- середня густина бетону при вологості W_M, кг/м³;

W_H - нормована вологість бетону, %;

W_M - вологість бетону в момент випробування, що визначається згідно з розділом 5, %.

4.3.4 У журналі відповідно до 3.1.14 повинні бути передбачені наступні графи:

- маркування зразків;

- дата випробування, вік бетону;

- вологий стан зразка в момент випробування;

- розміри (зразків правильної геометричної форми), об'єм та маса;

- середня густина зразка бетону, серії зразків.

Примітка. При визначенні середньої густини бетону на зразках, призначених для визначення міцності, форму журналу приймають згідно з ГОСТ 10180.

4.3.5 У додатку Б для інформації і порівняння викладено методику визначення середньої густини бетону, що наведена в ISO 1920-5.

5 ВИЗНАЧЕННЯ ВОЛОГОСТІ

5.1 Засоби контролю, матеріали та реактиви

Для проведення випробування застосовують:

- ваги лабораторні згідно з ГОСТ 24104;

- шафу сушильну, що забезпечує сушіння за температури (105±5) °С;

- ексикатор згідно з ГОСТ 25336;

- деко;

- хлористий кальцій згідно з ГОСТ 450.

5.2 Підготовка та порядок проведення випробування

5.2.1 Вологість бетону визначають випробуванням зразків або проб, отриманих подрібненням зразків після їх випробування на міцність або одержаних із готових виробів або конструкцій.

5.2.2 Найбільша крупність подрібнених шматків бетону повинна бути:

- для важких бетонів і бетонів на пористих заповнювачах - не більше максимального розміру зерен заповнювачів;

-для дрібнозернистих бетонів (включаючи ніздрюваті й силікатні) - не більше 5 мм.

5.2.3 Із подрібненого матеріалу шляхом квартування відбирають усереднену пробу масою не менше:

1000 г - для важких бетонів і бетонів на пористих заповнювачах;

100 г - для ніздрюватих, силікатних і дрібнозернистих бетонів.

При виробничому контролі вологості бетону в бетонних і залізобетонних виробах допускається проводити випробування проб бетону меншої маси відповідно до вимог нормативних документів на ці вироби.

5.2.4 Подрібнюють і зважують зразки або проби відразу ж після відбору або зберігають у паронепроникному пакованні або герметичній тарі, об'єм якої перевищує об'єм покладених у неї зразків не більше ніж у два рази.

5.2.5 Підготовлені проби або зразки зважують, після чого поміщають до сушильної шафи й висушують до постійної маси відповідно до 3.1.12, 3.1.13.

5.2.6 Перед повторним зважуванням проби (зразки) охолоджують в ексикаторі з безводним хлористим кальцієм або у сушильній шафі до кімнатної температури.

5.2.7 Зважування виконують відповідно до 3.1.9.

5.2.8 Сорбційну вологість важкого бетону, бетону на пористих заповнювачах та силікатного бетону визначають за методикою ГОСТ 12852.6.

При цьому масу проби важкого бетону й бетону на пористих заповнювачах залежно від найбільшого розміру фракції заповнювача приймають згідно з таблицею 2.

Таблиця 2

5.3 Обробка результатів

5.3.1 Вологість бетону проби (зразка) за масою W_M у відсотках визначають із похибкою до 0,1 % за формулою:

, (3)

де m_в - маса проби (зразка) бетону до сушіння, г;

m_c - маса проби (зразка) бетону після сушіння, г.

5.3.2 Вологість бетону проби (зразка) за об'ємом W₀ у відсотках визначають із похибкою до 0,1 % за формулою:

, (4)

де W_M - вологість бетону проби (зразка) за масою, %;

- середня густина сухого бетону, визначена відповідно до розділу 4, г/см³;

- середня густина води, прийнята за 1 г/см³.

5.3.3 Вологість бетону серії проб (зразків) визначають як середнє арифметичне значення результатів визначення вологості окремих проб (зразків) бетону.

5.3.4 У журналі відповідно до 3.1.14 повинні бути передбачені наступні графи:

- маркування зразків;

- місце й час відбору проб;

- вік бетону й дата випробувань;

- вологість бетону проб (зразків) і серій за масою;

- вологість бетону проб (зразків) і серій за об'ємом.

