14.5.2.4Компресорні установки повинні мати на лінії всмоктування і на лінії нагнітання здвоєну запірну арматуру зі спускним вентилем (повітровиком) для контролю герметичності.
14.5.2.5Запобіжний клапан повинен бути розрахований на пропускання сумарної кількості газу, що надходить у бак при одночасно відкритих усіх продувальних вентилях компресорної установки, і тиск, при якому не повинно відбуватися вибивання масла і конденсату з переливного стакана.
14.5.2.6Трубопровід продування апаратів повинен розраховуватися: до запірного органу включно - на робочий тиск; за запірним органом до бака продувок - газодинамічним розрахунком при умові проходження газу крізь усі повністю відкриті продувальні запірні органи і за баком продувок - на тиск запобіжного клапана, встановленого на баці продувок.
14.5.2.7У компресорних установках повинно збезпечуватися аварійне скидання тиску (газу) в атмосферу або у факельну систему крізь запірну арматуру і глушник (або без нього) з нагнітальної лінії. Запірна арматура повинна встановлюватися до глушника.
14.5.3Арматура і трубопроводи.
14.5.3.1Підземне і канальне прокладання газопроводів компресорної установки не допускається.
14.5.3.2На трубопроводах, що підводять і відводять водень від компресорної установки, повинна бути встановлена запірна арматура. Запірні пристрої повинні бути споряджені приводами з ручним або дистанційним керуванням (згідно з ОПВ-88), які дозволяють швидко припинити подачу водню. Першою з боку компресора повинна встановлюватися арматура з приводами з дистанційним керуванням, другою - з ручним керуванням.
Арматура на лініях аварійного скидання тиску повинна мати, крім ручного, обов’язкове дистанційне керування. При цьому з двох вентилів, що стоять поруч, дистанційне керування повинен мати другий вентиль (за ходом газу).
На байпасних і продувальних трубопроводах компресорної установки запірна арматура повинна мати приводи з дистанційним або ручним керуванням у залежності від її призначення, а кількість арматури - забезпечувати можливість надійного вимкнення.
Засувки і інша трубопроводна запірна арматура повинна розміщуватися у зручних і безпечних для обслуговування місцях і мати у необхідних випадках подовжені штоки і штурвали. Арматура, встановлена на висоті, повинна мати дистанційне керування.
14.5.3.3Випробування на міцність і щільність трубопроводів арматури компресорних установок і чищення їх внутрішніх поверхонь необхідно виконувати у відповідності з ПУГ-69 і опрацьованими у проекті технічними умовами.
14.5.4Система охолодження.
14.5.4.1Компресорні установки повинні бути забезпечені надійною системою повітряного або водяного охолодження. Режим роботи системи охолодження повинен відповідати вимогам інструкції з експлуатації, затвердженої технічним керівником підприємства.
14.5.4.2Для компресорних установок повинна застосовуватися закрита циркуляційна система охолодження, в якій зливання відпрацьованої води проводиться без тиску (с разривом струменя) у загальну зливну лійку, встановлену у зручному для спостереження місці.
14.5.4.3У системі водяного охолодження необхідно передбачати вентилі регулювання кількості води, що подається, а в системі повітряного охолодження - відповідні регулюючі пристрої.
14.5.4.4Для спуску води з системи охолодження необхідно передбачати спускні пристосування.
14.5.5Запобіжні пристрої і огородження.
14.5.5.1Запобіжні клапани у компресорних установках повинні бути розраховані і таровані на гранично допустиме перевищення робочого тиску до 0,3 МПа (3 кГс/см2) включно не більше ніж на 0,05 МПа (0,5 кГс/см2); з тиском від 0,3 до 6,0 МПа (30 ¸ 60 кГс/см2) не більше ніж на 15 %.
Пропускна здатність запобіжного клапана при цьому тискові не повинна бути меншою продуктивністі компресора.
14.5.5.2Запобіжні клапани компресорних установок повинні бути закритого типу.
14.5.5.3Обслуговування і експлуатацію запобіжних клапанів слід здійснювати у відповідності з Правилами будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, інструкцією заводу-виготовлювача і технологічним регламентом виробництва.
14.5.5.4Запобіжні клапани повинні встанавлюватися до запірної арматури і до зворотнього клапана.
14.5.5.5Компресорні установки повинні бути споряджені зворотними клапанами, що встановлюються на лінії нагнітання до запірної арматури.
Якщо компресорна установка має пристрії для проміжного відбирання водню, то зворотній клапан повинен бути встановлений також на лінії, що відводить від компресора водень проміжного тиску.
