Відношення приросту обсягу відпущеної протягом року електричної енергії від використання технології (установки) електрообігрівання, обумовленого ущільненням добового графіка навантажень енергосистеми (завантаженням нічної зони) протягом вказаного строку, до енергії, що була відпущена протягом року без ущільнення ДГН
когенераційна установка
Комплекс обладнання, що працює за способом комбінованого виробництва електричної і теплової енергії або перетворює скидний енергетичний потенціал технологічних процесів в електричну та теплову енергію
комбінована система опалення
Сукупність двох або більше різних видів підсистем опалення, встановлених в одному приміщенні і взаємозв’язаних між собою, які утворюють єдину технічну та режимну структуру, що в цілому характеризується більш високою добовою і сезонною енергетичною ефективністю опалення у порівнянні з кожною окремою підсистемою опалення
комплекс автоматизації інженерної системи
Комплекс технічних засобів, призначений для забезпечення функціонування інженерної системи в автоматичному режимі у відповідності з технологічними вимогами
потенціал енергозбереження
Максимально можлива сумарна економія ПЕР, отримана за певний період часу, при оптимальному використанні передового технологічного і енергетичного обладнання, застосуванні передових технологій, наукової організації виробництва за умови виконання технічних і технологічних вимог, а також вимог до якості продукції, охорони навколишнього середовища та охорони праці
пряме опалення
Обігрівання приміщення за допомогою системи опалення, у якої теплова енергія генерується і одномоментно витрачається без її попереднього накопичення в додаткових приладах типу акумуляторів теплоти
пряме електричне опалення
Обігрівання приміщення за допомогою електричної системи опалення, у якої енергія споживається відповідно до температурного графіка без її попереднього накопичення в додаткових приладах типу акумуляторів
система електричного опалення
Система опалення, у якої теплова енергія, необхідна для обігрівання приміщення на заданому температурному рівні, виробляється шляхом трансформації електричної енергії (Джоулів обігрів)
тепло акумуляційне опалення
Обігрівання приміщення за допомогою системи опалення з використанням додаткових приладів типу теплових акумуляторів, у якої вся необхідна на певний період (наприклад, у добовому циклі) теплова енергія генерується у
переривчастому режимі, а витрачається згідно з температурним графіком
тепло акумуляційне електричне опалення
Обігрівання приміщення з використанням додаткових приладів типу теплових акумуляторів і за допомогою системи електричного опалення, яка працює в переривчастому режимі (у години провалів добового графіка навантажень ОЕС України) з накопиченням енергії в теплових акумуляторах і з наступною її віддачею у години пікового та напівпікового навантаження ОЕС України
тепло насосна установка
Комплекс обладнання на базі теплового насоса, тобто холодильної машини, що здійснює зворотний термодинамічний цикл, в якому робоче тіло (холодоагент) відбирає тепло від середовища з низькою температурою і передає його теплоносію з більш високою температурою за рахунок затраченої (переважно у вигляді роботи) в циклі енергії, при цьому низько потенціальні нетрадиційні та поновлювальні види енергії, а також вторинні енергетичні ресурси перетворюються в корисну теплоту, призначену, наприклад, для опалення і/або гарячого водопостачання, одержання пари заданих параметрів тощо
електромагнітна завада
Будь-яке електромагнітне явище, що може негативно вплинути на функціонування обладнання (наприклад, електромагнітний шум, небажаний сигнал або зміни в самому середовищі їх поширення)
електромагнітна сумісність
Здатність обладнання функціонувати належним чином у заданих електромагнітних обставинах, не створювати недопустимих електромагнітних завад іншому обладнанню.
