Улаштування складських приміщень на діючих АГНКС здійснюється на підставі проектної документації, розробленої та узгодженої в установленому порядку.
На території АГНКС складування матеріалів, обладнання, зберігання та паркування транспортних засобів дозволяються тільки в місцях, передбачених проектом.
Застосування відкритого вогню на території АГНКС допускається в місцях, що обумовлені технологічним регламентом або інструкціями.
Місце для паління повинно бути обладнане за межами вибухонебезпечних зон.
Не дозволяється загромаджувати проходи в приміщеннях АГНКС матеріалами або будь-якими предметами.
Кожен працівник повинен ретельно прибирати своє робоче місце.
Прибирання підлоги виробничих приміщень повинно проводитись у разі необхідності, але не рідше одного разу за зміну вологими або іншими засобами, що не допускають пиловиділення.
Не вживати для миття підлог бензин, керосин та інші легкозаймисті рідини (ЛЗР).
У машинному залі АГНКС не дозволяється встановлювати слюсарні верстати, лещата та інші пристрої для виконання слюсарних робіт, не дозволяється зберігати та складувати обладнання та матеріали. У всіх інших приміщеннях зберігати та складувати тільки те обладнання та матеріали, що стосуються даного виробництва.
Матеріал, що використовується для обтирання, необхідно збирати в спеціальні металеві ящики з кришками і вивозити в спеціально відведені місця, узгоджені з місцевими органами самоврядування.
Відпрацьоване трансформаторне масло і масло з продувальних посудин повинно вивозитись на станції для його регенерації або в спеціально відведені місця для його утилізації.
переконатись (за манометром) у відсутності тиску газу на газозаправній колонці;
наповнювач дає дозвіл на здійснення операції з остаточного завершення заправлення водію автотранспортного засобу, який зобов’язаний:
від’єднати заправну головку зі шлангом від газобалонної установки автотранспорту.
Наповнювач, після завершення всіх операцій заправлення автомобіля та розрахунків за газ, дає дозвіл водію зайняти місце в кабіні автомобіля, запускати двигун і виїжджати із заправної галереї.
У разі впровадження на АГНКС автоматизованих систем заправлення нових типів необхідно керуватись під час заправлення автомобілів інструкцією, розробленою на основі інструкції (технічної документації) підприємства-виробника системи автоматичного заправлення.
Максимальний тиск газу заправлення автотранспорту та ПАЗГ не повинен перевищувати допустимого тиску, що встановлений для ГЗК, з якої виконується заправлення.
Наповнення балонів автомобіля стиснутим газом виконується тільки за наявності у водія акта про випробування газопаливної системи. Якщо наповнення балонів автомобіля виконується вперше (після встановлення, переобладнання, опресовування тощо) або тиск у балонах автомобіля нижче 0,05 МПа, то наповнення балонів виконується за окремою інструкцією. Перше наповнення виконується після продування посудин інертним газом (вуглекислим газом, азотом). Продувальні гази випускаються через свічки з дотриманням заходів безпеки. Продування вважається закінченим за вмістом кисню в продувальному газі не більш 1 % за об’ємом.
Не дозволяється наповнювати газом балони, в яких вийшов термін призначеного опосвідчення і відсутні встановлені клейма, належні пофарбування та надписи.
На АГНКС необхідно вести журнал заправлення автотранспорту та ПАГЗ стиснутим газом, форма і зміст якого визначаються адміністрацією підприємства.
На АГНКС, обладнаних автоматизованою системою обліку, замість ведення журналу або крім ведення журналу щозміни друкується звіт, який підписується начальником АГНКС і зберігається у нього протягом року.
