ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
4.1 Роботи з застосуванням сухих будівельних сумішей слід виконувати при температурі навколишнього середовища від 5 до 30 °С і відносній вологості не менше 50 %. Температура поверхні основи має перебувати в таких само межах.
4.2 Покриття на основі сухих будівельних сумішей потрібно влаштовувати згідно з робочим кресленням проекту, проектом виконання робіт і вимогами даних Норм.
4.3 Основа під покриття має бути міцною (не нижче міцності покриття) і сухою (вологість - не більш як 4 %). Основи під покриття і готовність об'єкта до провадження робіт з використанням сухих будівельних сумішей приймає комісія у складі представників генерального підрядника, замовника, підрядної та спеціалізованої організацій.
4.4 Заміна матеріалів, передбачених проектом виконання робіт, допускається лише за узгодженням з проектною організацією і замовником. Властивості матеріалів, що допускаються до заміни, мають бути не нижчими за вимоги, викладені у розділі 3 даних Норм.
4.5 Розчинові суміші з сухих сумішей потрібно приготовляти згідно з інструкцією, що додається до цих матеріалів. Марки та витрата сухих будівельних сумішей наведені в додатку В.
4.6 Рухливість розчинових сумішей, які починають тужавіти, допускається підвищувати додатковим перемішуванням. Забороняється для цього додатково вводити в розчинові суміші воду.
ПІДГОТОВКА ОСНОВИ ПІД ПОКРИТТЯ
4.7 Спосіб підготовки основи вибирають залежно від її стану згідно з табл. 10. Таблиця 10- Способи підготовки основи
|
Вид підготовки |
Спосіб підготовки та використовувані матеріали |
|
1 |
2 |
|
1. Очищення від пухких продуктів корозії |
Обробка поверхні піскоструминним чи дробоструминним методом. Як абразивний матеріал рекомендується застосовувати пісок або дріб розміром 0,75-1,2мм. При невеликих обсягах робіт поверхню слід очищати від пухких, неміцних шарів ручним будівельним інструментом |
|
2. Знежирення |
а) Обробка водяними лужними розчинами, що містять поверхнево-активні речовини (ПАР). Як солі варто використовувати карбонат натрію Na2Co3, тринатрійфосфат Na3PО4, пірофосфат натрію Na4P2О7, триполіфосфат натрію Na3PО4-2NaPО3. Як ПАР рекомендується використовувати неіоногенні ПАР (ОП-7, ОП-10), що являють собою продукти оксіетилювання моно- і діалкілфенолів. Розчини солей мають бути 4-5-відсоткової концентрації. При приготуванні рекомендується додавати до них не більш як 1 % ПАР. б) Обробка органічними розчинниками. Для знежирення рекомендується застосовувати такі розчинники, як трихлоретилен СНС1=ССl2, перхлоретилен ССl2=ССl2, уайт-спірит. У разі обробки мокрих і вологих поверхонь до хлорованих вуглеводнів рекомендується додавати аміак, триетаноламін або уротропін. в) Обробка емульсійними сумішами, до складу яких входять органічні розчинники, вода і ПАР. г) Очищення від плям мастил, які не висихають. Обмазування плям жирною глиною |
С. 12 ДБН В. 2.6-22-2001
Закінчення табл. 10
|
1 |
2 |
|
3. Очищення від висолів |
Обробка розчином соляної кислоти концентрацією до 6 % з наступною обробкою 4-відсотко-вим розчином гідрооксиду натрію NaOH |
|
4. Очищення від плям бітуму |
а) Обробка скребками (при невеликих обсягах робіт). б) Промивання розчинником (уайт-спіритом, нефрасами) |
|
5. Очищення від кіптяви |
Промивання 3-відсотковим розчином соляної кислоти з наступним промиванням 4-від-сотковим розчином гідрооксиду натрію NaOH |
|
6. Очищення від плям водних і неводних фарб |
а) Обробка скребками (при невеликих обсягах робіт). б) Обробка піскоструминним апаратом (при великих обсягах робіт). в) Обробка органічними й неорганічними рідинами для змивання з наступним очищенням механічним способом. 3 лужних сумішей рекомендується використовувати розчинені у воді гідрооксиди лужних металів, до яких додають прискорювач. Як прискорювач рекомендується використовувати трипропіленгліколь або його суміш із монофеніловим ефіром етиленгліколю. Вміст прискорювача в суміші - від 1 до 10 % (за масою). Для видалення епоксидних і поліуретанових покриттів рекомендується використовувати суміші на основі неорганічних кислот з наступним промиванням 4-відсотковим розчином гідрооксиду натрію NaOH. Для виведення олійних фарб рекомендується використовувати суміші на основі органічних розчинників |
|
7. Очищення від бруду та пилу |
а) Обдування стисненим повітрям. б) Піскоструминна обробка. в) Промивання розчином карбонату натрію Na2CO3. г) Промивання водою з додаванням ПАР |
|
8. Виведення з поверхні слідів очищувальних сумішей |
а) Механічне очищення (виведення з поверхні слідів глини). б) Промивання водою. в) Обдування стисненим повітрям |
|
9. Сушіння поверхні (операція виконується в разі потреби - при значному зволоженні, а також після очищення з наступним промиванням великим об'ємом води) |
а) Природне сушіння при температурі 20±5 °С. б) Обдування теплим повітрям з калориферів |
ОБЛИЦЮВАЛЬНІ РОБОТИ
4.8 Вимоги та рекомендації цього розділу поширюються на облицювальні роботи, що виконуються на будівельних об'єктах із застосуванням сухих сумішей. Їх потрібно дотримуватися при облицюванні зовнішніх і внутрішніх поверхонь будинків та споруд.
