням розмірів тіла оператора і завдань, які він повинен виконувати;

3. слід передбачити достатньо простору для руху всіх частин тіла, щоб можна було викону­вати робоче завдання в зручній позі і зручними рухами із можливістю легкого доступу і зміни пози;

4. рукоятки і педалі обладнання повинні відповідати за формою і функціями анатомії руки чи ноги, а також розмірам тіла певної групи операторів. Рукоятки ручного обладнання повинні бути спроектовані так, щоб оператор міг правильно взятися за них і виконати передбачений рух;

5. часто застосовувані органи керування, рукоятки і педалі повинні бути розташовані так, щоб вони були легко досяжні для рук та/чи ніг оператора за нормальної робочої пози. Інші важливі орга­ни керування, наприклад пристрої аварійного зупинення, повинні бути розміщені в межах легкої досяжності для оператора; рідше використовувані органи керування повинні бути просто в межах досяжності, якщо тільки робоче завдання не вимагає іншого рішення.

Для пристосування обладнання до передбачуваної групи операторів під час проектування слід використовувати діапазон від 5 до 95 перцентилів. У випадках, коли аспекти здоров’я і безпеки є на першому плані, слід застосовувати більш широкий діапазон: від 1 до 99 перцентилю відповід­но до оцінки ризику. Якщо обладнання призначене для використання жінками і чоловіками, повинні бути обчислені відповідні перцентилі для жінок і чоловіків (див. prEN 547 і prEN 547-2).

Під час визначення простору (наприклад, простору для ніг) за основу слід брати 95-й перцен­тиль. Для меж досяжності (наприклад, межі досяжності для оператора) слід застосовувати значення 5 перцентилю. Для розмірів обладнання, що регулюються, прийнятним є діапазон від 5 до 95 пер­центилю.

Примітка. Бажано з точки зору здоров'я, безпеки й ефективності слід під час проектування охоплювати можливо більшу групу операторів. Такий фактор, як достатній простір для ніг, може стати гарантією хорошого самопочуття оператора. Майбутні європейські стандарти міститимуть антропометричні дані про європейське населення, а також про застосування цих даних. Під час проектування обладнання для інвалідів повинні бути застосовані спеціальні вимоги.

Робоча поза оператора не повинна спричиняти шкоди здоров’ю.

При проектуванні до робочого обладнання мають бути поставлені такі вимоги:

1. слід уникати варіантів, які змушують оператора приймати незручні, неприродні пози, наприк­лад, згинання, а також призводять до одноманітності діяльності, що спричиняє втому. Повинна бути передбачена можливість зміни пози;конструкція машини повинна дозволяти оператору вибирати робочу позу між сидінням, сто­янням і ходінням. Сидіння, загалом, бажаніше ніж стояння;

2. повинні бути передбачені прийнятна поза і відповідна опора для тіла. Опори повинні бути виконані за розміром і положенням так, щоб уникати хиткого положення тіла. Поза повинна відпо­відати прикладеному зусиллю. Повинні бути передбачені технічні допоміжні засоби для забезпе­чення необхідних зусиль і уникнення фізичних перевантажень. Для ручного робочого обладнання важливо розмістити рукоятки так, щоб уникнути зміни захвату в процесі роботи.

Робоче обладнання повинно бути спроектовано так, щоб рухи тіла чи частин тіла оператора відповідали природним ритмам і траєкторіям. Особливо варто звернути увагу на те, щоб опера­тор не робив частих чи тривалих рухів із великим поворотом суглобів.

Під час проектування робочого обладнання слід враховувати такі принципи:

1. під час використання робочого обладнання не повинна виникати необхідність у нерухомості оператора;

2. робоче обладнання слід проектувати так, щоб уникнути в роботі оператора повторюваних (одноманітних) рухів, що можуть завдати шкоди здоров’ю, спричинити хвороби чи травми;

3. рухи, що вимагають високої точності та акуратності, повинні виконуватися з мінімальним прикладанням сил;

4. для ручних операцій, що вимагають високої точності, слід застосовувати допоміжні засо­би (наприклад, талі, рейки, упори). Для цього робочий простір повинен мати відповідні розміри;

5. слід уникати прикладання сил, що вимагають згинання чи крайніх положень суглобів руки/долоні.

