Прийнято вважати, що приватний
власник здатний найбільш ефективно
управляти виробництвом. Під цим
мається на увазі й неухильне
додержання чинного законодавства
про охорону праці. З таким
твердженням важко не погодитися, бо
хто, як не власник, зацікавлений у
збереженні своїх грошей, а отже — у
безпечній, безаварійній роботі
устаткування.
Проте дійсність часто-густо
суперечить цьому твердженню.
Особливо це є актуальним стосовно
тих приватних комерційних
структур, які орендують різне
державне комунальне майно. Один з
таких прикладів наведемо нижче.
У першому кварталі 2008 р.
теруправлінням Держгірпромнагляду
по Сумській області було проведено
комплексну перевірку ТОВ
«Сумитеплоенерго». До складу цього
товариства входять: Сумська ТЕЦ,
цех теплових мереж, понад 40
котелень, служби механізації й
транспорту, різні допоміжні
служби.
Усі основні фонди: обладнання ТЕЦ,
котелень, 94 км магістральних і 221 км
внутрішньоквартальних теплових
мереж, теплопункти тощо ще у 2005 р.,
згідно з укладеним договором, були
орендовані адміністрацією
товариства у Сумської міської
ради.
Господарство, як бачимо, велике. У
товаристві працює понад 1 тис. осіб,
які мають забезпечувати
безперебійне постачання теплом
мешканців обласного центру. Як же
вирішуються тут питання
промислової безпеки та охорони
праці?
Результати перевірки, на жаль,
виявилися невтішними. І багато в
чому вони, як уявляється авторові
цих рядків, зумовлені плутаниною
стосовно власності цього важливого
для життєзабезпечення населення
майнового комплексу. Що, зрештою,
проявилося і в зростанні
показників виробничого
травматизму. Так, якщо в 2005 р. тут
було зареєстровано один випадок
травмування працівника, то в 2006 р. —
уже 2, а в 2007 р. — 3, причому один з них
— зі смертельним наслідком.
У товаристві незадовільно
вирішуються різні питання, від яких
напряму залежить безпека виконання
робіт. У першу чергу це стосується
експлуатації будівель та споруд. Із
28 будівель та споруд ТЕЦ, які ще в 1990
р. було віднесено до третьої
категорії (непридатні до
нормальної експлуатації), тільки 7
виведено з аварійного стану. Термін
наступного технічного обстеження
цих об’єктів закінчився ще в 2003—2004
рр., проте адміністрацією ще й досі
не вжито необхідних заходів щодо їх
ремонту. По 17 будівлях і спорудах,
що експлуатуються в котельнях і в
цеху теплових мереж, технічне
обстеження та паспортизація не
проводилися взагалі.
Чисельний склад служби
спостереження за безпечною
експлуатацією будівель та споруд
не відповідає вимогам положення
про службу. Керівника служби не
прирівняно за своїм статусом до
керівників основних
виробничо-технічних служб. Не
призначено посадову особу,
відповідальну за технічний стан і
безпечну експлуатацію систем
газопостачання,
інженерно-технічні працівники,
які мають здійснювати нагляд за
будівництвом систем
газопостачання і відомчий контроль
за безпечною експлуатацією
газового господарства, а також
інженерно-технічні працівники
газової служби не пройшли
необхідну підготовку та перевірку
знань з питань охорони праці.
Не пройшли навчання з безпечних
методів праці у газовому
господарстві та перевірку знань
електрослюсарі з ремонту та
обслуговування
контрольно-вимірювальних
приладів і автоматики, інші
робітники, які займаються
технічним обслуговуванням і
ремонтом засобів контролю й
автоматики ТЕЦ.
У багатьох котельнях парові та
водогрійні котли не оснащено
приладами автоматики та
сигналізації, які мають
забезпечувати безпеку при всіх
режимах експлуатації. На котлах
НИИСТУ-5, які експлуатуються в 15
котельнях (усього — понад 40
одиниць), до цього часу
застосовується морально та фізично
застаріла автоматика безпеки
АГК-2У та «Пламя». Але ж відомо, що
вона не виключає
несанкціонованого, з боку
обслуговуючого персоналу,
перемикання на байпасне
газопостачання, тобто в обхід
приладів автоматики.