14.5.5.6Усі частини компресора і його устаткування (маховики, вали, муфти, передачі тощо), що рухаються і обертаються повинні бути надійно огороджені:
-
маховики, шківи та інші частини і передачі, що обертаються, розтошовані на висоті менше 2 м від підлоги або робочої площадки, суцільним або сітчастим огородженням;
-
виступаючі кінці валів, гайки, болти, шпонки і інші елементи частин, що обертаються, компресорного устаткування закриті круглими, гладкими футлярами (кожухами);
-
місцеві укриття, щитки і огородження повинні бути знімними і легкорозбірними.
14.5.6Контрольно-вимірювальні прилади.
14.5.6.1Компресорні установки повинні бути споряджені контрольно-вимірювальними приладами (термометрами, манометрами, витратомірами тощо), що забезпечують безаварійну роботу установки.
14.5.6.2Прилади повинні забезпечувати наступні операціі (місця розміщення приладів та іх тип визначає проектна організація):
а) постійний контроль за температурою:
-
водню, що всмоктується і нагнітається, компресорної установки;
-
охолодної води на загальному підвідному трубопроводі і на кожній лінії зливання відпрацьованої води;
-
масла у системі змащування механізму руху на вході і виході з холодильника;
-
масла у системі промиваня сальників перед насосом;
б) постійний контроль тисків:
-
після кожного ступіня компресора, а також перед компресором на лінії всмоктування і на виході з компресорної установки, охолодної води на загальному підвідному трубопроводі;
-
масла у системі змащування механізму руху перед і після фільтра грубого очищення, а також на колекторі підведення масла до корінних підшипників;
-
повітря у колекторі живлення пневматичних приладів.
14.5.6.3Для постійного спостереження за зміною температури повинні бути встановлені стаціонарні ртутні (в металевому кожусі) або електричні термометри. Застосування переносних термометрів для постійного (регулярного) замірювання температур забороняється.
14.5.6.4Шкали приладів повинні бути чіткими і добре видимими. У всіх випадках повинно бути забезпечене освітлення приладів і зручність спостережння за ними.
14.5.6.5Електричні прилади, що встановлюються у вибухонебезпечних приміщеннях і на зовнішніх установках, повинні мати виконання, відповідно до категорій і груп середовищ, що застосовуються, згідно з ПУЕ.
14.5.7Захист та блокування
14.5.7.1Автоматизовані компресорні установки повинні бути забезпечені також пристроями для ручного керування.
14.5.7.2Системи автоматизації компресорних установок повинні мати кнопки "Стоп", що дозволяють здійснювати зупинку компресора як по місцю, так і з центрального пункту управління.
14.5.7.3Автоматичні пристрої компресору (блокіровки) не повинні допус-кати вмикання двигуна компресора:
-
при тискові у всмоктувальній лінії компресора нижче заданого;
-
при тискові у магістралі охлодної води нижче допустимого при відкритому зливанні і при витраті води нижче допустимої при
-
закритих системах;
-
при тискові масла нижче допустимого у системі циркуляційного змащування, при зниженні тиску масла у системі промивання сальників);
-
при зачіплюванні валоповоротного механізму з валом компресора;
-
без попереднього продування повітрям кожуху двигуна компресора згідно з інструкцією з експлуатації;
-
без попереднього пуску електродвигунів приводів лубрикаторів системи змащування циліндрів і сальників;
-
при тискові повітря у системі пристроїв вентиляційного обдування нижче допустимого.
14.5.7.4Автоматичні пристрої компресору (блокіровки) повинні зупиняти його двигун :
-
при падінні тиску у всмоктувальній лінії компресора нижче заданого мінімуму;
-
при підвищенні тиску стиснення на виході з компресора вище допустимого;
-
при падінні тиску у магістралі охолодної води нижче допустимого при відкритому зливанні і зниженні витрати для закритих систем охолодження;
-
при падінні тиску масла нижче допустимого у систему циркуляційного змащування, при зниженні тиску масла у системі промивання сальників;
-
при зниженні тиску повітря у системі пристроїв вентиляційиного обдування нижче допустимого;
-
при вимиканні електродвигуна лубрикаторів системи змащення циліндрів і сальників.
-
при вмістові водню у компресорному приміщенні і у повітрі робочої зони вище гранично допустимого значення.
14.6Очищення відпрацьованого водню.
14.6.1Відпрацьований водень, що виходить з автоклава, для повторного його використання повинен піддаватися очищенню від жирових домішок, що містяться в ньому, у спеціальному устаткуванні, так званій системі очищення циркуляційного водню.
14.6.2На водородопроводі перед апаратами системи очищення циркуляційного водню, з робочим тиском 0,005 МПа повинен бути встановлений редуцюючий пристрій, запобіжний клапан (перед редуцюючим пристроєм). У випадку наявності байпасної лінії на ній теж повинен бути редуцюючий пристрій з запобіжним клапаном.
