---

5

ДСТУ Б В.2.7-205:2009

4.7 Рівень шуму на робочих місцях не повинен перевищувати норм, які встановлені
ДСН 3.3.6.037. Вимоги безпеки - згідно з ГОСТ 12.1.003.

Контроль рівня шуму - згідно з ГОСТ 12.1.050 та ДСТУ 2867.

4.8 Рівень вібрації на робочих місцях не повинен перевищувати норм, які встановлені
ДСТУ ГОСТ 12.1.012 та ДСН 3.3.6.039.

Контроль рівня вібрації - згідно з ДСТУ ГОСТ 12.1.012 та ГОСТ 12.4.012.

4.9 Параметри мікроклімату на робочих місцях повинні відповідати вимогам ДСН 3.3.6.042.
Контроль - згідно з ДСН 3.3.6.042.

10. При перероблянні зол-виносу слід виконувати вимоги пожежної безпеки, встановлені
    ГОСТ 12.1.004, НАПБ А.01.001.

11. Вантажно-розвантажувальні роботи необхідно виконувати у відповідності з вимогами
    ГОСТ 12.3.009 та ГОСТ 12.3.020.

12. Працівники повинні використовувати засоби індивідуального захисту:

• рукавиці згідно з ГОСТ 12.4.010;

• окуляри захисні згідно з ГОСТ 12.4.013;

• костюми захисні згідно з ГОСТ 27574 та ГОСТ 27575.

4.13 Викиди в атмосферу шкідливих речовин неповинні перевищувати норм, установлених для
підприємства-виробника зол-виносу, на підставі ГОСТ 17.2.3.02 та ДСП 201. Контроль - згідно з
ГОСТ 17.2.3.01.

Концентрація пилу мінерального в повітрі населених місць у районі розміщення підприємств з виробництва матеріалів не повинна перевищувати 0,05 мг/м³ відповідно до вимог ДСП-201. Контроль - згідно з МУ 4436.

4.14 Стічні води повинні відповідати вимогам СанПиН 4630.
Контроль стічних вод - згідно з ДСТУ 3812.

15. Відходи, які утворюються при виробництві зол-виносу, утилізуються у відповідності з вимо-
    гами ДСанПіН 2.2.7.029.

16. До виконання робіт з перероблення зол-виносу допускаються особи не молодше 18 років,
    які пройшли:

• попередній медичний огляд у відповідності з вимогами наказів МОЗ України;

• професійну підготовку;

• вступний інструктаж з безпеки праці, виробничої санітарії, пожежної безпеки та електробезпеки.

4.17 Під час виготовлення зол-виносу необхідно:

• дотримуватись установлених технологічних процесів;

• виконувати інструкції з безпеки праці на кожному робочому місці;

• дотримуватись правил особистої гігієни;

• використовувати засоби індивідуального захисту.

5 ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

5.1 Золи транспортують у спеціалізованих вагонах-цементовозах, хоперах, судах, а також в ав-
тоцементовозах відповідно до правил перевезення вантажів відповідними видами транспорту.

При транспортуванні зол у вагонах-цементовозах і хоперах потрібно дотримуватися вимог Правил перевезень вантажів і технічних умов навантаження і кріплення вантажів, затверджених Центральним органом виконавчої влади з питань транспорту. Вагони слід завантажувати з урахуванням повного використання їх вантажопідйомності.

5.2 Золи зберігають у силосах або інших критих ємностях.

6

ДСТУ Б В.2.7-205:2009

6 МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ

1. Хімічний аналіз зол проводять згідно з ДСТУ Б В.2.7-72 та ГОСТ 10538-87.

2. Вміст вільного оксиду кальцію (СаО_в) визначають згідно ГОСТ 23227 або за методикою
   відповідно до додатка Б.

3. Втрату маси при прожарюванні визначають згідно з ГОСТ 11022.

4. Залишок на ситі № 008 і питому поверхню визначають згідно з ДСТУ В.2.7-188.

5. Рівномірність зміни об'єму суміші цементу із золою визначають згідно з ДСТУ Б В.2.7-185
   методом кип'ятіння, при цьому золу змішують із портландцементом у співвідношенні 1:1 до одер-
   жання тіста нормальної густоти.

