Пористість мінеральної частини визначають розрахунком на основі попередньо встановлених значень середньої та дійсної густини мінеральної частини суміші.
Пористість мінеральної частини , %, обчислюють до першого десяткового знака за формулою
где g - масса колбы со смесью, г;
g1 - масса пустой колбы, г;
g2 - масса колбы с водой, г;
g3 - масса колбы со смесью и водой, г;
в- плотность дистиллированной воды (принимается 1 г/см3).
За результат определения истинной плотности смеси принимают округленное до второго десятичного знака среднеарифметическое значение результатов двух определений. Расхождение между результатами двух параллельных определений не должно быть более 0,02 г/см3. В случае больших расхождений истинную плотность определяют вторично и принимают для расчета среднеарифметическое значение результатов четырех определений.
11 ОПРЕДЕЛЕНИЕ ПОРИСТОСТИ МИНЕРАЛЬНОЙ ЧАСТИ (ОСТОВА)
Сущность метода заключается в определении объема пор, имеющихся в минеральной части (остове) уплотненной смеси или асфальтобетона.
Пористость минеральной части определяют расчетом на основании предварительно установленных значений средней и истинной плотностей минеральной части смеси.
Пористость минеральной части , %, вычисляют с точностью до первого десятичного знака по формуле
, (10)
де - середня густина мінеральної частини ущільненої суміші або асфальтобетону за розділом 8, г/см3;
- дійсна густина мінеральної частини суміші за розділом 9, г/см3.
где - средняя плотность минеральной части уплотненной смеси или асфальтобетона по разделу 8, г/см3;
- истинная плотность минеральной части смеси по разделу 9, г/см3.
ДСТУ Б В.2.7-89-99 (ГОСТ 12801-98) с.18
12 ВИЗНАЧЕННЯ ЗАЛИШКОВОЇ ПОРИСТОСТІ
Суть методу полягає у визначенні об'єму пор, які присутні в ущільненій суміші або асфальтобетоні.
Залишкову пористість лабораторних зразків або зразків з покриття , %, визначають розрахунком на основі попередньо встановлених середньої та дійсної густини з точністю до першого десяткового знака за формулою
12 ОПРЕДЕЛЕНИЕ ОСТАТОЧНОЙ ПОРИСТОСТИ
Сущность метода заключается в определении объема пор, имеющихся в уплотненной смеси или асфальтобетоне.
Остаточную пористость лабораторных образцов или образцов из покрытия , %, определяют расчетом на основании предварительно установленных средней и истинной плотностей с точностью до первого десятичного знака по формуле
де - середня густина ущільненої суміші за розділом 7, г/см3;
- дійсна густина суміші за розділом 10, г/см3.
13 ВИЗНАЧЕННЯ ВОДОНАСИЧЕННЯ
Суть методу полягає у визначенні кількості води, яку поглинає зразок при заданому режимі насичення. Водонасичення визначають на зразках, приготованих у лабораторії з суміші, або на зразках-вирубках (кернах) з покриття (основи).
13.1 Засоби контролю і допоміжне обладнання
Ваги лабораторні за ГОСТ 24104 4-го класу точності з пристосуванням для гідростатичного зважування.
Установка вакуумна.
Пристрій для капілярного водонасичення зразків (рисунок 5)
Термометр хімічний ртутний скляний з ціною поділки шкали 1°С за ГОСТ 400.
Посудина місткістю не менше 3.0 л.
13.2 Порядок проведення випробувань
13.2.1 Водонасичення визначають на зразках циліндричної форми або на зразках-вирубках (кернах). Для сумішей випробування проводять на зразках, використованихдля визначення середньої густини за розділом 7.
13.2.2 Зразки з сумішей, зважені на повітрі і у воді за 7.2, розміщують у посудині з водою з температурою (20±2)°С. Рівень води над зразками повинен бути не менше 3 см.
где - средняя плотность уплотненной смеси по разделу 7, г/см3;
- истинная плотность смеси по разделу 10, г/см3.
13 ОПРЕДЕЛЕНИЕ ВОДОНАСЫЩЕНИЯ
Сущность метода заключается в определении количества воды, поглощенной образцом при заданном режиме насыщения. Водо-насышение определяют на образцах, приготовленных в лаборатории из смеси, или на образцах-вырубках (кернах) из покрытия (основания).
13.1 Средства контроля и вспомогательное оборудование
Весы лабораторные по ГОСТ 24104 4-го класса точности с приспособлением для гидростатического взвешивания.
Установка вакуумная.
Устройство для капиллярного водонасы-щения образцов (рисунок 5).
Термометр химический ртутный стеклянный с ценой деления шкалы 1°С по ГОСТ 400.
Сосуд вместимостью не менее 3,0 л.
