ДСТУ Б.В.2.7-121-2003
Державний стандарт України
ПОРОШОК МІНЕРАЛЬНИЙ ДЛЯ
АСФАЛЬТОБЕТОННИХ СУМІШЕЙ
Держбуд України
Київ 2003
ПЕРЕДМОВА
1 РОЗРОБЛЕНО
Державним дорожнім науково-дослідним інститутом імені М.П.Шульгіна (ДерждорНДІ) Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор) (Н.А.Бондар; І.З.Духовний, канд. техн. наук; С.В.Кіщинський; П.М.Коваль, канд. техн. наук; Т.М.Протопопова: І.С.Чоборовська. канд. техн. наук ); Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом (В.О. Золотарьов, д-р техн. наук; О.В. Космін, канд. техн. наук: А.М.Туренко. д-р техн. наук); Інститутом гігієни та медичної екології АМН України (А.П.Завгороднева; А.М. Сердюк, д-р мед. наук; Ю.Г. Пригода, канд. мед. наук)
ВНЕСЕНО
Державною службою автомобільних доріг України (Укравтодор) Управлінням науково-технічної політики та інформаційних технологій Держбуду України
.ЗАТВЕРДЖЕНО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ
1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ 4
2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ 4
З ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ 6
4 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА 8
5 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ 9
6 МЕТОДИ КОНТРОЛЮ 10
7 ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ 11
8 ВКАЗІВКИ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ 11
9 ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА 11
Додаток А (інформаційний) Перелік продуктів, що застосовуються для активації мінерального порошку 12
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
Будівельні матеріали
Порошок мінеральний для асфальтобетонних сумішей
Технічні умови
Строительные материалы
Порошок минеральный для асфальтобетонных смесей
Технические условия
Building materials
Mineral filter for asphalt concrete mixtures
Specification
Чинний від 2004-01-01
1.1 Цей стандарт розповсюджується на порошкоподібні мінеральні матеріали з подрібнених гірських порід, з подрібнених каменеподібних відходів промисловості, порошкоподібних продуктів та відходів промисловості – порошки мінеральні активовані та неактивовані, що застосовуються для приготування асфальтобетонних сумішей в галузі будівництва та промисловості будівельних матеріалів. Головне призначення порошку мінерального – утворення разом з органічним в'яжучим, що переходить з об'ємного стану до плівкового, дисперсної системи, яка виконує роль асфальтов'яжучої речовини в сумішах.
1.2 Порошок мінеральний, який відповідає вимогам цього стандарту, використовується в асфальтобетонних сумішах, призначених для будівництва та ремонту дорожніх покриттів та основ в усіх дорожньо-кліматичних районах (щодо районування території України) за умовами роботи асфальтобетону (А-1...А-7) згідно з ДБН В.2.3-4
1.3 Вимоги цього стандарту є обов'язковими в галузі будівництва та ремонту автомобільних доріг і аеродромів, промисловості будівельних матеріалів на території України для всіх організацій, підприємств та громадян – суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, які виробляють або застосовують мінеральний порошок згідно з цим стандартом.
Обов'язкові вимоги до якості порошку мінерального, шо забезпечують безпеку та охорону навколишнього природного середовища, безпечність для життя і майна населення, викладені в розділі 4 цього стандарту.
Умовне позначення мінерального порошку в технічній документації та при замовленні повинне складатися із повного або стислого найменування марки та виду мінерального порошку з обов'язковим зазначенням найменування вихідного матеріалу сировини, з якого вироблено вказаний мінеральний порошок, а також посилання на цей стандарт.
В цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:
ДСТУ Б В.2.2-6-97 Будинки і споруди. Методи вимірювання освітленості:
ДСТУ Б В.2.7-27-95 Пісок із вапняків-черепашників для будівельних робіт. Технічні умови;
ДСТУ Б В.2.7-46-96 Цементи загального призначення. Технічні умови:
ДСТУ Б В.2.7-71-98 (ГОСТ 8269.0-97) Щебінь і гравій із щільних гірських порід і відходів промислового виробництва для будівельних робіт. Методи фізико-механічних випробувань;
ДСТУ Б В.2.7-72-98 (ГОСТ 8269.1-97) Щебінь і гравій із щільних гірських порід і відходів промислового виробництва для будівельних робіт. Методи хімічного аналізу;
ДСТУ Б В.2.7.75-98 Щебінь і гравій щільні природні для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій і робіт. Технічні умови;
ДСТУ Б В.2.7-199-2003 Суміші асфальтобетонні і асфальтобетон дорожній та аеродромний. Технічні умови:
ДСТУ 2887-94 Пакування та маркування. Терміни та визначення;
ДСТУ 3868-99 Паливо дизельне. Технічні умови;
ДСТУ 4044-2001 Бітуми нафтові дорожні в'язкі. Технічні умови;
ДСТУ 4058-2001 Паливо нафтове. Мазут. Технічні умови;
ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования;
ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху в рабочей зоне;
ГОСТ 12.1.007-76 Вредные вещества. Квалификация и общие требования безопасности;
ГОСТ 12.1.050-86 ССБТ. Методи измерения шума на рабочих местах;
ГОСТ 3344-83 Щебень и песок шлаковый для дорожного строительства. Технические условия;
ГОСТ 4147-74 Железо (III) хлорид 6-водный. Технические условия;
ГОСТ 5180-84 Грунти. Методи лабораторного определеиия физических характеристик;
ГОСТ 8735-88 Песок для строительньгх работ. Методи испытания;
ГОСТ 11501-78 Битумы нефтяные. Метод определения глубины проникания иглы;
ГОСТ 11505-75 Битумы нефтяные. Метод определения растяжимости;
ГОСТ 11506-73 Битумы нефтяные. Метод определения температуры размягчения по кольцу и шару;
ГОСТ 11507-78 Битумы нефтяные. Метод определения температуры хруп кости по Фраасу;
ГОСТ 11508-74 Битумы нефтяные. Метод определения сцепления битума с мрамором и песком;
ГОСТ 12784-78 Порошок минеральный для асфальтобетонных смесей. Методы испытаний;
ГОСТ 14192-96 Маркировка грузов;
ДБН В.1.4-1.01-97 Система норм та правил зниження іонізуючих випромінювань природних радіонуклідів в будівництві. Регламентовані радіаційні параметри. Допустимі рівні;
ДБН В.1.4-2.01-97 Система норм та правил зниження іонізуючих випромінювань природних радіонуклідів в будівництві. Радіаційний контроль будівельних матеріалів та об'єктів будівництва;
ДБН В.2.3-4-2000 Автомобільні дороги;
СНиП 2.04.05-91 Отопление, вентиляция и кондиционирование;
СНиП II-4-79 Естественное и искусственное освещение;
ДНАОП 5.1.14.1.01-96 Правила охорони праці при будівництві, ремонті та утриманні автомобільних доріг і на інших об'єктах дорожнього господарства;
СН 3183-84 Порядок накопления, транспортировки, обезвреживания и захоронения отходов;
ДСН 3.3.6.037-99 Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку;
ДСН 3.3.6.042-99 Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень:
ДСП 201-97 Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць від забруднення хімічними та біологічними речовинами;
ДСанПіН 2.2.7.029-99 Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров'я населення;
МУ 4436-87 Измерение концентраций аэрозолей преимущественно фиброгенного действия;
РД 52.04.186-89 Руководство по контролю загрязнения атмосферы МЗ СССР, 1991;
НУВ.3.2-218-101-96 Галузеві норми безплатної видачі спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту працюючим в організаціях і на підприємствах корпорації "Укравтодор". - Київ: Основа, 1998.
Порошок мінеральний необхідно виготовляти відповідно до вимог цього стандарту згідно з технологічними регламентами, затвердженими у встановленому порядку.
3.1 Класифікація
3.1.1 Порошок мінеральний поділяють на два види:
неактивований;
активований.
3.1.1.1 Порошок мінеральний неактивований отримують шляхом тонкого подрібнення гірських порід, каменеподібних відходів промисловості, а також як порошок мінеральний можуть застосовуватись порошкоподібні продукти та відходи промисловості, зерновий склад та інші властивості яких відповідають вимогам цього стандарту.
3.1.1.2 Активація порошку мінерального здійснюється шляхом використання активуючих добавок: поверхнево-активних речовин (ПАР) чи продуктів, що їх вміщують, смол кам'яновугільних, пластифікаторів або їх сумішей з бітумом, сумішей хлорного заліза з бітумом, бітумів, які вводять перед подрібненням в гірську породу чи у шлаки.