Рівномірність зміни об'єму суміші цементу із золою, що містить вільний оксид кальцію (СаО_в) і оксид магнію (МgО), вище наведених у таблиці 1, а також з основною золою III виду визначають згідно з ДСТУ Б В.2.7-185 в автоклаві.

7 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

1. Золу приймають партіями. Партією вважають кількість золи, яку відвантажують одночасно
   одному споживачеві протягом доби.

2. Підприємство-виробник здійснює контроль якості зол шляхом проведення їх періодичних
   випробувань.

3. При періодичних випробуваннях визначають:

• один раз на добу - вологість, питому поверхню або залишок на ситі № 008, втрату маси при
  прожарюванні, а для основних зол додатково - вміст вільного оксиду кальцію (СаО_в);

• один раз на тиждень для основних зол - вміст сірчаних і сірчанокислих з'єднань у перераху-
  ванні на SO₃ і рівномірність зміни об'єму;

• один раз на квартал - вміст оксидів кальцію (СаО), магнію (МgО), натрію і калію в перераху-
  ванні на Na₂O, а для кислих зол - вміст сірчаних і сірчанокислих з'єднань у перерахуванні на SO₃ і
  рівномірність зміни об'єму;

• один раз на рік - питому активність радіонуклідів.

Зазначені показники якості визначають також щоразу при зміні виду вугілля та умов його спалювання.

7.4 Для перевірки якості зол відбирають одну об'єднану пробу, що складається не менше ніж з
п'яти точкових проб. Маса точкової проби повинна бути не менше 2 кг. Порядок відбору проб, що за-
безпечує їх об'єктивність, установлюють у технологічній документації, розробленій у встановлено-
му порядку, з урахуванням конкретних умов роботи теплової станції.

З об'єднаної проби відбирають лабораторну пробу, маса якої повинна бути достатньою для проведення всіх випробувань, передбачених цим стандартом.

5. Споживач має право проводити перевірку якості золи із дотриманням вимог 7.4. Точкові
   проби відбирають при розвантаженні транспортних засобів через приблизно рівні проміжки часу.

6. Кількість золи, що поставляється, визначають за масою.

7. Підприємство-виробник супроводжує кожну партію золи документом про якість.

У документі про якість указують:

• умовну познаку золи відповідно до 3.1.4;

• найменування і адресу підприємства-виробника;

• найменування і адресу споживача;

• номер і дату видачі документа;

• номер партії і кількість золи;

• номери транспортних засобів і номери накладних;

• результати випробувань;

7

ДСТУ Б В.2.7-205:2009

• ефективну сумарну питому активність природних радіонуклідів;

• штамп ВТК або підпис особи, яка відповідає за якість продукції.

8 ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА

8.1 Підприємство - виробник гарантує відповідність золи зазначеним у цьому стандарті характеристикам за умови виконання споживачем правил транспортування і зберігання.

8

ДСТУ Б В.2.7-205:2009

ДОДАТОК А (довідковий)

ОБЛАСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ЗОЛИ ВИНОСУ

А.1. При виготовленні важких, легких бетонів і будівельних розчинів золи слід застосовувати для економії цементу, заповнювачів, поліпшення технологічних властивостей бетонної і розчинної сумішей, а також показників якості бетонів і розчинів.

А.2. При виготовленні ніздрюватих бетонів кислі золи слід застосовувати як кремнеземистий компонент суміші, а також з метою економії цементу в бетонах неавтоклавного тверднення. Основні золи із вмістом оксиду кальцію (СаО) не менше 30 % слід застосовувати як в'яжуче для часткової заміни вапна або цементу в ніздрюватих бетонах автоклавного і неавтоклавного тверднення. Застосування золи з питомою поверхнею менше 250 м²/кг допускається після її попереднього домелювання.

А.3. Зола для жаростійких бетонів, яку застосовують для економії цементу і поліпшення експлуатаційних властивостей бетону, за хімічним складом і дисперсністю повийна відповідати вимогам ГОСТ 20910.

А.4. У конструкційно-теплоізоляційних бетонах кислу золу слід застосовувати для часткової або повної заміни пористих пісків і зниження середньої щільності бетону.