13.2 Порядок проведения испытания
13.2.1 Водонасыщение определяют на образцах цилиндрической формы или на образцах-вырубках (кернах). Для смесей испытание проводят на образцах, использованных для определения средней плотности по раделу 7.
13.2.2 Образцы из смесей, взвешенные на воздухе и в воде по 7.2, помещают в сосуд с водой с температурой (20±2)°С. Уровень воды над образцами должен быть не менее 3 см.
ДСТУ Б В.2.7-89-99 (ГОСТ 12801-98) с.19
Посудину із зразками встановлюють у вакуумній установці, де створюють і підтримують тиск не більше 2000 Па (15 мм. рт.ст.) протягом 1 год при випробуванні зразків сумішей з в'язкими органічними в'яжучими; 30 хв - при випробуванні зразків з сумішей з рідкими і емульгованими в'яжучими. Потім тиск доводять до атмосферного і зразки витримують у тій самій посудині з водою з температурою (20±2)°С протягом ЗО хв. Після цього зразки видаляють з посудини, зважують у воді, обтирають м'якою тканиною і зважують на повітрі.
13.2.3 Зразки з закріплених грунтів, призначених для застосування у районах з середньомісячною температурою самого холодного місяця мінус 20°С і нижче (І - III дорожньо-кліматичні зони) після зважування на повітрі і у воді піддають повному водонасиченню, а для закріплених грунтів, призначених для застосування у районах з середньомісячною температурою самого холодного місяця вище мінус 10°С - капілярному водонасиченню.
Повне водонасичення зразків висотою і діаметром 50 мм проводять протягом 2 діб, а зразків більших розміром - протягом 3 діб, при цьому в усіх випадках у першу добу зразки занурюють у воду на 1/3 висоти, а в наступні -повністю. Для запобігання висиханню зразків, занурених у воду на 1/3 висоти, насичення проводять у ванні з гідравлічним затвором.
Капілярне насичення проводять через шар води, який постійно підтримується за допомогою рівнеміра у пристрої для капілярного водонасичення (рисунок 5).
С
осуд с образцами устанавливают в вакуумную установку, где создают и поддерживают давление не более 2000 Па (15 мм рт. ст.) в течение 1 ч при испытании образцов из смесей с вязкими органическими вяжущими;
30 мин - при испытании образцов из смесей с жидкими и эмульгированными вяжущими. Затем давление доводят до атмосферного и образцы выдерживают в том же сосуде с водой с температурой (20±2)°С в течение 30 мин. После этого образцы извлекают из сосуда, взвешивают в воде, обтирают мягкой тканью и взвешивают на воздухе.
13.2.3 Образцы из укрепленных грунтов, предназначенных для применения в районах со среднемесячной температурой самого холодного месяца минус 20°С и ниже (І - III дорожно-климатические зоны) после взвешивания на воздухе и в воде подвергают полному водонасыщению, а для укрепленных грунтов, предназначенных для применения в районах со среднемесячной температурой самого холодного месяца выше минус 10°С - капиллярному водонасыщению.
Полное водонасыщение образцов высотой и диаметром 50 мм проводят в течение
2 сут, а образцов больших размеров - в течение
3 сут, при этом во всех случаях в первые сутки образцы погружают в воду на 1/3 высоты, а в последующие - полностью. Для предотвращения высыхания образцов, погруженных в воду на 1/3 высоты, насыщение проводят в ванне с гидравлическим затвором.
Капиллярное водонасыщение проводят через слой воды, постоянно поддерживаемый с помощью уровнемера в устройстве для капиллярного водонасыщения (рисунок 5).
1 - посудина; 2 - зразки; 3 - капілярне зволожений пісок; 4 - вода; 5 - фільтрувальний папір; 6 - металева сітка; 7 - металева підставка
Рисунок 5 - Схема пристрою для капілярного водонасичення зразків
1 - сосуд; 2 - образцы; 3 - капиллярно увлажненный песок; 4 - вода; 5 - фильтровальная бумага; б - металлическая сетка; 7 - металлическая подставка
Рисунок 5 - Схема устройства для капиллярного водонасыщения 5разцов
ДСТУ Б В.2.7-89-99 (ГОСТ 12801-98) с.20
У посудину на металеву підставку кладуть металеву сітку або встановлюють ємкість з сітчастим дном, яке закривають фільтрувальним папером. На фільтрувальний папір насипають шар дрібного піску однієї фракції завтовшки 15 см і через добу після його насичення ставлять зразки, які насичують протягом 3 діб. Для запобігання висиханню посудину із зразками розміщують у ванні з гідравлічним затвором.
Після цього зразки видаляють з посудини або пристрою для капілярного водонасичення, зважують у воді, а потім витирають м'якою тканиною або фільтрувальним папером і зважують на повітрі.
