Страница 2: ДСТУ 4546:2006. Скло в будівництві. Захисне скління. Випробування та класифікація за кулетривкістю (61113)

Примітка 2. Класи SG не обов’язково відповідають вимогам, визначеним у класах BR, оскільки боєприпаси є різними.

5. ЗРАЗКИ ДЛЯ ВИПРОБОВУВАНЬ ПІДТВЕРДЖЕННЯ ТИПУ

Структура та матеріали випробних зразків мають відповідати технічним умовам виробника.

Проба, подана для випробовувань, має бути звичайної якості.

Бік атаки повинен бути помаркований постачальником.

Кожний випробний зразок потрібно чітко помаркувати для ідентифікації виробу.

Проба, подана для випробовувань типу, повинна складатися з 3 випробних зразків для кожного класу, для якого потрібне випробовування. Як резерв потрібно подати хоча б один додатковий випробний зразок.

За розміром зразки повинні бути квадратами (500 ± 5) мм х (500 ± 5) мм.

Краї випробних зразків мають бути відшліфовані для зручності поводження з ними.

6. ЕКСПЛУАТАЦІЙНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ

   1. Кожен з трьох зразків проби, яку подають на випробовування, згідно з 7.2, має відповідати хоча б одній з нижче наведених вимог:Не повинно бути прострілу скла кулею або частками кулі та прострілу фольги- свідка осколками скла з тильного боку поверхні.

Такий тип кулетривкого скла треба класифікувати відповідним класом з додатковою позначкою “БО” (безосколкове).

Такий тип кулетривкого скління треба класифікувати відповідним класом з додатковою позначкою “О” (осколкове).

7. МЕТОД ВИПРОБУВАНЬ

   1. Устатковання

Випробовувальний пристрій має містити:

Рама не повинна рухатись під ударом куль.

Відповідний випробний зразок треба встановлювати у жорстку раму у вертикальному положенні і відстань від дула вогнепальної зброї повинна відповідати визначеній у відповідній таблиці цього стандарту.

Національний відхил

Доповнити словами „або таблиці НА.1”.

Монтування випробного зразка у рамі має відповідати нижченаведеним вимогам:

• випробний зразок треба встановлювати перпендикулярно до лінії стрільби;

• між крайками скла і рамою треба застосувати смуги з неопренової гуми твердістю від 40 IRHD до 60 IRHD згідно з ISO 48, завширшки (30 ± 5) мм і завтовшки 4 мм;

Національна примітка

Твердість може визначати згідно з ГОСТ 20403.

• на нижній частині пазу треба застосовувати смуги з неопренової гуми твердістю від 40 IRHD до 60 IRHD згідно з ISO 48, завтовшки 4 мм і шириною, яка дорівнює повній товщині випробного зразка;

• треба рівномірно зафіксувати всі чотири крайки скла на поверхні (30 ± 5) мм, залишивши вільну зону мішені близько 440 мм х 440 мм;

• тиск закріплювання має бути такий, щоб крайки скла залишалися на місці протягом випробовування, але не було напруження, яке може вплинути на результат.

Примітка. Тиск закріплювання не завжди визначають точно, оскільки вплив затискання на кінцевий результат є відносно малий.

Осколки скла, які відлітають з тильного боку поверхні випробного зразка, та фрагменти кулі, які пройшли через випробний зразок, збираються в ящик для збирання осколків, який розміщують позаду випробного зразка і прикріплюють до жорсткої рами. Ящик для збирання осколків повинен мати отвір на передній стороні розміром щонайменше 440 мм х 440 мм, який відповідає зоні мішені у рамі, і має повністю огороджувати простір між випробним зразком та фольгою-свідком.

Ящик для збирання осколків повинен бути такий, щоб фольга-свідок розміщувалась відповідно до 7.1.3 і була легкодоступна для огляду та замінювання.

Зашкоджувальну спроможність осколків скла, які відлітають з тильного боку поверхні, визначають за допомогою фольги-свідка.

Фольга-свідок повинна бути з алюмінію завтовшки 0,02 мм і щільністю 54 г/м².

Алюмінієву фольгу треба закріпити у ящику для збирання осколків у вертикальному положенні на відстані (500 мм ± 10 мм) позаду випробного зразка і вона повинна мати чисту поверхню розміром щонайменше 440 мм х 440 мм, яка відповідає зоні мішені. Алюмінієва 4фольга повинна бути жорстко закріплена за краї. Вона повинна бути настільки жорстко закріплена, щоб забезпечити її фіксацію на одному місці протягом випробовувань; під час випробовування не повинно бути тенденції до відривання фольги-свідка по краях.

Швидкість кулі треба вимірювати за допомогою електронної вимірювальної системи не більше ніж за 2,5 м попереду випробного зразка.

Пристрій для вимірювання швидкості кулі має бути калібрований по 1,0 м/с.

Національний відхил

На дистанції випробовувань, визначеній цим стандартом, швидкість кулі зменшується на величину, меншу за ціну поділки пристрою для вимірювання її швидкості. Допустимо встановлювати пристрій для вимірювання швидкості кулі на відстані 2,5 м від дульного зрізу.