А.5. Для конструкцій підводних і внутрішніх зон гідротехнічних споруд слід застосовувати кислу золу IV виду.

А.6. Оптимальний вміст золи у важких, легких, ніздрюватих бетонах і будівельних розчинах установлюють у результаті підбору складових на конкретних матеріалах за умови забезпечення необхідних показників якості бетону і розчину у виробах, конструкціях і корозійної стійкості арматури.

А.7. 3 метою забезпечення корозійної стійкості ненапруженої арматури у залізобетонних конструкціях, які експлуатують у неагресивних середовищах, вміст кислої золи в бетоні не повинен перевищувати за масою витрату портландцементу. При цьому мінімальну витрату цементу встановлюють згідно з ДСТУ Б В.2.7-43. Можливість збільшення вмісту золи у важких, легких бетонах, збірних і монолітних залізобетонних конструкціях установлюють після проведення спеціальних досліджень з корозійної стійкості арматури, деформативних властивостей і довговічності бетонів, виконаних на конкретних матеріалах.

А.8. Застосування кислої золи в бетонах залізобетонних конструкцій, у тому числі попередньо напружених, призначених для експлуатації в агресивних середовищах, може бути допущене за умови задоволення вимог СНиП 2.03.11. Застосування золи в бетонах попередньо напружених конструкцій, армованих термічно зміцненою арматурною сталлю, схильною до корозійного розтріскування, не допускається без проведення спеціальних досліджень.

А.9. Основні золи зі вмістом оксиду кальцію (СаО) не менше 30 % за масою, при виготовленні будівельних розчинів і бетонів для збірних і монолітних бетонних і залізобетонних виробів і конструкцій, слід застосовувати як компонент цементу або іншого в'яжучого.

При цьому сумарний вміст сірчаних і сірчанокислих з'єднань у бетоні в перерахуванні на SO₃ не повинен перевищувати 3 % за масою.

9

ДСТУ Б В.2.7-205:2009

ДОДАТОК Б (обов'язковий)

ВИЗНАЧЕННЯ ВМІСТУ ВІЛЬНОГО ОКСИДУ КАЛЬЦІЮ (СаО_в) ПРИСКОРЕНИМ МЕТОДОМ

Б.1 Апаратура, реактиви і розчини

• магнітна мішалка;

• склянка 500 мл;

• конічна колба 500 мл;

• колба 250 мл;

• піпетка;

• агатова ступка;

• цукроза, 10 % розчин згідно з ГОСТ 5833;

• кислота соляна 0,1 н розчин згідно з ГОСТ 3118;

• фенолфталеїн (індикатор), 1 % спиртовий розчин.

Б.2. Проведення аналізу

Наважку золи масою 1,5 г розтирають в агатовій ступці протягом 5 хв. Наважку свіжорозтертої золи масою (0,2±0,0002) г поміщають у склянку місткістю 500 мл, додають 100 мл 10 % розчину цукрози і перемішують у магнітній мішалці протягом 10 хв, після чого фільтрують у конічну колбу місткістю 500 мл. За допомогою піпетки відбирають 50 мл фільтрату і переносять у колбу місткістю 250 мл, додають 2-3 краплі фенолфталеїну і титрують 0,1 н розчином соляної кислоти. Титрування проводять краплинами до зникнення забарвлення.

10

ДСТУ Б В.2.7-205:2009

КОД УКНД 91.100.15

Ключові слова: золи-виносу теплових електростанцій для бетонів; технічні вимоги, методи контролювання, правила приймання.

Р едактор - А.О. Луковська

Коректор А.І. Луценко Комп'ютерна верстка - І.С. Дмитрук

Формат 60х84¹/8. Папір офсетний. Гарнітура "АгіаІ". Друк офсетний.

Державне підприємство "Укрархбудінформ".

вул. М. Кривоноса, 2А, корп. З, м. Київ-37, 03037, Україна.

Тел. 249 - 36 - 62

Свідоцтво про внесення суб'єкта видавничої справи до державного реєстру видавців

ДК№ 690 від 27.11.2001 р.

11