---

6.2 На плане организации рельефа нано­сят и указывают:

а) абсолютные отметки внутри контура зданий и сооружений - в соответствии с п.5.6 (перечисление б);

б) проектные отметки и уклоноуказатели по «красным» линиям;

в) проектные горизонтали или проектные отметки опорных точек планировки с указани­ем направления уклона проектного рельефа;

г) отметки низа и верха откосов, лестниц, подпорных стенок, пандусов;

ДСТУ Б А.2.4-6-95 (ГОСТ 21.508-93) С.10

д) відмітки дна у місцях переломів поздов­жнього профілю, напрямок та величину ухилів водовідвідних споруд;

е) дощоприймальні грати у знижених точ­ках проектного рельєфу з відмітками верху ґрат;

ж) проектні відмітки планування та фак­тичні відмітки рельєфу місцевості по зовніш­ньому контуру вимощення у кутах будівель та споруд або при відсутності вимощення відміт­ки у місцях перетину зовнішніх граней стін з рельєфом у кутах будівель та споруд - у ви­гляді дробу з проектною відміткою у чисель­нику та фактичною - у знаменнику;

й) проектні відмітки планування та фак­тичні відмітки рельєфу місцевості (при необ­хідності) по верху майданчиків різного при­значення у місцях перетину їх країв з рельєфом по кутах та у характерних точках;

к) лінії перелому проектного рельєфу - при виконанні плану у проектних відмітках опорних точок планування;

л) напрямок ухилу проектного рельєфу бергштрихами - при виконанні плану у про­ектних горизонталях та стрілками при вико­нанні плану у проектних відмітках.

6.3 На плані організації рельєфу, що сто­сується автомобільних шляхів, наносять та вказують:

а) проектні горизонталі - при виконанні плану у проектних горизонталях;

б) контури поперечного профілю автомо­більних шляхів - при виконанні плану у про­ектних відмітках;

в) точки перелому поздовжнього профілю з проектними відмітками;

г) ухилопокажчики по осі проїжджої частини автомобільних шляхів;

д) водовідвідні споруди - кювети, потоки з відмітками дна у місцях переломів поздов­жнього профілю та величиною ухилів дна спо­руд;

е) дощоприймальні грати у знижених точ­ках поздовжнього профілю з відмітками верха ґрат.

6.4 На плані організації рельєфу, що стосується залізничних шляхів, наносять та вказують:

а) ухилопокажчики;

б) відмітки дна водовідвідних споруд у місцях переломів поздовжнього профілю та величину ухилів дна споруд.

6.5 План організації рельєфу слід, як правило, виконувати у проектних горизонта­лях.

д) отметки дна в местах переломов про­дольного профиля, направление и величину уклонов водоотводных сооружений;

е) дождеприемные решетки в пониженных точках проектного рельефа с отметками верха решеток;

ж) проектные отметки планировки и фак­тические отметки рельефа местности по внеш­нему контуру отмостки в углах зданий и соо­ружений или при отсутствии отмостки отмет­ки в местах пересечения наружных граней стен с рельефом в углах зданий и сооружений - в виде дроби с проектной отметкой в числителе и фактической - в знаменателе;

и) проектные отметки планировки и фак­тические отметки рельефа местности (при не­обходимости) по верху площадок различного назначения в местах пересечения их краев с рельефом по углам и в характерных точках;

к) линии перелома проектного рельефа - при выполнении плана в проектных отметках опорных точек планировки;

л) направление уклона проектного рель­ефа бергштрихами - при выполнении плана в проектных горизонталях и стрелками при вы­полнении плана в проектных отметках.

6.3 На плане организации рельефа в части автомобильных дорог наносят и указывают:

а) проектные горизонтали - при выполне­нии плана в проектных горизонталях;

б) контуры поперечного профиля автомо­бильных дорог - при выполнении плана в про­ектных отметках;

в) точки перелома продольного профиля с проектными отметками;

г) уклоноуказатели по оси проезжей части автомобильных дорог;

д) водоотводные сооружения - кюветы, лотки с отметками дна в местах переломов продольного профиля и величиной уклонов дна сооружений;

е) дождеприемные решетки в пониженных точках продольного профиля с отметками верха решеток.

6.4 На плане организации рельефа в части железнодорожных путей наносят и указыва­ют:

а) уклоноуказатели;

б) отметки дна водоотводных сооружений в местах переломов продольного профиля и величину уклонов дна сооружений.

6.5 План организации рельефа следует, как правило, выполнять в проектных горизон­талях.

ДСТУ Б А.2.4-6-95 (ГОСТ 21.508-93) С.11

6.6 При виконанні плану організації ре­льєфу у проектних горизонталях їх проводять з перерізом рельєфу через 0,10 або 0,20 м по всій території, що підлягає плануванню (зем­ляній поверхні, автомобільних шляхах, май­данчиках). Допускається на ділянках з одно­манітним ухилом рельєфу наносити проектні горизонталі з перерізом рельєфу через 0,50 м.