Вимоги робочого обладнання до фізичного навантаження оператора під час роботи повинні бути на допустимому рівні (див. prEN 1005-1, prEN 1005-2, prEN 1005-3). Цей рівень залежить від ваги, форми, величини, розподілу ваги і положення об’єктів ручних операцій; від тривалості і частоти застосування зусиль; від пози оператора (сидячи чи стоячи) і траєкторій руху; від пра­вил і методів роботи; а також від властивостей певної групи операторів (наприклад, статі, віку, стану здоров’я, будови тіла і тренованості).

Під час проектування робочого обладнання слід враховувати такі принципи:

1. у випадку, якщо необхідне фізичне зусилля не може бути забезпечено відповідною м’язо­вою силою, слід застосовувати механічні допоміжні засоби;

2. слід уникати тривалого статичного напруження м’язів (наприклад, роботи рук над головою). Вага ручного інструмента в разі тривалого користування ним може спричиняти значне стомлення м’язів, тому шкідливу дію ваги слід зменшувати, наприклад, за допомогою підвісної системи.

3. для зменшення сили, яку треба прикласти слід використовувати, за можливості, силу ваги або інші заходи;

4. органи керування, ручки, рукоятки і педалі робочого обладнання повинні бути спроектовані, відібрані та розміщені так, щоб сила, яка прикладається, була мінімальною і не спричиняла шко­ди здоров’ю та не створювала загрози безпеці оператора;

5. слід уникати нерівномірного навантаження тіла і його частин, що залежить від необхідних зусиль, розмірів, форм і положень органів керування. Часті та тривалі впливи повинні виконува­тися в сидячому положенні;

6. з урахуванням вимог роботи з ручним обладнанням його вага повинна бути розподілена так, щоб була досягнута необхідна рівновага.

З підвищенням рівня автоматизації технічних систем зменшуються вимоги до фізичних мож­ливостей людини і збільшуються вимоги до її розумових здібностей (приймання і оброблення інфор­мації). Робоче обладнання повинне бути спроектоване з урахуванням розумових здібностей опе­ратора, так щоб не погіршувати його здоров'я і безпеку, а також підвищувати ефективність робо­чої системи.

Особливо слід враховувати таке:

1. робоче обладнання повинно бути спроектовано так, щоб користування ним не створюва­ло розумового перевантаження або недовантаження для оператора;

2. інформація, необхідна для виконання робочого завдання, повинна бути подана так, щоб оператор міг її легко сприйняти;

3. інформація для оператора повинна бути подана так, щоб він легко її зрозумів і міг засто­сувати в роботі, наприклад, як швидким оглядом усієї системи, так і одержанням інформації, що містить окремі параметри;

4. у діалогових системах піктограми, символи і команди повинні подаватися у послідовності виконання функцій.

Індикатори і сигнали повинні бути спроектовані, відібрані і розміщені так, щоб вони узгоджу­валися з особливостями людського сприйняття і з виконуваним завданням (див. prEN 894-1 і prEN 894-2).

Особливо слід враховувати таке:

1. індикатори і сигнали повинні бути спроектовані так, щоб гарантувалось їхнє ясне й одно­значне сприйняття. Це особливо важливо для індикаторів і сигналів небезпеки.

При цьому слід враховувати інтенсивність і тривалість сигналу, колір, форму, розмір, конт­растність, а також відмінність сигналу від візуального і звукового фону.

Сигнал тривоги більш ефективний, якщо візуальні і звукові сигнали діють одночасно;

2. щоб уникнути інформаційного перевантаження під час виконання робочого завдання слід обмежити кількість і вид індикаторів і сигналів необхідним мінімумом;

3. індикатори і сигнали повинні бути спроектовані так, щоб давати оператору ясну й однознач­ну інформацію. Зайвої інформації слід уникати;

4. індикатори і сигнали повинні бути розміщені так, щоб було можливе надійне, однозначне і швидке орієнтування і розпізнавання. При цьому слід враховувати важливість і частоту окремих порцій інформації, а також зворотного зв’язку у межах робочого завдання. Вид і зміст зворотного зв’язку повинні бути однозначними і відомими оператору;

5. швидкість і напрямок зміни подання інформації повинні бути сумісними зі швидкістю та на­прямком змінювання причини цієї інформації.

