10.7Приміщення управління технологічними об’єктами і установки компримірування повітря повинні оснащуватися світловою і звуковою сигналізацією падіння стисненого повітря.

10.8Забороняється використання інертного газу для живлення систем КВП і А.

10.9Перевірку, регулювання всіх контрольно-вимірювальних приладів та автоматичних пристроїв необхідно проводити у відповідності з ГОСТ 8.001-80 та ГОСТ 8.002-86.

Точність показів приладів повинна відповідати паспортним даним завода-виготовлювача.

10.10Регулювання контрольно-вимірювальних приладів дозволяється виконувати тільки працівникам служби КВП і А.

10.11Манометри слід вибирати у відповідності з ГОСТ 2405-88.

10.12На всіх манометрах, вакуумметрах, амперметрах, дистанційних термометрах тощо повинно бути клеймо (пломба) з позначенням строку перевірки. Використовувати прилади, що вчасно не пройшли перевірки, а також прилади без клейма забороняється.

10.13Настроювання та регулювання запобіжних клапанів повинно виконуватись у відповідності з ГОСТ 12.2.085-82.

10.14Запобіжні клапани протягом єксплуатації повинні щозмінно перевірятись на справність дії продувкою в робочому стані або перевіркою на стенді. Порядок та строки перевірки справності клапанів в залежності від умов технологічного процесу повинні бути наведені в інструкції з експлуатації запобіжних клапанів, яка опрацьована відповідно до вказівок завода-виготовлювача і затверджена власником підприємства.

10.15Покажчики рівня повинні встановлюватись вертикально або похило у відповідності з інструкцією заводу-виготовлювача, при цьому повинна бути забезпечена добра видимість рівня рідини.

10.16На кожному покажчику рівня повинні бути вказані допустимі верхній та нижній рівні. Покажчики рівня повинні бути оснащені арматурою (кранами та вентилями) для їх відключення від посудини та продування.

10.17Підприємство повинно мати пристрої внутрішнього телефонного зв¢язку і міської АТС.

10.18Усі виробничі приміщення, пов’язані з отриманням і використанням водню, повинні бути оснащені системами звязку і сигналізації, які повинні бути у вибухозахищеному виконанні.

10.19Розміщення систем зв’язку і оповіщення здійснюється в місцях, зручних та безпечних для обслуговування, де повинні бути виключені: вібрація, забруднення продуктами технології, механічні і інший впливи, вплив на точність, надійність та швидкодію.

Сигнальні пристрої повинні бути розміщені таким чином, щоб забезпечувати видимість і чуйність сигналу в умовах роботи діючого відділку.

10.20Виробничі приміщення (автоклавне відділення, відділення очистки циркуляційного водню, відділення компримування водню, фільтрувального відділення), в яких можлива небезпечність для перебування працюючих з приводу виділення газів або підвищення тиску в апаратах і посудинах вище допустимої норми, повинні бути обладнані аварійною звуковою та світловою сигналізацією, яка вмикається від відповідних газоаналізаторів, манометрів та термометрів. При цьому всі випадки загазованості повинні бути зафіксовані.

10.21Системи зв’язку і оповіщення маркуються з нанесенням відповідних написів, що чітко відображають їх функціональне призначення.

10.22Роботи, пов’язані з монтажем, наладкою, ремонтом, регулюванням і випробуванням систем зв’язку і оповіщення у вибухонебезпечних приміщеннях повинні виключати іскроутворення. На проведення таких робіт у вибухонебезпечних зонах оформлюється наряд-допуск, розробляються заходи, що забезпечують безпеку організації та проведення робіт.

Забороняється проведення монтажних, налагоджувальних і ремонтних робіт в умовах загазованості.

10.23Під час приймання та здавання змін необхідно виконати огляд щитів КВП, систем автоматичного регулювання технологічних процесів, автоматики безпеки, блокуючих пристроїв і засобів сигналізації із записом про це у змінному журналі.

11ВАНТАЖНО-РОЗВАНТАЖУВАЛЬНІ РОБОТИ

11.1Вантажно-розвантажувальні роботи повинні виконуватись у відповідності з вимогами ГОСТ 12.3.009-76,ГОСТ 12.3.002-75, нормативно-технічної документації, затвердженої органами Держнаглядохоронпраці, а також цих Правил.

11.2Транспортні та вантажопідйомні засоби та механізми повинні відповідати ГОСТ 12.2.003-91.

11.3Вантажі на транспортних засобах повинні бути встановлені та закріплені (укладені) так, щоб під час транспортування запобігти їх зміщенню і падінню.

