---

Мати ГС за густиною, вологістю і вмістом органічних речовин повинні відповідати ви­могам, що наведені у таблиці 4. Вимог за розривним навантаженням до мат ГС не пред'являють. За теплопровідністю, стисли­вістю і пружністю мати ГС повинні відпові­дати вимогам, що наведені у таблиці 5.

Маты ГС по плотности, влажности и со­держанию органических веществ должны соответствовать требованиям, указанным в таблице 4. Требования по разрывной нагрузке к матам ГС не предъявляют. По теплопровод­ности, сжимаемости и упругости маты ГС должны соответствовать требованиям, ука­занным в таблице 5.

ДСТУ Б В.2.7-98-2000 (ГОСТ 21880-94)С. 6

Таблиця

5

Таблица

4.2.5 Концентрація шкідливих речовин (парів вуглеводнів), що виділяються із мат при температурі 40°С, не повинна перевищувати 1,5 мг/м³ при насиченості 0,4 м^м .

4.3 Вимоги до сировини і матеріалів

4.3.1 Для виготовлення мат повинна застосовуватись мінеральна вата із знепилю-.ючими добавками згідно з ДСТУ Б В.2.7-94 (ГОСТ 4640).

4.3.2 Як обкладувальні і прошивальні ма­теріали застосовують матеріали, перелік яких наведений у додатках Б і В.

Допускається за погодженням із спожи­вачем застосовувати інші обкладувальні і прошивальні матеріали, які не знижують якість мат.

4.4 Пакування і маркування

4.4.1 Пакування і маркування мат повин­ні провадитись у відповідності з вимогами ГОСТ 25880 і даного стандарту.

4.4.2 При поставці у райони Крайньої Півночі або важкодоступні райони мати упа­ковують у відповідності з ГОСТ 15846.

Для захисту від зволоження внутрішня поверхня ящиків та лат повинна бути висте­лена водонепроникним матеріалом.

4.4.3 Упаковані рулони поставляють, як правило, у вигляді транспортних пакетів.

Габарити транспортних пакетів, придат­них для перевезення транспортом всіх видів, повинні відповідати вимогам ГОСТ 24597. Застосування пакетів інших розмірів допус­кається при погодженні з транспортними мі­ністерствами (відомствами).

4.2.5 Концентрация вредных веществ (па­ров углеводородов), выделяющихся из матов при температуре 40°С, не должна превышать 1,5 мг/м³ при насыщенности 0,4 м^м³.

4.3 Требования к сырью и материалам

4.3.1 Для изготовления матов должна применяться минеральная вата с обеспы-ливающими добавками по ДСТУ Б В.2.7-94 (ГОСТ 4640).

4.3.2 В качестве обкладочных и проши­вочных материалов применяют материалы, пе­речень которых приведен в приложениях Б и В.

Допускается по согласованию с потреби­телем применять другие обкладочные и про­шивочные материалы, не снижающие качест­во матов.

4.4 Упаковка и маркировка

4.4.1 Упаковка и маркировка матов дол­жны производиться в соответствии с требо­ваниями ГОСТ 25880 и настоящего стандарта.

4.4.2 При поставке в районы Крайнего Севера или труднодоступные районы маты упаковывают в соответствии с ГОСТ 15846.

Для защиты от увлажнения внутренняя поверхность ящиков и обрешеток должна быть выстлана водонепроницаемым мате­риалом.

4.4.3 Упакованные рулоны поставляют, как правило, в виде транспортных пакетов.

Габариты транспортных пакетов, пригодных для перевозки транспортом всех видов, должны соответствовать требованиям ГОСТ 24597. Применение пакетов других раз­меров допускается при согласовании с транс­портными министерствами (ведомствами).

ДСТУ Б В.2.7-98-2000 (ГОСТ 21880-94) С.7

4.4.4 Для формування транспортних пакетів можуть застосовуватись багатообо­ротні засоби пакетування: піддони плоскі згід­но з ГОСТ 9078 і ГОСТ 22831 з обв'язкою, піддони стоячкові типу ПС - 0,5 Г, піддони ящикові згідно з ГОСТ 9570, а також одно­разові засоби пакетування: піддони плоскі згідно з ГОСТ 26381 з обв'язкою, підкладні листи з обв'язкою.

