---

|------------------------------------------------------------|

|Торговельні центри |на 100 кв.м торго- | | | |

|підприємства |вельної площі | 1-2 | 2-3 | 3-5 |

|------------------------------------------------------------|

|Ринки |на 50 торгових |7-10 |10-20 | 20-25 |

| |місць | | | |

|------------------------------------------------------------|

|Ресторани, кафе | | 3-5 | 5-10 | 10-15 |

|-------------------| |--------------------|

|Будинки культури, | | | | |

|клуби | | 3 | 10 | 15 |

|-------------------| |--------------------|

|Готелі |на 100 місць | 2-4 | 4-6 | 6-8 |

|-------------------| |--------------------|

|Спортивні комплекси| | | | |

|з трибунами більше | | 1-2 | 2-3 | 3-5 |

|ніж на 500 чол. | | | | |

|------------------------------------------------------------|

|Лікарні |на 100 ліжок | 1-2 | 2-3 | 3-5 |

|------------------------------------------------------------|

|Зони відпочинку, | | | | |

|пляжі, турбази |на 100 відвідувань | 2-3 | 3-5 | 5-7 |

|-------------------|одночасно |--------------------|

|Парки і лісопарки | | | | |

|------------------------------------------------------------|

|Будинки відпочинку |на 100 чол. відпо- | | | |

|і санаторії |чиваючих і персона-| 1-2 | 2-3 | 3-4 |

| |лу | | | |

|------------------------------------------------------------|

|Залізничні станції |на 100 пасажирів | | | |

|і пристані |в годину "пік" | 2-3 | 5-10 | 10-15 |

--------------------------------------------------------------

хідно передбачати у відповідності з табл. 6.7.

6.52. Відстань пішохідних підходів від автостоянок до об'єк-

тів масового відвідування повинні бути до пасажирських примі-

щень вокзалів, залізничних платформ, підприємств торгівлі і

громадського харчування не більше 150 м; до адміністративних

будівель, закладів культурно-побутового обслуговування, стадіо-

нів, входів до парку 200-300 м; до окремих об'єктів масового

відпочинку 500 м.

Відстань стоянок від пляжів, парків та від в'їздів у лісопар-

ки і заповідники повинна становити не менш 50 м.

6.53. Віддалення наземних гаражів і відкритих автостоянок

від житлових і громадських будівель наведене в табл. 6.8.

- 49 -

Таблиця 6.8

(рекомендована)

-----------------------------------------------

| | Відстань, м, при кількості |

| Будинки, до | автомобілів в наземних |

| яких обчис- | гаражах і на майданчиках |

| люється |------------------------------|

| відстань | 100-51 |50-21| 20 і|

| | | |менше|

|---------------------------------------------|

|Житлові | | | |

|будинки | 25 | 15 | 15 |

|---------------------------------------------|

|Школи, дитячі |по узгоджен- | | |

|і лікарняні |ню з органами | | |

|заклади |державного | 50 | 25 |

|стаціонарного |санітарного | | |

|типу* |нагляду** | | |

|---------------------------------------------|

|Інші | | | |

|громадські | 20 | 15 | 15 |

|будинки | | | |

|---------------------------------------------|

|* Відстані приймаються до межі земельних |

| ділянок |

|** Але не менше наведених в табл. 6.8. |

-----------------------------------------------

7. ІНЖЕНЕРНА ПІДГОТОВКА І ЗАХИСТ ТЕРИТОРІЇ

7.1. Інженерна підготовка території сідьських населених пунк-

тів виконується з метою поліпшення санітарно-гігієнічних умов

проживання, створення умов для будівництва виробничих, житло-

вих, громадських та інших будівель і споруд і посадки зелених

насаджень.

7.2. Інженерна підготовка території сідьського поселення по-

винна включати вертикальне планування для відводу поверхневих

вод, зрошення, зниження рівня грунтових вод, інженерний захист

від затоплення, підтоплення, сельових потоків, снігових лавин,

зсувів, обвалів.

7.3. Вертикальне планування території повинне забезпечувати

допустимі для руху всіх видів транспорту і пішоходів уклони на

вулицях, майданах і перехрестях з раціональним балансом земля-

них робіт.

Планувальні відмітки слід визначати виходячи з таких умов:

- максимального збереження природного рельєфу, грунто-

вого покриву та існуючих зелених насаджень;

- відводу поверхневих вод зі швидкостями, які виключа-

ють ерозію грунту;

- виконання мінімального обсягу земельних робіт з ура-

хуванням використання на будівельному майданчику

грунтів, що витискуються.

Вертикальне планування не повинне викликати зсувних і осі-

дальних явищ, порушення режиму грунтових вод і заболочення те-

риторій.