Органи керування з певними функціями повинні бути спроектовані, відібрані і розміщені так, щоб вони відповідали фізіологічним (особливо руховим) характеристикам людини і її частин тіла (рук, пальців, ніг чи інших частин тіла), що застосовуються для керувальних дій. При цьому слід враховувати швидкість, точність і вимоги до зусиль. Правильне проектування органів керування може допомогти уникнути помилок та/чи мінімізувати їх (див. prEN 894-3).

Особливо слід враховувати таке:

1. вид, конструкція і розміщення органів керування повинні відповідати поставленій задачі керування;

2. органи керування повинні бути спроектовані і розміщені так, щоб звести до мінімуму небез­пеку для здоров’я і життя оператора, з урахуванням можливості нещасних випадків, частоти ви­користання тощо. Для ручних машин найважливіші органи керування повинні бути розташовані так, щоб оператор міг їх використовувати, не відпускаючи рукояток;

3. робочий хід і робочу протидію органів керування слід вибирати залежно від поставленого завдання, із врахуванням фізіологічних особливостей оператора на основі біомеханічних і антро­пометричних даних;

4. функція органу керування повинна бути легко розпізнавана, щоб уникнути переплутуван­ня з іншими подібними чи сусідніми органами керування;

5. розміщення і рух органу керування, його дія і пов’язана з ним функція і/чи відображувана інформація повинні однозначно відповідати одне одному;

6. органи керування, особливо пристрої ввімкнення, повинні бути спроектовані, обрані і роз­ташовані так, щоб унеможливити непередбачену дію;

д) органи керування і виконавчі органи машин схожого типу й аналогічних функцій повинні компонуватися максимально однаково, щоб унеможливити плутанину і зменшити кількість поми­лок у разі зміни оператором однієї машини на іншу;

8. компонування пультів керування, їхня форма, розміщення і блокування повинні бути спро­ектовані так, щоб унеможливити передбачувані людські помилки;

9. кількість органів керування повинна бути зведена до необхідного мінімуму. Органи керуван­ня повинні бути розміщені так, щоб була гарантована безпечна, точна і цілеспрямована робота. Цього можна досягти врахуванням послідовності та пріоритетності операцій, змісту і частоти ок­ремих рухів.

Під час проектування робочого обладнання слід враховувати вплив усіх чинників на опера­тора і на робоче оточення, відповідно до EN 292-1 і EN 292-2.

Шум і вібрація, що виникають під час роботи робочого обладнання, повинні бути зведені до мінімуму для зменшення їхнього негативного впливу на здоров’я і уникнення загрози безпеці оператора і збереження його гарного самопочуття.

Методи проектування повинні бути спрямовані на зменшення шуму і вібрації у джерелах їх виникнення, щоб у готовому виробі вони були менше, ніж в інших машинах такого ж типу.

Теплове випромінення, що виникає під час роботи обладнання повинне бути зведене до мінімуму проектними методами, щоб зменшити його негативний вплив на здоров'я і знизити загрозу безпеці оператора та зберегти його хороше самопочуття.

Особливо слід враховувати таке:

1. вимоги до фізичного робочого навантаження оператора;

2. теплові властивості одягу;

3. очікуване теплове навантаження;

4. температуру поверхонь, доступних для дотику (див. EN 563).

Освітлення повинне сприяти виконанню робочого завдання. Якщо аналіз завдання показує, що освітлення недостатньо, то слід передбачити вбудоване джерело освітлення, наприклад, для налагодження, регулювання. Воно повинно бути спроектовано так, щоб оператор не був зму­шений приймати неприродні пози. Якщо освітлення регулюється, засоби регулювання повинні легко встановлюватися і не спричиняти загрози небезпеки для оператора.