4.4.5 Як обв'язки (засоби скріплення транспортних пакетів) можуть застосову­ватись такі матеріали: дріт сталевий згідно з ГОСТ 3282, стрічка сталева згідно з ГОСТ 3560, ГОСТ 6009 і ГОСТ 503, катанка алюмінієва марок АКЛП - 5Т, АКЛП - 5ПТ згідно з ГОСТ 13843, стрічка поліетиленова з липким шаром згідно з ГОСТ 20477, плівка поліетиленова термоусадочна згідно з ГОСТ 25951, металеві і полімерні стрічки, сталевий і алюмінієвий дріт та синтетичні плівки, що випускаються за іншими норма­тивними документами і забезпечують збере­женість пакетів протягом всього терміну транспортування і зберігання вантажів.

4.4.6 Маркування здійснюють згідно з ГОСТ 25880 з додатковим зазначенням дати виготовлення і умовного позначення мат.

4.4.7 На кожне пакувальне місце повинен бути нанесений маніпуляційний знак "Берегти від вологи" згідно з ГОСТ 14192.

5 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ

5.1 При застосуванні мат шкідливими факторами є пил мінерального волокна і лет­кі компоненти знепилюючих добавок (пари вуглеводнів), що викликають подразнення слизистої оболонки верхніх дихальних шляхів і свербіж шкіри.

Для захисту органів дихання застосо­вують респіратори "Лепесток" згідно з ГОСТ 12.4.028, для захисту шкіряного пок­рову - спеціальний одяг і рукавиці у відпо­відності з типовими нормами.

6 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

6.1 Мати приймають у відповідності з вимогами ГОСТ 26281 і даного стандарту.

6.2 Об'єм партії мат не повинен переви­щувати змінної виробки.

4.4.4 Для формирования транспортных пакетов могут применяться многооборотные средства пакетирования: поддоны плоские по ГОСТ 9078 и ГОСТ 22831 с обвязкой, поддоны стоечные типа ПС - 0,5 Г, поддоны ящичные по ГОСТ 9570, а также одноразовые сред­ства пакетирования: поддоны плоские по ГОСТ 26381 с обвязкой, подкладные листы с обвязкой.

4.4.5 В качестве обвязки (средств скреп­ления транспортных пакетов) могут приме­няться следующие материалы: проволока стальная по ГОСТ 3282, лента стальная по ГОСТ 3560, ГОСТ 6009 и ГОСТ 503, катанка алюминиевая марок АКЛП - 5Т, АКЛП - 5ПТ по ГОСТ 13843, лента полиэтиленовая с лип­ким слоем по ГОСТ 20477, пленка полиэти­леновая термоусадочная по ГОСТ 25951, металлические и полимерные ленты, стальная и алюминиевая проволока и синтетические пленки, выпускаемые по другим норматив­ным документам и обеспечивающие сохран­ность пакетов в течение всего срока транспор­тирования и хранения грузов.

4.4.6 Маркировку осуществляют по ГОСТ 25,880 с дополнительным указанием даты изготовления и условного обозначения матов.

нанесен манипуляционный знак "Беречь от влаги"

по ГОСТ 14192.

5 ТРЕБОВАНИЯ БЕЗОПАСНОСТИ

5.1 При применении матов вредными факторами являются пыль минерального волокна и летучие компоненты обеспыли-вающих добавок (пары углеводородов), вызы­вающие раздражение слизистой оболочки верхних дыхательных путей и зуд кожи.

Для защиты органов дыхания применяют респираторы "Лепесток" по ГОСТ 12.4.028, для защиты кожного покрова - специальную одежду и перчатки в соответствии с типовыми нормами.

6 ПРАВИЛА ПРИЕМКИ

6.1 Маты принимают в соответствии с требованиями ГОСТ 26281 и настоящего стандарта.

6.2 Объем партии матов не должен превы­шать сменной выработки.

ДСТУ Б В.2.7-98-2000 (ГОСТ 21880-94) С.8

6.3 Приймально-здавальні випробування проводять для кожної партії за якістю про­шивки, розмірами, густиною, стисливістю, вологістю і вмістом органічних речовин.

6.4 Періодичний контроль проводять за показниками теплопровідності та концентра­ції шкідливих хімічних речовин (парів вуг­леводнів), що виділяються із мат, не рідше одного разу на півроку і при кожній зміні зас­тосованої сировини.

6.5 Параметри прошивки, розривне на­вантаження і пружність перевіряють, якщо це передбачено договором на поставку.

6.6 У документі про якість зазначають ре­зультати випробувань, розраховані як середні арифметичні значення показників мат, які увійшли у вибірку згідно з ГОСТ 26281 і за­довольняють вимоги даного стандарту.

7 МЕТОДИ ВИПРОБУВАНЬ

7.1 Лінійні розміри, густину, вологість, вміст органічних речовин визначають згідно з ДСТУ Б В.2.7-38 (ГОСТ 17177).

