14.3.27Чищення фільтрів електроліту повинна проводитися двома працівниками у захисному одязі, які повинні додержуватися правил роботи з лугами і лужними розчинами.
14.3.28Протипожежний стан відділення повинен задовольняти вимогам Правил Пожежної безпеки в Україні.
14.3.29У випадку аварійного стану електролізерної установки без видимого вогню - короткого замикання, прорива газу, течі, розтріскування ліхтаря слід:
-
натиснути аварійну кнопку;
-
перевести потік газів на викид у атмосферу;
-
сповістити начальника зміни, цеху;
-
застосувати заходи з ліквідації аварії;
-
долити рівні дистиляту до нормальних;
-
припинити надходження охолодної води;
-
продути електролізер азотом.
14.3.30Зберігання водню на підприємствах олійножирової промисловості проводиться у газгольдерах мокрого типу як з постійним тиском, так і змінним.
14.3.31Газгольдери повинні забезпечувати:
-
вирівнювання навантаження газоотримуючих установок електролізерів;
-
вирівнювання якості газу;
-
створення потрібного тиску для переміщення газу;
-
зберігання газу (проміжна ємкість).
14.3.32Відкриті площадки, на яких розташовані газгольдери, повинні мати огородження і освітлення. Вхід на площадку особам, що не мають відношення до експлуатації і ремонту газгольдера, забороняється.
14.3.33Фундамент під сталевий резервуар повинен перевищувати рівень землі не менше ніж на 0,20-0,25 м з урахуванням того, шоб навіть при сильній зливі не створювались умови підходу води під днище.
14.3.34На рівні верху резервуара повинна бути кільцева площадка для обслуговування, а по периметру криші дзвона - площадка з поруччям для бетонних вантажів, призначених для підвищення тиску газу в газгольдері.
14.3.35Введення водопроводу в газгольдер і відведення з нього повинно проводитися крізь утеплене приміщення, у приямкі якого повинні бути встановлені:
-
гідравлічні затвори, призначені для надійного вимкнення газгольдера від міжцехових газопроводів у випадку ремонту, аварії, вибуху, пожежі на гідрогенізаційному виробництві;
-
ємкості для води на випадок аварійного вимкнення газгольдера для заповнення водою гідравлічних затворів;
-
вузол керування системою підігрівання води у резервуарі газгольдера;
-
запірна арматура на напірних і зливних трубопроводах води;
-
ручний поршневий насос для відкачувння води з внутрішнього приямку, у який періодично зливається вода з гідравлічних затворів.
14.3.36При звільненні газгольдера від повітря після різних видів ремонту або звільнення від водню при зупинці на ремонт повинно проводится продування азотом до вмісту кисню (водню) у продувному газі не більше 1 %. Порядок продування газгольдера перед його звільненням від водню або заповненням воднем повинен бути передбачений в інструкції, яка повинна бути опрацьована стосовно до кожного підприємства і затверджена технічним керівником
14.3.37У разі тимчасової зупинки виробництва дзвон газгольдера повинен бути заповнений газом не менше, ніж на половину об’єма.
При зупинці виробництва на тривалий час дзвон газгольдера повинен бути посаджений на дно басейну. Усі воднепроводи повинні бути продуті через газгольдер інертним газом або заповнені водою.
14.3.38Рівень води у басейні мокрого газгольдера повинен підтримуватися на висоті переливної труби, яка повинна мати запірне пристосування для підняття рівня води у басейні у необхідних випадках.
14.3.39Висота басейну повинна бути на 0,2 м більшою висоти ковпака дзвона газгольдера при повній його посадці.
14.3.40У зимовий час вода у резервуарі газгольдера повинна нагріватися гострою парою, що забезпечує надійну інтенсивну циркуляцію води для запобігання утворення льодових кірок на стінках резервуара і піддонного льоду. Температура води у резервуарі газгольдера повинна бути не нижчою + 4 °С.
14.3.41Дзвон і сталевий резервуар газгольдера щорічно слід фарбувати олійною фарбою зовні і з середини. Для внутрішнього пофарбування дзвона і газгольдера, а також для зовнішнього пофарбування дзвона повинна використовуватися свинцево-сурикова грунтівка на натуральній оліфі. Для зовнішнього пофарбування резервуара можливе застосування будь-якої олійної фарби.
14.3.42Відведення конденсату, який збирається у магістральних воднепроводах, повинно проводиться крізь гідравлічні затвори.
