3.2.9 Порошок мінеральний І та ІІ марок повинен бути сухим, пухким, не грудкуватись під час перемішування з бітумом – за показниками вологості відповідати вимогам цього стандарту. Порошок мінеральний І марки активований повинен бути однорідним, гідрофобним, що визначається згідно з ГОСТ 12784.
3.2.10 Маркування порошку мінерального в упакованому вигляді здійснюється на ярликах або безпосередньо на тарі відміткою умовного позначення згідно з ГОСТ 14192 та ДСТУ 2887.
Кожна партія порошку мінерального в упакованому або не упакованому вигляді супроводжується сертифікатом відповідності та паспортом згідно з 5.2 цього стандарту.
3.2.11 Пакування здійснюється залежно від умов транспортування. В не упакованому вигляді порошок транспортують в цементовозах, спеціальних контейнерах, вагонах-бункерах, а за узгодженням виробника і споживача – насипом у залізничних вагонах або спеціалізованих суднах за умови вакуумного або шнекового навантаження та розвантаження. В упакованому вигляді порошок транспортують в багатошарових паперових мішках в автомобілях або залізничних вагонах. Навантаження та розвантаження порошку мінерального повинно бути механізованим.
4.1 Вимоги безпеки
4.1.1 В процесі виготовлення та застосування порошків мінеральних необхідно дотримуватись відповідних правил, що викладені у ДНАОП 5.1.14.1.01.
4.1.2 Вихідні матеріали сировини для виготовлення порошку мінерального – гірські породи або порошкоподібні відходи промисловості – за характером шкідливості та ступенем дії на організм людини повинні відноситись до малонебезпечних речовин (IV клас небезпечності згідно з ГОСТ 12.1.007).
При виготовленні та використанні порошків мінеральних необхідно вживати заходи, які б забезпечували усунення запилення повітря робочої зони. Гранично допустима концентрація (ГДК р.з.) карбонатного пилу у повітрі робочої зони не повинна перевищувати 6 мг/м3, а пилу з домішками двоокису кремнію – 2 мг/м3 згідно з ГОСТ 12.1.005.
Сумарна питома активність природних радіонуклідів у вихідних матеріалах сировини – гірських породах, порошкоподібних відходах промисловості та в порошку мінеральному згідно з ДБН В 1.4-1.01, не повинна перевищувати:
для І та II класу при Асум. – до 740 Бк-кг-1 - для дорожнього будівництва:
для III класу при Асум. понад 740 до 1350 Бк-кг-1 -для дорожнього будівництва за межами населених пунктів.
Контроль сумарної питомої активності природних радіонуклідів в матеріалах здійснюється згідно з ДБН В 1.4-2.01.
Рівень шумового навантаження на працюючих при виготовленні порошку мінерального не повинен перевищувати 80,0 дБ "А" екв. згідно з ДСН 3.3.6.037, контроль здійснюється згідно з ГОСТ 12.1.050.
Робітники, які задіяні у виготовленні та використанні порошку мінерального, повинні бути забезпечені спецодягом і спецвзуттям, а також засобами індивідуального захисту згідно з діючими нормами і характером виконуваної роботи відповідно до Галузевих норм – НУВ. 3.2-218-101.
4.1.8 До роботи з приготування активованого порошку мінерального з використанням органічних в'яжучих і поверхнево-активних речовин допускаються робітники, які пройшли спеціальний медичний огляд та інструктаж з безпечних методів роботи з такими речовинами. Не допускаються до робіт з бітумами, кам'яновугільними смолами вагітні жінки, підлітки, а також особи з захворюваннями шкіри (опіки, тріщини, подразнення тощо).
Контроль показників мікроклімату на робочих місцях підприємств повинен здійснюватись згідно з ДСН 3.3.6.042.
Освітлення робочих місць повинно контролюватися згідно з СНиП II-4, ДСТУ Б В.2.2-6.
Контроль роботи вентиляції здійснюється згідно з СНиП 2.04.05.