Пробу для визначення вологості і вмісту органічних речовин складають з п'яти точко­вих проб, які відібрані у чотирьох кутах і посе­редині кожної мати, яка попала у вибірку.

7.2 Відстань між кромкою і кінцевим швом, між швами, крок шва і довжину роз­ривів шва визначають вимірювальною мета­левою лінійкою згідно з ГОСТ 427 з похибкою не більше 1 мм.

Відстань між кромкою і кінцевим швом та між швами визначають на відстані (150±10) мм від торцевих країв, далі через кожний 1 м довжини мати.

Крок шва визначають шляхом вимірю­вання одного стібка на кожному метрі дов­жини швів.

За результат приймають середнє ариф­метичне значення вимірювань параметрів прошивки мати.

7.3 Теплопровідність визначають згідно з ГОСТ 7076 на зразках без обкладувального матеріалу, вирізаних по одному з кожної мати, яка попала у вибірку.

7.4 Визначення стисливості і пружності

Пристрій для визначення стисливості (рисунок 1).

6.3 Приемо-сдаточные испытания про­водят для каждой партии по качеству прошив­ки, размерам, плотности, сжимаемости, влаж­ности и содержанию органических веществ.

6.4 Периодический контроль проводят по показателям теплопроводности и концентра­ции выделяемых из матов вредных химичес­ких веществ (паров углеводородов) не реже одного раза в полугодие и при каждом изме­нении технологии и применяемого сырья.

6.5 Параметры прошивки, разрывную нагрузку и упругость проверяют, если это пре­дусмотрено договором на поставку.

6.6 В документе о качестве указывают результаты испытаний, рассчитанные как средние арифметические значения пока­зателей матов, вошедших в выборку по ГОСТ 26281 и удовлетворяющих требования настоящего стандарта.

7 МЕТОДЫ ИСПЫТАНИЙ

7.1 Линейные размеры, плотность, влаж­ность, содержание органических веществ оп­ределяют по ДСТУ Б В.2.7-38 (ГОСТ 17177).

Пробу для определения влажности и содержания органических веществ составля­ют из пяти точечных проб, отобранных в четырех углах и посередине каждого мата, попавшего в выборку.

7.2 Расстояние между кромкой и крайним швом, между швами, шаг шва и длину разры­вов шва определяют измерительной металли­ческой линейкой

по ГОСТ 427 с погрешнос­тью не более 1 мм.

Расстояние между кромкой и крайним швом и между швами определяют на рассто­янии (150±10) мм от торцевых краев, затем через каждый 1 м длины мата.

Шаг шва определяют путем измерения одного стежка на каждом метре длины швов.

За результат принимают среднее ариф­метическое значение измерений параметров прошивки мата.

7.3 Теплопроводность определяют по ГОСТ 7076 на образцах без обкладочного ма­териала, вырезанных по одному из каждого мата, попавшего в выборку.

7.4 Определение сжимаемости и упругости

Устройство для определения сжимае­мости (рисунок 1).

ДСТУ Б В.2.7-98-2000 (ГОСТ 21880-94) С.9

1 - диск; 2 - голки; 3 - хрестовина; 4 - лінійка;

5 - опорна шайба; 6 - гиря; 7 - фіксатор

Рисунок 1 - Пристрій для визначення стисливості і пружності

1 - диск; 2 - иглы; 3 - крестовина; 4 - линейка;

5 - опорная шайба; б - гиря; 7 - фиксатор

Рисунок 1 - Устройство для определения сжимаемости и упругости

7.4.2 Порядок проведення контролю

Мату укладають у розгорнутому вигляді на рівну тверду основу.

Вимірювання проводять у трьох місцях мати за її діагоналлю на відстані не менше 200 мм від кутів і в центрі.

Для проведення випробування рухому частину з диском 1 пристрою закріплюють в верхньому положенні фіксатором 7. Далі мату проколюють на всю її товщину голками 2, установленими на хрестовині 3. Звільняють фіксатор 7 і плавно опускають рухому частину з диском 1 на поверхню мати, створюючи при цьому питоме навантаження (500+5) Па. Через 5 хв визначають товщину Но по лінійці 4 навпроти нижньої кромки опорної шайби 5. Після цього плавно навантажують опорну шайбу 5 додатковим вантажем (гирею) 6, що забезпечує з рухомою частиною і диском 1 8

7.4.2 Порядок проведения контроля

Мат укладывают в развернутом виде на ровное твердое основание.