14.6.3На усіх апаратах системи очищення циркуляційного водню повинні бути встановлені засоби КВП і А для вимірювання тиску. На апаратах типу краплеуловлювачів повинні бути встановлені рівнеміри.
14.6.4Обв’язка технологічниими воднепроводами повинна дозволяти виключати з загальної системи очищення циркуляційного водню будь-який з апаратів, у випадку необхідності проведення пропарювання або ремонту.
14.6.5Зливання зконденсованих жирових погонів і промивної води, що містить жири, з апаратів системи очищення повинно проводитися крізь гідрозатвори, що обігріваються.
14.6.6Тиск водяного стовбця гідравлічного затвору (що вимірюється його висотою) повинен перевищувати максимальний тиск у апараті вдвічі.
14.6.7Корпус гидравлічного затвору повинен мати кришку з витяжної трубою в атмосферу.
14.6.8Водопровід, що живить водяні скрубери, повинен бути забезпечен зворотніми клапаноми, встановленими безпосередньо біля скруберів.
14.6.9У разі накопичення у циркуляційному водні до 5 % жирових і газоподібних домішок повинно проводитися продування водню в атмосферу. Продування допускється проводити як у ручному, так і автоматичному режимі.
14.6.10Вміст домішок у водні (свіжому), що надходить у гідрогенізаційне виробництво повинен визначатися не менше двох разів за зміну з записом у технологічному журналі гідрогенізаційного виробництва.
14.6.11Зливання жирових погонів з апаратів системи очищення, що знаходяться під тиском вище 0,005 МПа повинно проводитися крізь спеціальні проміжні ємкості.
14.7Гідрогенізація олії і жирів.
14.7.1Технологічний процес гідрогенізації олії і жирів повинен відповідати вимогам безпеки за ГОСТ 12.3002-75 ССБТ “Процеси виробничі. Загальні вимоги безпеки”.
14.7.2Виробництво гідрованих жирів повинно здіснюватися у відповідності до вимог виробничих технологічних регламентів і цих Правил.
14.7.3Устаткуваня і апарати гідрогенізаційного виробництва повинні відповідати вимогам безпеки за ГОСТ 12.2.124.90 ССБТ “Устаткування продовольче. Загальні вимоги безпеки”.
14.7.4На матеріальних трубопроводах, що підводять у автоклав жирову сировину, каталізатор і водень повинні бути встановлені зворотні клапани.
14.7.5Тип і марка зворотнього клапана повині відповідати середовищам, що застосовуються для транспортування трубопроводами, і їх температурам.
14.7.6Автоклав повинен бути споряджениий запобіжним клапаном.
14.7.7Тип і марка запобіжного клапана, що встановлюється на автоклаві, повинні бути визначені для відповідного технологічного процесу гідрогенізації олій та жирів і повинні забезпечувати:
-
безвідказне автоматичне відкриття клапана при заданому искові (тиск спрацьовуваня клапана) і пропуск робочого средовища - гідрогенізата з воднем - у такій кількості, щоб подальше зростання тиску в автоклаві було виключене;
-
безвідказне автоматичне закриття клапана при тискові, що не порушує технологічний процес у системі;
-
зберігання повної герметичності затвору клапана у закритому стані.
14.7.8Пропускна здатність запобіжного клапана повинна бути вибрана таким чином, щоб у автоклаві не утворювався тиск, що перевишує робочий більше ніж на 0,05 МПа.
14.7.9Запобіжний клапан повинен встановлюватися на автоклаві так, щоб він сполучався з газовим простором автоклава.
14.7.10Верхній обріз вихлопних труб запобіжних клапанів повинен бути не менше ніж на 3 м вище самої високої відмітки будівлі або самої високої робочої площадки зовнішньої установки, розташованної у радіусі 15 м від вихлопної труби, але не менше 6 м від рівня землі.
14.7.11На вихлопній трубі запобіжного клапана повинен бути передбачений спеціальний сепаратор (расширювач), що виключає винесення жирової сировини (гідрогенізата) з автоклава. Зливання гідрогенізата з сепаратора повинно здійснюватися у спеціальну ємкість. На лінії зливання гідрогенізата з сепаратора у емкість не провинно бути запірної арматури.
14.7.12Автоклав повинен бути обладнаний засобами КВП і А для здійснення безперервного вимірювання температури гідрогенізата і тиску в газовому середовищі в автоклаві з їх реєстрацією.
14.7.13У разі підвищення тиску і температури гідрогенізата в автоклаві вище регламентованих повинне здійснюватися блокування для вимкнення подачі в автоклав жирової сировини, суспензії і каталізатора, водню, гріючої пари і вмикатися світлова і звукова сигналізація.