13.3 Обробка результатів випробування
Водонасичення зразка W, %, обчислюють за формулами:
- для сумішей
В сосуд на металлическую подставку укладывают металлическую сетку или устанавливают емкость с сетчатым дном, которое закрывают фильтровальной бумагой. На фильтровальную бумагу насыпают слой мелкого песка одной фракции толщиной 15 см и через сутки после его насыщения ставят образцы, которые насыщают в течение 3 сут. Для предотвращения высыхания сосуд с образцами помещают в ванну с гидравлическим затвором.
После этого образцы извлекают из сосуда или устройства для капиллярного водонасы-щения, взвешивают в воде, а затем вытирают мягкой тканью или фильтровальной бумагой и взвешивают на воздухе.
13.3 Обработка результатов испытания
Водонасыщение образца W, %, вычисляют по формулам:
- для смесей
; (12)
- для закріплених грунтів
- для укрепленных грунтов
, (13)
де g - маса зразка, зваженого на повітрі, г;
g1- маса зразка, зваженого у воді, г;
g2- маса зразка, витриманого протягом 30 хв у воді і зваженого на повітрі, г;
g5 - маса насиченого водою зразка, зваженого на повітрі, г.
За результат визначення водонасичення приймають округлене до першого десяткового знака середньоарифметичне значення трьох визначень.
14 ВИЗНАЧЕННЯ НАБУХАННЯ
Набухання визначають як приріст об'єму зразка після насичення його водою.
Для визначення набухання використовують дані, одержані при визначенні середньої густини за розділом 7 і водонасичення за розділом 13.
где g- масса образца, взвешенного на воздухе, г;
g1 - масса образца, взвешенного в воде, г;
g2 - масса образца, выдержанного в течение 30 мин в воде и взвешенного на воздухе, г;
g5 - масса насыщенного водой образца, взвешенного на воздухе, г.
За результат определения водонасышения принимают округленное до первого десятичного знака среднеарифметическое значение трех определений.
14 ОПРЕДЕЛЕНИЕ НАБУХАНИЯ
Набухание определяют как приращение объема образца после насыщения его водой.
Для определения набухания используют данные, полученные при определении средней плотности по разделу 7 и водонасыщения по разделу 13.
Набухання зразка H, % за об'ємом, об числюють за формулами:
- для сумішей
- для закріплених грунтів
14.1 Обработка результатов испытания
Набухание образца H, % по объему, вычисляют по формулам:
- для смесей
- для закрепленных грунтов
ДСТУ Б В.2.7-89-99 (ГОСТ 12801-98) c.21
, (15)
де g6- маса насиченого водою зразка, зваженого у воді, г.
За результат визначення набухання приймають округлене до першого десяткового знака середньоарифметичне значення трьох визначень.
15 ВИЗНАЧЕННЯ ГРАНИЦІ МІЦНОСТІ ПРИ СТИСКАННІ
Суть методу полягає у визначенні навантаження, необхідного для руйнування зразка при заданих умовах.
15.1 Засоби контролю та допоміжне обладнання
Преси механічні або гідравлічні за ГОСТ 28840 з навантаженнями від 50 до 100 кН (5-10 тс) і до 500 кН (50 тс) з силовимірювачами, що забезпечують похибку не більше 2% навантаження, яке вимірюють.
Термометр хімічний ртутний скляний з ціною поділки шкали 1°С за ГОСТ 400.
Посудини для термостатування зразків місткістю від 3 до 8 л (залежно від розміру і кількості зразків).
15.2 Порядок підготовки до проведення випробування
Для випробування готують зразки за 6.1 і 6.2. Перед випробуванням зразки термоста-тують при заданій температурі: (50±2)°С, (20±2)°С або (0±2)°С. Температуру (0±2)°С створюють змішуванням води з льодом. Зразки з гарячих сумішей витримують при заданій температурі протягом 1 год у воді. Зразки з сумішей з рідкими і емульгованими бітумами термостатують у повітряному середовищі протягом 2 год, при цьому зразки з закріплених грунтів пакують у поліетиленові пакети.
Для визначення границі міцності при стисканні зразків у водонасиченому стані використовують зразки, які випробувані відповідно до розділу 13. Насичені водою зразки після зважування на повітрі і у воді знову розміщують у воді з температурою (20±2)°С, а перед випробуванням витирають м'якою тканиною або фільтрувальним папером.
15.3 Порядок проведення випробування
Границю міцності при стисканні зразків визначають на пресах при швидкості руху плити преса (3,0±0,3) мм/хв.
где g6 - масса насыщенного водой образца, взвешенного в воде, г.
За результат определения набухания принимают округленное до первого десятичного знака среднеарифметическое значение трех определений.