А як розцінити такий, виявлений
перевіряючими, факт? На вул.
Роменській було виявлено сучасну
котельню, яка працювала на даху
будівлі і експлуатувалася... без
нагляду з боку обслуговуючого
персоналу. На вводі газу в цю
котельню не був встановлений
передбачений проектом запірний
клапан, який би забезпечував
відключення подачі палива у разі
загазованості, пожежі чи
знеструмлення котельні.
У зазначеній та ще у п’яти інших,
розташованих на дахах будівель,
котельнях не проведено перевірку
та прочищення газоходів.
У деяких котельнях не проводиться
аналіз повітряного середовища на
наявність кисню та вміст оксиду
вуглецю під час виконання робіт у
топках котлів.
Під час перевірки підйомних споруд
і механізмів, що експлуатуються
тут, виявлено такі упущення: на
баках-деаераторах ДО-1, ДО-2 не
було захисного антикорозійного
покриття; паропровід до
турбогенератора ТГ-1
теплоелектроцентралі відпрацював
свій термін експлуатації; дахи
багатьох котелень протікають.
Манометри у багатьох котельнях не
проходять своєчасно повірку в
органах Держстандарту; не
проведено нівелювання підкранових
шляхів мостових кранів; не
вирішується питання про розробку
паспортів на водогрійні котли.
Порушення було виявлено і на
об’єктах електрогосподарства, в
роботі автотранспорту товариства.
Проте, вважаємо, досить і
зазначених фактів, щоб дійти
висновку про те, що робота зі
створення безпечних умов праці в
товаристві проводиться
недостатньо. Саме такий висновок і
було зроблено за підсумками
комплексної перевірки на засіданні
ради теруправління
Держгірпромнагляду по Сумській
області. Основною ж причиною
порушення законодавства про
охорону праці в товаристві, як
визнали комісія, що проводила
перевірку, і члени ради
теруправління, був недостатній
контроль з боку керівників за
виконанням посадовими особами
своїх обов’язків з питань охорони
праці в структурних підрозділах.
Власне, тому й було прийнято
рішення про притягнення до
адміністративної відповідальності
генерального директора товариства
С. Кравченка.
Рада теруправління прийняла також
низку інших рішень. Але чи буде усе,
запропоноване до виконання
наглядовим органом, виконано? Саме
в цьому, за словами головного
державного інспектора з охорони
праці в енергетиці теруправління А.
Гончарова, який брав участь у
перевірці, доводиться сумніватися.
Оскільки є тут додаткова, пояснив
він, складність. І полягає вона в
тому, що всьому заважає майнова
плутанина, що панує у стосунках між
міськрадою та ТОВ
«Сумитеплоенерго», яке орендує
комунальну власність
територіальної громади. Точніше,
між керівництвом міста й іншим
гравцем на вітчизняному ринку
теплопослуг — ТОВ «Тех Нова», яке
стоїть за ТОВ
«Сумитеплоенерго».
Саме воно не виділяє необхідних
коштів для забезпечення безпеки
виробництва. Адже товариство
тільки орендує цілісний майновий
комплекс, тому не зацікавлене в
тому, щоб вкладати свої кошти в
покращання основних фондів
орендодавця.
З іншого боку, не може за подібних
обставин вкладати серйозні
фінансові кошти в розвиток
теплозабезпечуючого підприємства
й сумська міська влада. Мер міста Г.
Мінаєв на сесії міськради заявив
привселюдно, що має намір розірвати
всі договори оренди й зробити
зазначене підприємство
комунальним. Тобто підпорядкованим
напряму йому. «Стривайте,
стривайте!— заявили йому у ТОВ «Тех
Нова».— Сплатіть спочатку належні
нам 40 млн. грн. за завдані збитки, а
ні — так будемо судитися».
Одним словом, замкнене коло. Але ж
початок нового опалювального
сезону вже не за горами. І час,
нарешті, комусь — можливо, і на
державному рівні, серйозно
задуматися над тим, що
відбувається. Не може ж обласний
центр бути заручником майнової
плутанини.
Вадим КОБЕЦЬ,
наш власкор