У разі грубого порушення водієм правил дорожнього руху, заправлення або вчинення ним аварії підчас руху або заправлення оператор (наповнювач) вживає заходів згідно із планом ліквідації аварій і викликає наряд ДАІ для складання акта про порушення чи аварію.Підчас автоматичного або дистанційного способів заправлення автотранспорту операції заправлення виконуються в такій технологічній послідовності:
наповнювач зобов’язаний:
перевірити положення запірної арматури, що встановлена на газозаправній колонці (вентиль подачі газу на колонку7 — “закритий”, а вентиль, що встановлений на “свічці”, — “відкритий” (у випадку наявності триходового крану останній повинен знаходитись у положенні “скид”));
закрити вентиль, що встановлений на “свічці”, перевести триходовий кран у положення “відкрито”;
впевнитись за манометром, який встановлений на газозаправній колонці, що тиск газу дорівнює нулю;
наповнювач дає дозвіл на здійснення операції заправлення водію автотранспортного засобу, який зобов’язаний:
підключити заправну головку шланга газозаправної колонки до вентиля газобалонної установки автотранспорту; попередньо впевнившись, що вентиль подачі палива на двигун закритий, і відкрити вентиль газобалонної установки;
наповнювач балонів (оператор) зобов’язаний:
перевірити за відповідними світловими сигналами на пульті управління необхідне (для заправлення) положення запірної арматури, яка встановлена на підвідних газопроводах до газозаправної колонки. У разі відсутності приладу (лічильника) для визначення кількості газу, що надходить на заправлення, перевірити наявність залишкового тиску в газобалонній установці автотранспорту (за манометром, який встановлено на пульті управління заправленням). Переконатись у відсутності сторонніх людей у боксі автотранспорту, що заправляється, здійснити заправлення автотранспорту шляхом відповідних перемикань ключів управління або натисканням кнопок, які розміщені на пульті управління.
Після закінчення заправлення автотранспорту:
наповнювач (оператор) зобов’язаний:
шляхом відповідних перемикань ключів управління або натисканням кнопок, що розміщені на пульті управління, встановити необхідне (для припинення заправлення) положення запірної арматури на підвідних до газозаправної колонки газопроводах;
наповнювач дає дозвіл на завершення операції заправлення водію автотранспортного засобу, який зобов’язаний:
закрити вентиль на газобалонній установці автомобіля;
наповнювач (оператор) зобов’язаний:
відкрити вентиль, який встановлений на “свічці” (у випадку наявності триходового крану останній встановити в положення “скид”);Сушіння спецодягу, спецвзуття, рушників тощо, а також приготування їжі проводяться в місцях, визначених для цього проектною документацією на будівництво АГНКС, розробленою та узгодженою в установленому порядку.
Періодичність оглядів обладнання та перевірок стану виробничих приміщень АГНКС визначається адміністрацією підприємства згідно з технологічною документацією з урахуванням конкретних умов виробництва та вимог безпеки, викладених в експлуатаційній та ремонтній документації підприємств-виробників обладнання, що знаходиться в експлуатації на даній АГНКС. При цьому:
огляд обладнання, контрольно-вимірювальних приладів, автоматики та запобіжних пристроїв, а також перевірка справності пожежної техніки, засобів вогнегасіння та вентиляційних систем повинні проводитись обслуговуючим персоналом не рідше одного разу за зміну, про що робиться відповідний запис у змінному журналі;
перевірка наявності шкідливих речовин у повітрі робочої зони, перевірка рівня шуму, а також перевірка гігієнічних норм вібрації та вібрації обладнання повинні проводитись службами підприємства або спеціалізованими організаціями не рідше одного разу на рік відповідно до вимог ДСН 3.3.6.042—99 “Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень”, ОСТ 51.140—86 “ССБТ. Організація проведення контролю повітря робочої зони на об’єктах газової промисловості. Загальні вимоги безпеки”, ДСН 3.3.6.037—99 “Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку”, ГОСТ 12.1.005—88 “ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны”, ДСН 3.3.6.039—99 “Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації” та ГОСТ 12.1.012—90 “Вибрационная безопасность. Общие требования”.