7.4. Поверхневі води слід відводити зі всього басейну стоку

в водоймища і водостоки з урахуванням вимог санітарних правил

охорони поверхневих вод від забруднення стічними водами.

Необхідно передбачати захист населеного пункту від потоку

поверхневих вод з територій, які знаходяться вище, шляхом улаш-

тування відвідних нагірних канав.

7.5. Відведення поверхневих вод з території сільських посе-

лень повинне здійснюватися, як правило, відкритим способом

(через лотки, дорожні кювети, водовідвідні канави та ін.). При

влаштуванні відкритих водовідвідних пристроїв на перехресті з

дорогами, вулицями, в'їздами на садиби, пішохідними доріжками,

тротуарами необхідно передбачати містки або укладання труб.

У випадках, коли застосування відкритих водовіддних пристро-

їв недоцільне у зв'язку з прийнятим рівнем благоустрою окремих

частин населеного пункту (громадський центр, ділянка забудови

- 50 -

будинками безсадибного типу), належить передбачати зливневу ка-

налізацію закритого типу.

7.6. На територіях, що характеризуються високим рівнем стоян-

ня грунтових вод, слід передбачати заходи щодо зниження рівня

грунтових вод, які забезпечують необхідні умови для будівництва

та експлуатації будинків і споруд, а також зростання зелених

насаджень. На ділянках, що призначені для забудови житловими і

громадськими будівлями капітального типу, повинно бути забез-

печене зниження рівня грунтових вод (рахуючи від проектної по-

значки території) не менше ніж до 2 м, а на ділянках, що при-

значені для розміщення стадіонів, парків, скверів та інших зе-

лених насаджень - не менше ніж до 1 м.

Для будинків і споруд з підземними приміщеннями належить пе-

редбачати заходи щодо захисту їх від підтоплення.

7.7. Необхідно проектувати регулювання стоку дощових вод за

допомогою наявних або спеціально влаштованих ставів і водой-

мищ, що входять в систему водостічної мережі.

Для ставів, що розташовані вище забудованих територій, роз-

рахунок регулювання стоку і огороджувальних споруд провадиться

за правилами проектування гідротехнічних споруд.

7.8. У комплексі робіт щодо зниження рівня грунтових вод на

території населеного пункту, який розташований на берегах або

в заплаві малої річки, повинні бути включені заходи стосовно

стоку, які забезпечують зниження в річці рівня води і посилен-

ня її дренуючого впливу.

7.9. Сільські поселення, що розташовані на узбережних ділян-

ках річок, морів або інших водоймищ, повинні бути захищені від

тимчасового затоплення (під час паводків, нагонах води) і від

постійного затоплення (у зв'язку із створенням водосховища або

зрошувальних систем) підсипанням (намиванням) території або

обвалуванням. З захистом території від затоплення підсипанням

(намиванням) відмітку брівки укосу слід приймати не менше ніж

на 0,5 м вище розрахункового рівня води з урахуванням розра-

хункової висоти хвилі та її нагону.

За розрахунковий рівень високих вод належить приймати поз-

начку найвищого рівня води, що повторюється один раз на 100

років для територій, які забудовані або підлягають забудові

житловими і громадськими будівлями; один раз на 10 років для

територій парків і площинних спортивних споруд.

7.10. Узбережні ділянки річок, водосховищ та інших водоймищ

у сільських населених пунктах повинні бути забезпечені від пе-

реробки під впливом вітряних хвиль і ерозійної діяльності по-

току захисними лісонасадженнями; за умови економічної недо-

цільності застосування нахисних засобів належить передбачати

віддалення забудови від берегової лінії на розрахункову вели-

чину переробки берегової смуги.

Для зменшення хвильвого впливу влаштовуються укоси. Берегові

коси ставів вище рівня води повинні мати уклон не більше 1:2 з

укріпленням обдернуванням. Берегова смуга повинна бути упоряд-

кована і озеленена з урахуванням улаштування місць масового

відпочинку (пляжі, прибережні парки, спортивні майданчики).

7.11. В ставах та інших водоймищах, розташованих на території

сільських поселень, належить забезпечити:

- підтримку необхідного розрахункового рівня води;

- періодичний обмін води у літньо-осінній період (за-

безпечення повного водообміну не менше 2-4 разів про-

тягом літа й осені);

- захист від забруднення;

- під'їзди для забору води автомашинами;

- глибину водоймищ в літньо-осінній період не менше

1,5 м, аз періодичним віддаленням рослинності - не

менше 1 м.

Улаштування ставів в межах населених пунктів не повинно ви-

кликати підняття грунтових вод, що завдають шкоди забудові і

зеленим насадженням.