Відмітки проектних горизонталей над­писують зі сторони підвищення рельєфу. Відмітки проектних горизонталей, що кратні 1,00 м, вказують повністю, проміжні - у вигляді цілого числа, що відповідає двом знакам після коми.

6.7 При виконанні плану організації ре­льєфу у проектних відмітках опорних точок планування, за опорні точки, як правило, приймають:

а) кути будівель, споруд та майданчиків;

б) підвищені та знижені точки проектного рельєфу;

в) перетин осей автомобільних шляхів;

г) точки перелому поздовжнього профі­лю автомобільних шляхів та залізничних ко­лій.

6.8 На плані організації рельєфу вказу­ють проектні відмітки входу та виходу по дну труб та міжшпальних потоків, а також від­мітки переломних точок по дну водовід­відних канав та потоків. На полиці лінії-виноски водовідвідних канав та потоків наво­дять їх скорочене найменування.

Приклади

1 Д.л. - дно потока;

2 Д.к. - дно канави.

6.9 Приклади оформлення планів органі­зації рельєфу у проектних горизонталях та проектних відмітках опорних точок плануван­ня наведені відповідно у додатках Ж та И.

7 ПЛАН ЗЕМЛЯНИХ МАС

7.1 Підрахунок об'ємів земляних мас вико­нують, як правило, методом квадратів.

Допускається виконувати план земляних мас з використанням інших методів. Зміст та форму плану визначають методом підрахунку об'ємів земляних мас та умовами виконання робіт.

7.2 На плані земляних мас наносять та вка­зують:

а) будівельну геодезичну сітку або базис розпланування, що її замінює;

6.6 При выполнении плана организации рельефа в проектных горизонталях их прово­дят с сечением рельефа через 0,10 или 0,20 м по всей планируемой территории (земляной по­верхности, автомобильным дорогам, площад­кам). Допускается на участках с однообраз­ным уклоном рельефа наносить проектные го­ризонтали с сечением рельефа через 0,50 м.

Отметки проектных горизонталей надпи­сывают со стороны повышения рельефа. От­метки проектных горизонталей, кратные 1,00 м, указывают полностью, промежуточные - в виде целого числа, соответствующего двум знакам после запятой.

6.7 При выполнении плана организации рельефа в проектных отметках опорных точек планировки в качестве опорных точек, как правило, принимают:

а) углы зданий, сооружений и площадок;

б) повышенные и пониженные точки про­ектного рельефа;

в) пересечение осей автомобильных дорог;

г) точки перелома продольного профиля автомобильных дорог и железнодорожных путей.

6.8 На плане организации рельефа указы­вают проектные отметки входа и выхода по дну труб и междушпальных лотков, а также отметки переломных точек по дну водоотвод­ных канав и лотков. На полке линии-выноски водоотводных канав и лотков приводят их со­кращенное наименование.

Примеры

1 Д.л. - дно лотка;

2 Д.к. - дно канавы.

6.9 Примеры оформления планов органи­зации рельефа в проектных горизонталях и проектных отметках опорных точек плани­ровки приведены соответственно в приложе­ниях Ж и И.

7 ПЛАН ЗЕМЛЯНЫХ МАСС

7.1 Подсчет объемов земляных масс вы­полняют, как правило, методом квадратов.

Допускается выполнять план земляных масс с использованием других методов. Со­держание и форму плана определяют методом подсчета объемов земляных масс и условиями производства работ.

7.2 На плане земляных масс наносят и ука­зывают:

а) строительную геодезическую сетку или заменяющий ее разбивочный базис;

ДСТУ Б А.2.4-6-95 (ГОСТ 21.508-93) С.12

б) сітку квадратів для підрахунку об'ємів земляних мас з проектними, фактичними та робочими відмітками у кутах квадратів, лінію «нульових» робіт з виділенням площі виїмок штриховкою під кутом 45° до основи сітки та зазначенням об'єму земляних мас у межах кожного квадрата чи іншої фігури, що ство­рена контуром планування;

в) будівлі та споруди;

г) огорожу або умовну межу території;

д) укоси, підпірні стінки.

7.3 Сітку квадратів, як правило, вписують у будівельну геодезичну сітку, приймаючи сторону квадрата рівною 20 м. Допускається прив'язка сітки квадратів до «червоної» лі­нії або до базису розпланування, а також за­стосування сітки квадратів зі сторонами, що дорівнюють 10, 25, 40 або 50 м, в залежності від характеру рельєфу та забезпечення пот­рібної точності підрахунку об'єму земляних мас.