6 ВИЗНАЧЕННЯ ВОДОПОГЛИНАННЯ

6.1 Засоби контролю та матеріали

Для проведення випробування застосовують:

- ваги лабораторні згідно з ГОСТ 24104;

- ваги для гідростатичного зважування згідно з ГОСТ 29329;

- шафу сушильну, що забезпечує сушіння за температури (105±10) °С;

- посудину для насичення зразків водою;

- дротяну щітку або абразивний камінь.

6.2 Підготовка та порядок проведення випробування

6.2.1 Водопоглинання бетону визначають випробуванням зразків. Розміри і кількість зразків приймають відповідно до 3.2.

6.2.2 Поверхню зразків очищають від пилу, бруду й слідів мастила за допомогою дротової щітки або абразивного каменя.

6.2.3 Зразки випробовують у стані природної вологості або висушених до постійної маси.

6.2.4 Сушать зразки відповідно до 3.1.12, 3.1.13.

6.2.5 Зразки розміщують у посудині, наповненій водою з таким розрахунком, щоб рівень води в ній був вище верхнього рівня зразків приблизно на 50 мм.

Зразки слід класти на прокладки так, щоб їх висота була мінімальною (призми й циліндри кладуть на бік).

Температура води в посудині повинна бути (20±2) °С.

6.2.6 Зразки зважують через кожні 24 год знаходження у воді на лабораторних вагах або вагах для гідростатичного зважування з урахуванням 3.1.9.

При зважуванні на лабораторних вагах зразки, вийняті з води, попередньо обтирають віджатою вологою тканиною. Масу води, що витекла з пор зразка на чашу ваг, слід долучати до маси насиченого зразка.

6.2.7 Випробування проводять доти, поки результати двох послідовних зважувань будуть відрізнятися не більше ніж на 0,1 %.

6.2.8 Зразки, що випробовуються в стані природної вологості, після закінчення процесу водонасичення висушують до постійної маси відповідно до 3.1.12, 3.1.13.

6.2.9 Водопоглинання бетону визначають також шляхом кип'ятіння зразків у випадку, коли це передбачено нормативними документами (технічними умовами) на бетонні й залізобетонні вироби або робочими кресленнями на монолітні бетонні й залізобетонні конструкції відповідно до додатка В.

6.3 Обробка результатів

6.3.1 Водопоглинання бетону окремого зразка за масою у відсотках визначають із похибкою до 0,1 % за формулою:

, (5)

де m_в - маса висушеного зразка, г;

m_с - маса водонасиченого зразка, г.

6.3.2 Водопоглинання бетону окремого зразка за об'ємом у відсотках визначають із похибкою до 0,1 % за формулою:

, (6)

де - водопоглинання бетону окремого зразка за масою, %;

- середня густина сухого бетону, кг/м³;

- середня густина води, прийнята 1000 кг/м³.

6.3.3 Водопоглинання бетону серії зразків визначають як середнє арифметичне значення результатів випробувань окремих зразків у серії.

6.3.4 У журналі відповідно до 3.1.14 повинні бути передбачені наступні графи:

- маркування зразків;

- вік бетону й дата випробувань;

- водопоглинання зразків бетону;

- водопоглинання серії зразків бетону.

7 ВИЗНАЧЕННЯ ПОРИСТОСТІ

7.1 Стандарт встановлює методи визначення показників пористості за результатами визначення середньої густини, водопоглинання та сорбційної вологості бетонів відповідно до розділів 4, 6.

7.2 Для визначення об'єму відкритих некапілярних пор бетону (об'єму міжзернових порожнин) зразки насичують водою протягом 24 год відповідно до розділу 6, потім витримують 10 хв на решітці, після чого визначають їх об'єм в об'ємомірі відповідно до розділу 4 (без попереднього висушування і парафінування згідно з додатком А).

7.3 Об'єм пор бетону серії зразків Пп у відсотках визначають із похибкою до 0,1 % за формулою:

, (7)

де - питома густина подрібненого в порошок бетону, визначена за допомогою пікнометра або приладу Ле - Шательє згідно з 4.15 ДСТУ Б В.2.7-71 (ГОСТ 8269.0), кг/м³;

- середня густина сухого бетону в серії зразків, яку визначають відповідно до розділу 4, кг/м³.