11.4Цистерни для перевезення рідких речовин та продукції, що встановлюються на автомобільному транспорті, повинні мати приварні скоби для обслуговування верхнього люка.

11.5Містки для проїзду візків та переходу вантажників з вагонів до автомобіля та назад повинні мати достатню для переміщення візків ширину. Для входу до вагона драбини та містки повинні за безпечуватись гаками для закріплення на дверній рейці вагона. Для автомобілів та вагонів, які не мають дверної рейки, повинні застосовуватись спеціальні містки та драбини з шипами та упорами.

11.6Вагони та автомобілі, встановлені під завантаження (розвантаження), повинні бути загальмовані колодками.

11.7При відчиненні чи зачиненні дверей вагона необхідно стояти на залізничному полотні правим боком до вагона та триматись лише за дверні поруччя. При відчиненні двері слід тягнути на себе, а при зачиненні - тільки від себе.

11.8Будова, встановлення та експлуатація кранів всіх типів, вантажних електричних візків, що переміщюються вздовж надземних рейкових колій разом з кабіною керування, ручних та електричних талів, лебідок для піднімання вантажу або людей, знімних вантажозахватних органів та пристроїв, тари, за винятком транспортних контейнерів, повинні відповідати вимогам Правил будови та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів.

11.9Вантажопідйомні машини, які не підлягають реєстрації в органах Держнаглядохоронпраці, а також знімні вантажозахватні пристрої повинні мати інвентарний номер, який вноситься до Журналу обліку та огляду вантажопідйомних машин, знімних вантажозахватних пристроїв підприємства-власника.

11.10Дозвіл на прийняття до експлуатації вантажопідйомних машин, що не реєструються у місцевих органах Держнаглядохоронпраці, повинен видаватись посадовою особою по нагляду за вантажопідйомними машинами на підприємстві на основі документації заводу-виробника та результатів технічного обстеження.

11.11На підйомно-транспортних машинах повинні бути вивішені трафарети з наведеними на них основними даними машини: реєстраційним (інвентарним) номером, вантажопідйомністю, датою чергового технічного обстеження.

11.12Будова автонавантажувачів повинна відповідати вимогам ГОСТ 16215‑80Е. Будова машин наземного безрейкового електрифікованого транспорту повинна відповідати вимогам ГОСТ 18962-86.

11.13Авто- та електронавантажувачі повинні бути обладнані звуковими та світловими сигналами, замком з ключем, що виймається, та гальмовою системою.

11.14Улаштування вантажних візків повинно відповідати ви могам ГОСТ 13168-67.

12ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ

12.1Працівникам та посадовим особам на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці, а також в несприятливих температурних умовах або пов’язаних з забрудненням повинні видаватись безкоштовно за встановленими нормами і відповідно Положення (ДНАОП 0.00-4.26-96) спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також змивні та знешкоджувальні засоби.

12.2Працівникам та посадовим особам, професії та посади яких передбачені Типовими нормами безкоштовної видачі спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам і службовцям скрізних професій та посад усіх галузей народного господарства і окремих виробництв спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту видаються незалежно від того, в яких виробництвах, цехах та дільницях вони працюють, якщо ці професії та посади спеціально не передбачені Типовими галузевими нормами для підприємств і організацій харчової промисловості.

12.3При використанні засобів індивідуального захисту необхідно знати їх технічну характеристику та правила експлуатації.

12.4Для приміщень категорій А і Б необхідно зберігати у спеціальних шафах поза приміщення необхідну кількість комплектів спеціального інструменту, акумуляторних ліхтарів (за відсутності аварійного освітлення) та засобів індивідуального захисту (противогази, тощо).

12.5Для захисту очей від механічної та хімічної дії у відповідності з умовами праці робітники під час роботи повинні застосовувати захисні окуляри.

Типи захисних окулярів вибираються у відповідності з ГОСТ 12.4.013-85Е.

12.6При виконанні газозварювальних та електрозварювальних робіт необхідно застосовувати захисні окуляри зі скельцями-світлофільтрами.

12.7Для індивідуального захисту органів дихання від шкідливих парів та газів, присутніх у повітрі робочої зони в поєднанні з аерозолями або без них, при об’ємній частці вільного кисню не менше 19 % застосовуються протигази промислові фільтруючі за ГОСТ 12.4.121- 83.

12.8При роботах, пов’язаних з виділенням органічного та мікробного пилу, необхідно застосовувати респіратори марок ШБ-1, (“Пелюстка”), РПР-1, ПР-5, У-2к або РУ-60М.