7.12. При наявності на території сільського поселення діля-

нок з ерозійними процесами і з яротворенням необхідно передба-

чати заходи, що запобігають їх наступному розвитку. В залежнос-

ті від місцевих умов (наявність і вихід грунтових вод, тенден-

ції яру до збільшення, ступеня закріплення його схилів, грунто-

вих показників тощо) необхідно передбачати:

- 51 -

- упорядкування відведення поверхневих вод шляхом на-

лагоджування нагірних канав і лотків на схилах ярів

та їх тальвегів;

- терасування схилів;

- закріплення схилів ярів обдернуванням, садінням зе-

лених насаджень, травосіянням;

- улаштування загат для зменшення швидкості течії води;

- закріплення ложа ярів;

- припинення неорганізованого скидання поверхневих вод

і виробничих стоків.

Примітка. В окремих випадках, з відповідним обгрунтуванням

допускається передбачати засипання ярів і відведення води з

водозбірної території, що тяжіє до яру, і влаштування у ви-

падку необхідності водовідвідних канав і дренажних колекто-

рів.

7.13. Території на гірських схилах, берегових схилах плато,

схилах ерозійних долин, що підпадають під зсувні процеси, а та-

кож території, які знаходяться в зоні можливого впливу зсувних

рухомостей, не допускається відводити під забудову сільських

населених пунктів.

Збереження існуючих будівель, розміщення нового будівництва

на даних територіях допускається виключно з техніко-економічним

обгрунтуванням і на основі геоморфологічних, інженерно-геоло-

гічних, гідрогеологічних досліджень.

7.14. На зсувних територіях у межах населеного пункту в кож

ному конкретному випадку необхідно намічати (у комплексі або

окремо) такі заходи:

- упорядкування поверхневого стоку, обладнання перехоп-

люючих відкритих канав, лотків, тощо;

- будівництво дренажних споруд для підземних вод, що

виклинюються на схилі, і каптаж джерел;

- улаштування захисту основи схилу від бокової ерозії

і абразії;

- будівництво споруд, що утримують на зразок підпірних

стінок, контрфорсів;

- терасування схилів зсувних ділянок;

- штучне підвищення міцності грунтів у зсувній зоні

технічними і фізико-хімічними засобами;

- садіння дерев, чагарників з міцною корінною системою,

обдернування схилів.

Примітка. При розробці проектної документації в гірських рай-

онах України слід здійснювати аналіз території, керуючись Ка-

дастром і картами місць сходу снігових лавин.

7.15. При проектуванні населених пунктів, що розташовані в

зоні дії сельових потоків, повинні бути передбачені заходи,

спрямовані на ослаблення їх шкідливої дії:

- насадження деревно-чагарникової рослинності;

- терасування схилів;

- випрямлення річок сельових річок, закріплення їх бе-

регів;

- будівництво гребель, загат і напівзагат в зоні форму-

вання і збагачення сельового потоку;

- спорудження насосоуловлювачів, селенапрвляючих дамб

і відвідних каналів на конусі виносу.

Примітка. Належність об'єкту, що проектується, до сельового

району слід визначати за Кадастром сельових басейнів і вог-

нищ, Атласом сельових явищ.

7.16. При проектуванні сільських населених пунктів і сільсь-

когосподарських виробничих об'єктів слід передбачати заходи для

знімання родючого шару з території, що відведена під забудову,

з наступною рекультивацією.

- 52 -

8. ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ

8.1. Інженерне обладнання сільських населених пунктів включає

споруди водопостачання, каналізації, санітарної очистки тепло-,

газо-, електропостачання, радіофікації та телефонізації, які

забезпечують необхідні санітарно-гігієнічні умови для життя на-

селення та охорону навколишнього середовища від забруднення.

Вибір систем інженерного обладнання, а також їх окремих еле-

ментів повинен засновуватися на порівнянні деяких варіантів і

оцінки їх за техніко-економічними показниками.

Для сільських населених пунктів, розташованих поблизу міст

та селищ міського типу, по можливості необхідно передбачати

підключення проектованих інженерних мереж до діючих міських.

ВОДОПОСТАЧАННЯ

8.2. Системи водопостачання сільських населених пунктів пе-

редбачаються, як правило, централізовані.

Децентралізовані (місцеві) системи водопостачання можуть за-

стосовуватися для окремих житлових будинків та інших локальних

споживачів (в тому числі тваринницьких ферм, польових станів

та ін.).

8.3. Кількісь води на господарсько-житлові потреби визначає-

ться за нормами, наведеними в табл. 8.1.

Водоспоживання на утримання худоби, птахів і звірів на фермах

встановлюється за нормами, наведеними в табл. 8.2.

8.4. Норми витрати води на господарсько-питні потреби промис-

лових підприємств повинні прийматися 25 л за зміну на 1 люд.