4.9 Конструктивні рішення облицювання, застосовувані основні й допоміжні матеріали, а також номенклатура, розміри та колір облицювальних матеріалів встановлюються проектом на кожен конкретний об'єкт з урахуванням вимог даних Норм.
4.10 До початку облицювальних робіт мають бути закінчені всі роботи, виконання яких може призвести до пошкодження облицьованих поверхонь.
4.11 Поверхні, що підлягають облицюванню, не повинні мати відхилень від вертикалі й горизонталі, що перевищують такі допуски:
- для стін на довжині 2м - менше 3 мм; у всьому приміщенні по вертикалі - менше 4 мм, по горизонталі - менше 6 мм;
- для підлог на довжині 2м - менше 4 мм; у всьому приміщенні - менше 5 мм.
4.12 Для облицювання конструкцій із застосуванням плиток, водопоглинання яких становить понад 3 %, потрібно використовувати розчинові суміші групи К1, а для затирання швів між ними -розчинові суміші групи 31. Для облицювання конструкцій із застосуванням плиток, водопоглинання яких менше 3 %, треба використовувати клейові суміші груп К2 і К3, а для затирання швів між ними-суміші груп 32 та 33. Облицювання стінових конструкцій плитами з природного
ДБН В. 2.6-22-2001 С. 13
каменю та бетону, які мають товщину понад 10 мм та розміри понад 400х400 мм, слід виконувати, застосовуючи клейові суміші груп К2 і К3 з додатковим механічним прикріпленням до конструкцій.
Для встановлення металевих кріпильних елементів (шпильок, скоб, гаків, анкерів, петель) у конструкціях будинків та в облицювальних плитах із природного каменю й бетону потрібно використовувати сухі суміші груп З4 і З5.
Отвори під кріпильні вироби треба висвердлювати глибиною не менш як 100 мм відповідно до попередньої розмітки. У разі використання сухих сумішей групи 34 діаметр просвердлених отворів не повинен перевищувати діаметр кріпильного елемента більш як на 40 мм. Якщо діаметр отвору перевищує діаметр кріпильного елемента більш як на 40 мм, слід застосовувати сухі суміші групи З5.
Розчинові суміші групи З4 потрібно готувати в об'ємах, які дають змогу використовувати їх протягом часу, зазначеного в табл. 4.
Для приготування розчинових сумішей групи З4, призначених для заповнення отворів під кріпильні вироби, співвідношення сухої суміші і води слід приймати 2:1 (за об'ємом). Тужавлення розчинових сумішей групи З4 починається через 4 хв після замішування. Отвір для кріпильного елемента потрібно заповнювати розчиновою сумішшю групи З4 не пізніше, ніж через 3 хв з моменту її приготування. В отвір потрібно відразу вставити кріпильний елемент, а надлишок розчинової суміші, що утворився після встановлення кріпильного елемента, видалити.
Розчинові суміші групи З5 слід приготовляти за два етапи: спочатку перемішати суміш з водою у бетоно- або розчинозмішувачі у співвідношенні 25:2 (за масою) до отримання однорідної маси, потім до цієї маси додати 0,9 масових частин води і перемішати ще протягом 5 хв. Розчино-ву суміш групи 35 слід використати протягом 60 хв.
4.13 Облицьовуючи поверхні плитами з природного каменю та бетону з додатковим механічним закріпленням плит, просвіти між стіною й облицювальним матеріалом слід заповнювати роз-чиновими сумішами груп К2 і К3 рідшої консистенції.
Після заповнення проміжку між поверхнею, що облицьовується, та облицювальним матеріалом потрібно зняти розчинову суміш, яка виступила зі швів, а шви між плитами очистити від розчинової суміші на глибину, що дорівнює товщині облицювального матеріалу. Шви між облицювальними плитами потрібно заповнювати розчиновими сумішами групи З2.