3.1.2 Перелік продуктів, що використовуються для активації порошку мінерального, та вимоги до них наведені в інформаційному Додатку А цього стандарту. Для активації порошків мінеральних допускається застосовувати інші продукти, які не вказані в Додатку А, або їх суміші з бітумом за умови, що активовані ними порошки мінеральні будуть відповідати вимогам цього стандарту.
3.1.3 Порошок мінеральний поділяють на дві марки: І та ІІ.
3.1.3.1 Класифікацію порошку мінерального (відповідної марки та виду) за походженням вихідного матеріалу сировини наведено в таблиці 1.
Таблиця 1
Марка та вид порошку мінерального |
Найменування вихідного матеріалу сировини |
Гірські породи |
|
І Неактивований та активований |
Карбонатні (вапняки, доломіти, доломітизовані вапняки) марок за дробильністю від 300 до 1000 включно згідно з ДСТУ Б В.2.7-75 |
І активований |
Суміш тонкоподрібнених кислих порід (гранітів, андезитів, сієнітів та інших) з карбонатними породами (при вмісті карбонатних - не менше 50 %) |
II неактивований |
Основні породи (вапняки-черепашники згідно з ДСТУ Б В.2.7-27, менілітові сланці) та інші |
II неактивований |
Суміш тонкоподрібнених кислих порід (гранітів, андезитів, сієнітів та інших) з карбонатними породами (при вмісті карбонатних - не менше 50 %) |
Відходи промисловості |
|
І неактивований та активований |
Основні металургійні шлаки згідно з ГОСТ 3344 |
II неактивований |
Порошкоподібні промислові відходи (фільтрпресовий пил згідно з ДСТУ Б.В.2.7-46, кам'яновугільні порошки, золи виносу, хвости флотації руд, що вміщують сірку тощо), портланд- та шлакопортландцементи низької активності (типів І, II, III марок 300) згідно з ДСТУ Б.В.2.7-46 |
3.2 Загальні технічні вимоги
3.2.1 Показники властивостей порошку мінерального для асфальтобетонних сумішей залежно від марки та виду повинні відповідати вимогам, що вказані в таблиці 2.
Таблиця 2
Найменування показника |
Норми за марками та видами порошку мінерального |
||
І марки |
ІІ марка |
||
активований |
неактивований |
неактивований |
|
1. Вміст частинок, % за масою, не менше: -дрібніше 0,071 мм - дрібніше 1,25 мм |
80 100 |
70 100 |
40 100 |
2. Пористість при ущільненні 40 МПа. % за об'ємом, не більше |
З0 |
35 |
40 |
3. Набрякання зразків із суміші порошку з бітумом, % за об'ємом, не більше |
1,5 |
2,5 |
3,0 |
4. Показник бітумоємності, г, не більше |
50 |
65 |
75 |
5. Вологість, % за масою, не більше |
0,5 |
1,00 |
2,5 |
В порошку мінеральному неактивованому кількість глинистих домішок не повинна перевищувати 5 % від маси порошку, в тому числі полуторних оксидів Аl2 О3 + Fe2O3 повинно бути не більше 1,7 %.
В порошку мінеральному активованому кількість глинистих домішок не повинна перевищувати 15 % від маси порошку, в тому числі полуторних оксидів
Аl2 О3 + Fe2O3 повинно бути не більше 5%.
3.2.4 Порошок мінеральний не повинен вміщувати органічні домішки та мати число пластичності не більше ніж 4.
3.2.5 В мінеральному порошку не повинно бути вільного оксиду або гідроксиду кальцію.
3.2.6 Кількість активуючої добавки, яку слід вводити до складу мінерального порошку, складає від 1,5 до 2,5 % від його маси.
Порошок мінеральний активований повинен бути однорідним за кольором та складом. Різниця вмісту активуючої добавки в пробах морошку однієї партії не повинна перевищувати ± 0,15 % від маси порошку.
Співвідношення бітуму згідно з ДСТУ 4044 та продукту, що використовується для активації (Додаток А цього стандарту), при виробництві активованого мінерального порошку підбирається експериментально в лабораторії для забезпечення необхідних властивостей при мінімальній витраті добавки. Орієнтовно середнє їх співвідношення становить (1:1...1:1,2).