4.1.12 Для гасіння палива, мастил, бітумів та інших матеріалів, що спалахнули, потрібно використовувати пінні вогнегасники, сухий пісок тощо. Забороняється застосовувати для цього воду. При приготуванні та застосуванні порошків мінеральних в асфальтобетонних сумішах необхідно дотримуватись вимог пожежної безпеки згідно з ГОСТ 12.1.004.
4.2 Вимоги охорони навколишнього природного середовища
Контроль за вмістом пилу в атмосферному повітрі повинен проводитись згідно з ДСП 201, МУ 4436 та РД-52.04.186 в процесі виготовлення порошку мінерального з використанням вихідних матеріалів сировини, які наведено у таблиці 1 цього стандарту, та під час використання порошку мінерального.
Охорона ґрунту від забруднення побутовими та промисловими відходами повинна здійснюватися згідно з ДСанПіН 2.2.7.029.
Порядок накопичення, транспортування, знешкодження та поховання некондиції й інших відходів, що утворюються в процесі приготування і використання мінерального порошку, повинен відповідати вимогам СН 3183.
5.1 Постачання та приймання порошку мінерального проводиться партіями. За розмір партії встановлюється кількість матеріалу вироблена протягом однієї зміни, але не більше 120 т. На кожну партію підприємство-виробник видає документи згідно з 5.2 цього стандарту.
5.2 Виробник повинен гарантувати відповідність порошку мінерального вимогам цього стандарту і супроводжувати кожну партію паспортом, в якому вказується:
найменування та адреса виробника;
назва продукції, марка та вид порошку (активований або неактивований), найменування і кількість активуючої добавки (для активованих порошків);
найменування та адреса споживача;
номер документа про якість та дата його видачі;
номер партії і кількість мінерального порошку в партії;
найменування вихідного матеріалу сировини (гірської породи, відходу промисловості), вміст Аl2 О3 + Fe2O3;
результати випробувань (за вимогою споживача в паспорті можуть бути вказані всі властивості мінерального порошку);
позначення цього стандарту;
прізвище, підпис робітника технічного контролю.
Порошок мінеральний підлягає приймально-здавальним та періодичним випробуванням.
. Порошок мінеральний повинен бути прийнятий технічним контролем виробника.
. Виробник та споживач контролює якість порошку мінерального згідно з ГОСТ 12784 з періодичністю, яка наведена в 5.4.1...5.4.4 цього стандарту.
5.4.1 Виробник повинен проводити періодичний контроль:
зернового складу, однорідності, вологості порошку один раз на місяць та на підставі оброблення статистичних даних цих показників при приймально-здавальних випробуваннях;
пористості – 2 рази на місяць;
- набрякання зразків із суміші мінерального порошку з бітумом – раз на місяць і при кожній зміні вихідного матеріалу сировини або кількості та складу активуючої добавки.
5.4.2 Виробник повинен проводити контроль:
- бітумоємності при виборі чи зміні вихідного матеріалу сировини або кількості і складу активуючої добавки;
- вмісту полуторних оксидів Аl2 О3 + Fe2O3 та числа пластичності при виборі або зміні складу вихідного матеріалу сировини.
5.4.3 Для контролю відповідності порошку мінерального вимогам цього стандарту з кожної партії відбирають одну об'єднану пробу масою 5 кг. Об'єднана проба повинна складатися не менше ніж з чотирьох проб, що відібрані з інтервалом через 30 хв. з витрачально-накопичувального бункера.
Об'єднану пробу змішують, зменшують методом квартування і поділяють на число середніх проб, що відповідають видам випробувань.
5.4.4 При невідповідності порошку мінерального вимогам цього стандарту хоч би за одним показником, відбирають подвійну кількість порошку і виконують повторні випробування. При незадовільних результатах повторних випробувань партія порошку мінерального прийманню не підлягає.
5.5 Кількість порошку мінерального, що поставляють споживачу, визначають за насипною масою згідно з ГОСТ 8735.
Однорідність, гідрофобність порошку мінерального І марки активованого визначається згідно з ГОСТ 12784.
Випробування порошків мінеральних І та II марок (неактивованих та активованих) здійснюють згідно з ГОСТ 12784 відповідно до вимог розділу 3 цього стандарту.