14.3.43Газгольдер повинен бути забезпечений засобами КВП і А, що показує ступінь заповнення дзвона газгольдера воднем. Засоби КВП і А повинні бути встановлені на робочих площадках електролізерного відділення і гідрогенізаційного виробництва. Засоби КВП і А повинні бути зблоковані з водневими компресорами і вмикати світлові і звукові сигнали у разі підходу дзвона газгольдера до найвищого і найнижчого допустимих положень, які встановлюються у залежності від об’єму дзвона газгольдера і темпу споживання водню.
14.3.44За станом газгольдера необхідно проводити щоденний зовнішній огляд з записом у спеціальному журналі.
14.3.45Захист газгольдерів від блискавки слід створювати згідно з опрацьованим проектом, у якому повинні бути обгрунтовані умови експлуатації газгольдера, у відповідності до його місцезнаходженням на території підприємства.
14.4Приготувння олійної суспензії каталізатора.
14.4.1При роботі з каталізаторами необхідно:
-
бути у спецодязі;
-
користуватися індивідуальними засобами захисту: гумовими рукавичками, фартухом, респіратором (типу "Лепесток", ПРБ-2, Ф-5), захисними окулярами.
14.4.2Пилоповітряна суміш каталізаторів не вибухонебезпечна.
14.4.3Гранично-допустима концентрація пилу окислів нікелю у повітрі робочої зони - 0,05 мг/м3 для каталізаторів типу нікель на носії (ГМ-3, ГМ-4 тощо). Для нікельмідних каталізаторів (НМ-5 тощо) - 0,005 мг/м3. Для паладієвих каталізаторів (ИКТ 3-25 тощо) - 6 мг/м3 у перерахунку на вугілля.
14.4.4За ступенем дії на організм людини у відповідності з ГОСТ 12.1.007-76 нікелеві і нікель-мідні каталізатори відносяться до 1 класу небезпеки, паладієві каталізатори відносяться до 4 класу небезпеки.
14.4.5Робочі приміщення повинні бути обладнані загальнообмінною припливно -витяжною вентиляцією, місця можливого виділення пилу - місцевими відсмоктувачами.
14.4.6У приміщеннях, де проводяться роботи з каталізатором, слід робити вологе прибирання після кожного розмелення.
14.4.7У місцях роботи з сухими порошкоподібними паладієвими, нікелевими і нікель-мідними каталізаторами повинні знаходитися такі засоби пожежогасіня: порошкові вогнегасники, ящик з піском і лопатою, повстина.
14.5Компримування водню.
14.5.1Загальні вимоги.
14.5.1.1Експлуатація водневих компресорних установок повинна відповідати виробничому регламенту підприємств і паспорту компресора.
14.5.1.2Компримування водню проводиться на стаціонарних поршневих компресорних установках з тиском, відповідаючим вимогам виробничого регламенту.
14.5.1.3Вибір типу виконання і варіанти розміщення електродвигунів, пускової апаратури, світильників і штучного освітлення, засобів автоматизації, силової і освітлювальної мереж повинні проводитися у залежності від класу приміщення, категорії і групи вибухонебезпечного середовища і відповідати вимогам Правил улаштування електроустановок (ПУЕ) і Правил виготовлення вибухозахищеного і рудникового електроустаткування (ПВВРЕ) , а експлуатація їх повинна проводитися згідно з вимогами Правил технічної експлуатаціії електроустановок споживачів і Правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів (ПТЕ і ПТБ).
14.5.1.4До самостійної роботи щодо обслуговування компресорних установок повинні допускатися особи не молодші 18 років, що признані придатними за станом здоров’я, пройшли навчання по відповідній програмі і мають посвідчення кваліфікаційної комісії на право обслуговування компресорних установок.
14.5.1.5Періодична перевірка знань персоналу, що обслуговує компресорні установки, повинна проводитися один раз на рік. Результати перевірки повинні оформлюватися протоколом.
14.5.1.6У приміщеннях компресорних установок виробництва гідрованих жирів забороняється розташовувати апаратуру і устаткування, технологічно і конструктивно не зв’язану з компресорами.
14.5.1.7Передача руху від двигуна до компресорів повинна виконуватися через муфту, редуктор і, як виключення, через клинопасовий пристрій. Застосування плоскопасових передач не допускається.
14.5.1.8Не дозволяється застосовувати компресорну установку для стискання газу, що відрізняється від того, який був передбачений проектом, без узгодження з заводом-виготовлювачем і організацією - виконавцем технічного проекту установки.
14.5.1.9Організація-виконавець технічного проекту компресорної установки повинна вести авторський нагляд в установленому порядку.
14.5.1.10При роботі компресорної установки на водні з вологістю 100 %, якщо можливе випадіння крапель, на всмоктувальній лінії компресора необхідно встановлювати стационарні вологовідділювачі.