У таблицях 1 та 2 наведені необхідні зброя та боєприпаси.

Випробовування можна проводити з використанням балістичного випробовувального устатковання, яке забезпечує таку саму швидкість проникання, яка визначена у таблицях 1 та 2.

Національний відхил

Доповнити по тексту пункту посилання на таблиці 1 та 2 посиланням на таблицю НА.1.

Щоб досягти визначених відстаней прострілу, може бути необхідним використати спеціальні стволи та спеціальні допоміжні засоби.

Щоб досягти визначеної швидкості прострілу може бути необхідним використати спеціально відібрані або виготовлені боєприпаси.

Перед початком випробовувань випробні зразки повинні бути витримані протягом щонайменше 12 год за постійної температури (18 ± 5) °С.

Зброю та боєприпаси треба обирати за таблицею 1 або таблицею 2 відповідно до рівня кулетривкості, на який виріб потрібно випробовувати.

Національний відхил

Доповнити по тексту пункту посилання на таблиці 1 та 2 посиланням на таблицю НА.1.

Встановлюють перший випробний зразок боком атаки до зброї у раму на точній відстані від дула вогнепальної зброї згідно з відповідними таблицями цього стандарту.

Випробовування проводять за температури (18 ± 5) °С.

Накреслюють у центрі випробного зразка рівносторонній трикутник з довжиною сторони, яка дорівнює відстані прострілу згідно з відповідними таблицями цього стандарту , або позначають центральну точку для SG1 (таблиця 2). Позначають вершини таким чином, щоб вони були ясно видимі для стрільця.

Виконують один або три постріли у випробний зразок згідно з умовами випробовувань відповідних таблиць цього стандарту та вимірюють швидкість кулі кожного пострілу.

Вимірюють міжцентрові відстані трьох проникнень за допомогою приладу з точністю до 1 мм.

Оглядають випробний зразок, щоб визначити наявність отвору між тильним та переднім боками.

Примітка. За необхідності можна застосувати тупий штир діаметром приблизно 4 мм і постаратися обережно визначити, чи може він пройти наскрізь.

Оглянути зібрані фрагменти у ящику для збирання осколків щодо фрагментів кулі та (або) осколків скла, які вилетіли з тильного боку випробного зразка.

Знімають піддану дії фольгу-свідка, обережно очищають щіткою для видаляння будь- яких присталих часток і оглядають на сильному освітленні щодо її прострілу.

Визначають ефективність пострілів згідно з 7.2.3.

За необхідності обновлюють алюмінієву фольгу і повторюють випробовування на наступних з трьох випробних зразків.

Випробовування вважають ефективним, якщо для певного класу опору швидкість та відстань прострілу відповідають вимогам.

8. ПРОТОКОЛ ВИПРОБОВУВАНЬ

У протоколі випробовування з посиланням на цей стандарт повинні бути зазначені, щонайменше, такі дані:

1. назва виробника або торгова марка;

2. назва виробу та модель і (або) серійний номер;

3. опис марковання виробу виробником;

4. назва випробовувальної організації;

5. дата випробовувань;

6. клас кулетривкості згідно з цим стандартом у формі абревіатури (клас та

додаткова позначка “БО” або “О” відповідно).

9. МАРКУВАННЯ

Виріб повинен бути помаркований постійною або знімною етикеткою, яку не можна зняти непошкодженою і використати повторно і яка вказує клас та бік атаки виробу.

ДОДАТОК НА (обов’язковий)

ТИПИ ТА КАЛІБРИ ЗБРОЇ,
ЯКІ ВІДРІЗНЯЮТЬСЯ ВІД НАВЕДЕНИХ У ТАБЛИЦЯХ 1 І 2

У таблицях 1 та 2 наведено найбільш поширену зброю та боєприпаси, наявні на європейському ринку. Саме тому ці типи та калібри були вибрані для випробовувань, і вони утворюють основу цього стандарту щодо класифікування кулетривкості.

В Україні існує зброя та боєприпаси інших типів та калібрів, тому потрібні випробовування саме з ними. У таблиці НА.1 наведено деякі з таких типів і калібрів зброї та боєприпасів разом з критеріями інтерпретації результатів випробовувань.

Усі такі випробовування потрібно проводити згідно з цим стандартом. За результатами таких випробовувань класифікувати на класи від BR1 до BR7 та SG1 і SG2 згідно з цим стандартом не дозволено. Таблиця НА.1 визначає додаткове класифікування та критерії випробовувань з використанням зброї та боєприпасів деяких типів та калібрів, що відрізняються від наведених у таблицях 1 та 2 і які можуть бути застосовані в Україні.

Результати таких випробовувань не можна прирівнювати до класів від BR1 до BR7 та SG1 і SG2.

Порівняння класів кулетривкості за результатами випробовувань зразків різними видами зброї наведено у таблиці НБ.1 (тільки для інформації).

Таблиця НА.1 — Класифікація та критерії випробовувань кулетривкості скління з використанням зброї' та боєприпасів деяких типів та калібрів, що відрізняються від наведених у таблицях 1 та 2 і які можуть бути застосовані в Украйні

I I I I I I I I ствол

Продовження таблиці НА.1