Допускається, в залежності від конфігу­рації планованої території, для підрахунку об'єму земляних мас застосовувати фігури, що відрізняються від квадрата. У цих випадках розміри фігур вказують на кресленні.

7.4 Під кожною колонкою квадратів плану земляних мас наводять таблицю за формою 6, у відповідних графах якої вказують сумарні об'єми насипу та виїмки по колонці квад­ратів, а у рядках сумарних об'ємів справа - загальні об'єми насипу та виїмки по всій пла­нованій території.

7.5 У випадку залягання у межах планова­ної території ґрунтів, що підлягають видален­ню (родючий шар ґрунту, торф, ґрунт, який непридатний як основа для будівель, споруд), до розробки плану земляних мас для всієї те­риторії виконують план видалення ґрунтів у межах контуру залягання ґрунтів, що підля­гають видаленню, оформлюючи його анало­гічно плану земляних мас.

На плані видалення ґрунтів за проектні відмітки приймають відмітки низу ґрунту, що підлягає зрізуванню, які при наступному вико­нанні плану земляних мас розглядають як фактичні відмітки.

При наявності на території будівництва різнорідних ґрунтів допускається виконувати плани для кожного виду ґрунту, присвоюючи кресленню відповідне найменування.

б) сетку квадратов для подсчета объема земляных масс с проектными, фактическими и рабочими отметками в углах квадратов, ли­нию «нулевых» работ с выделением площади выемок штриховкой под углом 45° к основа­нию сетки и указанием объема земляных масс в пределах каждого квадрата или иной фигу­ры, образуемой контуром планировки;

в) здания и сооружения;

г) ограждение или условную границу тер­ритории;

д) откосы, подпорные стенки.

7.3 Сетку квадратов, как правило, вписы­вают в строительную геодезическую сетку, принимая сторону квадрата равной 20 м. До­пускается привязка сетки квадратов к «крас­ной» линии или к разбивочному базису, а также применение сетки квадратов со сторо­нами, равными 10, 25, 40 или 50 м, в зави­симости от характера рельефа и обеспечения требуемой точности подсчета объема земля­ных масс.

Допускается, в зависимости от конфигу­рации планируемой территории, для подсчета объема земляных масс применять фигуры, от­личные от квадрата, В этих случаях размеры фигур указывают на чертеже.

7.4 Под каждой колонкой квадратов плана земляных масс приводят таблицу по форме 6, в соответствующих графах которой указыва­ют суммарные объемы насыпи и выемки по колонке квадратов, а в строках суммарных объемов справа - общие объемы насыпи и вы­емки по всей планируемой территории.

7.5 В случае залегания в пределах пла­нируемой территории грунтов, подлежащих удалению (плодородный почвенный слой, торф, грунт, непригодный в качестве осно­вания зданий, сооружений), до разработки плана земляных масс для всей территории вы­полняют план удаления грунтов в пределах контура залегания грунтов, подлежащих удалению, оформляя его аналогично плану земляных масс.

На плане удаления грунтов за проектные отметки принимают отметки низа подлежаще­го снятию грунта, которые при последующем выполнении плана земляных масс рассмат­ривают как фактические отметки.

При наличии на территории строительст­ва разнородных грунтов допускается выпол­нять планы для каждого вида грунта, присва­ивая чертежу соответствующее наимено­вание.

ДСТУ Б А.2.4-6-95 (ГОСТ 21.508-93) С.13

Приклади

1 «План земляних мас. Зрізування буді­вельного сміття»;

2 «План земляних мас. Розробка скельних ґрунтів».

У випадку залягання ґрунтів, що підляга­ють видаленню, шаром однієї потужності, план видалення ґрунтів може не виконуватись.

При цьому за фактичні відмітки для плану земляних мас приймають відмітки низу ґрунтів, що підлягають видаленню, а обчис­лений об'єм ґрунтів, що видаляються, вносять у відповідні рядки та графи відомості за фор­мою 7.

7.6 На плані земляних мас наводять:

а) відомість об'ємів земляних мас за фор­мою 7;

б) текстові вказівки про необхідність коригування робочих відміток у місцях улаш­тування газонів, корита під покриття доріг, майданчиків та верхньої будови залізничних колій.

7.7 Приклади оформлення плану земляних мас та відомості об'ємів земляних мас наведені відповідно у додатках К та Л. Приклади роз­роблені для випадку виконання вертикально­го планування до початку зведення будівель та споруд.

8 ЗВЕДЕНИЙ ПЛАН ІНЖЕНЕРНИХ МЕРЕЖ

8.1 Зведений план інженерних мереж вико­нують на основі креслення розпланування, але без абсолютних відміток будівель, споруд, прив'язки воріт та позначки координаційних осей будівель, споруд.