Допустимі рівні вібрації на робочих місцях повинні бути вказані в проектно-технологічній документації;
перевірка вібраційного стану технологічного обладнання повинна виконуватись службами підприємства або спеціалізованою організацією після капітальних, середніх ремонтів, а також у процесі експлуатації відповідно до НАОП 1.1.23-3.01—88 “Автомобільні газонаповнювальні компресорні станції. Норми вібрації. Методика віброобстеження. Віброзахист обладнання. РД-51 -132—88”. Вібраційні характеристики технологічного обладнання (машин) вказуються в їх технічних умовах (стандартах). Перевірка вібраційного стану може здійснюватись із застосуванням вібро- вимірювальних приладів загального призначення або із застосуванням спеціалізованих вібродіагностичних приладів і відповідно до вимог затверджених методик діагностування. За результатами перевірки (діагностування) складається висновок особою, що виконала цю роботу, і передається начальнику АГНКС або посадовій особі, що виконує його обов’язки;- перевірка вибухозахищеногота іншого електрообладнання повинна проводитись у терміни, що регламентовані інструкціями підприємств-виробників обладнання та чинними “Правилами технической эксплуатации электроустановок потребителей”;
— перевірка автоматичного вмикання (вимикання) аварійних та резервних вентиляторів та аварійного відключення обладнання, а також перевірка світлової та звукової сигналізацій, що сповіщають про підвищену концентрацію газу в приміщеннях, проводиться спеціально навченим персоналом. Періодичність перевірок визначається графіком планово-попереджувальних ремонтів, але повинна бути не рідше одного разу на 5 днів.
Вмикання аварійних вентиляторів повинно проводитись за концентрації природного газу в повітрі, що дорівнює 10 % від нижньої концентраційної межі спалахування (НКМС).
Аварійне вимикання обладнання повинно проводитись у разі концентрації природного газу в повітрі вище 20 % від НКМС.
Результати всіх перевірок повинні оформлятись відповідними актами або записами в спеціальних журналах.
Не рідше одного разу на зміну повинна проводитись перевірка переносними газоаналізаторами всіх приміщень АГНКС на вміст природного газу в повітрі.
Робота АГНКС не ведеться в разі:
загазованості приміщень вище допустимих концентрацій;
несправних автоматичних сигналізаторів (газоаналізаторів) природного газу;
несправної пожежної автоматики;
несправних або відключених систем автоматичного блокування.
Не дозволяється робота окремого технологічного обладнання АГНКС, зокрема, компресорних установок, за рівнів вібрації на ньому вище допустимих величин.
На запірну, запобіжну та регулювальну арматуру, а також на технологічне обладнання повинні бути нанесені незмивною фарбою номери (вивішені бірки), що відповідають їх номерам на технологічній схемі АГНКС. Запобіжні клапани повинні бути опломбовані.
Несправності освітлювальної та силової електромережі у виробничих приміщеннях АГНКС повинні негайно усуватись. Підчас вживання заходів щодо усунення несправностей довести рівні освітленості відповідно до норм СНиП-ІІ-4—79 “Естественное и искусственное освещение”.
Перепланування приміщень або території АГНКС може виконуватись лише відповідно до затвердженого проекту на виконання цих робіт.
Виробничі приміщення на АГНКС повинні бути забезпечені аптечками, які укомплектовані медичними засобами для надання першої допомоги.
ратор) контролює або здійснює управління процесом заправлення з пульту оператора.
У випадку вимушеної відсутності наповнювача балонів на робочому місці (хвороба, відпустка тощо) роботу наповнювача може виконувати машиніст КУ, якщо він пройшов спеціальне навчання за професією наповнювача балонів у навчальному закладі і на даний момент не задіяний як машиніст КУ
Під час ручного способу заправлення автотранспорту операції заправлення виконуються в такій технологічній послідовності:
наповнювач зобов’язаний:
переконатись, що запірні пристрої на підвідних газопроводах до газозаправної колонки — закриті;
переконатись, що запірні пристрої, які встановлені на газозаправній колонці — закриті, а на “свічці” — відкриті (у випадку наявності на колонці триходового крану останній повинен бути встановлений у положення “скид”);
закрити запірний пристрій, який встановлений на “свічці” (у випадку наявності триходового крану останній встановлюється в положення “закрито”), і переконатись за манометром, встановленим на газозаправній колонці, що тиск газу дорівнює нулю;
наповнювач дає дозвіл на здійснення операції заправлення водію автотранспортного засобу, який зобов’язаний:
приєднати газозаправну головку шланга газозаправної колонки до вентиля газобалонної установки автотранспорту та відкрити його (вентиль), попередньо впевнившись, що вентиль подачі палива на двигун закритий;
наповнювач зобов’язаний:
перевірити за манометром колонки надлишковий тиск газу в газобалонній установці автотранспортного засобу та відкрити запірні пристрої, які встановлені на газозаправній колонці (у випадку наявності триходового крану останній встановлюється в положення “відкрито”), та здійснити подачу газу на газозаправну колонку.