14.5.1.11Компресорні установки повинні мати пристрої для попередження попадання змащувальних масел на підлогу.
14.5.1.12Розташування устаткування компресорних установок, щитів керування і приладів повинно забезпечувати безпеку і зручність їх обслуговування, експлуатації і ремонту у виробничих умовах.
14.5.1.13Приміщення, у якому розташоване компресорне устаткування, що працює на водні, повинно відповідати вимогам діючих СНиП і Санітарним нормам проектування промислових підприємств .
14.5.1.14Висота приміщення, у якому розташовано компресорне устоткування, повинна забезпечувати можливість монтажу, демонтажу і ремонту устаткування компресорних установок.
14.5.1.15До технічного завдання на розробку компресорної установки, розташованої у боксі, повинні бути додані вимоги до виконання компресорного устаткування з дистанційним керуванням і розташування його у боксах з витяжкою або припливно -витяжною вентиляцією, яка повинна забезпечувати надходження достатньої кількості свіжого повітря і виключати небезпеку виходу водню у сусіднє приміщення.
14.5.1.16Керування компресорним устаткуванням повинно бути дистанційним. У окремих випадках допускається ручне керування (у відповідності до ОПВ-88). При цьому зусилля на рукоятках, важілях або маховиках не повинно перевищувати 4 кГс.
14.5.1.17У разі застосування важілів, ланцюгових коліс, кулачків і шарнірних з’єднань для привода арматури в компресорних установках, повинні бути передбачені заходи, що забезпечують надійний захист від іскріння у частинах, що труться.
14.5.1.18Технічне керівництво підприємства зобов’язано забезпечити правильне утримання, експлуатацію і ремонт компресорної установки.
Компресорну установку необхідно обслуговувати у відповідності з вимогами інструкції з експлуатації завода-виготовлювача, шо складється для кожного типу машини.
14.5.1.19Компресорна повинна бути забезпечена надійним зв’язком і сигналізацією з технологічно зв’язаними цехами і відділеннями, а при необхідності - пристроями кодової сигналізації.
14.5.1.20Для компресорних установок повинні бути розроблені плани ліквідації можливих аварійних ситуацій (ПЛАС). Обслуговуючий персонал повинен бути навчений правильним діям з попередження і ліквідації аварійної ситуації.
14.5.1.21На робочому місці необхідно вивісити інструкцію з експлуатації компресорної установки, охорони праці і протипожежної профілактики.
14.5.1.22Утримання приміщення, в якому розташовані компресорні установки, повинне відповідати чинним Загальним Правилам вибухонебезпеки для вибухопожежонебезпечних хімічних, нафтохімічних і нафтопереробних виробництв.
14.5.1.23Компресорні установки необхідно продувати інертним газом перед пуском:
14.5.1.24Аварійна зупинка компресорів повинна проводитися у відповідності з Правила будови і безпечної експлуатації поршневих компресорів, що працюють на вибухонебезпечних і токсичних газах.
Непрацююча компресорна установка повинна бути відімкнена від цехових газових колекторів і з компресора знятий тиск. Після аварійної зупинки компресора необхідно негайно перекрити засувки на лініях, що з’єднують його з цеховими колекторами, і скинути тиск з усієї газової системи установки.
14.5.1.25Компресор повинен бути зупинен у випадку:
-
відказу засобів захисту компресорів (блокіровки).
-
порушення ущільнень і витікання газу;
-
появи сторонніх стуків і ударів у компресорі, у двигуні або виявлення їх несправності, яка може привести до аварії;
-
перевантаження головного двигуна (висока температура обмоток двигуна);
-
виходу з ладу контрольно-вимірювальних приладів компресорної установки у випадку неможливості заміни їх у працюючій установці;
-
відсутності освітлення;
-
пожежі.
14.5.2Вимоги до герметичності.
14.5.2.1У компресорних установках повинне бути передбачене відведення газу з сальників, ліхтарів, бака системи промивання сальників, заспокоюючого бака на зливання конденсату (води) і масла від продувок, масловідстійника. Вказані вузли повинні бути герметичні.
14.5.2.2У всіх випадках скидання водню з баків продувок, запобіжних клапанов, встановлених на баках продувок, і інших вузлів компресорної установки, а також скидання газів, що відводяться з сальників, повинно проводитися у спеціально закриту систему з тиском не більше 500 мм вод. ст. Допускається скидання водню в атмосферу через стояк.
При продувці компресорної установки інертним газом викид газової суміші повинен проводитися аналогічно.
14.5.2.3Вузли компресорної установки, у яких можуть накопичуватися конденсат і масло, повинні продуватися у бак продувок для відділення конденсату і масла від газу.