4 ПОЗНАКИ ТА СКОРОЧЕННЯ
Нижче подано познаки та скорочення, додатково вжиті у цьому стандарті, та пояснення до них: АСКОЕ автоматизована система комерційного обліку електричної енергії
|
АКБ |
автоматична система контролювання будівлі |
|
|
ДГН |
добовий графік навантаження |
|
|
ДМГ |
домогосподарство |
|
|
ЕЕС |
електроенергетична система |
|
|
ЕКС |
електрична кабельна система |
|
|
ЕТА |
електротеплоакумуляційна система |
|
|
ЖГП |
житлове і громадське призначення |
|
|
ЖКГ |
житлово-комунальне господарство |
|
|
ЛУЗОД |
1 локальне устаткування збору та обробки дан |
|
|
НС |
надзвичайна ситуація |
|
|
ОЕС |
об’єднана енергетична система |
|
|
ПЕР |
первинні енергоресурси |
|
|
ПКЕЕ |
правила користування електричною енергією |
|
|
ПКЕЕН |
правила користування електричною енергією для населення |
|
|
РОБС |
режими опалення будівель і споруд |
|
|
СЕО |
система електроопалення |
|
|
СР |
споживач-регулятор |
|
|
ТЕС |
теплова електрична станція |
|
|
ТЕО |
техніко-економічне обгрунтування |
|
|
ТКБ |
технічне керування будівлею |
|
5 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
5.1 Система електроопалення
СЕО об’єктів ЖГП проектують і експлуатують з метою забезпечення мікрокліматичних умов у будинку, виходячи з вимог, з одного боку, енергетичної ефективності будівлі, з іншого - енергетичної надійності, ефективності і безпеки електроенергетики, зокрема, - забезпечення сталої роботи ОЕС України.
Енергоефективність СЕО об’єктів ЖГП слід визначати відносно всього життєвого циклу задіяних ПЕР з урахуванням ефективності процесів виробництва, передачі, розподілу і споживання енергії, зокрема електричної.
Енергоносієм у СЕО об’єктів ЖГП є електрична енергія будь-якого походження і якості, яка трансформується у теплову енергію. При цьому теплова енергія витрачається на потреби опалення у добовому циклі або від приладів електроопалення прямої дії, коли теплота утворюється і витрачається одночасно з генерацією електричної енергії на електростанціях, або від електротеплоакумуляційних (ЕТА) систем, які споживають електричну енергію і перетворюють
її у запас теплової енергії ("заряджаються") у певні години доби.
Електроопалення прямої дії, як правило, використовують у якості догрівача температури повітря до комфортних значень у будівлях, тобто у складі комбінованих систем опалення, де базою є традиційні види опалення, наприклад, центральна водяна система опалення.
ЕТА опалення, як правило, використовують як єдину систему опалення. Допускається використовувати її також у складі комбінованих систем.
ЕТА опалення, як правило, повинна функціонувати у добовому циклі графіка навантажень ОЕС України в якості споживача-регулятора (СР) активної потужності, коли "надлишкова" енергія в години зниження споживання електричної енергії (нічна зона графіка навантажень ОЕС України) перетворюється на теплову і накопичується в спеціальних акумуляторах теплоти (підлога, стіни, стеля) для подальшого використання в години зростання генерації електричної енергії.
Для ЕКС, підключеної до локальних джерел електроживлення (малих гідроелектростанцій, вітряків, дизель- генераторів, сонячних установок тощо), період роботи системи у добовому циклі визначають залежно від місцевих умов.
За основу оцінки потенціалу ЕТА опалення слід приймати усереднений за попередні 11 років добовий графік навантажень регіональної електричної енергетичної системи у зимовий режимний день. Як правило, для ущільнення ДГН використовують багато зонні (двозонні та тризонні) тарифи.
СЕО об’єктів ЖГП повинна мати у складі інженерних систем підсистему автоматизації опалення, яка є комплексом технічних засобів, призначених для забезпечення функціонування системи опалення в автоматичному режимі у відповідності з технологічними вимогами.
СЕО об’єктів ЖГП, розташованих за однією адресою, складає основу для створення об’єднаних диспетчерських систем різного ієрархічного рівня - від багатоквартирного будинку до житлового кварталу або мікрорайону і вище.
Примітка. Під потужністю СЕО розуміють електричну потужність в кВт.
5.2 Автоматична система контролювання будівлі
Відповідно до ДСТУ-Н Б EN 15232, ДБН В.2.6-31 визначають клас енергетичної ефективності будівлі. Відповідно до класу енергетичної ефективності будівля оснащується АКБ, яка повинна виконувати функції контролювання опалення будівлі.