Визначення марки за дробильністю вихідних матеріалів сировини – гірських порід для виробництва порошку мінерального – здійснюють згідно з ДСТУ Б В.2.7-71 (ГОСТ 8269.0), ДСТУ Б В.2.7-75.
Визначення вологості, оксидів заліза та алюмінію, суми оксиду і гідроксиду кальцію (вільного вапна або вільного оксиду кальцію) необхідно проводити згідно з ДСТУ Б В.2.7-72 (ГОСТ 8269.1).
Визначення числа пластичності мінеральних порошків здійснюють згідно з ГОСТ 5180.
6.6 Відбір проб та методи випробування бітумів, що застосовуються для активації порошків, повинні відповідати ГОСТ 11501, ГОСТ 11505, ГОСТ 11506, ГОСТ 11507, ГОСТ 11508;
6.7 Радіаційний контроль повинен здійснюватись спеціалізованою лабораторією відповідно до вимог розділу 4 цього стандарту згідно з ДБН В.1.4-2.01.
7.1 Транспортування. Порошок мінеральний може транспортуватися в упакованому і не упакованому вигляді.
7.2 Для внутрішньовиробничого транспортування необхідно застосовувати засоби пневматичного транспорту, а також закриті кожухами ковшеві елеватори, транспортери, шнеки, конвеєри.
7.3 Зберігання. Порошок мінеральний потрібно зберігати в бункерах або силосних банках, а упакований в паперові мішки – в закритих складах.
При зберіганні порошку мінерального в бункерах або силосних банках необхідно вживати заходи проти злежування – забезпечувати аерування, перекачування порошку тощо.
8.1 Мінеральні порошки І марки дозволяється використовувати в складі усіх типів та марок асфальтобетонних сумішей згідно з ДБН В.2.3-4 та ДСТУ Б В.2.7-119.
8.2 Мінеральні порошки II марки дозволяється застосовувати в складі усіх типів асфальтобетонних сумішей II марки та сумішей для нижніх шарів покриттів на автомобільних дорогах усіх категорій, а також для влаштування верхніх шарів покриттів на автомобільних дорогах III та IV категорій згідно з ДБН В. 2.3-4.
Виробник гарантує відповідність порошку мінерального вимогам цього стандарту при умові виконання споживачем правил його зберігання і транспортування.
Термін гарантії від часу виготовлення повинен бути не більше 6 місяців для неактивованого та 8 місяців для активованого порошку мінерального.
Таблиця А. 1
|
Найменування продукту |
Нормативний документ |
|
1. Аніонні поверхнево-активні речовини типу вищих карбонових кислот:
|
ОСТ 18-114-73 ОСТ 18-117-73 ОСТ 38-7-25-73 ТУ 38-1-07-54-74 ОСТ 38-01-117-76 |
|
2. Катіонні поверхнево-активні речовини: вищі аліфатичні (жирні) аміни або їх солі, а також четвертинні солі амонієвих сполук |
Згідно з нормативними документами на кожний вид продукції |
|
3. Смола кам'яновугільна |
ТУ У 322-00190443-100-97 |
|
4. Хлорне залізо (І та II гатунків) |
|
|
5. Бітуми нафтові дорожні в'язкі |
|
|
6. Пластифікатори:
- паливо дизельне |
|
УДК 666.96.12 Код УКНД 93.080.20
Ключові слова: порошок мінеральний, види порошку мінерального, марки порошку мінерального, карбонатні матеріали, металургійні шлаки, порошкоподібні відходи, цементи марок 300, технічні вимоги, вимоги безпеки, правила приймання, методи контролю, транспортування та зберігання, асфальтобетонні суміші.
Введено: «ИМЦ» ( г. Киев, ул. М. Кривоноса, 2а; т/ф. 249-34-04 )
Распечатка информационных ресурсов ИСС "Архив" («Зодчий»).
(ИСС "Архив" создана Информационно-маркетинговым центром Госстроя
Украины /ИМЦ/ и функционирует на основании приказа Минстройархитектуры
Украины № 43 от 09.03.94 г.,приказа Госкомградостроительства Украины
№ 147 от 12.08.96 г. и приказа Госстроя Украины № 45 от 21.04.2003 г.)
3