7.4 Об'єм відкритих капілярних пор бетону в серії зразків П_О у відсотках визначають за формулою:

П_О = W_О , (8)

де W_О - об'ємне Водопоглинання бетону в серії зразків, визначене відповідно до розділу 6, %.

7.5 Об'єм відкритих некапілярних пор бетону в окремих зразках (об'єм міжзернових порожнин) Пмз у відсотках за об'ємом визначають за формулою:

, (9)

де V - об'єм зразка, визначений відповідно до розділу 4, см³:

V₁ - об'єм зразка, визначений відповідно до 7.2, см³.

Об'єм відкритих некапілярних пор бетону в серії зразків визначають, як середнє арифметичне значення результатів випробувань всіх зразків у серії.

7.6 Об'єм умовно-закритих пор бетону в серії зразків П_З у відсотках визначають за формулою:

П_З= П_П- П_О- П_МЗ, (10)

де П_П - об'єм пор бетону серії зразків, %;

П_О - об'єм відкритих капілярних пор бетону в серії зразків, %;

П_МЗ - об'єм відкритих некапілярних пор бетону в окремих зразках, %.

7.7 Показник мікропористості бетону серії зразків П_мк визначають за формулою:

, (11)

де - сорбційна вологість бетону в серії зразків при відносній вологості повітря від 95 % до 100 %, що визначена згідно з ГОСТ 12852.6, % за об'ємом;

- об'єм відкритих капілярних пор бетону в серії зразків, %;

- об'єм відкритих некапілярних пор бетону в окремих зразках, %.

7.8 Показники середнього розміру пор і однорідності розмірів пор у бетоні визначають за кінетикою водопоглинання бетону згідно з додатком Г.

8 ВИЗНАЧЕННЯ ВОДОНЕПРОНИКНОСТІ

8.1 Загальні вимоги

8.1.1 Загальні вимоги - відповідно до 3.1 та 3.2.

8.1.2 Висоту контрольних зразків бетону в залежності від розмірів фракції заповнювача допускається призначати відповідно до таблиці 3.

Таблиця 3

8.1.3 Схеми кріплення і герметизації зразків бетону в гніздах наведені у додатку Д.

8.1.4 Торцеві поверхні зразків перед випробуванням очищують від поверхневої плівки цементного каменя та слідів ущільнювального складу металевою щіткою або іншим інструментом.

8.2 Визначення водонепроникності за методом "мокрої плями"

8.2.1 Засоби контролю та матеріали

8.2.1.1 Для проведення випробувань застосовують:

- установку будь-якої конструкції, що має не менше шести гнізд для кріплення зразків, яка забезпечує можливість подавання води до нижньої торцевої поверхні зразків при зростаючому її тиску, а також можливість спостереження за станом верхньої торцевої поверхні зразків (додаток Д);

- циліндричні форми для виготовлення зразків бетону із внутрішнім діаметром 150 мм і висотою 150; 100; 50 і 30 мм;

- воду згідно з ГОСТ 23732.

8.2.2 Підготовка та порядок проведення випробування

8.2.2.1 Виготовлені зразки зберігають у камері нормального твердіння за температури (20 ± 5) °С і відносної вологості повітря не менше 95 %.

8.2.2.2 Перед випробуванням зразки витримують у приміщенні лабораторії протягом доби.

8.2.2.3 Діаметр відкритих торцевих поверхонь бетонних зразків повинен бути не менше 130 мм.

8.2.2.4 Зразки в обоймі встановлюють у гнізда установки для випробування і надійно закріплюють.

8.2.2.5 Тиск води підвищують ступенями по 0,2 МПа протягом від 1 хв до 5 хв і витримують на кожному ступені протягом часу, зазначеного в таблиці 4. Випробування проводять доти, поки на верхній торцевій поверхні зразка з'являться ознаки фільтрації води у вигляді крапель або мокрої плями.

Таблиця 4

8.2.3 Обробка результатів

8.2.3.1 Водонепроникність кожного зразка оцінюють максимальним тиском води, за якого ще не спостерігалося її просочування крізь зразок.

8.2.3.2 Водонепроникність серії зразків оцінюють максимальним тиском води, за якого на чотирьох із шести зразків не спостерігалося просочування води.

8.2.3.3 Марку бетону за водонепроникністю приймають згідно з таблицею 5.

Таблиця 5