4.14 Для вирівнювання поверхонь, що підлягають облицюванню, потрібно застосовувати роз-чинові суміші групи Ш2 для стін та П1, П4 - для підлог. Допускається також застосування клейових сумішей, якими виконують облицювання. Попередньо дефектні місця слід зволожити водою. Основи з високою вбирною здатністю треба зволожувати багаторазово.
Облицювальні роботи виконують по закінченні 24 год з моменту заповнення дефектних місць вирівнювальними сумішами.
Місця, що подають глухий звук, а також пухкі місця та місця лущення потрібно розчистити, заґрунтувати ґрунтовкою групи С3 і після висихання ґрунтовки заповнити розчиновою сумішшю, приготовленою з сухої суміші групи С2 (глибина дефектів - до 3 мм). Для усунення дефектів (западин) завглибшки від 3 до 10 мм застосовуються клейові суміші, якими виконують облицювання.
4.15 Робочі суміші для закріплення облицювальних матеріалів і для затирання швів слід приготовляти безпосередньо перед використанням, перемішуючи суху суміш і воду. Співвідношення об'ємів сухої суміші та води треба приймати відповідно до інструкції з застосування кожної конкретної сухої суміші.
4.16 При облицюванні поверхонь клейові розчинові суміші мають наноситися на основу шаром, товщина якого дорівнює висоті зубця терки, який добирають залежно від розмірів плитки:
Розміри плитки, мм...………………………………....200200 200250 300300 400400
Висота зубця терки, мм ,………………….....……………6 8 10 12
С. 14 ДБН В. 2.6-22-2001
4.17 Облицьовуючи стандартні основи (штукатурка, витримана не менше 28 діб; бетон, витриманий не менше 3 міс після виготовлення), а також основи, покриті раніше воднодисперсійними фарбами, всередині будинків з вологістю не більш як 60 %, облицювальні матеріали можна укладати без попередньої обробки ґрунтовкою.
Гіпсові основи та основи з високою вбирною здатністю потрібно попередньо обробити матеріалами групи С3.
4.18 Облицьовуючи фасадні поверхні та поверхні у вологих приміщеннях, клейові розчинові суміші слід наносити на основу згідно з 4.16 і на поверхню облицювальних плиток шаром завтовшки 1 мм й покривати рівномірно всю поверхню.
4.19 Виконуючи облицювальні роботи на поверхнях усіх видів, клейові розчинові суміші потрібно наносити на таку площу основи, яку можна облицювати протягом 10-15 хв.
Плитки замочувати не можна.
Укладені в проектне положення плитки допускається коректувати впродовж 10-15 хв після укладання.
4.20 Внутрішню поверхню резервуарів, підлоги ванних кімнат, душових та інших приміщень, що експлуатуються у вологому середовищі, потрібно попередньо, перед облицюванням, покривати гідроізоляційними сумішами груп Г1 і Г2, які мають гарне зчеплення з матеріалом конструкції та з клейовими сумішами, що використовуються для закріплення плитки. У цьому разі для кріплення плиток до поверхні, що облицьовується, потрібно використовувати розчинові суміші, які готуються з сухих сумішей груп К2 і К3, а для затирання швів - матеріали групи 32.
4.21 Сталеві елементи, що прилягають до облицювання, мають бути захищені від корозії відповідно до вимог СНіП 2.03.11, СНіП 3.04.01 і СНіП 3.04.03.
На площах понад 30 м2 в облицюванні потрібно влаштовувати деформаційні шви, які заповнюються силіконовим герметиком. Деформаційні шви, які є в основі, повинні дублюватися в облицюванні.
ШТУКАТУРНІ РОБОТИ
4.22 Вимог даного розділу потрібно дотримуватись під час виконання штукатурних робіт, крім робіт, застережених особливими умовами експлуатації будинків і споруд.
4.23 Штукатурні роботи допускається починати після закінчення загальнобудівельних і монтажних робіт, після перевірки правильності виконання відповідного нижчерозташованого покриття (основи), а також після перевірки й випробування мереж водопроводу, каналізації, опалення, електропостачання та зв'язку зі складанням акта обстеження раніше виконаних робіт.
4.24 Штукатурні роботи допускається виконувати лише після закінчення термінів, що виключають можливість пошкодження штукатурки внаслідок осідання або зсуву конструкцій.
4.25 У приміщеннях за дві доби до початку штукатурних робіт, у процесі їх виконання, а також після трьох діб по закінченні потрібно підтримувати температуру не нижче +10 і не вище +30 °С (на позначці 0,5 м від рівня підлоги приміщення). Відносна вологість у цих приміщеннях має бути не нижчою за 60 і не вищою за 70 %.
4.26 Виконуючи штукатурні роботи на основах з цегли, розчин у швах потрібно загладжувати врівень з основою, а поверхні очищати від пилу та бруду механізованим інструментом або вручну.