Функція автоматизації опалення будівлі, як правило, є частиною технічного керування будівлею, яка за допомогою програмно-технічних засобів забезпечує контроль і управління інженерним, у тому числі теплопостачальним, обладнанням будівлі, а також проведення моніторингу технологічних, у тому числі теплопостачальних процесів, і процесів забезпечення функціонування обладнання в цих об’єктах, передачі у режимі реального часу інформації про їх стан по каналах зв’язку у відповідні чергово-диспетчерські служби для наступної обробки з метою досягнення енергоефективних режимів роботи об’єктів, їх оцінювання, запобігання і ліквідації наслідків дестабілізуючих факторів, передачі інформації про виникнення надзвичайної ситуації у чергово-диспетчерські служби вищого рівня.
Функції АКБ та ТКБ, що відносяться до опалення та впливають на енергетичну характеристику будівлі відповідно до ДСТУ-Н Б EN 15232 (табл.1), з одного боку, можуть бути розширені за додаткових вимог, а з другого боку, є ланкою управління об’єктами класу споживачів-регуляторів ОЕС України з асоціюванням у відповідні системи оперативно-технологічного управління ОЕС України із забезпеченням надійного і безперебійного, з додержанням вимог енергетичної безпеки постачання електричної енергії споживачам.
АКБ повинна базуватись на структурованій інформаційній кабельній мережі згідно з ДСТУ ISO/IEC 7498-1, ДСТУ ISO 7498-2, ДСТУ ISO/IEC 7498-3. Для забезпечення єдності систем диспетчеризації АКБ повинна бути відкритою, тобто обладнаною стандартизованими каналами зв’язку: зв’язок по промислових мережах, зв’язок по силових кабелях електромереж, телефонних лініях, бездротовому зв’язку, зв’язок по мережах Enternet тощо, а також використовувати стандартні протоколи (або обладнані шлюзами в стандартні протоколи із закритих, тобто власних протоколів виробника конкретного обладнання).
АКБ повинна мати відкриту архітектуру, допускати наступне розширення за кількістю комплексів автоматизації інженерних систем і за кількістю функцій.
Між АКБ та іншими автоматизованими системами, у тому числі галузевими, як правило, повинні бути передбачені можливості обміну інформацією, у тому числі на міжгалузевому рівні.
ВИМОГИ ДО СИСТЕМ ЕЛЕКТРООПАЛЕННЯ В БУДІВЛЯХ ЖИТЛОВОГО І ГРОМАДСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
Вимоги до проектування систем електроопалення
Системи електроопалення слід вибирати на основі техніко-економічного обґрунтування відповідно до вимог нормативних актів, призначення будівлі або споруди, режимів експлуатації, стану розподільних мереж і наявності ресурсів електроенергії у енергопостачальників.
При проектуванні нових будівель із загальною корисною площею понад 1 000 м2 перед початком їх будівництва обов’язковим є розгляд і урахування технічної, економічної та екологічної здійсненності різних типів систем опалення, таких як:
централізоване, якщо воно є;
децентралізоване, що базується на поновлюваній енергії, у тому числі, на електричній енергії;
теплонасосних установок;
когенераційних установок.
Проектування систем електроопалення слід здійснювати згідно з технічними умовами, виданими електропередавальною організацією.
Проектування систем електроопалення слід здійснювати згідно з вимогами ДБН В.2.5-24 та ДБН В.2.5-23 на підставі теплотехнічних розрахунків у розділі "Опалення і вентиляція" проектно- кошторисної документації.
При виборі типу систем електроопалення, як правило, перевагу слід надавати електро-теплоакумуляційному опаленню з акумуляцією теплоти в години мінімальних навантажень ОЕС України.
Згідно з ДБН В.2.5-23 пряме електроопалення, як правило, використовують без попереднього техніко- економічного обґрунтування і без погодження з електропередавальною організацією у наступних випадках:
Якщо немає альтернативи вибору енергоносіїв, тобто коли опалення неможливо здійснити, використовуючи інші види енергії або при використанні електроенергії разом з іншими нетрадиційними джерелами енергії (теплові насоси, вітрові, сонячні енергоустановки тощо).
При улаштуванні комбінованих систем опалення, які складаються з основної системи опалення (наприклад, водяної) та електричного опалення для догріву повітря (комфортне до опалення, наприклад, так звана "тепла підлога" згідно з ДБН В.2.5-24), але при цьому в існуючих будівлях треба брати до уваги допустимий струм мереж і живлення будинку або квартири (згідно з ДБН В.2.5-23).