Респіратор видається робітникам для індивідуального користування.

12.9При одночасній роботі в ємкостях, цистернах, колодязях двох осіб слід користуватись протигазами шланговими ПШ-2 (ТУ 6-16-2054-76).

12.10У вибухопожежонебезпечних відділеннях працюючі повинні користуватися антистатичним взуттям.

12.11Спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту повинні зберігатись в окремих сухих опалювальних та обладнаних припливно-витяжною вентиляцією приміщеннях.

13ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ

13.1Виробничі процеси повинні здійснюватись у відповідності з вимогами ГОСТ 12.3.002-75, цих Правил та чинної нормативно-технічної документації, затвердженої в установленому порядку.

13.2Оцінка вибухонебезпеки і визначення категорії вибухопожежної і пожежної небезпеки приміщень, будівель, споруд визначається на стадії проектування розробником технологічного процесу у відповідності з вимогами ОПВ-88, ОНТП 24-86 та галузевими нормами технологічного проектування.

Для діючих підприємств категорія вибухопожежної небезпеки визначається самим підприємством або організацією, що має відповідних вахівців та дозвіл на це органу Державного комітету по нагляду за охороною праці.

13.3Для кожного виробництва розробляється і затверджується технологіч-ний регламент, що встановлює основні норми і вимоги щодо проведення технологічного процесу.

13.4Проведення дослідних робіт, випробування дослідних зразків устаткування, систем автоматизації у вибухопожежонебезпечних виробництвах виконується згідно з наказом власника підприємства (об’єднання) за погодженням з органом Державного комітету по нагляду за охороною праці.

При цьому повинні бути розроблені дослідно-промисловий регламент, інструкція по безпечному проведенню процесу (експлуатації устаткування), контролю, управлінню і протипожежному захисту, а також план локалізації аварійних ситуацій. Вказану технічну документацію опрацьовує і погоджує з науково-дослідними і проектними інститутами організація, яка пропонує проведення дослідних робіт.

13.5 Тиск (вакуум) в апаратах і трубопроводах, температурний режим і рівень рідин в апаратах (мірниках), швидкість подачі матеріалу необхідно підтримувати у відповідності з вимогами технологічних регламентів.

13.6Для виробництва повинні передбачатися заходи для зниження рівня його вибухонебезпеки, запобігання вибухам і загорянням усередині технологічного устаткування,в об’ємі виробничих приміщень і на відкритих установках, захисту технологічного устаткування від руйнування, обмеження аварійних викидів горючих речовин у атмосферу и скидання горючих речовин у стічні води:

- зниження важкості наслідків можливих аварій, у тому числі надійному забезпеченню:

- електроенергією, парою, водою, стисненим повітрям, інертним газом;

- необхідним запасом сировини, матеріалів, а також контролем за їх якістю;

- системами контролю, автоматизації і дотримання технологічних парамет-рів у заданому режимі;

- функціонування системи технологічного обслуговування і ремонту устат-кування.

Достатність вибраних заходів і засобів для кожного виробництва визначається проектом і виробничим технологічним регламентом.

13.7Значення параметрів процесу і допустимих діапазонів їх змінювання, що виключають можливість виникнення небезпечних відхилень, що здатні стати причиною аварійної ситуації або аварії, встановлюється розробником процесів і відображаються у виробничому технологічному регламенті.

Засоби і способи, що виключають вихід параметрів за допустимі значення, приводяться у проектній документації і технологічних регламентах. У випадку обгрунтування необхідності проведення процесу в області критичних значень параметрів повинні бути передбачені заходи, що запобігають появі джерел можливих запалювань, а також ініціювання вибуху усередині устаткування.

Технологічне устаткування, у якому при пуску у роботу або зупинці, а також при відхиленні від встановленого режиму можливе утворення вибухонебезпечних сумішей, повинно забезпечуватися системами продувок їх інертним газом.

13.8Порядок організації і безпечного проведення газонебезпечних робіт на підприємствах, повинен відповідати вимогам Типової інструкції по організації безпечного проведення газонебезпечних робіт.

13.9Вогневі роботи повинні виконуватися згідно з вимогами Правил пожежної безпеки в Україні та інструкції що до безпеки проведенню вогневих робіт, розроблених для кожного конкретного підприємства і затверджених технічним керівником підприємства.

13.10Засоби подачі інертного газу, його парметри, кількість та система його транспортування для кожного технологічного об¢єкту визначаються проектом і повинні забезпечувати ефективність продувки та вибухобезпеку технологічного процесу.